Постанова

від 18.06.2021 по справі 826/14180/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14180/15 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю Київбудмагістраль про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Київбудмагістраль заборгованість в розмірі 5359,22 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року позов Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю Київбудмагістраль про стягнення заборгованості у розмірі 5359,22 грн задоволено повністю.

В подальшому судом видано виконавчий лист №826/14180/15 від 25.11.2015.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві подано до суду письмову заяву про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, зокрема, що під час проведення інвентаризації справ було встановлено, що виконавчий лист у цій справі відсутній на примусовому виконанні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Суд першої інстанції виходив з того, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання позивачем пропущено через власну бездіяльність, об`єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційної скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти нову ухвалу про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи та невірно застосував норми матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що пропуск строку пред`явлення виконавчого листа до виконання пов`язаний із реорганізацією територіальних органів Пенсійного фонду України в м. Києві.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції виходив з того, що заявником пропущений строк пред`явлення виконавчого листа до виконання через байдужість до своїх прав, що не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з підпунктом 18.4) пункту 18 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ст. 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Отже, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

Відповідно до частин першої, другої, шостої статті 12 Закону України Про виконавче провадження (із змінами і доповненнями) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) від 28.07.2020 № 133998, згідно відомостей ,які містяться в АСВП, 13.10.2016 по виконавчому провадженню (ВП 52635973) державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України Про виконавче провадження та виконавчий документ повернуто стягувачу. Повторно на виконання вищевказаний документ не надходив.

Як вбачається з копії виконавчого листа №826/14180/15 від 25 листопада 2015 року строк пред`явлення до виконання закінчився 15 жовтня 2015 року (а.с.45).

В обґрунтування наявності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання представник ГУ ПФУ в м. Києві зазначив, що після численних реорганізацій територіальних органів Пенсійного фонду України в м. Києві, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві проведено інвентаризацію всіх справ, які були на розгляді в Окружному адміністративному суді міста Києва та які перебували на примусовому виконанні в органах ДВС. За результатами такої інвентаризації було встановлено, що виконавчий лист №826/14180/15 від 25 листопада 2015 року пред`явлено до виконання 02.04.2018 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві та встановлено відсутність іншої інформації щодо стану виконання виконавчого листа.

Дослідивши наявні у справі матеріали, а також пояснення заявника щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, колегія суддів доходить висновку щодо необґрунтованості доводів, викладених у заяві Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та відсутність підстав для її задоволення.

Колегія суддів зазначає, що умовою для видачі особі, на користь якої прийнято судове рішення, дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання є відповідно втрата останнього та пропуск стягувачем строку пред`явлення його до виконання з причин, що визнані судом поважними.

При цьому, вирішуючи питання визнання поважними причин пропуску строку, суд повинен перевірити, чи пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, чи поважні причини такого пропуску, що було підставою невчасного звернення за виконанням судового рішення. Зокрема, поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача.

Факт втрати виконавчого листа позивачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами та заявником не зазначено жодного доводу про причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Доведення обґрунтованості і поважності пропуску строку звернення із виконавчим листом покладається на особу, яка пропустила цей строк.

Крім того, слід враховувати, що встановлені законами строки для вчинення певних дій покликані дисциплінувати суб`єктів правовідносин та впроваджують на практиці принцип юридичної визначеності та передбачуваності закону. Тобто поновлення пропущених строків має бути належним чином обґрунтоване, оскільки воно впливає не лише на заявника, а і на права, інтереси та обов`язки інших осіб, в даному випадку боржника у справі.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що із поданої заяви не вбачається, що органом Пенсійного фонду вчинялися дії для належного забезпечення свого права на виконання судового рішення. Вказане свідчить, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання позивачем пропущено через власну бездіяльність, об`єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні.

Колегія суддів, враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, та як наслідок, для видачі дубліката виконавчого листа.

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що у розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства України, поважними причинами пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання вважаються об`єктивно непереборні обставини, які не залежали від волевиявлення особи, що звернулась із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та слугували дійсно істотними перешкодами чи труднощами в дотримання нею строків пред`явлення виконавчого листа до виконання, позаяк, посилання апелянта на реорганізацію територіальних органів Пенсійного фонду України в м. Києві та штатну неукомплектованість, на переконання колегії суддів, не є об`єктивними та поважними причинами пропуску зазначеного строку.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення , а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2021 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18.06.2021.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна