Ухвала

від 22.06.2021 по справі 405/1256/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/1256/21

1-кс/405/609/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів залі суду в м. Кропивницький клопотання заступника начальника ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , укримінальному провадженнівнесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань 13.08.2020року № 12020120000000268, за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.149 ККУкраїни проарешт майна,

встановив:

слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучено 18.02.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: блокнот із обкладинкою синього кольору з написом «NOTEBOOK» з рукописними текстами на 104 арк.; заява від ОСОБА_4 від 04.12.2019 на 1 арк.; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи благодійний центр соціальної реабілітації для осіб залежних від наркотиків та алкоголю «Благодать» на 1 арк.; виписка із Єдиного державного реєстру юридичних осіб благодійний центр соціальної реабілітації для осіб залежних від наркотиків та алкоголю «Благодать» на 1 арк.; статут благодійного центру соціальної реабілітації для осіб залежних від наркотиків та алкоголю «Благодать» на 7 арк.; технічний паспорт № НОМЕР_1 на громадський будинок благодійного центру соціальної реабілітації для осіб залежних від наркотиків та алкоголю «Благодать» на 7 арк.; копія паспорту НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_5 на 3 арк, копія ІПН на ім`я ОСОБА_5 на 1 арк.; копія паспорту НОМЕР_3 на імя ОСОБА_6 на 1 арк., копія ІПН на імя ОСОБА_6 на 1 арк.; копія паспорту НОМЕР_4 на імя ОСОБА_7 на 1 арк., копія ІПН на імя ОСОБА_7 на 1 арк.; копія паспорту НОМЕР_5 на імя ОСОБА_8 на 3 арк, копія ІПН на імя ОСОБА_8 на 1 арк.; печатка благодійного центру соціальної реабілітації для осіб залежних від наркотиків та алкоголю «Благодать».

На обгрунтування клопотання зазначив, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020120000000268 від 13.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

З матеріалів досудового розслідування вбачається, що в кінці березня 2020 року невстановлені особи, шляхом обману розповідаючи про надання допомоги від алкогольної залежності в реабілітаційному центрі, завербували гр. ОСОБА_9 , з метою трудової експлуатації і використовуючи його уразливий стан, перемістили та примушували працювати на території Кіровоградської області.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_9 повідомив, що наприкінці березня 2020 року він перебував в м. Рівне, де шукав собі заробітки та житло. Перечитуючи місцеву газету «Вісник» натрапив на приватне оголошення щодо безкоштовного лікування від нарко і алкозалежності, де також були вказані адреса та номер телефону, за яким він і зателефонував. Йому відповів чоловік котрий представився ОСОБА_10 , якому він розповів про своє скрутне матеріальне становище і те що зловживає спиртними напоями та не має постійного місця проживання. На що ОСОБА_10 відповів, що може допомогти з його проблемою, а саме надати житло та належне лікування від алкозалежності безкоштовно. ОСОБА_9 погодився і хвилин через 30 за ним приїхали три раніше невідомі особи на легковому автомобілі та відвезли до будинку розташованого біля Пивзаводу в м. Рівному. Після чого вони йому розповіли, що в центрі він має прийняти віру Господа, прийняти покаяння і в нього все налагодиться, де знаходиться цей центр ніхто йому не говорив. На їх пропозицію він погодився так як дійсно хотів вилікуватись, оскільки вже одного разу був у реабілітаційному центрі в Житомирській області, а саме в смтБаранівка, де йому допомагали як медично так і психологічно, після чого останній перестав вживати спиртні напої на деякий час, а тому вважав що і в даному центрі йому допоможуть вилікуватись від алкогольної залежності. Наступного дня, в ранковий час, ОСОБА_9 та чоловіка на ім`я ОСОБА_11 посадили до автомобіля, здається «БМВ», чорного кольору, де також перебував ще чоловік якого звали ОСОБА_12 , з яким вони сіли на заднє сидіння, а на передньому сидінні було 2 молодих чоловіка, які їх відвезли в м. Мала Виска Кіровоградської області. Проїхавши близько 200 км, він запитав «Чому вони їдуть так далеко?», на що чоловіки, які сиділи спереду, відповіли, щоб не мали змоги втекти.

По приїзду до центру, вони опинилися в християнській церкві розташованій по вулиці Кондратюка, 7, у м. Мала Виска Кіровоградської області. Прилегла територія біля якого огороджена, а на подвір`ї був двоповерховий будинок та господарські будівлі. Вони зайшли до вказаної будівлі і їх зустріли особи на ім`я ОСОБА_10 , на прізвисько « ОСОБА_13 », та ОСОБА_14 , які повідомили, що вони являються пасторами та головними в даному центрі. Після чого також розповіли, що вони нададуть ОСОБА_9 професійну медичну допомогу в лікуванні алкозалежності і що він постійно має каятися та вірувати в Бога. Останній погодився і йому показали ліжко де він буде спати, при цьому ОСОБА_9 підписав папери про його згоду на лікування. Окрім нього в центрі проживало ще 17 чоловіків та 4 жінки. Більшість з реабілітантів вели бродяжницький спосіб життя, не мали постійного заробітку, всі потрапили до центру за складних життєвих обставин, відсутності житла, зловживання спиртними напоями та наркотичними засобами. Окрім ОСОБА_10 та ОСОБА_14 на території також були ще 2 його помічника на ім`я ОСОБА_15 , а іншого чоловіка як звали не пам`ятає, котрі їм допомагали та наглядали за ними. Коли він тільки приїхав до м. Мала Виска то на прохання ОСОБА_10 віддав йому своє посвідчення інваліда 3 групи загального захворювання, яке останній поклав до сейфу, а також в центрі забирають телефони. Наступного ранку ОСОБА_10 та ОСОБА_14 повідомили, що він має йти на роботу працювати, але ОСОБА_9 відповів, що має травму ноги і те що потрібно працювати йому ніхто не говорив. У відповідь вони йому відповіли, що з вірою усе пройде і він має працювати на благо церкви. Всі без виключення повинні виконувати різні роботи, працювати по господарству, будувати та робити іншу тяжку роботу. ОСОБА_10 та ОСОБА_14 роздавали всім «наряди», що кому потрібно робити. Після чого їх відвозили до села Мануйлівка Маловисківського району на легковому автомобілі, там розташоване досить значне за розмірами їхнє господарство, де займаються вирощуванням корів, кіз, овець, а також там є ставок де ловлять рибу. Робота була тяжкою, вони будували огорожі з очерету, заливали фундамент, зводили будівлі, поралися по господарству та доглядали за тваринами, виконували іншу роботу котру їм наказували, пиляли та рубали дрова. Реабілітанти були на постійному контролі наглядачів, котрі постійно за ними слідкували і контролювали їхню роботу. Вони мали постійно працювати, була одна перерва на обід і все. Харчували переважно кашею 3 рази на день і давали 3 кусочки хліба а в обід давали суп чи борщ. У понеділок та п`ятницю взагалі не давали їсти говорили що необхідно поститись, у зв`язку з чим приходилось інколи їсти сирий кормовий буряк котрий давали тваринам. Ввечері їх забирали назад до центру в м. Мала Виска, після вечері вони молилися і о 22.00 год. лягли спати згідно розпорядку. Двері постійно зачинялися, ніхто територію центру не мав право покинути, засоби зв`язку у всіх забирали, а телефони мали лише наглядачі. Їм постійно наголошували, щоб вони тут проживали і що вони не знайдуть собі кращого життя, а тут вони себе знайдуть в житті і в них все налагодиться, вилікуються і почнуть нове життя. Наступного ранку їх підняли близько 06:00 год., вони молились і все було за схожою схемою, ОСОБА_10 і ОСОБА_14 розподіляв кому куди необхідно їхати на роботу. Окрім господарства в селі Мануйлівка Маловисківського району, особи які перебували в центрі працювали також і по найму на фермерських господарствах ОСОБА_16 та лісництві, керівництво яких завчасно домовлялись з ОСОБА_10 та ОСОБА_14 про виділення людей з числа осіб, котрі знаходились на так званому лікуванні, для роботи на різних об`єктах (ліс, поля, городи, приватне будівництво та ін.). Гроші за виконану роботу отримували безпосередньо ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , реабілітантам жодних коштів не давали. Жив ОСОБА_9 в центрі у невеликій кімнаті де проживало 7 осіб на двоярусних ліжках. ОСОБА_10 та ОСОБА_14 чинили переважно психологічний тиск і погрожували застосуванням фізичної сили. Коли він там перебував то до нього фізичної сили не застосовували, але якщо хтось не слухав їх то вони могли залишити без їжі. Перебуваючи в даному реабілітаційному центрі ОСОБА_9 та інші особи ніякого медичного та психологічного лікування не отримували, а лише працювали на осіб, які утримували реабілітаційний центр і заробляли їм грошові кошти. Крім того, більшість була не місцевих і вони не мали засобів зв`язку, а тому змирились з тим що там відбувалось. Пробувши в центрі близько двох тижнів та зрозумівши, що жодного лікування він тут не отримає і взагалі умови перебування були незадовільні, переживаючи за своє здоров`я та життя ОСОБА_9 наважився піти звідти, так як потребував медичного лікування від алкозалежності, а також мав проблеми з ногою. Він підійшов до ОСОБА_14 та повідомив, що вже не може працювати і йому потрібна кваліфікована медична допомога. ОСОБА_14 відповів, що йому не потрібно йти, що всі питання він залагодить і щоб залишався, про те ОСОБА_9 зрозумів, що нічого не зміниться і що тут більшість людей знаходиться досить тривалий час, не мають родичів і не мають куди піти жити, тому і перебувають під впливом та обіцянками наглядачів. Не зважаючи на слова ОСОБА_14 він наполіг що буде залишати цент і що більше не буде тут працювати, тоді ОСОБА_14 надав йому аркуш паперу та продиктував зміст заяви, що він залишає центр та має на протязі дня покинути територію Маловисківського району, а також те що не має жодних претензій до них. Написавши дану заяву ОСОБА_9 забрав свої документи та добрався до м.Кропивницького на попутному автотранспорті.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_17 повідомив, що на території АДРЕСА_2 , знаходиться так званий реабілітаційний цент «Благодать», для осіб залежних від наркотичних засобів та алкогольних напоїв. Засновником та керівником даного центру являється ОСОБА_18 , а також керівниками там є ОСОБА_19 , на прізвисько « ОСОБА_13 », та ОСОБА_20 . Вказані особи керують даним центром, рекламують його та запрошують до них на реабілітацію всіх бажаючих, яким вони обов`язково допоможуть. При цьому вони залишають свої контактні дані та центру. Там перебувають особи як чоловічої статі так і жіночої. Особи, що в ньому перебувають читають молитву та багато працюють в тому числі і у лісі на заготівлі деревини, при цьому вони не мають права користуватись мобільними телефонами, які віддають керівникам центру разом з документами. Представники центру мають власне господарство поблизу с. Мануйлівка Маловисківського району та ставок, де також працюють особи що проходять реабілітацію. У зв`язку з тяжкою працею, неналежними умовами проживання, харчування та жорстким ставленням керівників, особи що там перебувають на реабілітації неодноразово тікали звідти та звертаються до поліції.

В ході здійснення досудового розслідування, до ВБЗПТЛ ГУНП в Кіровоградській області, направлено доручення, в порядку ст. 40 КПК України, щодо встановлення осіб причетних до вчинення даного кримінального правопорушення.

Згідно матеріалів виконаного доручення оперативними співробітниками ВБЗПТЛ ГУНП в Кіровоградській області, встановлено, що Благодійний центр соціальної реабілітації для осіб, залежних від наркотичних засобів та алкогольних напоїв «Благодать», код ЄДРПОУ 33418174, юридична адреса: Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Кондратюка, 7, являє собою окрему двоповерхову житлову будівлю. В даній будівлі, протягом останніх близько 6-ти років поспіль функціонує реабілітаційний центр з лікування алко та наркозалежних осіб, в якому перебувають особи різної статті та віку (від молодих людей до чоловіків та жінок похилого віку), які потребують лікування і зазвичай є мешканцями інших обласних центрів. Люди, які проживають в даному Благодійному центрі повинні виконувати різного роду роботи, по господарству, на будівництві та інші. Керівники центру орендують одне з водоймищ, що розташоване в районі с. Веселе та с. Мануйлівка Маловисківського району, поблизу якого утримують досить значне за розмірами господарство, де займаються вирощуванням тварин.

Причетними до скоєного даного кримінального правопорушення є засновники ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та інші особи, які вступили з ними в злочинну змову, серед яких : ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає та зареєстрований АДРЕСА_3 .

У зв`язку з чим, 18.02.2021, в період з 15:44 по 17:00, під час обшуку проведеного на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_22 від 12.02.2021 за адресою АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено блокнот із обкладинкою синього кольору з написом «NOTEBOOK» з рукописними текстами на 104 арк.; заява від ОСОБА_4 від 04.12.2019 на 1 арк.; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи благодійний центр соціальної реабілітації для осіб залежних від наркотиків та алкоголю «Благодать» на 1 арк.; виписка із Єдиного державного реєстру юридичних осіб благодійний центр соціальної реабілітації для осіб залежних від наркотиків та алкоголю «Благодать» на 1 арк.; статут благодійного центру соціальної реабілітації для осіб залежних від наркотиків та алкоголю «Благодать» на 7 арк.; технічний паспорт № НОМЕР_1 на громадський будинок благодійного центру соціальної реабілітації для осіб залежних від наркотиків та алкоголю «Благодать» на 7 арк.; копія паспорту НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_5 на 3 арк, копія ІПН на ім`я ОСОБА_5 на 1 арк.; копія паспорту НОМЕР_3 на імя ОСОБА_6 на 1 арк., копія ІПН на імя ОСОБА_6 на 1 арк.; копія паспорту НОМЕР_4 на імя ОСОБА_7 на 1 арк., копія ІПН на імя ОСОБА_7 на 1 арк.; копія паспорту НОМЕР_5 на імя ОСОБА_8 на 3 арк, копія ІПН на імя ОСОБА_8 на 1 арк.; печатка благодійного центру соціальної реабілітації для осіб залежних від наркотиків та алкоголю «Благодать».

З посиланням на викладені обставини вказується на наявність передбачених законом підстав для задоволення клопотання.

Слідчий в судове засідання не з`явився, звернувся з заявою про розгляд справи без його участі, просив клопотання задовольнити, пославшись на обставини викладені у клопотанні

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_23 22.06.2021 року в судове засідання не з`явився, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що слідчим не доведено, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Дослідивши надані стороною обвинувачення матеріали клопотання слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав та свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Перша та найголовніша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання з боку органу влади у мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого абзацу надає право позбавляти власності лише «на умовах, передбачених законом», при цьому у другому абзаці визнається право держав здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" пункт 58).

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст.173 КПК Українипередбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Накладаючи арешт на майно з підстав передбачених п.1, ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя не тільки має переконатися в тому, що майно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, а й врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Оскільки, винесення постанови про визначення майна речовим доказом, не може бути єдиною підставою, для арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому слідчий суддя зауважує, що жодних доказів того, що вказане майно є предметом та доказом розслідуваного кримінального правопорушення, в матеріалах судового провадження не містяться. Не приведені такі докази і в клопотанні слідчого, що свідчить про голослівність зазначених тверджень останнього.

Крім того, долучені до клопотання постанова слідчого про визнання майна речовим доказом від 19.02.2021 року та протокол огляду предметів та документів від 19.02.2021 року за своїм змістом не містять даних на підтвердження того, що майно вилучене під час обшуку, зазначене у клопотанні слідчого, відповідає критеріям ч.1 ст. 98 КПК України, отже є формальними.

При цьому слідчий суддя відзначає, що клопотання слідчого в контексті мотивування необхідності накладення арешту на зазначене майно є безпідставним та за своїм змістом містить лише формальне посилання на норми закону без підтвердження необхідними доказами та документами.

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, на які посилається орган досудового розслідування, оскільки не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що грунтується на припущеннях.

Крім того, посилання слідчого у поданому клопотанні, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження призведе до втрати, зникнення, знищення чи перетворення речового доказу не знаходять свого підтвердження у матеріалах кримінального провадження.

У клопотанні не наведено доводів стосовно настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню у разі незастосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Частина 1 ст.173 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Відповідно до вимогст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

В даному випадку слідчим не доведено жодного із цих пунктів та не зазначено, які саме потреби досудового розслідування задовольнятимуться завдяки цьому арешту, в чому полягає неможливість вчинення будь-яких інших дій по відношенню до майна, на яке просить накласти арешт, і яким чином незастосування цього заходу забезпечення кримінального провадження може вплинути на обмеження можливостей органу досудового розслідування.

Враховуючи викладене, в задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.167, 170-173, 369- 372 КПК України,

постановив:

відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Зобов`язати заступника начальника ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , або іншого слідчого яких входить до групи слідчих у кримінальному провадженні невідкладно повернути власнику майно, яке вилучено 18.02.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: блокнот із обкладинкою синього кольору з написом «NOTEBOOK» з рукописними текстами на 104 арк.; заява від ОСОБА_4 від 04.12.2019 на 1 арк.; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи благодійний центр соціальної реабілітації для осіб залежних від наркотиків та алкоголю «Благодать» на 1 арк.; виписка із Єдиного державного реєстру юридичних осіб благодійний центр соціальної реабілітації для осіб залежних від наркотиків та алкоголю «Благодать» на 1 арк.; статут благодійного центру соціальної реабілітації для осіб залежних від наркотиків та алкоголю «Благодать» на 7 арк.; технічний паспорт № НОМЕР_1 на громадський будинок благодійного центру соціальної реабілітації для осіб залежних від наркотиків та алкоголю «Благодать» на 7 арк.; копія паспорту НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_5 на 3 арк, копія ІПН на ім`я ОСОБА_5 на 1 арк.; копія паспорту НОМЕР_3 на імя ОСОБА_6 на 1 арк., копія ІПН на імя ОСОБА_6 на 1 арк.; копія паспорту НОМЕР_4 на імя ОСОБА_7 на 1 арк., копія ІПН на імя ОСОБА_7 на 1 арк.; копія паспорту НОМЕР_5 на імя ОСОБА_8 на 3 арк, копія ІПН на імя ОСОБА_8 на 1 арк.; печатка благодійного центру соціальної реабілітації для осіб залежних від наркотиків та алкоголю «Благодать».

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Ленінського районного суду

м. Кіровограда ОСОБА_24