Постанова

від 16.06.2021 по справі 743/2324/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 743/2324/19-ц

провадження № 61-4798св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - адвокат Ковальчук Анна Сергіївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Ковальчук Анни Сергіївни, на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2020 року у складі судді Жовток Є. А. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Скрипки А. А., Онищенко О. І., Харечко Л. К. ,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення заборгованості з орендної плати

Позовна заява мотивована тим, що в грудні 2015 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договори суборенди 37 земельних ділянок, які розташовані на території Клубівської, Грабівської, Задеріївської сільських рад Ріпкинського району Чернігівської області й перебувають у нього в оренді.

Згідно з договорами суборенди ОСОБА_2 зобов`язався у грошовій формі вносити йому плату в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки кожної земельної ділянки на рік, що сукупно становить 187 509 грн за кожен рік суборенди.

Протягом 2016-2019 років відповідач не виконував свої зобов`язання, орендну плату систематично не сплачував, перерахувавши йому на картковий рахунок 25 жовтня 2019 року лише 50 000 грн, без зазначення періоду, за який було здійснено такий платіж. 16 грудня 2019 року відповідач перерахував грошові кошти у розмірі 50 000 грн з призначенням платежу Сплата орендної плати .

ОСОБА_2 виконав свої зобов`язання частково та з належних до сплати йому 750 036 грн орендної плати за вказаний період сплатив 100 000 грн, тому заборгованість з орендної плати станом на 17 грудня 2019 року становить 650 036 грн.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 , збільшивши позовні вимоги, просив суд: - стягнути з відповідача на його користь заборгованість з орендної плати за період з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2019 року в розмірі 650 036,00 грн;

- розірвати договори суборенди земельних ділянок, укладених між ним та ОСОБА_2 , на території Клубівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області з кадастровими номерами: 7424483300:05:001:0015 площею 5,4620 га; 7424483300:05:001:0020 площею 57,7975 га; 7424483300:05:001:0017 площею 5,6545 га; 7424483300:05:001:0014 площею 18,4320 га; 7424483300:05:001:0018 площею 2,3990 га; 7424483300:05:001:0016 площею 1,5565 га; 7424483300:05:001:0021 площею 2,3950 га; 7424483300:05:001:0012 площею 2,9900 га; 7424483300:05:001:0013 площею 4,1220 га; 7424483300:05:001:0011 площею 1,8800 га; 7424483300:05:001:0022 площею 18,2250 га; 7424483300:05:001:0019 площею 1,6830 га;

- розірвати договори суборенди земельних ділянок, укладених між ним та ОСОБА_2 , на території Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області з кадастровими номерами: 7424482400:05:001:0021 площею 46,0350 га; 7424482400:05:001:0023 площею 46,7500 га; 7424482400:05:001:0015 площею 9,1500 га; 7424482400:05:001:0016 площею 14,100 га; 7424482400:05:001:0017 площею 5,2570 га; 7424482400:05:001:0020 площею 57,23 га; 7424482400:04:001:0008 площею 61,56 га; 7424482400:05:001:0025 площею 61,02 га; 7424482400:04:001:0011 площею 114,2200 га; 7424482400:05:001:0026 площею 5,1200 га; 7424482400:05:001:0027 площею 30,0399 га; 7424482400:05:001:0018 площею 126,6680 га; 7424482400:05:001:0019 площею 95,6000 га; 7424482400:05:001:0024 площею 82,5000 га; 7424482400:05:001:0022 площею 29,7500 га;

- розірвати договори суборенди земельних ділянок, укладених між ним та ОСОБА_2 , на території Задеріївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області: 7424483000:06:001:0020 площею 30,0200 га; 7424483000:08:001:0165 площею 38,8000 га; 7424483000:06:001:0015 площею 8,0500 га; 7424483000:06:001:0021 площею 9,9800 га; 7424483000:06:001:0018 площею 7,1600 га; 7424483000:08:001:0166 площею 49,9000 га; 7424483000:06:001:0014 площею 13,6400 га; 7424483000:06:001:0019 площею 37,0600 га; 7424483000:06:001:0016 площею 3,5700 га; 7424483000:06:001:0017 площею 4,9500 га.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

РішеннямРіпкинського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 478 152,25 грн.

Розірвано договори суборенди земельних ділянок, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Крпеян Л. Р. 16, 17, 18, 19, 21 грудня 2015 року, на території Клубівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області з кадастровими номерами:

7424483300:05:001:0015, площею 5,4620 га, зареєстрованому в реєстрі за № 781; 7424483300:05:001:0020, площею 57,7975 га, зареєстрованому в реєстрі за № 785; 7424483300:05:001:0017, площею 5,6545 га, зареєстрованому в реєстрі за № 760; 7424483300:05:001:0014, площею 18,4320 га, зареєстрованому в реєстрі за № 759; 7424483300:05:001:0018, площею 2,3990 га, зареєстрованому в реєстрі за № 783; 7424483300:05:001:0016, площею 1,5565 га, зареєстрованому в реєстрі за № 782; 7424483300:05:001:0021, площею 2,3950 га, зареєстрованому в реєстрі за № 786; 7424483300:05:001:0012, площею 2,9900 га, зареєстрованому в реєстрі за № 757; 7424483300:05:001:0013, площею 4,1220 га, зареєстрованому в реєстрі за № 758; 7424483300:05:001:0011, площею 1,8800 га, зареєстрованому в реєстрі за № 756; 7424483300:05:001:0022, площею 18,2250 га, зареєстрованому в реєстрі за № 787; 7424483300:05:001:0019, площею 1,6830 га, зареєстрованому в реєстрі за № 784.

На території Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області з кадастровими номерами:

7424482400:05:001:0021, площею 46,0350 га, зареєстрованому в реєстрі за № 808; 7424482400:05:001:0023, площею 46,7500 га, зареєстрованому в реєстрі за № 767; 7424482400:05:001:0015, площею 9,1500 га, зареєстрованому в реєстрі за № 804; 7424482400:05:001:0016, площею 14,1000 га, зареєстрованому в реєстрі за № 805; 7424482400:05:001:0017, площею 5,2570 га, зареєстрованому в реєстрі за № 806; 7424482400:05:001:0020, площею 57,2300 га, зареєстрованому в реєстрі за № 766; 7424482400:04:001:0008, площею 61,5600 га, зареєстрованому в реєстрі за № 795; 7424482400:05:001:0025, площею 61,0200 га, зареєстрованому в реєстрі за № 769; 7424482400:04:001:0011, площею 114,2200 га, зареєстрованому в реєстрі за № 803; 7424482400:05:001:0026, площею 5,1200 га, зареєстрованому в реєстрі за № 770; 7424482400:05:001:0027, площею 30,0399 га, зареєстрованому в реєстрі за № 771; 7424482400:05:001:0018, площею 126,6680 га, зареєстрованому в реєстрі за № 807; 7424482400:05:001:0019, площею 95,6000 га, зареєстрованому в реєстрі за № 765; 7424482400:05:001:0024, площею 82,5000 га, зареєстрованому в реєстрі за № 768; 7424482400:05:001:0022, площею 29,7500 га, зареєстрованому в реєстрі за № 809.

На території Задеріївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області з кадастровими номерами:

7424483000:06:001:0020, площею 30,0200 га, зареєстрованому в реєстрі за № 802; 7424483000:08:001:0165, площею 38,8000 га, зареєстрованому в реєстрі за № 810; 7424483000:06:001:0015, площею 8,0500 га, зареєстрованому в реєстрі за № 797; 7424483000:06:001:0021, площею 9,9800 га, зареєстрованому в реєстрі за № 788; 7424483000:06:001:0018, площею 7,1600 га, зареєстрованому в реєстрі за № 800; 7424483000:08:001:0166, площею 49,9000 га, зареєстрованому в реєстрі за № 811; 7424483000:06:001:0014, площею 13,6400 га, зареєстрованому в реєстрі за № 796; 7424483000:06:001:0019, площею 37,0600 га, зареєстрованому в реєстрі за № 801; 7424483000:06:001:0016, площею 3,5700 га, зареєстрованому в реєстрі за № 798; 7424483000:06:001:0017, площею 4,9500 га, зареєстрованому в реєстрі за № 799.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у дохід держави у розмірі 5 622,33 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з 05 січня 2016 року до 25 жовтня 2019 року відповідач не здійснював щомісячної оплати за договорами суборенди, що вказує на систематичність невиконання цього зобов`язання. Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 вживав заходів щодо належного виконання зобов`язань за договорами суборенди, але позивач відмовився приймати таке виконання, відповідач суду не надав, що є його процесуальним обов`язком згідно зі статтями 12 , 81 ЦПК України.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору й пунктом д частини першої статті 141 ЗК України.

З урахуванням заяви відповідача про застосування позовної давності щодо платежів, які він зобов`язаний був сплачувати щомісяця по 15 625,75 грн за всіма договорами суборенди з січня 2016 року до грудня 2016 року, сукупний розмір невиконаного ОСОБА_2 зобов`язання за вказаний період становить 171 883,25 грн.

Звертаючись до суду, ОСОБА_1 не просив поновити строк позовної давності за відповідний період, не наводив поважних причин пропуску цього строку, томупозовні вимоги в цій частині стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 171 883,25 грн не підлягають задоволенню з підстав, передбачених частиною четвертою статті 267 ЦК України.

Щодо перераховування ОСОБА_2 грошових коштів з питань виплати орендної плати за ОСОБА_1 сільським радам, то за наявності для того підстав, відповідач не позбавлений можливості пред`явити до визначеного ним кола осіб вимогу про повернення безпідставно набутого майна в порядку, передбаченому статтями 1212-1214 ЦК України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2020 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за укладеними між сторонами договорами суборенди щодо сплати орендної плати за земельні ділянки, з урахуванням заяви відповідача про застосування позовної давності відносно стягнення заборгованості з орендної плати за період з січня 2016 року до грудня 2016 року, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 478 152,25 грн, а договори суборенди земельних ділянок підлягають розірванню.

Також апеляційний суд зазначив, що під час укладання договорів суборенди земельних ділянок сторони узгодили розмір та порядок оплати орендної плати, положення договорів суборенди земельних ділянок відповідачем у судовому порядку не оспорювались, доводи апеляційної скарги про те, що плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної платине можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку рішення суду першої інстанції відносно того, що в ході судового розгляду цієї справи знайшли своє підтвердження обставини щодо факту систематичної несплати відповідачем орендної плати за укладеними з позивачем договорами суборенди земельних ділянок, що є підставою для розірвання даних договорів суборенди земельних ділянок, та часткового стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за землю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Ковальчук А. С., подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржені судові рішення й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

На обґрунтування підстав касаційного оскарженнясудових рішень заявник посилається на те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

Також вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування інших норм права, зокрема частин першої, третьої статті 528 ЦК України, частини першої статті 610 ЦК України та пункту 288.6 статті 288 ПК України, у подібних правовідносинах.

Крім того, судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також прийнято рішення про права та інтереси ТОВ СОЖ-АГРО АГ , не залучивши його до розгляду справи, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Позивач судові рішення не оскаржив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 743/2324/19-ц з Ріпкинського районного суду Чернігівської області.

Клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Ковальчук А. С., про зупинення виконання та дії судових рішень задоволено.

Зупинено виконання та діюрішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2020 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року до закінчення їх перегляду

у касаційному порядку.

Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.

У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 травня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення заборгованості з орендної плати призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Ковальчук А. С., мотивована тим, що судами при ухваленні судових рішень не були враховані правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, не досліджено зібрані у справі докази, які мають значення, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалюючи рішення про розірвання договорів суборенди земельних ділянок на підставі статті 141 ЗК України суди повинні були встановити наявність у сукупності двох умов: істотного порушення відповідачем договорів суборенди та шкоди, завданої таким порушенням позивачу, але єдиною підставою для розірвання договорів суборенди суди вважали несплату відповідачем орендної плати за земельні ділянки безпосередньо на рахунки позивача. При цьому суди не надали належної оцінки тому факту, що протягом 2016-2019 років відповідач за рахунок власних коштів і коштів товариства з обмеженою відповідальністю СОЖ-АГРО АГ (далі - TOB СОЖ-АГРО АГ ), яке знаходиться у його власності, фактично виконував замість позивача обов`язок щодо внесення на рахунки відповідних сільських рад орендної плати за земельні ділянки, які перебували у суборенді відповідача.

Суди також не врахували, що розмір фактично сплаченої відповідачем замість позивача на користь сільських рад орендної плати за землю разом із коштами, які були сплачені відповідачем безпосередньо позивачу, суттєво перевищує розмір орендної плати, на отримання якої позивач міг розраховувати за договорами суборенди.

Триваючий характер спірних правовідносин у цій справі вказує, що відповідач мав правомірні очікування щодо узгодженості існуючого порядку взаєморозрахунків між сторонами з боку позивача. Поведінка і дії сторін вказують на існування між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовленості щодо порядку здійснення розрахунків за суборенду земельних ділянок, яка полягала в отриманні позивачем грошових коштів від TOB СОЖ-АГРО АГ з метою внесення орендної плати безпосередньо на рахунки сільських рад.

Суди не звернули уваги на те, що позивач, який протягом чотирьох років своєю поведінкою схвалював практику взаєморозрахунків, що фактично склалася між сторонами, діє очевидно недобросовісно, намагаючись стягнути з відповідача орендну плату, яка вже була сплачена на його користь і отримати для себе подвійну вигоду.

Також судами не взято до уваги обставини, що були встановлені у справі № 743/1080/20 за позовом TOB СОЖ-АГРО АГ , яке належить відповідачу, до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів. Заперечуючи проти задоволення позову у справі № 743/1080/20 ОСОБА_1 зазначав, що кошти TOB СОЖ-АГРО АГ , кінцевим власником якого є ОСОБА_2 , отримані ОСОБА_1 у зв`язку з наявністю між ним і ОСОБА_2 договірних зобов`язань з оплати орендної плати за договорами суборенди. Отже, земельні ділянки за договорами суборенди використовуються TOB СОЖ-АГРО АГ для ведення господарської діяльності. Ця обставина визнається сторонами, тому може вважатися встановленою.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржені судові рішення є законними і обґрунтованими , суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, надали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.

Також зазначив, що доводи касаційної скарги є надуманими, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, зводяться до незгоди з ними, містять посилання на факти, які були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

29 листопада 2012 року між ОСОБА_1 та Ріпкинською районною адміністрацією Чернігівської області було укладено договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності, які були зареєстровані відділом Держкомзему у Ріпкинському районі Чернігівської області 29 листопада 2012 року в Державному реєстрі земель та державними реєстраторами Реєстраційної служби Ріпкинського районного управління юстиції 24 липня 2015 року, 23 жовтня 2015 року, 04 листопада 2015 року, 05 листопада 2015 року, 06 листопада 2015 року, 12 листопада 2015 року, 13 листопада 2015 року, 17 листопада 2015 року, 18 листопада 2015 року, 20 листопада 2015 року, 25 листопада 2015 року.

Згідно з Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за ОСОБА_1 зі строком дії - 10 років, зареєстровано право оренди земельних ділянок, а саме на території Клубівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області земельних ділянок з кадастровими номерами: 7424483300:05:001:0015 площею 5,4620 га; 7424483300:05:001:0020 площею 57,7975 га; 7424483300:05:001:0017 площею 5,6545 га; 7424483300:05:001:0014 площею 18,4320 га; 7424483300:05:001:0018 площею 2,3990 га; 7424483300:05:001:0016 площею 1,5565 га; 7424483300:05:001:0021 площею 2,3950 га; 7424483300:05:001:0012 площею 2,9900 га; 7424483300:05:001:0013 площею 4,1220 га; 7424483300:05:001:0011 площею 1,8800 га; 7424483300:05:001:0022 площею 18,2250 га; 7424483300:05:001:0019 площею 1,6830 га;

на території Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області земельних ділянок з кадастровими номерами: 7424482400:05:001:0021 площею 46,0350 га; 7424482400:05:001:0023 площею 46,7500 га; 7424482400:05:001:0015 площею 9,1500 га; 7424482400:05:001:0016 площею 14,1000 га; 7424482400:05:001:0017 площею 5,2570 га; 7424482400:05:001:0020 площею 57,2300 га; 7424482400:04:001:0008 площею 61,5600 га; 7424482400:05:001:0025 площею 61,0200 га; 7424482400:04:001:0011 площею 114,2200 га; 7424482400:05:001:0026 площею 5,1200 га; 7424482400:05:001:0027 площею 30,0399 га; 7424482400:05:001:0018 площею 126,6680 га; 7424482400:05:001:0019 площею 95,6000 га; 7424482400:05:001:0024 площею 82,5000 га; 7424482400:05:001:0022 площею 29,7500 га;

на території Задеріївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області земельних ділянок з кадастровими номерами: 7424483000:06:001:0020 площею 30,0200 га; 7424483000:08:001:0165 площею 38,8000 га; 7424483000:06:001:0015 площею 8,0500 га; 7424483000:06:001:0021 площею 9,9800 га; 7424483000:06:001:0018 площею 7,1600 га; 7424483000:08:001:0166 площею 49,9000 га; 7424483000:06:001:0014 площею 13,6400 га; 7424483000:06:001:0019 площею 37,0600 га; 7424483000:06:001:0016 площею 3,5700 га; 7424483000:06:001:0017 площею 4,9500 га.

Власником зазначених вище земельних ділянок є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області. Цільове призначення об`єктів нерухомого майна для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

16, 17, 18, 19, 21 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі попереднього дозволу, а саме наказів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про надання згоди про передачу земельних ділянок в суборенду від 27 листопада 2015 року та від 03 грудня 2015 року, було укладено нотаріально посвідчені договори суборенди вказаних вище орендованих ОСОБА_1 земельних ділянок на строк до 29 листопада 2022 року. А саме:

земельних ділянок на території Клубівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області з кадастровими номерами: 7424483300:05:001:0015 площею 5,4620 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 476,28 грн; 7424483300:05:001:0020 площею 57,7975 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 8 399,76 грн; 7424483300:05:001:0017 площею 5,6545 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 493,06 грн; 7424483300:05:001:0014 площею 18,4320 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 2 678,74 грн; 7424483300:05:001:0018 площею 2,3990 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 348,65 грн; 7424483300:05:001:0016 площею 1,5565 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 169,66 грн; 7424483300:05:001:0021 площею 2,3950 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 348,07 грн; 7424483300:05:001:0012 площею 2,9900 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 369,36 грн; 7424483300:05:001:0013 площею 4,1220 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 509,20 грн; 7424483300:05:001:0011 площею 1,8800 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 163,93 грн; 7424483300:05:001:0022 площею 18,2250 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 1 175,96 грн; 7424483300:05:001:0019 площею 1,6830 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 6 114,80 грн;

земельних ділянок на території Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області з кадастровими номерами: 7424482400:05:001:0021 площею 46,0350 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 7 395,59 грн; 7424482400:05:001:0023 площею 46,7500 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 6 923,20 грн; 7424482400:05:001:0015 площею 9,1500 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 2 051,19 грн; 7424482400:05:001:0016 площею 14,1000 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 2 206,73 грн; 7424482400:05:001:0017 площею 5,2570 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 422,27 грн; 7424482400:05:001:0020 площею 57,2300 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 12 844,82 грн; 7424482400:04:001:0008 площею 61,5600 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 8 030,61 грн; 7424482400:05:001:0025 площею 61,0200 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 8 868,09 грн; 7424482400:04:001:0011 площею 114,2200 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 17 033,77 грн; 7424482400:05:001:0026 площею 5,1200 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 744,09 грн; 7424482400:05:001:0027 площею 30,0399 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 5 551,63 грн; 7424482400:05:001:0018 площею 126,6680 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 17 736,71 грн; 7424482400:05:001:0019 площею 95,6000 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 19 735,45 грн; 7424482400:05:001:0024 площею 82,5000 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 11 948,73 грн; 7424482400:05:001:0022 площею 29,7500 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 4 095,50 грн;

земельних ділянок на території Задеріївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області з кадастровими номерами: 7424483000:06:001:0020 площею 30,0200 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 5 773,11 грн; 7424483000:08:001:0165 площею 38,8000 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 10 798,47 грн; 7424483000:06:001:0015 площею 8,0500 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 1 833,06 грн; 7424483000:06:001:0021 площею 9,9800 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 1 600,92 грн; 7424483000:06:001:0018 площею 7,1600 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 1 630,40 грн; 7424483000:08:001:0166 площею 49,9000 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 12 713,79 грн; 7424483000:06:001:0014 площею 13,6400 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 2 768,86 грн; 7424483000:06:001:0019 площею 37,0600 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 7 634,56 грн; 7424483000:06:001:0016 площею 3,5700 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 812,92 грн; 7424483000:06:001:0017 площею 4,9500 га, станом на момент укладення цієї угоди сума орендної плати, що вноситься суборендарем за використання земельної ділянки, складає 1 127,16 грн.

Пунктами 5, 6, 12 кожного із вищезазначених договорів суборенди земельної ділянки визначено, що за суборенду земельної ділянки суборендар сплачує орендарю орендну плату у грошовій формі , незалежно від результатів своєї діяльності. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 4 % від її нормативної грошової оцінки на рік. Орендна плата вноситься суборендарем щомісячно, не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним, з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а в разі визначення податковим законодавством інших строків (періодів) внесення плати за землю, відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 22 кожного із вищезазначених договорів суборенди земельної ділянки, орендар має право вимагати від суборендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до пункту 30 кожного із вищезазначених договорів суборенди земельної ділянки, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Пунктом 33 кожного із вищезазначених договорів суборенди земельної ділянки передбачено, що договір набуває чинності після його підписання сторонами, з моменту його нотаріального посвідчення та діє протягом строку суборенди. Строк суборенди земельної ділянки починає обчислюватись з дня підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта суборенди.

Актами приймання-передачі земельних ділянок в суборенду, підписаними орендарем та суборендарем, підтверджується, що 37 вищевказаних земельних ділянок було передано позивачем, як орендарем, відповідачу, як суборендарю, в суборенду, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Листом від 03 грудня 2019 року ОСОБА_1 повідомляв ОСОБА_2 щодо порушення відповідачем істотних умов укладених договорів суборенди земельних ділянок, внаслідок чого утворилася заборгованість з орендної плати, та пропонував відповідачу сплатити суму заборгованості в строк до 14 грудня 2019 року (а. с.17, т. 1).

Виписками ПАТ КРЕДОБАНК від 29 січня 2020 року № 211168210 та від 29 січня 2020 року № 216883115 підтверджується здійснення ОСОБА_2 грошових переказів по 50 000,00 грн, кожний, на рахунок ОСОБА_1 , в якості сплати орендної плати (а. с. 209, 210, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Ковальчук А. С., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржені судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Щодо розірвання договорів суборенди

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на момент укладання договорів, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакції Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на момент укладання договорів суборенди, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землюможуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на момент укладання договорів суборенди, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати .

Тлумачення вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Щодо стягнення заборгованості з орендної плати

Судом установлено, що з 05 січня 2016 року до 25 жовтня 2019 року ОСОБА_2 не здійснював щомісячної оплати за жодним із договорів суборенди.

Разом з тим, ОСОБА_2 за письмовими погодженнями з виконавчими комітетами Грабівської та Задеріївської сільських рад Ріпкинського району від 16 жовтня 2019 року переказами з власного банківського рахунку 22 жовтня 2019 року та 25 жовтня 2019 року сплатив, як суборендар, відповідно 125 588,00 грн і 46 693,25 грн орендної плати за зобов`язанням ОСОБА_1 за 2019 рік.

Зазначене вказує на систематичність невиконання зобов`язання щодо сплати орендної плати .

Крім того, у період 2017 -2018 років ОСОБА_1 , за рахунок коштів ТОВ СОЖ-АГРО АГ від свого імені та за своїми особистими зобов`язаннями, сплачував орендну плату сільським радам. При цьому частина вказаних грошових коштів згодом була перерахована ОСОБА_2 , як повернення від ТОВ СОЖ-АГРО АГ поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що, враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначив, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Відповідно до положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суди під час розгляду справи, яка переглядається, встановили, що протягом 2016-2019 років відповідач не у повному обсязі виконував взяті на себе договірні зобов`язання з виплати орендної плати за укладеними між сторонами договорами суборенди землі, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 650 036,00 грн.

Згідно з вимогами статей 12, 81 ЦПК України обов`язок доведення тих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим ЦПК України, покладається на кожну із сторін.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Розмір заборгованості з орендної плати, визначений позивачем та прийнятий до уваги судом відповідачем належними, допустимими та достатніми доказами спростований не був.

Проте за правилами статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

У пункті 12 кожного договору суборенди передбачено, що орендна плата вноситься суборендарем щомісячно, не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним, з дня виникнення права користування земельною ділянкою.

Судом установлено, що сторони в договорах суборенди не визначили спеціального порядку обчислення строку позовної давності. Отже, зобов`язання у відповідача виникло з 06 січня 2016 року, а ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 17 грудня 2019 року, тобто позивач пропустив строк звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 06 січня 2016 року до 06 грудня 2016 року.

Звертаючись до суду, ОСОБА_1 не просив поновити строк позовної давності за відповідний період та не наводив поважних причин його пропуску, а відповідач заявив про застосування позовної давності (а. с. 195, т. 1).

Таким чином, суди з дотриманням вимог статей 89, 263-264, 382 ЦПК України повно та всебічно з`ясували обставини справи, надали належну правову оцінку доводам сторін, наданим ними доказам та дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки позивач довів факт систематичної несплати орендної плати відповідачем, що є підставою для розірвання договорів суборенди та стягнення з останнього заборгованості за цими договорами.

Висновки судів відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій.

Посилання касаційної скарги на те, що відповідач фактично сплачував замість позивача на користь сільських рад орендну плату за землю, розмір якої суттєво перевищує розмір орендної плати, сплаченої відповідачем безпосередньо позивачу є безпідставним, оскільки ОСОБА_2 не позбавлений можливості пред`явити до визначеного ним кола осіб вимогу про повернення безпідставно набутого майна в порядку, передбаченому статтями 1212-1214 ЦК України.

Доводи касаційної скарги щодо незастосування судами правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду не заслуговують на увагу, оскільки у наведених заявниками постановах та оскаржуваних судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій встановлено різні фактичні обставини та доведення позовних вимог.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судових рішень не впливають, зводяться до незгоди заявника із висновками судів і спростовуються встановленими вище обставинами справи, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції (частина перша статті 400 ЦПК України).

Згідно з статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Ковальчук Анни Сергіївни, залишити без задоволення.

Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець