Рішення

від 25.03.2021 по справі 911/1910/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1910/20

За позовом Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області (07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 137) в інтересах держави в особі Поліської селищної ради (07053, Київська обл., Поліський р-н, смт Красятичі, вул. Воздвиженська, 84) До 1.Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Володарське (07052, Київська обл., Поліський район, с. Левковичі) 2. Богданівської сільської ради (07742, Київська обл., Яготинський район, с. Богданівка, вул. Бондаренка, 89) Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

прокурор:не з`явились від позивача:не з`явились від відповідача-1: не з`явились від відповідача-2:не з`явились обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Володарської сільської ради від 11.06.2020 №35/1-718вих20 з вимогами до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Володарське (далі - відповідач-1) та Богданівської сільської ради (далі - відповідач-2) про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- за №460934499 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581501:01:006:0055 площею 0,7006 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарської сільської ради Поліського району Київської області;

- за №46092441 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:10:002:0005 площею 1,1816 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарської сільської ради Поліського району Київської області;

- за №46092016 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:12:001:0007 площею 2,3686 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарської сільської ради Поліського району Київської області;

- за №46091497 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:07:001:0002 площею 2,7422 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарської сільської ради Поліського району Київської області;

- за №46090935 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:07:001:0001 площею 5,0705 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарської сільської ради Поліського району Київської області;

- за №46090450 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:11:002:0003 площею 4,8979 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарської сільської ради Поліського району Київської області;

- за №46089845 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:09:001:0007 площею 7,5664 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарської сільської ради Поліського району Київської області;

- за №46089440 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:13:003:0002 площею 9,7807 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарської сільської ради Поліського району Київської області;

- за №46088959 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:13:003:0001 площею 11,6713 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарської сільської ради Поліського району Київської області;

- за №46088438 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:12:001:0008 площею 31,0756 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарської сільської ради Поліського району Київської області;

- за №46087938 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:11:002:0002 площею 55,1301 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарської сільської ради Поліського району Київської області;

- за №46087544 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:11:004:0005 площею 16,9949 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарської сільської ради Поліського району Київської області;

- за №46087119 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:11:004:0006 площею 31,7714 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарської сільської ради Поліського району Київської області;

- за №46086709 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:10:002:0007 площею 25,018 га на території Володарської сільської ради Поліського району Київської області;

- за №46086066 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:06:003:0002 площею 124,3978 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарської сільської ради Поліського району Київської області;

- за №46084180 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:10:002:0006 площею 10,8881 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарської сільської ради Поліського району Київської області;

- за №46084128 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:08:001:0004 площею 6,5712 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарської сільської ради Поліського району Київської області;

- за №46084098 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581501:01:004:0032 площею 1,707 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведенні державної реєстрації права приватної власності на вказані вище земельні ділянки за відповідачем-1 державним реєстратором Богданівської сільської ради грубо порушено вимоги Земельного кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Зокрема прокурор стверджує, що державна реєстрація права приватної власності спірних земельних ділянок за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Володарське (відповідач-1) незаконно проведена на підставі протоколу загальних зборів №2 від 21.01.2000; рішення IX сесії ХХІІІ скликання Володарської сільської ради від 14.12.1999 про передачу у колективну власність Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Петровського (яке 24.02.2000 припинено шляхом реорганізації в Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Володарське ) земельної ділянки площею 1998,4 га; державного акту на право колективної власності серії та номер КВ№000002 від 22.02.2000, що виданий Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Петровського, які не є підставою і не засвідчували факту набуття відповідачем-1 права приватної власності на спірні земельні ділянки.

Крім того, на момент проведення спірних реєстраційних дій, що відбулися 22.03.2019, згідно з п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України та Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні (набрав чинності з 01.01.2019), землі колективної власності, які не переоформлені у приватну власність, вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Тобто, посвідчені Державним актом КВ№000002 від 22.02.2000 землі колективної власності з 01.01.2019 вважались власністю відповідної територіальної громади в особі Володарської сільської ради, тому були відсутні підстави для проведення 22.03.2019 державної реєстрації права приватної власності за відповідачем-1 на спірні земельні ділянки.

Порушення інтересів держави прокурор вбачає у незаконній реєстрації за відповідачем-1 права приватної власності на земельні ділянки, які вважаються власністю відповідної територіальної громади с. Левковичі, що крім іншого позбавляє громаду плати за землю.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.07.2020 №911/1910/20 позовну заяву заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області залишено без руху та встановлено спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви. Зокрема прокурору були визначені наступні недоліки позовної заяви і способи їх усунення: подання до суду письмових пояснень до позовної заяви із зазначенням точного найменування відповідача-2; уточненої редакції позовної заяви (приведення змісту позовних вимог, що зазначені у вступній частині позову, до редакції прохальної частини позову або ж навпаки); письмових пояснень до позовної заяви з описом змісту позовних вимог, заявлених до кожного з відповідачів окремо або ж письмових пояснень до позовної заяви з викладенням мотивування причин саме такого визначення кола відповідачів й обґрунтування заявлення сумісних позовних вимог до них обох; обґрунтованих письмових пояснень до позовної заяви у разі об`єктивної неможливості (відсутності, на думку прокурора, необхідності) виконання вимог суду за п.3 цієї ухвали; доказів направлення відповідачам документів, складених на усунення недоліків позовної заяви за цією ухвалою Господарського суду Київської області від 07.07.2020 №911/1910/20.

В установлений строк до суду надійшли документи на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зокрема, прокурор надав уточнену редакцію позовної заяви з приведенням змісту позовних вимог, що зазначені у вступній частині позову до редакції прохальної частини; визначено особу в якості відповідача-2 з точним її найменуванням; надано пояснення причин визначення саме такого кола відповідачів й обґрунтування заявлення сумісних позовних вимог до них обох.

Провадження у справі за вказаними вимогами відкрито ухвалою Господарського суду Київської області від 05.08.2020 №911/1910/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10.09.2020, встановлено учасникам справи строки для вчинення необхідних процесуальних дій тощо.

09.09.2020 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшла заява від 09.09.2020 про відкладення розгляду справи та надання додаткового часу для підготовки відзиву на позовну заяву.

У підготовчому засіданні, що відбулося 10.09.2020, суд на місці без виходу до нарадчої кімнати з занесенням до протоколу судового засідання постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 24.09.2020.

22.09.2020 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву від 21.09.2020, в якому відповідач-1 проти вимог прокурора заперечує в повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що звертаючись до суду в даним позовом прокурором в установленому законом порядку не надано допустимих та належних доказів, які б підтверджували обставини його належного представництва інтересів держави.

Також відповідач-1 зазначає, що 21.01.2000 протоколом загальних зборів Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського було реорганізовано зазначену юридичну особу в Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Володарське , відповідно до п.1.2 якого Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Володарське є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Колективного сільськогосподарського підприємства імені Петровського. За таких обставин, за твердженням відповідача-1, в силу положень Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство , Закону України Про державний земельний кадастр , Земельного кодексу 1990 року, Земельного кодексу України та Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям у 2020 році внаслідок перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Володарське , до останнього перейшли усі майнові права і обов`язки колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського, в тому числі його право власності на спірну земельну ділянку, яка охоплюється межами Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ №000002. Це право власності, на думку відповідача-1, перейшло до нього в силу закону і на момент його виникнення законодавство не передбачало його обов`язкової реєстрації.

Крім того, відповідач-1 зазначає, що прокурором не надано жодного офіційного документу про належність спірної земельної ділянки до земель державної або комунальної власності, а відтак прокурором не доведено в належний спосіб тих обставин, що відповідач-1 розпорядився землями державної або комунальної власності, а його обґрунтування будуються лише на припущеннях.

24.09.2020 та 08.10.2020 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про перерву у підготовчому засіданні у справі №911/1910/20 на 08.10.2020 та 22.10.2020 відповідно.

02.10.2020 до Господарського суду Київської області надійшов лист відповідача-2 від 21.09.2020 №245, в якому останній повідомив, що державний реєстратор Тимінько Е.В. звільнена з посади державного реєстратора Богданівської сільської ради з 01.06.2019 і доступ до Державного реєстру заблоковано, у сільській раді відсутні реєстраційні справи щодо спірних земельних ділянок.

12.10.2020 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшла відповідь на відзив №35/1-1172вих-20 від 06.10.2020, у якій наголошено на безпідставності позиції відповідача-1, надано додаткові обґрунтування щодо наявності достатніх підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді. Також, прокурор зазначає про безпідставність реєстрації за відповідачем-1 права приватної власності на земельні ділянки, оскільки у нього були лише докази наявності права колективної власності, на якому земельні ділянки не могли належати відповідачу-1 на момент вчинення спірних реєстраційних дій.

22.10.2020 та 12.11.2020 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання у справі №911/1910/20 на 12.11.2020 та 26.11.2020 відповідно.

10.12.2020 Господарським судом Київської області постановлено ухвалу про призначення підготовчого засідання у справі №911/1910/20 на 21.12.2020, оскільки 26.11.2020 підготовче засідання у справі не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці, зумовленій самоізоляцією контактної особи з хворим на COVID-19, про що повідомлено сторін в порядку ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.

21.12.2020 Господарським судом Київської області підготовче засідання у справі №911/1910/20 відкладено на 21.01.2021.

В ході підготовчого провадження судом було відхилено клопотання відповідача-1 від 08.10.2020 року про витребування доказів, оскільки воно не відповідає встановленим ст.81 Господарського процесуального кодексу України вимогам, зокрема, щодо визначення чіткого переліку витребуваних доказів та визначення обставин, в підтвердження яких докази підлягають витребуванню. Окрім того, документи, які просив витребувати відповідач-1, частково стосуються його господарської діяльності, частково мають бути в наявності у нього, як у правонаступника Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського. Відповідачем-1 не обґрунтовано та не доведено неможливості самостійно отримати такі докази, сама по собі відсутність відповіді на адвокатський запит не свідчить про неможливість отримати докази.

Також, відповідачем-1 заявлялось клопотання від 30.12.2020 про залишення позову без розгляду, яке залишено судом без задоволення в підготовчому засіданні 21.01.2021, як безпідставне та необґрунтоване.

Зокрема, в обґрунтування відповідного клопотання відповідач-1 посилається на відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором, який не може бути альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного органу, який бажає і може захищати інтереси держави.

Судом не приймаються відповідні доводи відповідача-1, оскільки даний позов подано прокурором в особі відповідного органу, а не самостійно від свого імені, тому відсутні підстави стверджувати про альтернативність суб`єкта звернення до суду. Крім того, відповідні порушення виявлені прокуратурою в ході здійснення своїх функцій процесуального керівництва в розслідуванні кримінальної справи, в той же час, уповноважений орган сам зазначає про неможливість самостійного захисту інтересів. Також, відповідач-1 невірно тлумачить п.2. ч.1. ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки уповноважений орган є позивачем у справі і підтримує позовні вимоги, позов подано прокурором в порядку представництва у відповідності до ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

21.01.2021 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.02.2021.

18.02.2021 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про перерву у судовому засіданні на 04.03.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2021 у справі №911/1910/20 здійснено заміну позивача - Володарську сільську раду на його правонаступника - Поліську селищну раду, судове засідання відкладено на 25.03.2021.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача-1 від 25.03.2021 про відкладення розгляду справи, враховуючи, що останнім не надано жодних доказів в підтвердження викладених у клопотанні обставин, матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, і явка учасників справи обов`язковою не визнавалась.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги, з`ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

Броварською місцевою прокуратурою в ході здійснення процесуального керівництва під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020111130000027, внесеному до ЄРДР 10.02.2020, виявлено факти безпідставного та незаконного здійснення державним реєстратором Богданівської сільської ради Яготинського району Київської області Тимінько Є.В. реєстрації за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Володарське права власності на земельні ділянки, які є комунальною власністю територіальної громади, що згідно зі ст. 23 Закону України Про прокуратуру є підставою для здійснення представництва інтересів держави в особі Володарської сільської ради (її правонаступника Поліської селищної ради).

Зокрема, прокуратурою виявлено та підтверджується доданими до позову доказами, а саме Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що 22.03.2019 державним реєстратором Богданівської сільської ради Яготинського району Київської області Тимінько Є.В. прийнято ряд рішень щодо реєстрації за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Володарське права власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Володарської сільської ради Поліського району Київської області, а саме: №460934499 від 22.03.2019 з кадастровим номером 3223581501:01:006:0055 площею 0,7006 га; №46092441 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:10:002:0005 площею 1,1816 га; №46092016 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:12:001:0007 площею 2,3686 га; №46091497 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:07:001:0002 площею 2,7422 га; №46090935 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:07:001:0001 площею 5,0705 га; №46090450 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:11:002:0003 площею 4,8979 га; №46089845 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:09:001:0007 площею 7,5664 га; №46089440 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:13:003:0002 площею 9,7807 га; №46088959 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:13:003:0001 площею 11,6713 га; №46088438 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:12:001:0008 площею 31,0756 га; №46087938 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:11:002:0002 площею 55,1301 га; №46087544 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:11:004:0005 площею 16,9949 га; №46087119 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:11:004:0006 площею 31,7714 га; №46086709 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:10:002:0007 площею 25,018 га; №46086066 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:06:003:0002 площею 124,3978 га; №46084180 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:10:002:0006 площею 10,8881 га; №46084128 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:08:001:0004 площею 6,5712 га; №46084098 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581501:01:004:0032 площею 1,707 га.

Як зазначено в позові та вбачається з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою виникнення у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Володарське права власності на вищенаведені земельні ділянки значиться: протокол загальних зборів Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського №2 від 21.01.2000; рішення IX сесії ХХІІІ скликання Володарської сільської ради від 14.12.1999 про передачу у колективну власність Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Петровського земельної ділянки; Державний акт на право колективної власності серії та номер КВ№000002 від 22.02.2000, що виданий Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Петровського.

Однак, як стверджує прокурор у позові, вищенаведені документи протиправно прийняті державним реєстратором як підстава виникнення (наявності) у відповідача-1 права власності на земельні ділянки, оскільки такі документи стосуються права колективної власності на землю, в той час, як відповідач-1 не може мати землю на праві колективної власності і внаслідок спірних реєстраційних дій безпідставно та незаконно зареєстровано за відповідачем-1 право приватної власності на землю.

Таким чином наведені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно документи, які були прийняті державним реєстратором в якості підстав для вчинення реєстраційних дій, не засвідчують факту набуття та наявності у відповідача-1 права, щодо якого проведено державну реєстрацію.

Крім того, на момент проведення спірних реєстраційних дій 22.03.2019 чинним законодавством (станом на 01.01.2019) було врегульовано статус права колективної власності та фактично визначено, що не переоформлені (станом на 01.01.2019) землі колективної власності переходять у власність територіальних громад.

Тобто, 22.03.2019 державним реєстратором незаконно зареєстровано за відповідачем-1 земельні ділянки, які вже (з 01.01.2019 ) вважались комунальною власністю Володарської сільської ради.

У зв`язку з чим, заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Володарської сільської ради до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Володарське та державного реєстратора в особі Богданівської сільської ради з вимогами про скасування безпідставних та незаконних реєстраційних дій. У відповідному позові прокурор посилається на відсутність у відповідача-1 відповідного права, що не було виявлено державним реєстратором і безпідставно з порушенням вимог чинного законодавства вчинено реєстраційні дії.

Відповідачем-1 в ході розгляду справи позовні вимоги заперечено з посиланням на відсутність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в суді.

Також, відповідач-1 зазначає про безпідставність висновків прокуратури щодо припинення належного Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Петровського права власності на земельні ділянки, посвідченого Державним актом на право колективної власності №КВ000002 від 22.02.2000, оскільки на загальних зборах Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського від 21.01.2000 було прийнято рішення про реорганізацію Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Володарське , яке є правонаступником усього майна, прав та обов`язків колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі і щодо прав на землю.

Відповідач-1 у відзиві зазначив, що на відповідних загальних зборах Колективного сільськогосподарського підприємства здійснено розпорядження землями колективної власності шляхом паювання, спірні земельні ділянки не підлягали паюванню, оскільки фактично становлять несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи, прогони, землі під господарськими будівлями і дворами, тощо). Крім того, на спірних земельних ділянках розташовані будівлі Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського, які перейшли у власність відповідача-1, що є додатковою підставою для набуття права власності на земельні ділянки в порядку ст.120 Земельного кодексу України, ст.377 Цивільного кодексу України.

На підставі зазначеного відповідач-1 наголошує, що у свій час до нього перейшло посвідчене Державним актом на право колективної власності №КВ000002 від 22.02.2000 право на земельні ділянки колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського, які залишились після паювання (землі, які не підлягали паюванню), тому таке право на землю вважається набутим правомірно і є непорушним.

У листі від 21.09.2020 №245 відповідач-2 повідомив суд, що Державний реєстратор Тимінько Е.В. звільнена з посади державного реєстратора Богданівської сільської ради з 01.06.2019 і доступ до Державного реєстру заблоковано, у сільській раді відсутні реєстраційні справи щодо спірних земельних ділянок.

У відповіді на відзив прокурор зазначає, що право приватної власності на спірні земельні ділянки зареєстровано за відповідачем-1 без належних на те правових підстав з порушенням ст. 28, 82, п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.10, 23-27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки вчинено на підставі документів, що посвідчують право колективної власності, на якому земельні ділянки не могли належати відповідачу-1 на момент вчинення оскаржуваних реєстраційних дій.

Як визначено ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на момент вчинення спірних реєстраційних дій), державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

В ході розгляду спору судом досліджено та встановлено, що підставою вчинення спірних реєстраційних дій, внаслідок яких за відповідачем-1 зареєстровано право приватної власності за земельні ділянки, слугували документи: протокол загальних зборів Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського №2 від 21.01.2000; рішення IX сесії ХХІІІ скликання Володарської сільської ради від 14.12.1999 про передачу у колективну власність Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Петровського земельної ділянки; Державний акт на право колективної власності серії та номер КВ№000002 від 22.02.2000, що виданий Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Петровського, які за твердженнями відповідача-1, є достатніми доказами наявності у нього права власності на земельні ділянки, щодо якого проведені реєстраційні дії.

Як вбачається з обставин спору, спірна державна реєстрація прав фактично підпадає під п.8 ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на момент вчинення спірних реєстраційних дій).

Однак, відповідний п.8 ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на момент вчинення спірних реєстраційних дій) підставами реєстрації права власності визначає: державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 1 січня 2013 року.

Таким чином, серед наведених в п. 8 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на момент вчинення спірних реєстраційних дій) документів, не передбачено підставою реєстрації права власності на землю державного акту на право колективної власності на земельну ділянку.

Також, дослідивши докази, на які відповідач-1 посилається в обґрунтування заперечень проти позову, судом встановлено, що рішенням ІХ сесії ХХІІІ скликання Володарської сільської ради від 14.12.1999 передано у колективну власність Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Петровського земельну ділянку площею 1998,4 га.

На підставі зазначеного рішення Володарською сільською радою видано Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Петровського Державний акт на право колективної власності на землю серії КВ №000002 від 22.02.2000.

За вказаним Державним актом на право колективної власності на землю Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Петровського передано у колективну власність землю для товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі 1998,4 гектарів.

Таким чином, наведені документи засвідчують факт набуття права колективної власності на землю за Державним актом серії КВ№000002 від 22.02.2000, яке виникло у відповідного колективного сільськогосподарського підприємства.

Як визначено ст.1 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство , колективне сільськогосподарське підприємство (надалі - підприємство) є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Підприємство є юридичною особою, має поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку та може мати печатки. Підприємства можуть на добровільних засадах об`єднуватися в спілки (об`єднання), бути засновниками акціонерних товариств, які діють на основі своїх статутів.

Статтею 10 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство передбачено, що земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди.

З огляду на норми Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство , колективне сільськогосподарське підприємство є окремим особливим суб`єктом господарювання у сфері сільськогосподарського виробництва, створюється і діє у відповідності до Закону, який визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства.

Також відповідний Закон України Про колективне сільськогосподарське підприємство встановлює гарантії членів колективного сільськогосподарського підприємства, як учасників права колективної власності на землю.

Дослідивши наявну у справі виписку з протоколу загальних зборів Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського від 21.01.2000 встановлено, що на відповідних загальних зборах прийнято рішення щодо реорганізації Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського на виконання Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки від 03.12.1999 №1529/9. При цьому, у відповідному рішенні загальних зборів відсутня інформація про перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Володарське чи інші факти, які вказують на вирішення питань правонаступництва. Крім того, зі змісту відповідної виписки з протоколу загальних зборів Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського від 21.01.2000 вбачається розпаювання майна Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського, однак відповідних відомостей та доказів суду не надано.

Указом Президента України від 08.08.1995 №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі майна радгоспів. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Крім того, Указом Президента України від 03.12.1999 №1529/99 Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки передбачалося реформування протягом грудня 1999 року - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом: забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Володарське було створено та зареєстровано на підставі Установчого договору, складеного між сторонами, визначеними в ст.14. Однак, суду не надано тексту відповідної ст.14 Установчого договору, що унеможливлює зробити висновки про те, що у створенні Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Володарське приймали участь всі члени Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського, тобто Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю в повному обсязі створено на базі Колективного сільськогосподарського підприємства.

В пункті 1.2 Установчого договору про створення та діяльність Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Володарське , зареєстрованого районною державною адміністрацією Поліського району Київської області 24.02.2000 за реєстраційним №001, вказано, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю створюється в процесі реорганізації та є юридично правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського.

Підпунктом а пункту 4.1 Установчого договору визначено, що майно та майнові права ТОВ/надалі сукупно - майно ТОВ / складаються з основних і оборотних фондів та майнових прав Колективного сільськогосподарського підприємства, що передаються Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю в результаті реорганізації Колективного сільськогосподарського підприємства в порядку правонаступництва по майну та майнових правах Колективного сільськогосподарського підприємства.

Згідно з правовим висновком, якого дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, в якій досліджувалось питання набуття права на земельну ділянку колективної форми власності правонаступником, для визначення відповідного факту набуття права приватної власності на земельну ділянку необхідно в кожному конкретному випадку враховувати підстави та обставини реорганізації правопопередника, та чи може земельна ділянка належати правонаступнику на праві, на якому вона належала правопопереднику.

Також, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що Статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону.

У зв`язку з чим, судом досліджено та встановлено, що під час реорганізації Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського змінено організаційно-правову форму підприємства у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю, яка передбачає інші засади господарювання, на відміну від підприємства, заснованого на колективній власності, що ставить під сумнів правомірність набуття відповідачем-1 та можливість мати земельну ділянку саме на праві колективної власності.

Таким чином, Колективне сільськогосподарське підприємство не могло бути безпосередньо перетворено у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю інакше як через розпаювання та вихід членів (з подальшим їх входженням у склад Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю), що припиняло колективну власність. В подальшому, колишні члени Колективного сільськогосподарського підприємства могли створити та вступити у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю, однак вже зі своїми приватними земельними частками.

Крім того, колективне сільськогосподарське підприємство створювалося як добровільне об`єднання необмеженого кола громадян, в той час, як Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю створювалось після розпаювання, і відповідачем-1 не доведено, що до складу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ввійшли всі учасники колективної власності на землю, посвідченої відповідним Державним актом. Інакше, відповідний Державний акт на право колективної власності на землю певного кола осіб (членів Колективного сільськогосподарського підприємства) було використано для посвідчення прав на землю іншого кола осіб (учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю), що є неправомірним.

Також, як визначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.09.2020 року у справі №907/29/19, навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію Колективного сільськогосподарського підприємства шляхом перетворення в іншу юридичну особу, колишні члени Колективного сільськогосподарського підприємства автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників.

При цьому, судом також встановлено, що на відповідних загальних зборах від 21.01.2000 було прийнято рішення лише про реорганізацію Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського, однак на відповідних загальних зборах не приймалось рішення про перетворення у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Володарське , і відповідне рішення загальних зборів не містить відомостей про створення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Володарське на базі Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського.

Отже, саме по собі зазначення в Статуті (Установчому договорі) новоствореної юридичної особи твердження про правонаступництво без наявності відповідних фактичних обставин, які є підставами правонаступництва, не вважається правомірним і не передбачає жодних правових наслідків.

За наведених обставин, суд критично оцінює положення установчих документів відповідача-1 щодо правонаступництва прав та обов`язків Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського.

Крім того, Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Петровського мало ідентифікаційний код 03776187, а Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Володарське зареєстровано за ідентифікаційним кодом 30053769, що додатково свідчить про ліквідацію в процесі реорганізації юридичної особи та створення нової юридичної особи.

Відповідно до п. 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118 (у редакції станом на момент створення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Володарське ), було визначено, що ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним; у разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код; у разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом; в інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб`єктам забороняється.

Відповідно до пункту 15 вищенаведеного Положення про ЄДР ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб`єктом протягом усього періоду його існування; у разі перереєстрації (створення) суб`єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов`язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.

Таким чином, відмінність кодів Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Володарське додатково підтверджує, що наведені підприємства є самостійними юридичними особами і не пов`язані процедурою реорганізації, що виключає наявність законодавчих підстав правонаступництва.

Як визначено ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

З огляду на наведену норму законодавства, реорганізація юридичної особи з правонаступництвом не відміняє факту припинення такої юридичної особи, оскільки внаслідок її перетворення виникає нова юридична особа.

Виходячи з обставин спору, в даному випадку має місце як припинення юридичної особи - Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського у зв`язку з його реорганізацією, так і припинення відповідної організаційно-правової форми колективного підприємства.

Тобто, в будь-якому випадку Колективне сільськогосподарське підприємство, як підприємство колективної форми власності, яке могло мати землю на праві колективної власності, припинилось і новоутворене підприємство відповідача-1 має іншу організаційно-правову форму, відмінну від визначеної Законом України Про колективне сільськогосподарське підприємство , яка не є суб`єктом колективної власності.

Відповідно до п.21. Розділу X. Перехідні положення Земельного кодексу України з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні (що відбулось 01.01.2019) землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

З огляду на встановлені судом обставини, має місце факт припинення колективного сільськогосподарського підприємства як суб`єкта колективної власності на землю - Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського, що підпадає під дію відповідного п.21 Розділу X. Перехідні положення Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Земельного кодексу України сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, крім державних і комунальних, землі сільськогосподарського призначення можуть належати на праві власності.

Відповідно до ч.2 ст.28 Земельного кодексу України право власності на землю цих підприємств може набуватися шляхом внесення до статутного капіталу земельних ділянок їх засновників та придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Також, ч.3 ст.28 Земельного кодексу України визначено, що реалізація права власності на землю зазначеними сільськогосподарськими підприємствами здійснюється відповідно до закону.

Серед наведених в ст.28 Земельного кодексу України підстав набуття права приватної власності на землю сільськогосподарського призначення не визначено такої підстави як правонаступництво права колективної власності.

Колективна власність на землю не може перетворюватись у приватну власність інакше як через її припинення шляхом паювання. Щодо земель під господарськими дворами та будівлями, до яких за твердженням відповідача-1, і належать спірні земельні ділянки, ст.30 Земельного кодексу України передбачено, що при ліквідації сільськогосподарських підприємств несільськогосподарські угіддя, що перебували у їх власності, розподіляються відповідно до установчих документів цих підприємств або за згодою власників земельних часток (паїв). У разі недосягнення згоди це питання вирішується в судовому порядку.

Таким чином, при ліквідації сільськогосподарських підприємств несільськогосподарські угіддя, що перебували у їх власності, мали розподілятись між власниками земельних часток (паїв) і таким чином переходити в приватну власність знову ж таки з дотриманням прав та гарантій всіх учасників колективної власності на землю.

Однак, земельні ділянки підприємств, які належали припиненим колективним сільськогосподарським підприємствам, які не переоформлені у приватну власність, після 01.01.2019 вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Дійсно, Закон України Про колективне сільськогосподарське підприємство передбачав перехід прав та обов`язків Колективного сільськогосподарського підприємства до новоутворених підприємств, однак згідно з п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України з 01.01.2019 упорядковано питання колективної власності на землю підприємств, відмінних від Колективного сільськогосподарського підприємства.

Тобто в ситуації, коли земельна ділянка обліковується на праві колективної власності за підприємством, яке не може мати земельну ділянку на такому праві і до 01.01.2019 підприємство не переоформило земельну ділянку у приватну власність, такі землі вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Наведене не виключає можливості набуття прав на відповідні земельні ділянки у встановленому законодавством порядку, зокрема, в порядку ст.120 Земельного кодексу України чи ст.377 Цивільного кодексу України за умови доведеності та достатності підстав та дотримання процедури набуття прав на земельні ділянки.

За наслідками розгляду спору судом встановлено, що спірними реєстраційними діями безпідставно зареєстровано за відповідачем-1 право приватної власності на земельні ділянки, які до того ж на момент реєстрації вважались власністю територіальної громади в особі Володарської сільської ради. Тобто, проведено державну реєстрацію права приватної власності на землю, яка вже перебувала у віданні територіальної громади. Крім того, на підставі документів про колективну власність безпідставно зареєстровано право приватної власності.

Обставини щодо набуття прав на земельні ділянки на підставі ст.120 Земельного кодексу України, ст.377 Цивільного кодексу України не підлягають дослідженню в межах даного спору, оскільки не стосуються підстав заявленого позову.

Оскільки реєстрація права власності за відповідачем-1 відбулась без достатніх правових підстав та з порушенням вимог закону, документи, на підставі яких здійснено реєстраційні дії, не відповідають ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на момент вчинення спірних реєстраційних дій) та не засвідчують факту набуття відповідачем-1 права і не могли бути підставами для державної реєстрації такого права, спірні реєстраційні дії не можуть вважатись законними і підлягають скасуванню.

Згідно з ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними у розумінні ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурором доведені та обґрунтовані, відповідачами не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Понесені прокуратурою витрати зі сплати судового збору в сумі 37836,00 грн за 18 вимог немайнового характеру, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідачів в рівних частках, оскільки в діях обох відповідачів виявлено ознаки неправомірних дій, які призвели до порушення прав позивача та виникнення спору.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 11, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Поліської селищної ради до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Володарське та Богданівської сільської ради про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати рішення державного реєстратора Богданівської сільської ради (07742, Київська обл., Яготинський район, с. Богданівка, вул. Бондаренка, 89, код 04360327) про державну реєстрацію за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Володарське (07052, Київська обл., Поліський район, с. Левковичі, код 30053769) прав та їх обтяжень:

- за №460934499 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581501:01:006:0055 площею 0,7006 га;

- за №46092441 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:10:002:0005 площею 1,1816 га;

- за №46092016 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:12:001:0007 площею 2,3686 га;

- за №46091497 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:07:001:0002 площею 2,7422 га;

- за №46090935 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:07:001:0001 площею 5,0705 га;

- за №46090450 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:11:002:0003 площею 4,8979 га;

- за №46089845 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:09:001:0007 площею 7,5664 га;

- за №46089440 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:13:003:0002 площею 9,7807 га;

- за №46088959 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:13:003:0001 площею 11,6713 га;

- за №46088438 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:12:001:0008 площею 31,0756 га;

- за №46087938 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:11:002:0002 площею 55,1301 га;

- за №46087544 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:11:004:0005 площею 16,9949 га;

- за №46087119 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:11:004:0006 площею 31,7714 га;

- за №46086709 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:10:002:0007 площею 25,018 га;

- за №46086066 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:06:003:0002 площею 124,3978 га;

- за №46084180 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:10:002:0006 площею 10,8881 га;

- за №46084128 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581500:08:001:0004 площею 6,5712 га;

- за №46084098 від 22.03.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223581501:01:004:0032 площею 1,7 га.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Володарське (07052, Київська обл., Поліський район, с. Левковичі, код 30053769) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, вул. Лесі Українки, 27/2, код 02909996) 18918 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісімнадцять) грн 00 коп. витрат зі сплаті судового збору.

4. Стягнути з Богданівської сільської ради (07742, Київська обл., Яготинський район, с. Богданівка, вул. Бондаренка, 89, код 04360327) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, вул. Лесі Українки, 27/2, код 02909996) 18918 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісімнадцять) грн 00 коп. витрат зі сплаті судового збору.

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.06.2021.

Суддя О.О. Третьякова