Вирок

від 23.06.2021 по справі 467/384/21

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/384/21

1-кп/467/91/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2021 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Арбузинка кримінальне провадження№12020150130000177 від 01.05.2020 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Вербка Монастириського району Тернопільської області, громадянина України, українця, одруженого, що має середню освіту, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше не судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України,

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що 01.05.2020 року, точного часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи на території полезахисної лісової смуги, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 4820355100:11:000:0115, неподалік с.Вишневе Арбузинського району Миколаївської області, маючи та реалізуючи прямий умисел на незаконну порубку дерев лісових насаджень, у порушення вимог ст. 69 Лісового кодексу України, не маючи спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, тим самим не маючи права здійснювати порубку дерев на зазначеній ділянці, використовуючи дві бензопили «GOODLOOCK GL 4500» та «GRUNNHELM», здійснив незаконну порубку 18 дерев породи «Акація», діаметром 14,1-18,0 см 4 дерева; 18,1-22,0 см 9 дерев; 22,1-26,0 см 3 дерева; 26,1-30 см одне дерево; 34,1-38 см одне дерево, сироростучих, в результаті чого заподіяв Арбузинській селищній раді Миколаївської області істотну шкоду в розмірі 38094грн. 20коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст.246КК України визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, розміру завданої шкоди про які зазначено в обвинувальному акті.

Так, ОСОБА_5 пояснив, що 01.05.2020 року він на прохання знайомого доставляв меблі до с.Вишневе Арбузинського району Миколаївської області грузопасажирським автомобілем «Мерседес», що перебуває у його користуванні з дозволу власника ОСОБА_6 Повертаючись назад він побачив лісосмугу біля села та ростучі дерева акації, частина яких була спиляна та вирішив заготовити собі деревину для опалення. Так як він займається ремонтом обладнання, в тому числі бензопил, в нього при собі було дві пилки, одна з яких неробоча, на запчастини. Він спиляв та завантажив у свій автомобіль 18 дерев, які і були виявлені працівниками поліції. У вчиненому розкаюється. Готовий понести покарання у межах своєї вини. Шкоду, завдану Арбузинській селищній раді Миколаївської області в розмірі 38094грн. 20коп. відшкодував в повному обсязі.

Відповідно дост. 337 КПК Українисудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, суд переконавшись, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин провадження, за відсутності сумнівів в добровільності його позиції, після роз`яснення наслідків визнання недоцільним дослідження доказів у вигляді втрати права оскаржити фактичні обставини справи, в тому числі й кваліфікацію злочину, в апеляційному порядку, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу.

Тож, враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, та умисні дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.246 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання, а також положення ст. 50 КК України, за якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що відповідно до ст.67КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений непогашених судимостей не має, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, одружений, що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім`ї та побуті є сприятливою та обвинувачений має належні соціальні зв`язки, як повідомив обвинувачений, дружина має тяжку хворобу. За місцем проживання характеризується посередньо, заяв та скарг на нього не надходило. Також суд враховує спосіб життя обвинуваченого, те що він офіційно не працює, однак має тимчасові заробітки та матеріально себе забезпечує.

Суд приймає до відома висновок викладений в досудовій доповіді Вознесенського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області, за яким ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та ризик його небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Згідно зазначеного висновку виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення з боку органу пробації нагляду із застосуванням соціально-виховних заходів, що необхідні для запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Крім того, суд враховує позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого, наявність у нього розуміння неприйнятності вчинених ним дій у цивілізованому суспільстві та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч.1 ст.246 КК України, у виді штрафу у мінімальному розмірі, визначеному санкцією цієї статті. При цьому суд переконаний, що відповідно до вимог ч.2ст.65 КК України, дана міра покарання є необхідною і достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Підстав для застосування положень ст. 69 КК України суд не вбачає.

Згідно положень ч.4 ст.174КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне вирішити питання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 12.05.2020 року.

Долю речових суд вирішує в порядку, визначеному ст.100 КПК України, із застосуванням положень ст.96-1, п. 4 ч. 1 ст.96-2КК України щодо речових доказів, які використовувались як знаряддя злочину.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта, що згідно довідки про витрати на проведення експертизи №407 та акту №20-644 здачі-приймання висновку судового експерта №20-644 від 01.06.2020 року становлять 5720,51грн.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстави для його обрання відсутні.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376, 377 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Арешт, накладний ухвалою слідчого судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 12.05.2020 року на автомобіль марки «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1989 року випуску, зеленого кольору, двигун № НОМЕР_2 , бензинову ланцюгову пилку «GOODLOOCK GL 4500», бензинову ланцюгову пилку «GRUNNHELM» - скасувати.

На підставі ст.ст.96-1,96-2КК України речові докази у кримінальному провадженні бензинову ланцюгову пилку «GOODLOOCK GL 4500» та бензинову ланцюгову пилку «GRUNNHELM», передані на зберігання до Арбузинського ВП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області конфіскувати у власність держави.

Автомобіль марки «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1989 року випуску, зеленого кольору, двигун № НОМЕР_2 залишити у володінні ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 5720 (п`ять тисяч сімсот двадцять) гривень 51 копійка.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1