КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2021 року м. Київ справа №320/4204/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛІРА ТРАНС", про визнання протиправною та скасування постанови,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 179969 від 4 березня 2020 р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем проведено перевірку транспортного засобу, за результатами якої зафіксовано порушення при наданні позивачем послуг із спеціальних регулярних перевезень пасажирів. На думку позивача, відповідач передчасно, необгрунтовано дійшов висновку про порушення позивачем вимог Закону України Про автомобільний транспорт . Вказує, що дії відповідача суперечать вимогам Порядку №1567 та позбавили позивача можливості надати належні, достовірні та достатні пояснення з приводу обставин справи, а також докази на їх підтвердження.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
1 липня 2020 р. до суду надійшов відзив від відповідача, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що за результатом перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортного засобу марки I-VAN, номерний знак НОМЕР_1 встановлено, що не оформлено паспорт маршруту регулярних спеціальних перевезень з позначкою В . Відповідач вважає, що позивачем порушено законодавство про автомобільний транспорт, а саме - абз. 3, ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт .
15 жовтня 2020 р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що 4 січня 2020 р. перевезення пасажирів здійснювалось водієм третьої особи на підставі договору на транспортному засобі, який на праві власності належить позивачу. Звертає увагу, що наявність у позивача права власності на вказаний транспортний засіб, не дає жодних підстав стверджувати, про те що саме він виконував вказані регулярні спеціальні перевезення.
23 жовтня 2020 р. від позивача надійшло клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІРА ТРАНС" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛІРА ТРАНС" (далі - третя особа).
16 грудня 2020 р. до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Зазначає, що позивачем було порушено законодавство про автомобільний транспорт, а саме - абз. 3, ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , а на спростування вказаного факту позивачем не надано доказів.
7 грудня 2020 р. до суду від представників сторін надійшли клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
У зв`язку з поданими клопотаннями сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження протокольною ухвалою суду від 7 грудня 2020 р. на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значе;ння для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
У період з 30 грудня 2019 р. по 5 січня 2020 р. посадовими особами Київського міжрегіонального управління відповідача відповідно до направлення на перевірку № 000161 від 27 грудня 2019 р. проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
За результатами перевірки складено Акт №197785 від 4 січня 2020 р. (далі-Акт перевірки), яким встановлено, що під час проведення перевірки транспортного засобу марки I-VAN , реєстраційний номер НОМЕР_1 , посадовими особами відповідача виявлено порушення, а саме надання позивачем послуг з спеціальних регулярних перевезень пасажирів, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт - не оформлено паспорт маршруту з позначкою В , чим порушено вимоги статті 39 Закону України Про автомобільний транспорт .
На підставі вказаної перевірки 4 березня 2020 р. заступник начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті виніс стосовно позивача постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №179969 у розмірі 1700 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Відповідно до вимог абз. 3 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10 вересня 2014 р. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади , Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті реорганізується шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, а також підпорядковується службі, що утворюється - Державній службі України з безпеки на транспорті. Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11 лютого 2015 р. затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).
Згідно з вимогами п.1 Положення, Укртранбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра інфраструктури, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Відповідно до вимог абзацу 59 частини 1 статті 1 Закону України Про автомобільний транспорт у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні регулярні спеціальні пасажирські перевезення - перевезення певних категорій пасажирів (працівників підприємств, школярів, студентів, туристів, екскурсантів та інших) на автобусному маршруті за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку замовником транспортних послуг або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.
За приписами частини 1 статті 29 Закону України Про автомобільний транспорт вiд 5 квітня 2001 р. №2344-III (далі-Закон №2344-III) автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Згідно з вимогами частини 4, 16 статті 35 Закону №2344-III перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних спеціальних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах спеціальних перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг.
Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно з вимогами пункту 46 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1997 р. №176 (далі - Правила №176) регулярні спеціальні перевезення здійснюються на підставі договору, згідно з яким автомобільний перевізник надає підприємству, установі та організації, яка виступає замовником послуг, послуги з перевезення організованої групи пасажирів за певним маршрутом і визначеним розкладом руху, протягом передбаченого договором строку.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до вимог пункту 2 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567від 8 листопада 2006 р. (далі - Порядок №1567), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
За приписами пункту 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
За вимогами абзацу 2 пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до вимог абзацу 1 пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Згідно з вимогами пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
За вимогами пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Відповідно до вимог абзацу 2 пункту 27 Порядку №1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Згідно з вимогами абзацу 1 пункту 29 Порядку №1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
Судом встановлено, що згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 транспортний засіб І-VAN А07А1-60 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві приватної власності позивачу.
Разом з цим, згідно з договором найму (оренди) транспортного засобу від 15 травня 2018 р., що посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Саєнко О.О., цей транспортний засіб передано позивачем у тимчасове платне володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю АЛІРА ТРАНС , ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 41790182 (пункт 1.1. договору).
Зазначений договір укладено строком на 5 років з 15 травня 2018 р. по 15 травня 2023 р. включно (пункт 4.2. договору).
Товариство з обмеженою відповідальністю АЛІРА ТРАНС на підставі договору про надання послуг № 04/12-2019/1 від 4 грудня 2019 р. надає послуги з перевезення пасажирів Товариства з обмеженою відповідальністю АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ .
Судом встановлено, що на час перевірки транспортний засіб І-VAN А07А1-60 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебував у володінні і користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ , і саме це Товариство з обмеженою відповідальністю АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ здійснювало перевезення пасажирів, тому у відповідача були відсутні будь-які фактичні та правові підстави для складання Акту перевірки та винесення постанови саме щодо позивача.
Крім того, в порушення вимог Порядку №1567 відповідачем не зазначено ні в Акті перевірки, ні в постанові відомостей про те, що позивач є суб`єктом господарювання і належний йому транспортний засіб перебуває в оренді в іншої особи.
Отже, судом встановлено, що позивач передав належний йому транспортний засіб іншій особі, яка на договірних засадах здійснювала пасажирські перевезення, тому він не є перевізником і не може відповідати за наявність чи відсутність паспорта маршруту. За наведених обставин притягнення позивача до відповідальності за дії, вчинені іншою особою - перевізником, є необґрунтованими і безпідставними.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було прийнято постанову Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 179969 від 4 березня 2020 р., отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції від 12 березня 2020 р. № 0.0.1646163929.1 позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 2270 грн. 00 коп.
Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 840 грн. 80 коп. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 179969 від 4 березня 2020 р. у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (код ЄДРПОУ - 39816845) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) судові витрати в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_4 .
Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, адреса: проспект Науки, 57, м. Київ, 03083, код ЄДРПОУ - 39816845.
Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю АЛІРА ТРАНС , адреса: вул. Шевченка, 186, с. Тарасівка, Київська область, 08161, код ЄДРПОУ - 41790182.
Суддя Журавель В.О.
Дата складення рішення 22 червня 2021 р.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2021 |
Оприлюднено | 23.06.2021 |
Номер документу | 97796354 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Журавель В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні