Рішення

від 15.06.2021 по справі 912/1305/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 рокуСправа № 912/1305/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І. розглянув у судовому засіданні справу №912/1305/21

за позовом Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, вул. Чижевського, 1а, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Олександрійська міська рада, пр. Соборний, 59, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Десаж Істейт", вул. Максима Берлінського, буд. 20, офіс 2, м. Київ, 04060

про стягнення 382 270,08 грн

Представники учасників справи:

від прокуратури - Мороз В.С. прокурор відділу, посвідчення №058784 видане 17.12.2020;

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали;

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Олександрійська міська рада (далі - міськрада, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Десаж Істейт" (далі - ТОВ "Десаж Істейт", відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 382 270,08 грн, з покладенням на відповідача судового збору.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про невиконання відповідачем зобов`язань по договору оренди земельної ділянки від 25.06.2015 в частині сплати орендної плати за період з січня по грудень 2020 року.

Ухвалою від 30.04.2021 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 912/1305/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25.05.2021 та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 25.05.2021 судом закрито підготовче провадження у справі №912/1305/21 та призначено до судового розгляду по суті на 15.06.2021 о 15:00 год.

15.06.2021 судом розпочато розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 15.06.2021 прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач та відповідач своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористались, уповноважених представників не направили. Відзив на позов відповідачем суду не подано.

Конверти з вкладенням - ухвали суду від 30.04.2021 та від 25.05.2021, які направлені на офіційну адресу місцезнаходження відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Максима Берлінського, буд. 20, офіс 2, м. Київ, 04060, повернуто органом поштового зв`язку на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Зазначені ухвали направлено рекомендованим листом з повідомленням з позначкою "Судова повістка".

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.

Згідно з п.46 даної Доповіді:

"Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику "приватного правосуддя", що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.

Поряд з цим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з метою не затягування розгляду справи, та не порушення права позивача на справедливий розгляд справи у продовж розумного строку, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду від 30.04.20217 та від 25.05.2021 у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею.

Господарський суд приймає до уваги, що ТОВ "Десаж Істейт" мало можливість отримати інформацію по справі, що розглядається, на сторінці Господарського суду Кіровоградської області на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://kr.arbitr.gov.ua, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також, в матеріалах справи міститься телефонограма від 12.05.2021 №4519, відповідно до якої за наявними засобами зв`язку зв`язатись з відповідачем не вдалось.

Разом з тим, ТОВ "Десаж Істейт" про дату, час та місце розгляду справи також повідомлявся шляхом розміщення 14.05.2021 оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України в мережі Інтернет.

Крім того, ухвалу від 25.05.2021 судом направлено відповідачу на адресу: Кіровоградська область, м. Олександрія, смт. Димитрове, вул. Димитрова, буд. 71, за місцезнаходженням орендованої земельної ділянки. Згідно рекомендованого повідомлення, що міститься в матеріалах справи, ухвалу суду від 25.05.21 отримано 29.05.2021.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу №912/1305/21 в судовому засіданні 15.06.2021 за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 15.06.2021 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 стаття 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших ociб.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

В силу положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Зокрема, під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- також у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленні пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їx захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у cпpaві № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулось чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їx захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функцій у спірних правовідносинах.

Поняття "орган уповноважений державою здійснювати відповідні повноваження" визначено, як орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організації чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Тобто, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як державні органи. До зазначеного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.10.2018 у cправi № 4/166 Б , від 08.02.2019 у cправi № 915/20/18).

Є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у cпpaві "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач i відповідач, яким надаються piвні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Отже, тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, як прямо передбачені законом.

Для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 612 ЦК України, ч. 1 ст. 286, ч. 6 ст. 231 ГК України Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності i вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений законом або договором.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду місцевого бюджету належать, зокрема, надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності.

Предметом позову є заборгованість з орендної плати відповідно до договору оренди земельної ділянки комунальної власності, розпорядником якої є на даний час Олександрійська міська рада, тому остання є органом, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Димитровська селищна рада міста Олександрії Кіровоградської області (Орендодавець згідно договору) рішенням №178 Кіровоградської обласної ради від 18.11.2016 перейменована на Олександрійську селищну раду міста Олександрії Кіровоградської області.

На виконання розпорядження КМУ від 12.06.2020 №716-р, Олександрійську селищну раду міста Олександрії Кіровоградської області приєднано до Олександрійської міської ради.

Пунктом 2 рішення Олександрійської міської ради №10 від 05.12.2020 "Про початок реорганізації Звенигородської сільської ради та "Олександрійської селищної ради" міста Олександрії Кіровоградської області шляхом приєднання до Олександрійської міської ради передбачено, що Олександрійська міська рада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків "Олександрійської селищної ради" міста Олександрії Кіровоградської області.

Об`єднана територіальна громада, в розумінні ст. 8 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", вважається утвореною з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

За цим Законом об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, а також сільських, селищних рад, що приєдналися до об`єднаної територіальної громади, з чия набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Припинення сільських, селищних рад шляхом об`єднання та приєднання до об`єднаної територіальної громади відбувається за спеціальними правилами, визначеними Законом України "Про добровільне об`єднання територіальних громад".

Законом встановлено, що припинення юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється без повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів, отримання їхньої згоди.

Отже, з моменту прийняття на пленарному засіданні новообраної ради рішення про реорганізацію сільських, селищних рад, які приєдналися (об`єдналися) до об`єднаної територіальної громади, їх повноваження, як юридичної особи, припинено не зважаючи на відсутність відповідного запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, відбулося фактичне компетенційне адміністративне правонаступництво, перехід повноважень від Олександрійської селищної ради міста Олександрії Кіровоградської області до Олександрійської міської ради.

Враховуючи викладене, органом, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, на даний час є Олександрійська міська рада.

За приписами ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" місцеве самоврядування з Україні є гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду- жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових ociб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції i законів України.

Згідно ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Згідно ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органи місцевого самоврядування згідно ст. 25 Закону правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст. 140 Конституції України та ст. 11 вказаного Закону виконавчими органами міських рад є виконавчі комітети, які створюються для здійснення виконавчих функцій повноважень місцевого самоврядування.

Згідно ст. 142 Конституції України та ч.ч. 3, 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" матеріальною i фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме i нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл: селищ, міст, районів у містах від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За приписами ст.ст. 13,14 Конституції України, ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством та одним з об`єктів права власності Українського народу, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Отже, в основі інтересу держави (національного, суспільного інтересу) лежить потреба у здійсненні дій, спрямованих на охорону землі як національного багатства.

Інтереси держави у сфері захисту земельних правовідносин, та зокрема у даному спорі, полягають у забезпеченні правомірного обігу майнових прав на земельні ділянки, додержання законодавчого порядку їх використання, у визнанні та захисту законних форм землекористування, отримання державою коштів за таке користування.

Порушення встановленого законом порядку користування землями комунальної власності будь-ким із суб`єктів господарювання с підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави.

Згідно частини другої статті 5 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Таким чином і з огляду на зазначену норму Закону, прокурор може заявити позов в інтересах держави, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки покликаний ці інтереси захищати.

Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15.07.1997 року № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення, й у правовій системі держав -учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю га важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати.

Місцевий бюджет відповідно до статті 5 Бюджетного кодексу України |входить до складу бюджетної системи України.

Частиною першою статті 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Невиконання відповідачем зобов`язань по договору оренди земельної ділянки стало підставою для звернення до суду з даним позовом. При цьому, Олександрійською міською радою (орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження) не здійснюється належний захист інтересів держави, не використовуються повноваження щодо стягнення заборгованості з орендної плати у примусовому порядку.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що сам факт незвернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з цим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці європейського суду з прав людини (п.6.43. Постанови ВС від 15.10.2019 у справі №903/129/18).

Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави (п.45 Постанови).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п.37).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п.38).

Зверненню прокурора до суду передувало направлення 04.02.2021 на адресу Олександрійської міської ради листа №12.34-60-630вих-21 щодо вжиття заходів до стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати.

З відповіді Олександрійської міської ради від 15.02.2021 №27/9/06/2 на лист прокурора вбачається, що заходи щодо стягнення боргу не вживаються у зв`язку з перебуванням Олександрійської селищної ради у стані припинення та відсутності реєстрації відповідних змін стосовно орендодавця у Державному реєстрі речових прав.

Листом від 05.04.2021 Олександрійська міська рада повідомила про відсутність коштів для сплати судового збору як причину неможливості самостійно подати позов.

Таким чином, заходів для поновлення порушених інтересів держави позивачем самостійно не вживалося, що свідчить про його бездіяльність.

"Нездійснення захисту" у даному випадку має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень, який розуміє, що інтереси держави порушуються, та який має відповідні повноваження для їх захисту відповідно до законодавства, але за захистом цих інтересів до суду не звертається.

У зв`язку з наведеним, судом встановлено достатньо підстав для звернення керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області з позовом в інтересах держави в ocoбi Олександрійської міської ради до господарського суду з метою захисту порушених інтересів держави, оскільки уповноважений орган місцевого самоврядування не здійснює свої повноваження в спірних правовідносинах, внаслідок чого стало ненадходження коштів від орендної плати за користування земельною ділянкою до міського бюджету.

25.06.2015 між Димитровською селищною радою (Орендодавець) та ТОВ "Десаж Істейт" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір, а.с. 22-26), за умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 104820 кв.м. (кадастровий номер 3510345300:50:000:0028), для обслуговування придбаних споруд та будівель комплексу по переробці сільськогосподарського призначення (землі під господарськими будівлями і дворами), яка знаходиться по вул. Димитрова, 71 в селищі Димитрове міста Олександрії Кіровоградської області.

25.06.2015 Договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 667079935103. Згідно п.8 Договору, останній укладено на 49 років. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 Договору).

Відповідно до п. 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки орендарем у грошовій формі помісячно в сумі 20971,86 грн.

В п. 10 Договору сторонами передбачено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Сторони домовились, що орендна плата вноситься щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (п. 11 Договору).

Пунктом 31 Договору передбачено обов`язок відповідача своєчасно вносити орендну плату, згідно умов п. п. 9-14 договору оренди.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

25.06.2015 зазначена земельна ділянка передана Орендарю у користування за Актом приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 27).

Проте, всупереч вимог ст. 21 Закону України "Про оренду землі", положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п. 11 Договору оренди, Орендар у встановлений строк взяті на себе зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим за Орендарем значиться заборгованість за період з січня по грудень 2020 року у сумі 382270,08 грн. Розмір заборгованості з орендної плати обраховано виходячи з 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у грошовій формі в сумі 20971,86 грн за кожний місяць, а також з урахуванням коефіцієнту індексації, що відповідає п.10 Договору.

Вказане стало підставою пред`явлення прокуратурою даного позову.

Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд виходив з наступного.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та ст. 526 Цивільного Кодексу України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

З урахуванням положень ст. 530 ЦК України та п. п. 9-11 Договору, строк виконання грошового зобов`язання відповідача зі сплати орендної шати за договором настав.

Як передбачено ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана зчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до положень етапі 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ч. ч. 1,2 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно п. "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати оренду плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, ч. 1 ст. 286 ГК України орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності і вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений законом або договором.

Станом на день ухвалення рішення відповідачем не надано доказів погашення заборгованості за Договором у розмірі 382 270,08 грн, в результаті чого господарський суд доходить висновку, що сплату суми заборгованості не здійснено до теперішнього часу.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача заборгованості за Договором за період з січня по грудень 2020 року в розмірі 382 270,08 грн є обґрунтованими, доведеними належними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в повному розмірі.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Десаж Істейт" (вул. Максима Берлінського, буд. 20, офіс 2, м. Київ, 04060, і.к. 39211888) на користь Олександрійської міської ради (пр. Соборний, 59, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, і.к. 33423535) заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 382270,08 грн, зарахувавши кошти на рахунок UA578999980334199812000011561 Олександрійської міської ТГ в ГУК у Кіров.обл./тг м. Олексан/18010600, код 37918230, код класифікації доходів бюджету 18010600.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Десаж Істейт", вул. Максима Берлінського, буд. 20, офіс 2, м. Київ, 04060, і.к. 39211888) на користь Кіровоградської обласної прокуратури, вул. В. Пермська, 4, м. Кропивницький, 25000, і.к. 02910025, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA848201720343100001000004600 - 5734,05 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Олександрійській окружній прокуратурі Кіровоградської області на електронну пошту Oleksandriya@kir.gp.gov.ua, Олександрійській міській раді на електронну пошту rada@olexrada.gov.ua, Товариству з обмеженою відповідальністю "Десаж Істейт" (вул. Максима Берлінського, буд. 20, офіс 2, м. Київ, 04060 та на адресу Кіровоградська область, м. Олександрія, смт. Димитрове, вул. Димитрова, буд. 71), Кіровоградській обласній прокуратурі на електронну пошту oblprokuratura@kir.gp.gov.ua.

Повне рішення складено 22.06.2021.

Суддя В.Г. Кабакова