Постанова

від 23.06.2021 по справі 927/41/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2021 р. Справа№ 927/41/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.03.2020 (повний текст складено 17.03.2020)

у справі №927/41/20 (суддя Демидова М.О.)

за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К. "Київська Русь" (відповідач - 1)

ОСОБА_1 (відповідач - 2)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегата Транс" (відповідач - 3)

ОСОБА_2 (відповідач - 4)

про стягнення 112564,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2020 року Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К. "Київська Русь", ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегата Транс", ОСОБА_2 про стягнення 88 436,92 грн. заборгованості за капіталом, 9239,27 грн. процентів за неправомірне користування кредитом, 14 888,69 грн. пені.

Позов обґрунтований не належним виконанням відповідачем-1 зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору №115.46913/ FW115.854 від 27.06.2017, який є невід`ємною частиною Рамкової угоди №FW115.854 від 25.07.2014 та не виконанням відповідачами 2-4 взятих на себе зобов`язань за договорами поруки №333574-ДП1 від 25.07.2014, №333575-ДП1 від 25.07.2014, №333578-ДП1 від 25.07.2014.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.03.2020 у справі №927/41/20 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К. "Київська Русь" на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" 88436,92 грн. заборгованості за капіталом (кредит), 9239,27 грн. процентів за неправомірне користування кредитом, 14888,69 грн. пені та 2102,00 грн. судового збору. В решті вимог позову відмовлено.

Задовольняючи позов в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К. "Київська Русь", суд виходив з того, що відповідач-1 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за рамковою угодою №FW115.854 від 25.07.2014 та кредитним договором №115.46913/FW115.845 від 27.06.2017, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість за капіталом у розмірі 88436,92 грн. та 9239,27 грн. процентів за неправомірне користування кредитом, а оскільки підтверджено факт порушення першим відповідачем вимог п. 5.5 договору №1 про внесення змін до рамкової угоди № FW115.854 від 25.07.2014, за першим відповідачем рахується пеня за період з 27.07.2017 по 09.01.2020 у сумі 20483,16 грн., проте у зв`язку з частковою сплатою першим відповідачем пені у сумі 5594,47 грн., до стягнення підлягає пеню у сумі 14888,69 грн. за період з 27.07.2017 по 09.01.2020.

Відмовляючи в позові в частині солідарного стягнення заборгованості з відповідачів 2,3,4, суд виходив з того, що 25.07.2014, в забезпечення виконання зобов`язання за рамковою угодою № FW115.854 від 25.07.2014, з усіма діючими та такими, що можуть бути внесені у майбутньому змінами та доповненнями до неї, кредитного договору від 27.06.2017 між позивачем та відповідачами -2,3,4 укладені договори поруки № 333575-ДПІ, № 333578-ДПІ, № 333574-ДПІ, а оскільки докази направлення (вручення) відповідачам 2, 3, 4 вимоги про виконання договорів поруки позивачем у справі не надані, останні не мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники, оскільки позивачем у справі не дотримано умов договорів поруки та ст. 559 Цивільного кодексу України щодо направлення вимог про виконання договорів поруки поручителями.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог до відповідачів 2,3,4 та змінити оскаржуване рішення, позов задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідачів на користь позивача кредитну заборгованість та судовий збір.

Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог до відповідачів 2,3,4, оскільки на підтвердження відправлення позивачем вимог відповідачам 2,3,4 позивач надав суду: копію фіскального чеку ПАТ Укрпошта від 16.09.2019, відповідно до якого ПАТ Укрпошта було отримано від позивача для пересилання список №2588 із кількістю відправлень - 12 одиниць, копію списку згрупованих відправлень №2588 з 12 відправленнями та відміткою відділення №179 ПАТ Укрпошта у м. Києві про прийняття їх до пересилання 16.09.2019.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2019 №270, згруповані поштові відправлення, поштові перекази - внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази, кількість яких становить 5 і більше, що одночасно подаються для пересилання одним відправником.

У списку згрупованих відправлень під № 7 вказаний відповідач 2 - ОСОБА_1 , адреса відправлення: АДРЕСА_1 - адреса, яка була повідомлена відповідачем 2 позивачеві та вказана у договорі поруки, укладеному між ними.

Відповідно до п. 4.4 договору поруки усі повідомлення сторін вважатимуться отриманими адресатом, якщо вони були відправлені на вказану у Договорі адресу або іншу адресу, про яку відправник був попередньо письмово повідомлений і якщо з моменту відправлення минуло 5 (п`ять) календарних днів. Сторони зобов`язані вживати необхідних та достатніх заходів для своєчасного отримання повідомлень одна одної та не вчиняти дій, які можуть призвести до затягування, утруднення чи неможливості їх отримання. Ризик настання негативних наслідків у зв`язку із неотриманням письмового повідомлення, що зумовлені зміною адресатом адреси, про що відправник не був своєчасно і належно повідомлений чи невжиттям адресатом відповідних дій та/або заходів, необхідних для отримання повідомлення, несе адресат.

У списку згрупованих відправлень під № 6 вказаний відповідач 3 - ТОВ Фрегата Транс , адреса відправлення: АДРЕСА_2 - адреса зареєстрованого місцезнаходження відповідача 3, відповідно до договору поруки та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У списку згрупованих відправлень під № 8 вказана адреса: м. Чернігів, пров. Кривоноса, 2-й , за якою було відправлено вимогу відповідачу 4. Така адреса повідомлялась відповідачем 4 позивачу під час його обслуговування як адреса фактичного проживання відповідача 4.

Тобто вимоги до відповідачів 2,3,4 про виконання ними зобов`язань за договорами поруки були відправлені належним чином, що підтверджується документами, наданими позивачу оператором поштового зв`язку - ПАТ Укрпошта .

Виходячи з викладеного, підстав вважати позивача таким, що не надав доказів відправлення відповідачам 2,3,4 вимог про виконання ними договорів поруки немає.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

25.07.2014 між Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк , яке в подальшому змінило назву на Акціонерне товариство ПроКредит Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К. "Київська Русь" укладено рамкову угоду №FW115.854 , відповідно до умов п. 2.1 якої кредитор на підставі угоди зобов`язується здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов`язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов`язань, а також належно виконувати усі інші зобов`язання, передбачені угодою та кредитними договорами.

Умовами п.2.2 рамкової угоди передбачено, що на підставі угоди встановлюються наступні ліміти умов кредитування позичальника: - ліміт суми кредитування - еквівалент 3000000,00грн.; - ліміт строку кредитування - 180 місяців; - максимальний розмір процентів - 40% річних.

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити кредитору проценти у розмірі та порядку, визначених угодою та кредитними договорами у межах максимальних розмірів процентів, встановлених (п.4.1 рамкової угоди).

За умовами п.4.2 рамкової угоди проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором від суми залишку кредиту за кожний календарний день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.

Відповідно до п.4.4 рамкової угоди у випадку прострочення погашення кредиту, позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними кредитними договорами процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом факт/360 від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з дати виникнення заборгованості до дати повного її погашення.

Відповідно до п. 5.1 рамкової угоди встановлене забезпечення повинно гарантувати можливість повного, реального та у розумний строк погашення грошових зобов`язань позичальника за рахунок такого забезпечення.

За надання кредитором послуг пов`язаних з кредитуванням позичальника на підставі угоди та кредитних договорів позичальник зобов`язується сплатити кредитору комісії, вид, розмір та порядок сплати яких встановлено угодою та/або кредитними договорами та/або тарифами кредитора (п. 6.1. рамкової угоди).

У відповідності до п. 7.1 рамкової угоди погашення грошових зобов`язань здійснюється у строк, порядку, черговості та розмірі, встановлені угодою та кредитними договорами, шляхом зарахування коштів на визначений кредитором рахунок. Строк виконання зобов`язань по сплаті процентів, неустойки, комісії, витрат пов`язаних з укладенням, виконанням, припиненням договорів та погашенням заборгованості вважається таким, що настав з моменту їх нарахування.

Грошові зобов`язання вважаються погашеними з моменту зарахування коштів у розмірі цих зобов`язань та у встановленій угодою черговості на відповідний рахунок кредитора (п. 7.2 рамкової угоди).

Відповідно до п.7.8 рамкової угоди сторони погодилися, що належним та достатнім доказом наявності, безспірності та розміру заборгованості позичальника, наявності порушень договорів є письмова довідка кредитора з розрахунком заборгованості. Такий розмір заборгованості сторони погоджуються вважати безспірним, доки позичальником не буде доведено протилежне.

Відповідно до п. 8.1 рамкової угоди якщо інше не встановлено кредитним договором чи кредитором позичальник здійснює дострокове погашення після подання відповідної письмової заяви її погодження кредитором та сплати комісії за дострокове погашення.

Відповідно до п. 8.3 рамкової угоди вимога кредитора про дострокове погашення кредиту (далі - вимога) здійснюється у письмовій формі та на вибір кредитора вручається або передається позичальникові у порядку, встановленому п. 1.2 угоди. У випадку неможливості надати вимогу позичальникові така вимога може бути пред`явлена його поручителям.

Пунктом 8.4 рамкової угоди встановлено, що позичальник зобов`язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом п`яти банківських днів з дня відправлення (вручення, якщо кредитор вручив вимогу) позичальнику чи поручителям вимоги, якщо інша сума чи строк дострокового погашення не будуть вказані у такій вимозі.

У разі виникнення заборгованості позичальника тривалістю понад 30 календарних днів позичальник зобов`язаний здійснити повне дострокове погашення, кредиту виданого на підставі кредитного договору, по якому існує прострочення не пізніше ніж через 3 банківські дні з моменту настання тридцяти денного календарного дня прострочення незалежно від того, чи кредитор пред`явив йому вимогу, якщо інше не буде погоджено з кредитором (п. 8.6 рамкової угоди).

Позичальник має право отримати кредит після підписання відповідного кредитного договору та виконання усіх умов його отримання у строк та на умовах угоди та кредитного договору (п. 9.1, пп. 9.1.1 рамкової угоди).

Угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами (п. 11.1 рамкової угоди).

Пунктом 11.2. рамкової угоди встановлено, що угода укладена на строк дії ліміту строку кредитування, встановленого п. 2.2 угоди. Закінчення строку дії угоди має наслідком лише припинення її умов щодо можливості укладення з позичальником нових кредитних договорів та видачі нових кредитів на підставі угоди. Усі інші умови угоди, зобов`язання сторін, що виникли на підставі угоди і були належно виконані чи не виконані, зобов`язання щодо відповідальності, а також права та обов`язки сторін продовжують діяти до повного належного виконання таких зобов`язань та реалізації прав.

В подальшому позивачем та відповідачем-1 підписано договір №1 про внесення змін до рамкової угоди , відповідно до п. 1 якого позичальник (відповідач-1) та банк (позивач) вирішили змінити рамкову угоду № FW115.854 від 25.07.2014 виклавши її новій редакції:

У п. 1 рамкової угоди у редакції договору №1 викладено рамкові кредитні умови. Банк встановлює для позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума - 3000000,00 грн., максимальний строк - 180 місяців, максимальний розмір процентів - 40% річних.

Ця рамкова кредитна угода застосовується до таких кредитних послуг, які позичальник може одержати від банку згідно з умовами та положеннями , визначеними у цій угоді: - овердрафт, - строковий кредит, - відновлювальна кредитна лінія, - гарантія, акредитиви (документарні операції), - кредитні картки, (окремо - кредитна послуга, разом - кредитні послуги). Використання будь-якої кредитної послуги в рамках цієї рамкової угоди можливе лише на підставі позитивного рішення компетентного внутрішнього органу банку і за умови укладення окремих кредитних договорів, які є невід`ємними частинами цієї угоди і не мають самостійного значення (оремо - кредитний договір, разом - кредитні договори). Позичальник може отримати кошти в межах ліміту, встановленого для надання кредитної послуги. Банк зберігає за собою право відмовити позичальнику як в укладенні кредитного договору, так і у наданні коштів з вже укладеному кредитному договору якщо, згідно зі звичайною оцінкою банку, фінансова ситуація позичальника суттєво погіршилася з часу підписання цієї угоди, або якщо позичальник має прострочені платежі за будь-яким договором з банком.

Пунктом 4 рамкової угоди у редакції договору №1 встановлено, що кошти за кредитною послугою видаються згідно з кредитним договором.

Згідно п. 5 рамкової угоди у редакції договору №1 за користування кредитними послугами позичальник зобов`язаний сплатити банку проценти у розмірі та порядку, визначених рамковою угодою та кредитними договорами у межах максимального розміру процентів, встановлених рамковою угодою. Проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен календарний день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.

Відповідно до п. 5.2 рамкової угоди у редакції договору №1 проценти за користування кредитом встановлюються відповідним кредитним договором та не можуть перевищувати максимальний розмір, встановлений цією угодою.

Проценти за користування кредитом обчислюються від суми кредиту, яка не є повернутою банку (надалі - залишок кредиту) за кожен календарний день користування кредитом до моменту його повного погашення та нараховуються щодо чергових платежів у строки, що зазначені у графі як дні платежу.

У відповідності до п. 5.4. рамкової угоди у редакції договору №1 за надання банком кредитних послуг позичальник зобов`язується сплатити банку комісії, вид, розмір та порядок сплати яких встановлено цією угодою та/або кредитними договорами та/або тарифами кредитора. Усі комісії сплачуються позичальником до або у момент здійснення операції, за проведення якої передбачено комісію, якщо інше не передбачено кредитними договорами. При видачі у гривні чи гривневому еквіваленті позичальник доручає банку у день його видачі утримати із суми кредиту комісію за видачу кредиту, передбачену кредитним договором. При видачі кредиту в іноземній валюті, банк вправі списати кредитні кошти у розмірі, еквівалентному розміру цих комісій і продати їх на МВРУ або самому банку. Комісія за розрахунково-касове обслуговування сплачується у розмірі, що встановлені тарифами кредитора, діючими на момент здійснення розрахунково-касового обслуговування. Якщо інше не зазначено у кредитних договорах чи тарифах кредитора розмір усіх комісій вказаний без ПДВ.

Будь-яка кредитна послуга, кошти за якою були отримані згідно з цією угодою, погашається в порядку, визначеному цією угодою та відповідним кредитним договором (п. 8 рамкової угоди у редакції договору №1).

Пунктом 10 рамкової угоди у редакції договору №1 встановлено, що усі платежі позичальника на користь банку здійснюються позичальником самостійно у день настання дати їх оплати без відрахування будь-яких витрат, комісій чи податків і без необхідності пред`явлення банком вимог до позичальника. Зобов`язання щодо платежів вважаються виконаними з моменту зарахування коштів у розмірі цих зобов`язань та у встановленій угодою черговості на відповідний рахунок банку.

Платежі по кредиту здійснюються в валюті, в якій кредит був наданий, а комісії, неустойки та інші платежі - у національній валюті, якщо інше не визначено цією угодою чи кредитним договором.

Для погашення усіх грошових зобов`язань позичальника за всіма договорами позичальник уповноважує та безвідклично доручає банку здійснювати договірне списання на користь банку коштів у розмірі, еквівалентному існуючим на момент списання грошовим зобов`язанням позичальника з рахунків позичальника у банку (у т.ч. карткових і депозитних), реквізити яких вказані чи будуть вказані у кредитних договорах або договорах, на підставі яких позичальнику відкрито чи буде відкрито у майбутньому рахунки у банку (далі - рахунки позичальника). Договірне списання є не обов`язковим, а є правом банку, яке виникає з дати настання строку погашення грошових зобов`язань, діє до моменту їх повного погашення та не може бути скасовано позичальником в односторонньому порядку.

Поручителі позичальника вправі провести погашення грошових зобов`язань за позичальника, починаючи з дня настання строку погашення.

Пунктом 16 рамкової угоди у редакції договору №1 викладені причини, з яких банк може вимагати дострокового погашення кредиту за будь-яким з кредитних договорів й оголосити кредитну послугу належною до сплати, а також вимагати негайного повного погашення кредиту з врахуванням усіх процентів та інших нарахувань, зокрема, позичальник прострочив належні до сплати платежі більше ніж 30 календарних днів.

Вимога банку про дострокове погашення кредиту (далі - вимога) здійснюється у письмовій формі та на вибір банку вручається або передається позичальникові у порядку, встановленому п. 21 угоди.

Позичальник зобов`язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом п`яти банківських днів з дня відправлення (вручення, якщо банк вручив вимогу) позичальнику чи поручителям вимоги, якщо інша сума чи строк дострокового погашення не будуть вказані у такій вимозі.

Банк вправі у будь-який час прийняти рішення про відкликання вимоги. У такому випадку погашення кредиту здійснюється у порядку, що діяв до пред`явлення вимоги, якщо інше не буде визначено банком.

Рамкова угода у редакції договору №1 набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє протягом строку кредитування, встановленого п.1 рамкової угоди. Закінчення строку дії рамкової угоди має наслідком лише припинення її умов щодо можливості укладення з позичальником нових кредитних договорів та видачі нових кредитних послуг на підставі цієї угоди. Усі інші умови рамкової угоди, зобов`язання сторін, що виникли на підставі рамкової угоди і були неналежно виконані чи не виконані, зобов`язання щодо відповідальності, а також права та обов`язки сторін продовжують діяти до повного належного виконання таких зобов`язань та реалізації прав (п. 20 рамкової угоди у редакції договору №1).

27.06.2017 між Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (позивач, банк та Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К. "Київська Русь" (відповідач-1, позичальник) укладено кредитний договір №115.46913/FW115.845 (далі - кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору позичальник і банк уклали рамкову угоду № FW115.854 від 25.07.2014. Положення рамкової угоди доповнюють кредитний договір, якщо вони не суперечать положенням останнього.

Відповідно до п. 1,3 кредитного договору банк зобов`язався надати позичальнику строковий кредит, загальна сума якого складає 1000000 грн. 00 коп., строком на 24 місяці від дати видачі кредиту включно, процентна ставка змінювана - 19,00% річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

Додатком №1 до кредитного договору сторони узгодили графік повернення кредиту та сплати процентів. Вказаний графік наданий позивачем до матеріалів справи.

За доводами позивача, він свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредит у розмірі 1000000 грн. 00 коп., про що свідчить меморіальний ордер №292421892_315910787 від 27.06.2017 на суму 1000000,00 грн. та виписка по рахунках позивача за 27.06.2017 (а.с. 26).

Відповідач-1 свої зобов`язання в частині своєчасного та повного погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами, згідно з графіком повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав.

З огляду на порушення відповідачем-1 встановленого кредитним договором графіку повернення кредиту та сплати процентів позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою про повне дострокове погашення кредиту №1-2/19/6255 від 13.09.2019(а.с. 22).

При цьому як доказ відправлення на адресу відповідача 1 вимоги про повне дострокове погашення кредиту до матеріалів справи позивачем надано фіскальний чек від 16.09.2019 (а.с. 24) із відміткою про кількість відправлень - 12, і без зазначення адресата(ів) вказаних відправлень. Також позивачем надано список згрупованих поштових відправлень Укрпошта Експрес (а.с. 24 - зворот), у якому відсутній адресат - відповідач 1 у справі ТОВ Т.Е.К. Київська Русь .

Таким чином, докази направлення (вручення) відповідачеві 1 вимоги про дострокове повернення кредиту позивачем у справі не надані.

За доводами позивача, відповідач-1 відповіді на вимогу не надав та суму боргу не погасив.

Позивач зазначає, що у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору відповідач 1 має 88436,92 грн. заборгованості за капіталом, 9239,27 грн. процентів за неправомірне користування кредитом, що позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком. (а.с. 16-21).

Відповідно до п.5.5 договору №1 про внесення змін до рамкової угоди № .854 від 25.07.2014 у випадку порушення строків сплати будь-яких платежів позичальник зобов`язаний сплатити штрафну пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент нарахування пені від суми непогашеної заборгованості у гривневому еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення до дати повної фактичної оплати заборгованості. У випадку зміни облікової ставки НБУ, змінений розмір ставки застосовується з наступного дня після набрання чинності відповідним нормативно-правовим актом НБУ. До стягнення пені застосовується позовна давність у три роки.

З посиланням на п. 5.5 договору №1 про внесення змін до рамкової угоди № FW115.854 від 25.07.2014 позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 14888,69 грн. за період з 27.07.2017 по 09.01.2020.

У поданому розрахунку заборгованості позивачем вказано, що пеня нарахована за період з 27.07.2017 по 09.01.2020 на суму 20483,16 грн. Проте, як вбачається з розрахунку пені, першим відповідачем було частково сплачено пеню у сумі 5594,47 грн. Таким чином, зважаючи на те, що перший відповідач зобов`язаний був сплатити пеню у розмірі 20483,16 грн., тоді як фактично ним було сплачено пеню у сумі 5594,47 грн., позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 14888,69 грн. за період з 27.07.2017 по 09.01.2020.

У забезпечення виконання зобов`язання за рамковою угодою № FW115.854 від 25.07.2014, з усіма діючими та такими, що можуть бути внесені у майбутньому змінами та доповненнями до неї, кредитного договору від 27.06.2017, 25.07.2014 між Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк та ОСОБА_1 (відповідач-2, поручитель) укладено договір поруки № 333575-ДПІ .

25.07.2014 між Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрегата Транс" (відповідач-3, поручитель) укладено договір поруки № 333578-ДПІ .

25.07.2014 між Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк та ОСОБА_2 (відповідач-4, поручитель) укладено договір поруки № 333574-ДПІ .

Відповідно до п. 2.1 договорів поруки на підставі договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника у їх повному обсязі, як солідарний із позичальником боржник.

Згідно із п. 2.2 договорів поруки розмір зобов`язань позичальника визначається відповідно до кредитних договорів. При цьому розмір зобов`язань, що виникають з рамкової угоди і укладених на її підставі кредитних договорів, визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування: ліміт суми кредитування - еквівалент 3000000,00 грн., ліміт строку кредитування - до 25.07.2029, максимальний розмір процентів 40% річних.

Порука у повному обсязі поширюється на зобов`язання позичальника із врахуванням усіх кредитних договорів, а також змін та/або доповнень до кредитного договору з моменту набрання ними чинності (п. 2.3 договорів поруки).

У відповідності до п. 3.2 договорів поруки поручитель зобов`язаний належно повністю виконати зобов`язання позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості позичальника у зв`язку із порушенням умов кредитних договорів чи не можливістю виконання ним його зобов`язання (смерть, тривала відсутність, хвороба, ліквідація, банкрутство тощо). Кредитор може вимагати від поручителя дострокового виконання усіх зобов`язань позичальника за наявності підстав для дострокового виконання, які встановлені умовами кредитних договорів.

Порука діє з моменту укладення договору протягом усього часу дії, встановленого рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог кредитора. Припинення окремих кредитних договорів чи погашення заборгованості позичальника до моменту припинення строку дії рамкової угоди, а також непред`явлення кредитором вимоги про погашення поручителем заборгованості позичальника не тягне за собою припинення поруки. Кредитор вправі пред`явити вимогу поручителю про погашення заборгованості позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості позичальника (п. 4.1 договорів поруки).

Договір вступає у силу з моменту його укладення, діє протягом усього часу дії, встановленого рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії рамкової угоди, належного виконання усіх зобов`язань позичальника за кредитними договорами та поручителя за договором (п. 4.2 договорів поруки).

За доводами позивача, ним на адресу відповідачів-2, 3, 4 направлялись вимоги про виконання зобов`язань за договором поруки №1-2/19/6256 від 13.09.2019, №1-2/19/6257 від 13.09.2019, №1-2/19/6258 від 13.09.2019 з проханням протягом 5 банківських днів погасити заборгованість.

Як зазначено вище, як доказ відправлення на адресу відповідача 1 вимоги про повне дострокове погашення кредиту до матеріалів справи позивачем надано фіскальний чек від 16.09.2019 (а.с. 24) із відміткою про кількість відправлень - 12, і без зазначення адресата(ів) вказаних відправлень. Також позивачем надано список згрупованих поштових відправлень Укрпошта Експрес (а.с. 24 - зворот), у якому відсутній адресат - відповідач 1 у справі ТОВ Т.Е.К. Київська Русь .

Таким чином, місцевий господарський суд вважає, що докази направлення (вручення) відповідачам 2, 3, 4 вимоги про виконання договорів поруки позивачем у справі не надані. Відповідачами заявлені до стягнення суми не сплачені.

Позивач, посилаючись на укладені договори поруки, просить суд стягнути 88436,92 грн. заборгованості за капіталом, 9239,27 грн. процентів за неправомірне користування кредитом та 14888,69 грн. пені з відповідачів солідарно.

Заперечень на позов відповідачі у встановлений судом строк не надали, ухвали суду про судовий розгляд справи не отримували, незважаючи на виконання судом усіх процедурних правил щодо повідомлення учасників судового процесу про необхідність вчинення процесуальних дій та про дати судових засідань у справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що ціна позову у вказаній справі становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин вказаної господарської справи, а також з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи з викликом осіб, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 , ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частинами 1 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем та першим відповідачем виникли цивільні права та обов`язки внаслідок укладання договору рамкової угоди №FW115.854 від 25.07.2014 та кредитного договору №115.46913/FW115.845 від 27.06.2017.

Рамкова угода №FW115.854 від 25.07.2014 та кредитний договір №115.46913/FW115.845 від 27.06.2017 підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень.

Жодних повідомлень щодо незгоди із умовами надання грошових коштів від першого відповідача не надходило.

Факт видачі кредиту підтверджується матеріалами справи (меморіальними ордерами, банківська виписка позивача).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України ).

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно із ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як встановлено судом, у пункті п. 7.8 рамкової угоди, сторони погодились, що належним та достатнім доказом наявності, безспірності та розміру заборгованості позичальника, наявності порушень договорів є письмова довідка кредитора з розрахунком заборгованості. Такий розмір заборгованості сторони погоджуються вважати безспірним, доки позичальником не буде доведено протилежне.

Враховуючи умови кредитного договору, зокрема, Додатку № 1 до Кредитного договору (графіку погашення заборгованості) (а.с. 15), строк повернення кредитних коштів є таким, що настав .

Пункт 8.4 рамкової угоди передбачає, що позичальник зобов`язаний достроково погасити кредит протягом 5 банківських днів з дня відправлення вимоги.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що відповідач-1 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за рамковою угодою №FW115.854 від 25.07.2014 та кредитним договором №115.46913/FW115.845 від 27.06.2017, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість за капіталом у розмірі 88436,92 грн. та 9239,27 грн. процентів за неправомірне користування кредитом.

Також матеріалами справи підтверджено факт порушення першим відповідачем вимог п. 5.5 договору №1 про внесення змін до рамкової угоди № .854 від 25.07.2014, у зв`язку чим за першим відповідачем рахується пеня за період з 27.07.2017 по 09.01.2020 у сумі 20483,16 грн., проте у зв`язку з частковою сплатою першим відповідачем пені у сумі 5594,47 грн., позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 14888,69 грн. за період з 27.07.2017 по 09.01.2020.

З урахуванням викладеного вище вимога про стягнення спірних сум з відповідача 1 є обґрунтованою. Розрахунок заборгованості за капіталом, процентів за неправомірне користування кредитом та розрахунок пені є обґрунтованим, а вимога про їх стягнення з відповідача 1 є такою, що підлягає задоволенню .

Відповідно до ч. 1статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що 25.07.2014, в забезпечення виконання зобов`язання за рамковою угодою № FW115.854 від 25.07.2014, з усіма діючими та такими, що можуть бути внесені у майбутньому змінами та доповненнями до неї, кредитного договору від 27.06.2017 між позивачем та відповідачем -2,3,4 укладені договори поруки № 333575-ДПІ, № 333578-ДПІ, № 333574-ДПІ.

Пунктом 2.1 договорів поруки сторонами визначено, що на підставі договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника у їх повному обсязі, як солідарний із позичальником боржник.

Порука у повному обсязі поширюється на зобов`язання позичальника із врахуванням усіх кредитних договорів, а також змін та/або доповнень до кредитного договору з моменту набрання ними чинності (п. 2.3 договорів поруки).

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки (частина четверта статті 559 Цивільного кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Колегія суддів зазначає, а матеріалами справи підтверджується відправлення позивачем вимог відповідачам 2,3,4, що вбачається з копії фіскального чеку ПАТ Укрпошта від 16.09.2019, відповідно до якого ПАТ Укрпошта було отримано від позивача для пересилання список №2588 із кількістю відправлень - 12 одиниць, копію списку згрупованих відправлень №2588 з 12 відправленнями та відміткою відділення №179 ПАТ Укрпошта у м. Києві про прийняття їх до пересилання 16.09.2019.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2019 №270, згруповані поштові відправлення, поштові перекази - внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази, кількість яких становить 5 і більше, що одночасно подаються для пересилання одним відправником.

У списку згрупованих відправлень під № 7 вказаний відповідач 2 - ОСОБА_1 , адреса відправлення: АДРЕСА_1 - адреса, яка була повідомлена відповідачем 2 позивачеві та вказана у договорі поруки, укладеному між ними.

Відповідно до п. 4.4 договору поруки усі повідомлення сторін вважатимуться отриманими адресатом, якщо вони були відправлені на вказану у Договорі адресу або іншу адресу, про яку відправник був попередньо письмово повідомлений і якщо з моменту відправлення минуло 5 (п`ять) календарних днів. Сторони зобов`язані вживати необхідних та достатніх заходів для своєчасного отримання повідомлень одна одної та не вчиняти дій, які можуть призвести до затягування, утруднення чи неможливості їх отримання. Ризик настання негативних наслідків у зв`язку із неотриманням письмового повідомлення, що зумовлені зміною адресатом адреси, про що відправник не був своєчасно і належно повідомлений чи невжиттям адресатом відповідних дій та/або заходів, необхідних для отримання повідомлення, несе адресат.

У списку згрупованих відправлень під № 6 вказаний відповідач 3 - ТОВ Фрегата Транс , адреса відправлення: 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 9, кв. 34 - адреса зареєстрованого місцезнаходження відповідача 3, відповідно до договору поруки та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У списку згрупованих відправлень під № 8 вказана адреса: м. Чернігів, пров. Кривоноса, 2-й, за якою було відправлено вимогу відповідачу 4. Така адреса повідомлялась відповідачем 4 позивачу під час його обслуговування як адреса фактичного проживання відповідача 4.

Тобто вимоги до відповідачів 2,3,4 про виконання ними зобов`язань за договорами поруки були відправлені належним чином, що підтверджується документами, наданими позивачу оператором поштового зв`язку - ПАТ Укрпошта та які містяться в матеріалах справи (а.с.24 та зворот).

В оскаржуваному рішенні на стор.7 судом зазначено, що відсутні докази направлення (вручення) відповідачеві -1 вимоги про дострокове повернення кредиту, в той же час у списку згрупованих відправлень під № 9 вказана адреса: АДРЕСА_4 - адреса зареєстрованого місцезнаходження відповідача-1 відповідно до договору та відомостей з ЄДРПОУ, проте дійсно найменування відповідача-1 не зазначено, що не позбавило суд можливості правомірно задовольнити позов до відповідача-1.

Виходячи з викладеного, підстав вважати позивача таким, що не надав доказів відправлення відповідачам 2,3,4 вимог про виконання ними договорів поруки у місцевого господарського суду не було, що потягло за собою прийняття неправильного рішення про часткове задоволення позову.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Місцевий господарський суд не дослідив всі обставини справи у їх сукупності, не звернув уваги на вищезазначені норми чинного законодавства та дійшов помилкових висновків про часткове задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, апеляційна скарга Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.03.2020 у справі №927/41/20 підлягає задоволенню, рішення підлягає частковому скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 ГПК України у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати за подання позовної заяви покладаються на відповідачів, а у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги позивача, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.03.2020 у справі №927/41/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.03.2020 у справі №927/41/20 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 А, код ЄДРПОУ 21677333) з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К. "Київська Русь" (14037, м. Чернігів, пр. Миру, 194, код ЄДРПОУ 37558076) 88 436,92 грн. заборгованості за капіталом, 9 239,27 грн. процентів за неправомірне користування кредитом, 14 888,69 грн. пені.

3. Стягнути на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 А, код ЄДРПОУ 21677333) з поручителя ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ), як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К. "Київська Русь" боржника, заборгованість за договором про надання траншу №115.46913/ FW115.854 від 27.06.2017, який є невід`ємною частиною Рамкової угоди №FW115.854 від 25.07.2014, а саме: 88 436,92 грн. заборгованості за капіталом, 9 239,27 грн. процентів за неправомірне користування кредитом, 14 888,69 грн. пені.

4. Стягнути на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 А, код ЄДРПОУ 21677333) з поручителя ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 ), як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К. "Київська Русь" боржника, заборгованість за договором про надання траншу №115.46913/ FW115.854 від 27.06.2017, який є невід`ємною частиною Рамкової угоди №FW115.854 від 25.07.2014, а саме: 88 436,92 грн. заборгованості за капіталом, 9 239,27 грн. процентів за неправомірне користування кредитом, 14 888,69 грн. пені.

5. Стягнути на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 А, код ЄДРПОУ 21677333) з поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегата Транс" (14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 9, буд. 34, код ЄДРПОУ 38053808), як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К. "Київська Русь" боржника, заборгованість за договором про надання траншу №115.46913/ FW115.854 від 27.06.2017, який є невід`ємною частиною Рамкової угоди №FW115.854 від 25.07.2014, а саме: 88 436,92 грн. заборгованості за капіталом.

6. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К. "Київська Русь" (14037, м. Чернігів, пр. Миру, 194, код ЄДРПОУ 37558076), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегата Транс" (14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 9, буд. 34, код ЄДРПОУ 38053808), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 А, код ЄДРПОУ 21677333) 2 102, 00 грн. судового збору за подання позовної заяви .

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К. "Київська Русь" (14037, м. Чернігів, пр. Миру, 194, код ЄДРПОУ 37558076), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегата Транс" (14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 9, буд. 34, код ЄДРПОУ 38053808), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 А, код ЄДРПОУ 21677333) 3 153, 00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарського суду Чернігівської області видати накази.

5. Матеріали справи №927/41/20 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська