Постанова

від 23.06.2021 по справі 640/19255/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19255/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мувфілм Рентал" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мувфільм Рентал (далі - позивач, ТОВ Мувфільм Рентал ) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ №1455 від 07.02.2019 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Мувфільм Рентал .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не дотримано порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскаржуваний наказ не містить належних підстав для проведення перевірки. Вказує, що копія наказу про проведення перевірки не була отримана позивачем до початку перевірки, як цього вимагає пункт 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України. Таким чином, порушення контролюючим органом процедури повідомлення позивача про призначення та початок проведення перевірки є підставою для скасування наказу про призначення такої перевірки.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, а висновки не відповідають обставинам справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв`язку з наданням ТОВ Мувфільм Рентал пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит від 20.12.2018 №127493/10/26-15-14-02-04 ГУ ДФС у м. Києві видано наказ від 07.02.2019 №1455 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Мувфільм Рентал .

Крім того, на підставі вказаного наказу ГУ ДФС у м. Києві сформовано повідомлення від 08.02.2019 №22567/10/26-15-14-02-04.

У період з 12.02.2019 року по 13.02.2019 року підставі вищенаведеного наказу та повідомлення в приміщені ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку TOB Мувфілм Рентал з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських взаємовідносин із TOB Кайсан Баум за вересень 2016 року, TOB Оферт Груп за жовтень 2016 року при визначені показників декларації з податку на додану вартість, та за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням в декларації з податку на додану вартість.

За результатами вищевказаної перевірки ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 20.12.2019 року № 121/26-15-14-02-04/40459282.

Позивач не погоджуючись з вищевказаними діями відповідача, вважає, що посадові особи ГУ ДФС у м. Києві під час призначення даної перевірки діяли не на підставі і не у спосіб, які передбачені чинним законодавством, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ Мувфільм Рентал надано пояснення на запит Головного управління ДФС в межах визначених ПК України строків, що, відповідно свідчить про відсутність підстав для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Вимогами частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Вичерпний перелік обставин, за наявності яких у контролюючого органу виникає право на здійснення документальної позапланової перевірки, закріплено у статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає за наявності двох умов:

1) виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

2) не надання платником пояснень та їх документальних підтверджень на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 20.12.2018 відповідач звернувся до позивача із запитом №127493/10/26-15-14-02-04 про надання пояснень та їх документального підтвердження по господарським взаємовідносинам із контрагентами TOB Кайсан Баум та TOB Оферт Груп .У відповідь на вказаний запит позивач надав пояснення та їх документальне підтвердження, що не заперечується відповідачем.

В свою чергу слід зазначити, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Суб`єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. У такому спорі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб`єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Однак, відповідачем не доведено обґрунтованості свого рішення про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки з посиланням на недоліки пояснень позивача та їх документального обґрунтування на письмовий запит контролюючого органу від 20.12.2018.

Відповідачем не вказано які виявлені контролюючим органом обставини не підтверджуються наданими платником документами, що могло б свідчити про законність призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Відповідно до вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов`язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Крім того, незважаючи на передбачену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 названого Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України щодо пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Як вбачається з матеріалів справи, проведення документальної позапланової невиїзної перевірки тривалістю 2 робочі дні розпочалося з 12.02.2019.

Судом першої інстанції встановлено, що копію наказу від 07.02.2019 №1455 та повідомлення від 08.02.2019 №22567/10/26-15-14-02-04 про проведення перевірки, надіслано позивачу 08.02.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою ТОВ Мувфілм Рентал : 03057, м. Київ, вул. Довженка, буд. 12-А, проте лист повернувся до ГУ ДФС у м. Києві з відміткою не знайдено .

Отже, платник не був ознайомлений з наказом про проведення перевірки, відомостями про дату її початку та місце проведення, а також не був повідомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ від 07.02.2019 №1455 Головного управління ДФС у м. Києві прийнято з порушенням визначеної Податковим кодексом України процедури призначення, а саме без повідомлення позивача про фактичні обставини та підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а саму перевірку проведено без дотримання обов`язкових для цього умов, що свідчить про його протиправність та наявність підстав для його скасування.

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма