Рішення

від 12.09.2007 по справі 20-2/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем

України

РІШЕННЯ

"12" вересня 2007 р.

справа № 20-2/239

За

позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

                         (АДРЕСА_1)

до

відповідача приватного підприємства „Хонар”

(99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої революції, 25, кв.

16)

про стягнення заборгованості у сумі 12792,12 грн.

Суддя Шевчук

Н.Г.

Представники:

позивача

-ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 05.05.1998;

відповідача

-не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Суб'єкт підприємницької діяльності

ОСОБА_1звернулась до суду з позовною заявою до приватного підприємства „Хонар”

про стягнення заборгованості у сумі 12792,12 грн., з яких основна

заборгованість 8492,01 грн., пеня -735,17 грн., 3% річних -643,53 грн. та  збитки від інфляції -2921,41 грн.

Свої позовні вимоги позивач

обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору  від 02.08.2004 на поставку паперової

продукції.

Відповідач не скористався правом,

наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України:  не надав господарському суду відзив на

позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Представник відповідача у судові

засідання 14.08.2007, 03.09.2007 та 12.09.2007 не з'явився, про причини неявки

суд не повідомив, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним

чином та своєчасно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового

відправлення (арк.с. 16).

В порядку статті 77 Господарського

процесуального кодексу України 14.08.2007 та 03.09.2007 розгляд справи

відкладався на 03.09.2007 та 12.09.2007 відповідно.

Відповідно до статті 75

Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за відсутністю

представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,

дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд -

встановив:

02.08.2004 суб'єкт підприємницької

діяльності ОСОБА_1(далі -СПД ОСОБА_1) та приватне підприємство „Хонар” (далі

-ПП „Хонар”) уклали договір на поставку паперової продукції (далі -Договір).

Строк дії договору з моменту його підписання і діє до повного виконання

сторонами своїх зобов'язань.

Згідно пункту 1.1. Договору позивач

зобов'язується періодично відпускати, а відповідач приймати та своєчасно

оплачувати паперову продукцію в асортименті, який попередньо був заявлений та

узгоджений сторонами по кількості та цінах.

Відповідач зобов'язується здійснити

оплату прийнятої партії товару не пізніше 20 календарних днів із дня приймання

(пункт 2.1 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору

передача товару від позивача відповідачу підтверджується приймально-здавальною

накладною, у якій вказується повне найменування (асортімент), кількість, ціна

та вартість товару.

19.08.2004 і 30.08.2004 відповідач

отримав від позивача товар на суму 9689,51 грн., що підтверджується витратними

накладними НОМЕР_2, НОМЕР_3 і НОМЕР_4 (арк.с. 10-11) та відповідно до умов

договору зобов'язаний був до 08.09.2004 і 19.09.2004 відповідно оплатити

вказаний товар. В порушення своїх зобов'язань відповідачем 03.09.2004 частково

здійснена оплата у сумі 1197,00 грн. (арк.с. 12), у зв'язку з чим у нього

утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 8492,01 грн.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України №

436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 

Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні

виконуватись належним чином  відповідно

до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,

а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту

або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання

або одностороння зміна  його умов не

допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуюче викладене та у зв'язку з

тим, що відповідачем належним чином не виконане зобов'язання та сума

заборгованості на момент прийняття рішення не оплачена, заявлена сума боргу у

розмірі 8492,01 грн. підлягає стягненню.

Згідно статті 230 Господарського

кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу

України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися

пенею.

Відповідно до статті 3 Закону

України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”

від 22.11.1996 розмір пені обчислюється 

від  суми простроченого платежу та

не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що

діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.1. Договору передбачено,

що у разі недотримання строків оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню у

розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми

неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Позивачем на суму заборгованості

нарахована пеня за період з 20.09.2004 по 20.03.2005 у сумі 735,17 грн. (арк.с.

5).

Відповідно до пункту 1 частини 2

статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу,

пені) застосовується позовна давність в один рік. Однак, позовна давність судом

не застосовується у зв'язку з відсутністю заяви відповідача згідно статті 267

Цивільного кодексу України.

Таким чином, пеня, яка нарахована

позивачем за період з 20.09.2004 по 20.03.2005 у сумі 735,17 грн. за

несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання, підлягає стягненню.

Згідно статті 625 Цивільного

кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого  індексу

інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої

суми, якщо інший  розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Так, на суму простроченої

заборгованості нараховані 3 % річних у сумі 643,53 грн. та сума збільшення

заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції  у сумі 2921,41 грн. (арк.с. 3-4), які також

підлягають стягненню.

Таким чином, викладене є підставою

для визнання позовних вимог у сумі 12792 грн. 12 коп. обґрунтованими, у зв'язку

з чим зазначена  сума підлягає стягненню.

Витрати позивача по сплаті

державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при

задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного,

керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального

кодексу України суд

В И Р І Ш И В

:

1.          Позов задовольнити.

        2. 

Стягнути з приватного підприємства „Хонар” (99038, м. Севастополь, пр.

Жовтневої революції, 25, кв. 16, код в ЄДРПОУ 30399259, п/р 26002255505001 в СФ

КБ “Приватбанк”, МФО 324935) на користь суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1  (АДРЕСА_1, код у ЄДРПОУ НОМЕР_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1) заборгованість у сумі 12792 грн. 12 коп. (дванадцять тисяч сімсот

дев'яносто дві грн. 12 коп.), в тому числі: основна заборгованість -8492,01

грн., пеня -735,17 грн., 3% річних -643,53 грн., сума збільшення заборгованості

з урахуванням встановленого індексу інфляції -2921,41 грн.; витрати по сплаті

державного мита у сумі 127 грн. 92 коп. грн. (сто двадцять сім грн. 92 коп.),

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

00 коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).        

Видати

наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               

                                       Н.Г.Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 17.09.2007.