Постанова

від 23.06.2021 по справі 826/15671/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15671/18 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс Оіл" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Імпекс Оіл звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.04.2018 №0234501206 та №0234511206.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем помилково виписані податкові накладні №2 від 03.11.2017, №15 від 03.11.2017, №3 від 06.11.2017, №8 від 17.11.2017, №13 від 21.11.2017, №9 від 21.11.2017 по яким були подані розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, а тому у платника податку не виникло обов`язку включати їх до податкової звітності за листопад 2017 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, а висновки не відповідають обставинам справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ Імпекс Оіл за результатами якої складено акт від 12.03.2018 №2764/26-15-12-06 (далі - акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що ТОВ Імпекс Оіл в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з податку на додану вартість за січень 2018 року, в розрахунку коригування сум ПДВ (дод.1) задекларовано зменшення податкових зобов`язань до податкових накладних за листопад 2017 року в сумі 614050грн.: по контрагентам ДП СХІДГЗК (код 41587794) у сумі 24732,00грн.; ТОВ Лавінол (код 39358048) у сумі 94154грн.; ТОВ Енергопром Інвест (код 41255526) у сумі 495164,03грн. Податкові накладні за якими проводиться коригування не були включені до податкової звітності за листопад 2017 року.

А також в акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 192.1 статті 192 ПК України, що призвело до заниження ПДВ за січень 2018 року на суму 335992 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (р.21) в розмірі 278058грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення - рішення від 19.04.2018 року №0234501206, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 278050грн. та №0234511206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 419 990,00грн., у тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 335 992грн. та штрафні санкції - 83998грн.

В порядку адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що викладений в акті перевірки висновок податкового органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, а прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення є безпідставними та неправомірними, а тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Вимогами частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до вимог п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з пунктом 8 вказаного Порядку для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Пунктом 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних визначено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судом першої інстанції, ТОВ Імпекс Оіл виписано податкові накладні №2 від 03.11.2017, №15 від 03.11.2017, №3 від 06.11.2017, №8 від 17.11.2017, №13 від 21.11.2017, №9 від 21.11.2017, які були подані на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Однак, у зв`язку із тим, що вказані вище податкові накладні були виписані позивачем помилково, позивач подав до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, відповідно до яких просив терміново розглянути питання про відхилення податкових накладних №2 від 03.11.2017, №15 від 03.11.2017, №3 від 06.11.2017, №8 від 17.11.2017, №13 від 21.11.2017, №9 від 21.11.2017, оскільки платник ПДВ може не відновлювати реєстрації помилково складеної податкової накладної, оскільки за загальним правилом відсутність реєстрації помилкової податкової накладної не впливає на податкові зобов`язання з ПДВ постачальника товарів/послуг, податковий кредит покупця, їх реєстраційний ліміт, а також на відповідальність за статтею 1201 ПК України.

04.12.2017 року рішеннями комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №352344/40978739, №352345/40978739, №352343/40978739, №352652/40978739, №352346/40978739, від 29.11.2017 №338420/40978739 відмовлено у реєстрації вказаних вище податкових накладних у зв`язку із наданням платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достовірними для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

В січні 2018 року податковим органом вказані вище податкові накладні були розблоковані та зареєстровані в ЄРПН.

Позивач на підставі п. 192.1 статті 192 ПК України подав до ДФС України розрахунки коригування кількісних і вартісних показників №3 від 12.01.2018 до податкової накладної №2 від 03.11.2017; розрахунок №4 від 16.01.2018 до податкової накладної №15 від 03.11.2017; розрахунок №2 від 12.01.2018 до податкової накладної №3 від 06.11.2017; розрахунок №6 від 12.01.2018 до податкової накладної №8 від 17.11.2017; розрахунок №7 від 12.01.2018 до податкової накладної №13 від 21.11.2017 та розрахунок №5 від 12.01.2018 до податкової накладної №9 від 21.11.2017, які були зареєстровані в ЄРПН.

Відповідно до п. 192.1 статті 192 ПК України розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Як зазначено в листі ДФС України від 27.12.2017 №3174/6/99-95-42-03-15/ІПК … в декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому, обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації. .

Крім того, в листі ДФС України від 03.10.2017 №2095/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначено: … у податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані у складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому обсяги постачання товарів/послуг та суми ПДВ, вказані в помилкових податкових накладних і розрахунках коригування до них, не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ… .

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ТОВ Імпекс Оіл не повинно було включати податкові накладні №2 від 03.11.2017, №15 від 03.11.2017, №3 від 06.11.2017, №8 від 17.11.2017, №13 від 21.11.2017, №9 від 21.11.2017 до податкової звітності за листопад 2017 року, як зазначено в акті перевірки, оскільки фактично вказані податкові накладні відсутні, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма