Постанова

від 16.06.2021 по справі 1340/4171/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 1340/4171/18 пров. № СК-857/12684/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів - Обрізка І. М., Сеника Р. П.,

за участю секретаря судового засідання - Смолинця А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року, ухвалене головуючим суддею Крутько О. В. об 11:40 год у м. Львові, у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Вілла Марія до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

13.09.2018 Приватне підприємство Вілла Марія (далі - ПП Вілла Марія ) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми В1 від 01.06.2018 №0123461221, зобов`язати відповідача відновити показники в обліковій картці на рахунку платника податку та в системі електронного адміністрування ПДВ юридичної особи ПП Вілла Марія (код ЄДРПОУ 31300100) щодо суми ПДВ в розмірі 188733 грн згідно з митної декларації типу ІМ-40 від 27.02.2017 №209140000/2017/009093.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не враховано, що право на отримання бюджетного відшкодування у платника ПДВ виникає щодо суми, яку фактично сплачено у попередніх податкових періодах, за наявності від`ємного значення різниці між податковим зобов`язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді, а також належно оформлених податкових накладних (ВМД) та відсутності спору щодо реальності господарських операцій із поставки товарів, робіт, послуг. Вказує, що до податкового кредиту за березень 2018 року ним було включено суми податку на додану вартість за попередні податкові періоди, в тому числі за лютий-березень 2017 року на підставі митної декларації від 27.02.2017 №209140000/2017/009093, яка зареєстрована у встановленому порядку і за якою сплачено ПДВ в лютому 2017 року. Враховуючи те, що податковий орган не ставить під сумнів реальність здійснення господарської операції з придбання імпортованого товару, відсутні підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у березні 2018 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області форми В1 від 01.06.2018 №0123461221; відмовлено в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДФС у Львівській області відновити показники в обліковій картці на рахунку платника податку та в системі електронного адміністрування ПДВ; стягнуто з Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань 3538,74 грн сплаченого судового збору на користь ПП Вілла Марія .

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликався на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не в повній мірі з`ясовано обставини справи, що призвело до неправильного їх застосування та вирішення справи по суті.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому її заперечує, покликається на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити її без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив апеляційну скаргу, покликаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Галицькою ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку ПП Вілла Марія з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2018 року, за результатами якої складено акт від 16.05.2018 №65/13-01-12-21/31300100.

Вказаний акт перевірки містить висновок про порушення позивачем пункту 201.12 статті 201, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення за березень 2017 року та до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2018 року на суму 118733грн.

Такі висновки обґрунтовані тим, що за березень 2018 року позивачем заявлено до відшкодування ПДВ, сплачене митним органам (імпорт) по періоду березень 2017 року, однак, згідно з базами даних АІС Податковий Блок реєстрація митних декларацій здійснювалась у лютому 2017 року на суму ПДВ 281511 грн, відповідно, платником завищено податковий кредит та від`ємне значення за березень 2017 року на суму ПДВ 214536 грн, і, як наслідок, вказує на завищення бюджетного відшкодування за даний період.

01.06.2018 Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0123461221, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі, в розрахунок податкових зобов`язань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 188733 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 47183 грн.

Задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сума податку, віднесена позивачем до податкового кредиту у березні 2017 року, підтверджена первинними документами, а тому відсутні підстави для позбавлення ПП ОСОБА_1 права на податковий кредит, а відповідно і права на отримання бюджетного відшкодування.

Апеляційний суд, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно з статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює та визначає Податковий кодекс України.

Так, підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

При цьому, визначення суми бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення платниками податку сум податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.12 статті 201 Податкового кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Як встановлено з матеріалів справи, у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2018 року ПП Вілла Марія заявлено до відшкодування ПДВ в розмірі 188733 грн. При цьому, зазначено, що від`ємне значення виникло у березні 2017 року.

Так, ПП Вілла Марія придбало в CLEVER S.R.L. (37141, Montorio (Verona), Via A. De Legnago 9 - Ponte Florio, Italia) товар - патрони мисливські та спортивні Miragе в кількості 135000 штук на загальну суму 34993,25 євро, що підтверджується копіями інвойсу від 20.09.2016, платіжних доручень від 01.12.2016 № 1, від 10.01.2017 № 3 та копіями транспортних документів.

При здійсненні імпорту придбаних товарів, позивачем було виконано всі необхідні митні формальності з питань державної митної справи та сплачено податкові зобов`язання з ПДВ за оформленою відповідно до вимог законодавства митною декларацією, що підтверджується копією СMR, ВМД типу ІМ-40 № 209140000/2017/009093 від 27.02.2017 року, платіжного доручення від 27.02.2017 № 83.

Сплативши податкові зобов`язання з ПДВ в розмірі 214536,48 грн, позивач включив скориговану суму ПДВ, яка становила 214563,48 грн, до податкового кредиту за березень 2017 року і ця сума переносилась в наступні періоди.

Однак, враховуючи те, що реєстрація відповідної митної декларації здійснювалась у лютому 2017 року, віднесення сум податку до податкового кредиту в березні 2017 року свідчить про завищення податкового кредиту та від`ємного значення за березень 2017 року, що контролюючим органом правильно встановлено та зроблено обгрунтований висновок про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2018 року в сумі 118733 грн.

Що стосується подання ПП Вілла Марія контролюючому органу уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, вказавши період лютий 2017 року та суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1+20.2.2) (рядок 3 Д3) в розмірі 188733 грн, то така обставина апеляційним судом до уваги не береться, оскільки такий розрахунок поданий в липні 2018 року, тобто після проведення контролюючим органом камеральної перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми В1 від 01.06.2018 № 0123461221, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 188733 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 47183 грн, діяв у межах та відповідно до вимог чинного податкового законодавства.

Отже, виходячи з наведеного, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

За наведених обставин, судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 310, 315, 317, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року у справі № 1340/4171/18 скасувати.

В задоволенні позову Приватного підприємства Вілла Марія до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 23.06.2021