Ухвала

від 16.06.2021 по справі 903/499/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 903/499/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду : Уркевича В. Ю. - головуючого, Краснова Є. В., Могила С. К.,

за дорученням судді повноваження секретаря судового засідання здійснює помічник судді Павленко В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Волинського обласного благодійного фонду Карітас-Волинь

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 (головуючий суддя Грязнов В. В., судді Мельник О. В., Розізнана І. В.) у справі

за позовом керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави

до 1) Благодатної селищної ради, 2) Волинського обласного благодійного фонду Карітас-Волинь

про скасування рішення селищної ради від 13.07.2015 № 30/8, визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна від 18.08.2015 і повернення нежитлового приміщення,

за участю представників:

прокурора - Грищенка М. А.,

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - Дяківа В. Б. (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У липні 2018 року керівник Володимир-Волинської місцевої прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом в інтересах держави про скасування рішення Жовтневої (Благодатної) селищної ради від 13.07.2015 № 30/8, визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна від 18.08.2015, укладеного між Жовтневою (Благодатною) селищною радою та Волинським обласним благодійним фондом Карітас-Волинь (далі - ВОБФ Карітас-Волинь ) та зобов`язання повернути нежитлове приміщення колишньої школи загальною площею 1013,1 кв. м, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Нововолинськ, смт. Благодатне, вул. Л. Українки 3-А (далі - приміщення колишньої школи).

2. На обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на недотримання відповідачами законодавчо визначеної процедури, передбаченої Законом України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) .

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

4. За наслідками нового розгляду справи Господарський суд Волинської області рішенням від 02.12.2020 у задоволенні позову відмовив в повному обсязі.

5. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що прокурором не доведено факту продажу об`єкта комунальної власності за заниженою ціною, також не надано доказів про те, що у разі скасування рішення Благодатної селищної ради від 13.07.2015 № 30/8 та повернення майна у комунальну власність об`єкт може бути реалізований повторно за вищою ціною ніж за договором купівлі-продажу від 18.08.2015.

6. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 17.03.2021 рішення Господарського суду Волинської області від 02.12.2020 у цій справі скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції скасував рішення Жовтневої (Благодатної) селищної ради від 13.07.2015 № 30/8, визнав недійсним договір купівлі-продажу приміщення колишньої школи від 18.08.2015, укладений між Жовтневою (Благодатною) селищною радою та ВОБФ Карітас-Волинь , і зобов`язав останнього повернути спірне приміщення у комунальну власність територіальної громади селища Благодатне в особі Благодатної селищної ради.

7. Суд апеляційної інстанції вказав, що договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна від 18.08.2015 укладено з порушенням приписів статей 8, 10, 11, 18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , який діяв на час укладення договору оренди, тому продаж майна територіальної громади відбувся з порушенням законодавства.

Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

8. У квітні 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ВОБФ Карітас-Волинь , в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021, а рішення Господарського суду Волинської області від 02.12.2020 у цій справі залишити в силі.

9. На обґрунтування підстав касаційного оскарження ВОБФ Карітас-Волинь посилається на відсутність висновку Верховного Суду про застосування частини першої статті 11 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) щодо процедури викупу об`єкта малої приватизації.

10. Крім того, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про те, що аукціон чи конкурс є першочерговими способами приватизації, а викуп застосовується виключно за умови проведення конкурсу та аукціону, за результатами яких об`єкт малої приватизації не було приватизовано.

11. Скаржник наголошує, що викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Отже, на його думку, аукціон і конкурс не є першочерговими способами приватизації.

12. ВОБФ Карітас-Волинь також вказує, що суд апеляційної інстанції у своїй постанові не зробив конкретного висновку щодо віднесення спірного об`єкта приватизації до об`єктів групи А чи групи Ж , та зауважив, що спірне приміщення школи слід віднести до категорії об`єктів групи Ж (об`єкт соціально-культурного призначення).

13. 13.05.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Волинської обласної прокуратури надійшов відзив із клопотанням, в якому остання просить продовжити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу. Відзив був направлений засобами поштового зв`язку 11.05.2020.

14. На обґрунтування клопотання Волинська обласна прокуратура посилається на те, що лише 06.05.2021 на адресу Володимир-Волинської місцевої прокуратури надійшла ухвала Верховного Суду від 22.04.2021, якою було відкрито касаційне провадження та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами про надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 07.05.2021, що об`єктивно виключило можливість подати відзив на касаційну скаргу вчасно.

15. З метою сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, виходячи з положень статті 119 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне продовжити строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

16. У відзиві на касаційну скаргу ВОБФ Карітас-Волинь Волинська обласна прокуратура зазначає, що твердження скаржника про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування положень статті 11 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) не заслуговують на увагу, оскільки такі висновки вже наведені у постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 922/1958/19, від 23.06.2020 у справі № 922/1970/19, від 07.07.2020 у справі № 922/2932/19, від 08.07.2020 у справі № 922/1969/19, від 24.03.2021 у справі № 922/3276/19, а тому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги.

17. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

18. Представник ВОБФ Карітас-Волинь у судовому засіданні підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

19. У судовому засіданні прокурор просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. ВОБФ Карітас-Волинь у поданій касаційній скарзі посилається на відсутність висновку Верховного Суду про застосування частини першої статті 11 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) щодо викупу об`єкта малої приватизації у подібних правовідносинах.

22. За змістом пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

23. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

24. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представника ВОБФ Карітас-Волинь та прокурора, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи та зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, у цьому випадку не підтвердилися з огляду на наступне.

25. Предметом спору у цій справі є законність рішень органу місцевого самоврядування щодо розпорядження майном та дійсність договору купівлі-продажу спірного приміщення відповідно до положень Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

26. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачами у спірних правовідносинах порушено порядок відчуження комунального майна, який передбачений Законом України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію).

27. Суди попередніх інстанцій встановили, що Жовтневою селищною радою міста Нововолинська Волинської області прийнято рішення від 26.06.2012 № 11/5 Про передачу триповерхового приміщення бувшої школи № 9 в оренду , згідно з пунктом 1 якого надано дозвіл на передачу в довгострокове, безкоштовне користування приміщення колишньої школи ВОБФ Карітас-Волинь (т. 1, а. с. 25).

28. 02.01.2013 між Жовтневою селищною радою міста Нововолинська Волинської області та ВОБФ Карітас-Волинь укладено договір оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади селища Жовтневого, з правом подальшого викупу № 1, згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в безкоштовне орендне користування (з правом викупу за залишковою вартістю) комунальне майно: приміщення колишньої школи, що перебуває на балансі Жовтневої селищної ради, вартість якого визначена за розрахунком станом на 01.09.2012 і становить 356 659 грн (т. 1, а. с. 26- 31).

29. Згідно з пунктом 1.2 цього договору оренди майно передається в оренду з метою створення реабілітаційно-рекреаційного молодіжного центру.

30. Пунктом 10.1 сторони передбачили, що договір оренди укладено на сорок дев`ять років і він діє з 02.01.2013 до 01.01.2062.

31. Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено відтиском печатки орендодавця (т. 1, а. с. 31).

32. На підставі договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення колишньої школи, про що складено акт приймання-передачі (т. 1, а. с. 32).

33. Суд апеляційної інстанції зазначив, що на підставі рішення Жовтневої селищної ради міста Нововолинська Волинської області від 26.06.2012 № 11/5 між Жовтневою селищною радою та ВОБФ Карітас-Волинь 04.03.2015 укладено новий договір оренди приміщення колишньої школи з подальшим правом викупу № 28 за умовами пункту 1.1 якого майно належить орендодавцеві на праві комунальної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Нововолинського міського управління юстиції Волинської області 11.12.2014, індексний номер: 30838036. Державна реєстрація права власності проведена реєстраційною службою Нововолинського міського управління юстиції Волинської області 11.12.2014, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 525718507107 (т. 1, а. с. 33- 35).

34. Згідно з пунктом 1.2 цього договору оренди майно передається з метою створення реабілітаційно-рекреаційного молодіжного центру. Договірна плата за оренду відсутня (пункт 3.1 договору оренди).

35. Згідно з пунктом 10.1 договір оренди укладено на сорок дев`ять років, що діє з 04.03.2015 до 03.03.2064.

36. Договір оренди від 04.03.2015 підписано уповноваженими представниками сторін, скріплено відтисками печаток та посвідчено нотаріально за № 357 (т. 1, а. с. 35).

37. Суд апеляційної інстанції також встановив, що рішенням від 13.07.2015 № 30/8 Жовтнева селищна рада затвердила оцінку вартості нежитлового приміщення трьохповерхової будівлі колишньої школи загальною площею 1013,1 кв. м, яке знаходиться в оренді ВОБФ Карітас Волинь з правом викупу згідно з договором оренди від 04.03.2015 в сумі 295 700,00 грн для відчуження шляхом продажу (т.1, а. с. 36- 57, 63).

38. Пунктом 2 вказаного рішення Жовтнева селищна рада дала згоду на відчуження вищевказаного приміщення шляхом його продажу ВОБФ Карітас Волинь для реконструкції під регіональний центр паліативної допомоги імені святого рівноапостольного князя Володимира.

39. Між Жовтневою селищною радою та ВОБФ Карітас Волинь 18.08.2015 укладено договір купівлі-продажу приміщення колишньої школи (далі - договір купівлі-продажу) (т. 1, а. с. 58- 61).

40. Продаж приміщення здійснено за домовленістю за 295 700,00 грн (пункт 2.1 договору купівлі-продажу).

41. Договір підписано уповноваженими представниками сторін, скріплено відтисками печаток та посвідчений нотаріально за № 2604 (т. 1, а. с. 61).

42. Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 126618444, право власності за договором купівлі-продажу приміщення колишньої школи, серія та номер: 2604, зареєстровано в Реєстрі 18.08.2015 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23749003 від 18.08.2015 (т. 1, а. с. 62).

43. Вважаючи, що відповідачами недотримано законодавчо визначеної процедури, передбаченої Законом України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , прокурор звернувся до суду із позовом про скасування рішення Жовтневої селищної ради від 13.07.2015 № 30/8, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.08.2015 та повернення нежитлового приміщення.

44. Суд апеляційної інстанції встановив, що спірне приміщення колишньої школи належить до комунальної власності територіальної громади селища Жовтневого.

45. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зазначив, що приватизація об`єктів нерухомого майна здійснюється на конкурентних засадах, першочерговими способами якої є аукціон чи конкурс, а викуп як спосіб приватизації застосовується лише у виключних випадках, а саме: якщо об`єкт приватизації не продано на аукціоні або за конкурсом; власником прийнято рішення про приватизацію орендованого майна і орендар здійснив невід`ємні поліпшення орендованого майна в розмірі не менш як 25% вартості майна, за яким воно було передано в оренду.

46. За змістом частини першої статті 5-1 Закону України Про приватизацію державного майна (далі - в редакції на час виникнення спірних правовідносин) з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації класифікуються за певними групами. Група А - це окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано. Окремим індивідуально визначеним майном вважається рухоме та нерухоме майно. Група Ж - це об`єкти соціально-культурного призначення, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані, крім тих, що не підлягають приватизації.

47. Відповідно до частини другої статті 5-1 Закону України Про приватизацію державного майна об`єкти приватизації, що належать, зокрема, до груп А і Ж, є об`єктами малої приватизації.

48. Частиною другою статті 16-2 Закону України Про приватизацію державного майна передбачено, що викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) .

49. Згідно із статтею 3 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

50. Відповідно до частин першої, третьої, шостої статті 7 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об`єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу.

51. З моменту прийняття рішення про приватизацію об`єктів, які перебувають у комунальній власності, органами приватизації здійснюється підготовка до їх приватизації відповідно до статті 8 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , що полягає, зокрема, у встановлені ціни продажу об`єкта, що підлягає приватизації, зокрема, шляхом викупу з урахуванням результатів оцінки об`єкта, публікації інформації про об`єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, а також вчинені інших дій, необхідних для підготовки об`єктів малої приватизації до продажу.

52. У частинах першій, третій статті 11 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) вказано, що викуп застосовується до об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України.

53. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

54. Водночас приватизація об`єктів групи Ж здійснюється з урахуванням таких особливостей: 1) уповноважені органи управління разом з пропозиціями стосовно включення об`єктів соціально-культурного призначення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, подають до державних органів приватизації пропозиції щодо строку збереження профілю діяльності об`єктів соціально-культурного призначення або можливості перепрофілювання кожного з таких об`єктів; 2) державні органи приватизації погоджують з відповідними місцевими державними адміністраціями переліки об`єктів соціально-культурного призначення, що підлягають приватизації. У разі якщо протягом трьох тижнів від відповідної державної адміністрації не надійшла відповідь щодо погодження переліку таких об`єктів, поданий перелік вважається погодженим. Місцеві державні адміністрації, які не дали згоди на приватизацію об`єктів соціально-культурного призначення, подають державному органу приватизації інформацію про джерела фінансування утримання об`єкта, а також відповідні гарантії щодо його утримання, які полягають у поданні письмових зобов`язань щодо обсягів та строків фінансування; 3) об`єкти соціально-культурного призначення приватизуються шляхом їх продажу єдиним майновим комплексом із збереженням профілю діяльності. Продаж окремих об`єктів нерухомості санаторно-курортних закладів та закладів туризму не допускається; 4) об`єкти соціально-культурного призначення, які не функціонують більше трьох років або перебувають в аварійному стані, можуть бути перепрофільовані за погодженням з органами місцевого самоврядування та відповідними місцевими державними адміністраціями; 5) підприємство або господарське товариство, яке більше ніж п`ять років утримує за рахунок власних коштів у належному стані об`єкт соціально-культурного призначення, має першочергове право на викуп такого об`єкта (частина третя статті 18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) ).

55. На час виникнення спірних правовідносин був чинним Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений наказом Фонду державного майна України від 02.04.2012 № 439 (далі - Порядок № 439).

56. Згідно з пунктом 8.1 Порядку № 439 викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України.

57. Аналізуючи наведені положення Закону України Про приватизацію державного майна , Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , Порядку № 439, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.01.2021 у справі № 922/623/20 дійшла висновку про те, що орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації має право укласти відповідний договір купівлі-продажу за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виняткових випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу орендарем об`єкта, який перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

58. Тобто за висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викуп орендарем орендованого ним приміщення, виходячи з положень статей 11, 18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) може бути лише за умови, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. В іншому разі приватизація такого приміщення повинна здійснюватися у загальному порядку за результатами проведення аукціону або конкурсу.

59. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 922/1958/19 і від 23.06.2020 у справі № 922/1970/19, від 07.07.2020 у справі № 922/2932/19, від 08.07.2020 у справі № 922/1969/19, від 24.03.2021 у справі № 922/3276/19.

60. Отже, з урахуванням наведених правових висновків Верховного Суду та приписів Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) приватизація об`єктів, які відносяться як до групи А , так і до групи Ж , повинна здійснюватися з дотриманням законодавчо передбачених порядку та способів їх відчуження.

61. Враховуючи те, що Жовтневою селищною радою аукціон та конкурс з приводу укладення договору купівлі-продажу Жовтневою селищною радою не проводився, а також орендарем не здійснювались передбачені законом поліпшення спірного приміщення колишньої школи, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачами порушено порядок приватизації спірного приміщення, передбаченого Законом України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) .

62. Оскільки висновок щодо застосування положень частини першої статті 11 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) у подібних правовідносинах Верховним Судом вже викладався, то у суду касаційної інстанції відсутні підстави для формування висновку у даній справі щодо застосування вказаної норми права.

63. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

64. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики з вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

65. За таких обставин наведена скаржником підстава касаційного оскарження не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, тому колегія суддів відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про закриття касаційного провадження у справі № 903/499/18 за касаційною скаргою ВОБФ Карітас-Волинь .

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі № 903/499/18 за касаційною скаргою Волинського обласного благодійного фонду Карітас-Волинь на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у цій справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Є. В. Краснов

С. К. Могил