Ухвала

від 17.06.2021 по справі 372/4125/19

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/4125/19

Провадження 2-89/21

ухвала

Іменем України

17 червня 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.

за участю секретаря Ковтуненко Ю.В.,

представників відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду цивільну справу за позовом прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства Київське лісове господарство до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , третя особа ОСОБА_28 про визнання недійсними розпорядження, державних актів та витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з вказаною позовною заявою в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства Київське лісове господарство .

В підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 заявила клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, на обґрунтування якого вказала, що при подачі позову прокурор завчасно не повідомив належним чином позивачів про намір звернутись до суду, не обґрунтовано та не доведено бездіяльність КМУ та Київської обласної державної адміністрації, невірно засвідчені копії документів, прокурор звернувся до суду в інтересах державної компанії, що заборонено законом.

В підготовчому засіданні представники відповідача підтримали вказане клопотання.

Прокурор та інші учасники, які повідомлялись належним чином, в підготовче засідання не з`явились, про поважність неявки суд не повідомили.

Заслухавши представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.11.2019 прокурор Київської області звернувся до Обухівського районного суду з вказаною позовною заявою.

Позовна заява прокурора Київської області мотивована тим, що за наслідками системного аналізу інформацій різних органів державної влади, установ і організацій, у 2017-2019рр. а саме: Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ВО Укрдержліспроект , Київського обласного та місту Києву управління лісового та мисливського господарства про виділення фізичним особам земельних ділянок розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 08.02.2010 (надалі за текстом - оспорюване розпорядження/Розпорядження від 08.02.2010 (т.1. а.с. 36), встановлено, що оспорюваним розпорядженням та виданими на його підставі державними актами на право власності на земельні ділянки порушено інтереси держави, адже з державної власності протиправно вибули земельні ділянки лісового та водного фонду.

В подальшому, земельні ділянки, виділені оспорюваним розпорядженням, були відчужені фізичними особами на відповідній правовій підставі.

Як вбачається з доданих до позовної заяви документів 14.11.2019 за вихідним номером 05/09/1-428вих-19 прокуратура Київської області повідомила Державне підприємство Київське лісове господарство про підготовку даного позову для подачі в Обухівський районний суд Київської області в інтересах даного підприємства (т.1 а.с.72).

14.11.2019 за вихідним номером 05/09/1-427вих-19 прокуратура Київської області повідомила Кабінет Міністрів України про підготовку даного позову для подачі в Обухівський районний суд Київської області в інтересах даного підприємства (т.1 а.с.73).

20.11.2019 Секретаріат Кабінету Міністрів України листом за №45413 направила Мінюсту, Держлісагенству, Київську облдержадміністрацію лист прокуратури від 13.11.2019 №05/09/1-14вих19 для розгляду в установленому порядку. Про результати просили проінформувати прокуратуру Київської області (т.1 а.с139).

13.11.2019 за вихідним номером 05/09/1-414вих-19 прокуратура Київської області звернулась до Київської обласної державної адміністрації з проханням щодо звернення до суду з відповідної позовною заявою про захист інтересів держави. (т.1 а.с.138).

14.11.2019 за вихідним номером 05/09/1-426вих-19 прокуратура Київської області повідомила Київську обласну державну адміністрацію про підготовку даного позову для подачі в Обухівський районний суд Київської області в інтересах даного підприємства (т.1 а.с.74).

21.11.2019 Київська обласна державна адміністрація повідомила Прокуратуру Київської області листом за №01.1-25/3579, тобто складеним після звернення і подачі позову у даній справі, що станом на день надходження листа прокуратури Київської області, у розпорядженні відділу представництва інтересів в судах була відсутня інформація щодо порушення інтересів держави під час виділення Обухівською районною державною адміністрацією у власність громадян земельних ділянок загальною площею 41, 5878 га за рахунок земель Козинського лісництва та прибережної захисної смуги та проінформувало про неможливість звернутись до суду з позовом у зв`язку з відсутністю можливості оплатити судовий збір за подання позовної заяви (т.1 а.с.140)

З наданих представником відповідача документів вбачається, що представнику відповідача у відповідь на його адвокатський запит №1 від 12.05.2021, Київська обласна державна адміністрація повідомила листом №2467/08/11.1-2021 від 24.05.2021, що за даними системи електронного документообігу Megapolis.DocNet запитуваний документ Прокуратури Київської області за №05/09/1-426 вих.19 від 14.11.2019 в Київській обласній державній адміністрації не зареєстрований.

Відповідно до Постанови від 11.12.2019 Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду в справі № 577/1890/19 зазначено, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Підставою звернення до суду було посилання на неспроможність Державної екологічної інспекції у Сумській області самостійно звернутися до суду у зв`язку з відсутністю фінансового забезпечення для сплати судового збору. Встановивши, що вказані керівником Конотопської місцевої прокуратури підстави альтернативного звернення до суду та щодо фінансової неспроможності Державної екологічної інспекції у Сумській області сплатити судовий збір належним чином не підтверджені та необґрунтовані, покладення законом повноважень звернення до суду про відшкодування збитків і витрат, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, на Державну екологічну інспекцію (стаття 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища ), суди зробили правильний висновок про повернення позовної заяви прокурору .

Відповідно до ст. 28 Закону України Про місцеві державні адміністрації для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право, в тому числі, звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відтак, Київська обласна державна адміністрація, як компетентний орган, має право самостійно виступати позивачем у суді, для реалізації своїх повноважень.

Разом з тим, доказів обізнаності Київської обласної державної адміністрації, до звернення прокуратурою Київської із позовом, щодо порушення інтересів держави під час виділення Обухівською районною державною адміністрацією у власність громадян земельних ділянок за рахунок земель прибережної захисної смуги та доказів фінансової неспроможності Київської обласної державної адміністрації сплати судового збору, суду не надано.

З наданих представником відповідача документів вбачається, що представнику відповідача у відповідь на його адвокатський запит №2 від 12.05.2021 Секретаріат Кабінету Міністрів України повідомив листом №16122/0/2-21 від 20.05.2021), що в автоматизованій системі діловодства Секретаріату Кабінету Міністрів не знайдено інформації, щодо надходження листа прокуратури Київської області від 14.11.2019 №05/09/1-427 вих-19.

Згідно ч. 2 ст. 37 Закону України Про Кабінет Міністрів України інтереси Кабінету Міністрів України в судах України представляє Міністерство юстиції України, якщо інше не передбачено законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Таким чином, Кабінет Міністрів України, одразу після отримання повідомлення про порушення інтересів держави - відреагувало, повідомивши Міністерство юстиції України про необхідність подачі відповідного позову.

Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин визначені статтею 27 Лісового Кодексу України (надалі за текстом - ЛК України (застосовується станом на час винесення Оспорюваного розпорядження), до яких, зокрема, належить передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок, площею більш як 1 гектар, що перебувають у державній власності.

Порядок вилучення земельних ділянок визначено статтею 149 Земельного кодексу України (надалі за текстом - ЗК України (застосовується станом на час винесення Оспорюваного розпорядження)), якою встановлено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Частиною шостою статті 149 ЗК України встановлено, що обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою, дев`ятою цієї статті.

Відповідно до частини дев`ятої статті 149 ЗК України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, зокрема, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п`ятою, восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що вилучення від постійних користувачів лісових ділянок державної власності площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, зміна їх цільового призначення з метою використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, та передача таких земельних ділянок у власність або постійне користування належить до повноважень Кабінету Міністрів України.

Відтак, Кабінет Міністрів України, як компетентний орган, має право самостійно виступати позивачем у суді, для реалізації своїх повноважень.

Разом з тим, прокурором не надано жодного доказу на підтвердження того, що Кабінету Міністрів України було відомо про порушення прав та інтересів держави в сфері захисту земель лісогосподарського призначення до моменту звернення прокурора з відповідним позовом до Обухівського районного суду.

Згідно ст.23 ЗУ Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно ст.24 ЗУ Про прокуратуру , право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Відповідно до правових висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для залишення позову без розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду.

Отже Верховним Судом зазначено, що підставою для звернення до суду прокурором в інтересах КМУ та інших державних органів є не тільки письмове повідомлення відповідний орган про намір звернутись до суду, а і наявність умови про те, що компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, а розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Саме лише посилання в позовній заяві прокурора у справі №372/4125/19 на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, недостатньо для прийняття судом цієї заяви та рішення в такому спорі по суті. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону, наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державного службовця, який займає посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо). Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №922/901/17 та від 31.10.2018 у справі №910/6814/17.

Прокурором не надано доказів, щодо нездійснення або неналежним чином здійснення Кабінетом Міністрів України та Київською обласною державною адміністрацією, як розпорядників землі водного та лісового фондів, відповідних повноважень, віднесених до їх компетенції, протягом розумного строку після того, як цим органам стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави. Відтак і не обґрунтовано наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Київської обласної державної адміністрації прокуратурою Київської області.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор повідомив Кабінет Міністрів України та Київської Київську обласну державну адміністрацію 14.11.2019, позовна заява була підписана прокурором 14.11.2019 та подана до суду 15.11.2019, тобто на наступний день після направлення відповідних листів до державних органів, що свідчить до формального підходу до вимоги закону про завчасне повідомлення про намір звернутись до суду. Також прокурором взагалі не надано строку позивачам після отримання повідомлення самостійно звернувся до суду з позовом в інтересах держави.

Зазначене свідчить, що прокуратурою не було дотримано вимог щодо розумності строку звернення до суду з дати повідомлення КМУ та Київської обласної державної адміністрації про намір звернутись до суду, а від так, вимоги щодо права на звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою не були дотримані, а бездіяльності КМУ, Київської обласної державної адміністрації, ДП Київське лісове господарство прокуратурою перед поданням позову правова оцінка не було надана.

Інші підстави, на які посилався представник відповідача, щодо порушення прокурором процесуальних вимог при подачі позову, зокрема щодо неналежного засвідчення копій документів та звернення до суду в інтересах ДП Київське лісове господарство судом не підтвердженні та є необґрунтованими.

Згідно п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи

Суд вважає можливим залишити заяву без розгляду, задовольнивши відповідне клопотання.

Відповідно, до п.9. ч.1 м ст. 158 ЦПК у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Обухівського районного суду Київської області підлягають до скасуванню.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.158, 257 ЦПК України, ЗУ Про прокуратуру , суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 задовольнити.

Позовну заяву прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства Київське лісове господарство до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_28 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , третя особа ОСОБА_28 про визнання недійсними розпорядження, державних актів та витребування земельних ділянок - залишити без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 17.12.2019 шляхом скасування арешту земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:01:001:0018, 3223155400:01:001:0017, 3223155400:01:003:0017, 3223155400:01:002:0004, 3223155400:01:003:0020, 3223155400:01:001:0004, 3223155400:01:005:0018, 3223155400:01:003:0023, 3223155400:01:003:0022, 3223155400:01:003:0019, 3223155400:01:001:0016, 3223155400:01:005:0017, 3223155400:01:003:0018 та скасування заборони ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам здійснювати дії щодо державної реєстрації речових прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:01:001:0018, 3223155400:01:001:0017, 3223155400:01:003:0017, 3223155400:01:002:0004, 3223155400:01:003:0020, 3223155400:01:001:0004, 3223155400:01:005:0018, 3223155400:01:003:0023, 3223155400:01:003:0022, 3223155400:01:003:0019, 3223155400:01:001:0016, 3223155400:01:005:0017, 3223155400:01:003:0018 (їх відчуження, оренди, суборенди, поділу та об`єднання тощо).

Роз`яснити прокурору, позивачам, що відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, вони мають право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.06.2021.

Суддя О.Б. Тиханський