Рішення

від 16.06.2021 по справі 921/237/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 червня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/237/21

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Качунь І.Є.

розглянув справу

за позовом Керівника Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області, в інтересах держави, в особі Хоростківської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР СПРІНГІПС-1"

про: розірвання договору оренди земельної ділянки від 14.11.2018; скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій площею 9,3788 га, кадастровий номер 6121611000:02:001:0158, з одночасним припиненням іншого речового права, номер запису про інше речове право: 28938714, номер розділу: 1631829461216;зобов`язання повернути земельну ділянку площею 9,3788 га, кадастровий номер 6121611000:02:001:0158

за участі представників сторін:

прокурора: Ємець Д.В.;

позивача: Качуровська Н.В.

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області звернувся керівник Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Хоростківської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР СПРІНГІПС-1" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 14.11.2018; скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права, з одночасним припиненням іншого речового права, номер запису про інше речове право: 28938714, номер розділу: 1631829461216; зобов`язання повернути земельну ділянку площею 9,3788 га, кадастровий номер 6121611000:02:001:0158.

Ухвалою суду від 26.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно договору оренди землі від 14.11.2018 в частині сплати орендних платежів та використання земельної ділянки за призначенням, що є підставою для розірвання договору та повернення земельної ділянки власнику.

Представник позивача підтримав заявлений в інтересах держави позов з підстав, викладених у поясненнях №810/03-14 від 14.05.2021.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у засідання суду, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Разом з тим, на адресу суду поштові повідомлення про направлення процесуальних документів повернулися з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

З даного приводу суд зважає на викладену у постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17 правову позицію про те, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача чи прокурора, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, для отримання поштових відправлень особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.

Відсутність відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами.

З огляду на викладене в сукупності, та з метою дотримання розумних строків вирішення цього спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу здійснювалась відповідно до ст.222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку власником земельної ділянки за кадастровим номером 6121611000:02:001:0158, площею 9,3788 га є Хоростківська міська рада. Дата державної реєстрації права - 17.10.2018.

Рішенням Хоростківської міської ради №689 від 06.11.2018 затверджено ТОВ "СОЛАР СПРІНГІПС-1" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки передано Товариству земельну ділянку площею 9,3788 га, що знаходиться за адресою м. Хоростків по вул. Вибранівська в оренду терміном на 25 років із орендною платою у розмірі 4% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Зобов`язано Товариство заключити договір з Хоростківською міською радою на оренду зазначеної ділянки.

На виконання вказаного рішення, 14листопада 2018 року між Хоростківською міською радою (Орендодавець) та ТОВ "СОЛАР СПРІНГІПС-1" (Орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до п.1. якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ, організацій (кадастровий номер 6121611000:02:001:0158), яка знаходиться в м. Хоростків.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить: (кадастровий номер 6121611000:02:001:0158) - 9641542,39 грн (п.5. Договору).

Згідно із п.8 договір укладено на 25 років. Після закінчення цього строку Орендар має переважне право поновити його.

Орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмір - у грошовій формі у розмірі 4% нормативної грошової оцінки землі, що складає 385661,70 грн в рік або щомісячно в сумі 32138,48 грн. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата вноситься у такі строки - щомісячно із сплатою до 30 числа місяця наступного за звітним. Розмір орендної плати переглядається один раз на рік (п.п.9.,10,11.,13 Договору).

У п.п.15.,16. Укладеної угоди сторони визначили, що цільовим призначенням земельної ділянки є розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ, організацій (кадастровий номер 6121611000:02:001:0158).

Орендодавець має право вимагати, зокрема своєчасного внесення орендної плати (п.28 Договору).

Відповідно до п.38, дія договору припиняється шляхом розірвання його, зокрема за рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно пошкоджує її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою Орендодавцем Орендарю з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (п.43 правочину).

На виконання умов договору Хоростківська міська рада надала в оренду ТОВ "СОЛАР СПРІНГІПС-1" земельну ділянку кадастровий номер 6121611000:02:001:0158, площею 9,3788 га.

Рішенням Хоростківської міської ради №18 від 26.11.2020 затверджено, зокрема земельну погоджувальну комісію з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток та історичного середовища.

В результаті проведеного 03.02.2021 обстеження цією Комісією було складено акт, у якому зазначено що земельна ділянка комунальної власності з кадастровим номером 6121611000:02:001:0158, площею 9,3788 га не використовується за цільовим призначенням, забур`янена та захаращена, створює умови для локальним сміттєзвалищ, будівлі та споруди відсутні, орендна плата не сплачується.

З метою досудового врегулювання спору Хоростківська міська рада неодноразово зверталась до ТОВ "СОЛАР СПРІНГІПС-1" з вимогою (листи №1481 від 27.10.2020, №249/2-14 від 15.02.2021, №352/03-14 від 02.03.2021) вжити невідкладних заходів щодо сплати орендної плати або звернутися із відповідною заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Згідно наданої Головним управлінням ДПС у Тернопільській області інформації №1466/5/19-00-04-01-13/6796 від 24.03.2021 вбачається, що у ТОВ "СОЛАР СПРІНГІПС-1" за поданими ним податковими звітностями за 2018, 2019, 2020 роки за користування на умовах оренди земельною ділянкою з кадастровим номером 6121611000:02:001:0158 станом на 12.03.2021 наявна заборгованість у розмірі 288 924,81 грн. Дана заборгованість є систематичною та виникла починаючи з 29.06.2020.

Чортківською місцевою прокуратурою листом №3242ВИХ-21 від 11.03.2021 поінформовано міську раду про те, що у випадку невжиття в судовому порядку заходів спрямованих на розірвання договору оренди прокуратура вирішить питання представництва інтересів в суді.

Хоростківська міська рада у листі №395/03-14 від 11.03.2021 зазначила, що у зв`язку з обмеженим фінансуванням в бюджеті на 2020 та 2021 роки кошти на оплату судових витрат не передбачено, тому позовна заява про розірвання вище вказаного договору оренди землі не пред`являлась.

Враховуючи наведене та те, що відповідач систематично допускав несплату орендної плати за договором оренди землі, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.

Заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, виходячи із наступних міркувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

При цьому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131 Конституції України, на прокуратуру покладається, зокрема, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закон) прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону).

Так, у постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, встановлено наступне.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та долучених до неї документів, зважаючи на отриману від ГУ ДФС у Тернопільській області інформацію про систематичну заборгованість відповідача з орендної плати за землю за договором оренди землі, укладеним з позивачем, прокуратурою було направлено відповідні листи органу місцевого самоврядування.

Однак, незважаючи на володіння позивачем інформацією про несплату відповідачем орендних платежів, позивачем не вжито жодних ефективних заходів до захисту порушеного права, останнім до суду позову не подавалося.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист, яким прокурор повідомив позивача про підготовку та, в подальшому, подання до господарського цього позову.

Отже, враховуючи викладені обставини, прокурором вжито всіх заходів для обґрунтованого представництва у цій справі, а підставою для подання ним позову в інтересах держави в особі позивача є тривале невжиття останнім заходів щодо розірвання договору та повернення земельної ділянки на користь держави в особі позивача, який, на думку прокурора, є розпорядником такої земельної ділянки.

Таким чином, прокурор виконав вимоги ст.53 ГПК України та належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом в межах цієї справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, утому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відносини, пов`язані з орендою землі згідно ч. 1 ст.2 Закону України "Про оренду землі" регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, вказаним Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з вимогами статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору вимог земельного законодавства.

Визначення договору оренди земельної ділянки містить і стаття 792 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як обґрунтовано зазначає прокурор у позові, укладаючи Договір, міська рада, як власник земельної ділянки, розраховувала, перш за все, на те, що землекористувач буде систематично вносити плату за використання землі комунальної власності.

Натомість, Хоростківська міська рада, як власник та розпорядник земельної ділянки комунальної власності по вул. Вибранівська у м. Хоростків, не отримує у повному обсязі плату за використання такої земельної ділянки (земельний податок/орендна плата), позбавлена можливості надати її в оренду будь-яким іншим юридичним або фізичним особам задля належного та систематичного отримання надходжень до місцевого бюджету у вигляді орендної плати, не має змоги вчиняти щодо такої земельної ділянки інші юридично значущі дії.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 цього ж Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Стаття 24 Закону України "Про оренду землі" визначає права та обов`язки орендодавця, зокрема: орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати.

Цим приписам кореспондує пункт 28 Договору оренди землі, відповідно до якого Орендодавець має право вимагати, зокрема своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Стаття 32 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином, підстави для розірвання договору оренди землі мають бути визначені або безпосередньо договором оренди або приписами законодавства.

Відповідно до пункту 38 спірного правочину, його дія припиняється шляхом розірвання, зокрема за рішення суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно пошкоджує її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

При цьому суд має на увазі, що згідно зі ст.ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою. Такі докази є наявні у справі , зокрема інформація Головного управління ДПС у Тернопільській області №1466/5/19-00-04-01-13/6796 від 24.03.2021. Нею засвідчується існування у відповідача заборгованості, що є систематичною, починаючи з 29.06.2020.

Неналежне виконання ТОВ "СОЛАР СПРІНГІПС-1" умов Договору оренди землі своїх обов`язків щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати за спірним договором оренди землі також свідчить про завдану шкоду позивачу у вигляді не надходження коштів до бюджету територіальної громади.

Крім того, за умовами укладеного сторонами Договору оренди земельної ділянки від 14.11.2018, земельна ділянка передавалася в оренду ТОВ "СОЛАР СПРІНГІПС-1" для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ, організацій.

Разом з тим, як встановлено в результаті обстеження земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6121611000:02:001:0158, площею 9,3788 га, дана земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням, забур`янена та захаращена, створює умови для локальним сміттєзвалищ, будівлі та споруди відсутні.

В той же час, укладаючи спірний договір, Хоростківська міська рада розраховувала на цільове використання земельної ділянки та подальше утримання її в належному стані.

Відповідно до положень статей 13, 14 Конституції України, статті 11 Цивільного кодексу України, статей 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України, рішення органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб`єкту і власність або у користування втілює волевиявлення власника землі і реалізується у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог Земельного кодексу України, спрямованих на раціональне використання землі як об`єкта нерухомості.

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем істотних умов Договору, та існування визначених законодавцем та безпосередньо контрагентами підстав для його розірвання, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги прокуратури в частині розірвання Договору оренди земельної ділянки від 14.11.2018, укладеного між Хоростківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛАР СПРІНГІПС-1", є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 21 Договору передбачено, що після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Таким чином, позивачем правомірно заявлено позовну вимогу про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6121611000:02:001:0158 загальною площею 9,3788 га Хоростківській міській раді, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позов і в цій частині вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору, то і вимога про скасування запису про його реєстрацію також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, саме позивач повинен довести обставини, які входять до предмету доказування у справі та які підтверджують факт порушення його права відповідачем. Суд вважає, що у даній справі цей процесуальний обов`язок прокурор та орган місцевого самоврядування виконали. Факти на які вони посилаються доведені належними та допустимими доказами. Як наслідок, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати, в силу ст.129 ГПК України, покладаються відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ, організацій площею 9,3788 га, кадастровий номер 6121611000:02:001:0158, укладений 14.11.2018 між Хоростківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛАР СПРІНГІПС-1".

3. Скасувати рішення про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій площею 9,3788 га, кадастровий номер 6121611000:02:001:0158, з одночасним припиненням іншого речового права, номер запису про інше речове право: 28938714, номер розділу: 1631829461216.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛАР СПРІНГІПС-1" (пров. Піщаний, 19, м. Черкаси, 18000, ідент. код 42053710) повернути Хоростківській міській раді (вул. Кн. Володимира, 17, м. Хоростків, Тернопільська область, ідент. код 21157740) земельну ділянку для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій площею 9,3788 га, кадастровий номер 6121611000:02:001:0158.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР СПРІНГІПС-1" (пров. Піщаний, 19, м. Черкаси, 18000, ідент. код 42053710) на користь Тернопільської обласної прокуратури (вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02910098, МФО 820172) витрати зі сплати судового збору в сумі 6 810 (шість тисяч вісімсот десять) грн. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 22.06.2021

Суддя О.В. Руденко