Постанова

від 17.06.2021 по справі 904/4409/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2021 року м.Дніпро Справа № 904/4409/20

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Лященко С.С., довіреність №б/н від 19.06.2020 р., адвокат;

від відповідача-1: Мкртчян О.О., довіреність №3163 від 07.12.2020 р., представник;

від відповідача-2: Яремчук Л.В., ордер серії АЕ №1069872 від 01.06.2021 р., адвокат;

від третьої особи: Лященко С.С., довіреність №б/н від 13.12.2018 р., адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада преподобного Іоанна Дамаскіна парафії Криворізької єпархії української православної церкви", м.Нікополь

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2021 року (суддя Ліпинський О.В.) у справі № 904/4409/20

за позовом Релігійної організації "Релігійна громада преподобного Іоанна Дамаскіна парафії Криворізької єпархії української православної церкви", м. Нікополь

до відповідача-1: Нікопольської міської ради, м. Нікополь

відповідача-2: Релігійної організації "Релігійна громада преподобного Іоанна Дамаскіна парафії Дніпропетровської єпархії української православної церкви Київського патріархату в м. Нікополі", м. Нікополь

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксіос 2018", м. Нікополь

про визнання протиправним і скасування рішень, заборону вчиняти певні дії.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Релігійна організація «Релігійна громада Преподобного Іоанна Дамаскіна Парафії Криворізької Єпархії Української Православної Церкви» звернувся до Нікопольської міської ради та Релігійної організації «Релігійна громада Преподобного Іоанна Дамаскіна Парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Нікополь» із позовом про визнання протиправним та скасування рішення Нікопольської міської ради від 25.03.2005 року № 42-24/IV «Про надання дозволу Українській Православній Церкві Преподобного Іоанна Дамаскіна на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Лапинська, 47-а» та Рішення Нікопольської міської ради від 20.07.2018 № 20-38/VІІ в частині внесення змін до рішення Нікопольської міської ради № 42-24/IV від 25.03.2005 року «Про надання дозволу Українській Православній Церкві Преподобного Іоанна Дамаскіна на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Лапинська, 47-а» ; визнання протиправним та скасування рішення Нікопольської міської ради від 30.08.2019 року № 108-53/VІІ «Про надання дозволу Релігійній організації «Релігійна громада Преподобного Іоанна Дамаскіна Парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Нікополь» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування на вул. Лапинській, 47-а у м. Нікополі Дніпропетровської області» ; заборонити Релігійній організації «Релігійна громада Преподобного Іоанна Дамаскіна Парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Нікополь» з метою відведення земельної ділянки використовувати проекти землеустрою, розроблені згідно дозволів, наданих Рішеннями Нікопольської міської ради № 42-24/IV від 25.03.2005 року, № 20-38/VІІ від 20.07.2018 року та № 108-53/VІІ від 30.08.2019 року.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2021 року у справі №904/4409/20 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Релігійна організація "Релігійна громада преподобного Іоанна Дамаскіна парафії Криворізької єпархії української православної церкви" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4409/20 від 20.01.2021 року скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення Нікопольської міської ради від 30.08.2019 року № 108-53/VІІ «Про надання дозволу Релігійній організації «Релігійна громада Преподобного Іоанна Дамаскіна Парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Нікополь» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування на вул. Лапинській, 47-а у м. Нікополі Дніпропетровської області» .

В обгрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вважажє, що суд не врахував існуючого порушення прав позивача, оскільки на намічуваній для відведення відповідачу земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомості, який належить на праві власності позивачу, а тому факт порушення оскаржуваним рішенням прав та охоронюваних інтересів Позивача, відповідно до ст.73 ГПК України, підтверджений фактичними обставинами справи.

Апелянт посилається на те, що з переходом до позивача права власності на об`єкт нерухомості, відповідач 1 втратив можливість розглядати питання щодо землевідведення та землекористування спірною земельною ділянкою.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2021 року у справі №904/4409/20 в частині відмови у визнанні протиправним та скасування рішення Нікопольської міської ради від 30.08.2019 року № 108-53/УІІ Про надання дозволу Релігійній організації Релігійна громада Преподобного Іоанна Дамаскіна Парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату в місті Нікополі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування на вул. Лапинській, 47-а у м. Нікополі Дніпропетровської області .

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.03.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі № 904/4409/20 колегією суддів у складі: Головуючий суддя-доповідач Березкіна О.В., суді: Антонік С.Г., Іванов О.Г.; судове засідання призначено на 12.04.2021 року; сторонам наданий строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.

У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Антоніка С.Г. на лікарняному, відповідно до п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.18р. зі змінами, розгляд справи № 904/4409/20, призначеної на 12 квітня 2021 року не відбувся.

22.04.2021 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/4409/20 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Антоніка С.Г.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2021, справу №904/4409/20 передано колегії суддів у складі: Березкіна О.В. (головуючий, доповідач), Іванов О.Г., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2021 року прийнято справу № 904/4409/20 до провадження колегією суддів у складі: Березкіна О.В. (головуючий, доповідач), Іванов О.Г., Дармін М.О., розгляд справи у судовому засіданні призначено на 02.06.2021 на 10:00 год. у приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань № 207.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Дарміна М.О. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2021 визначено для розгляду справи №904/4409/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді: Антонік С.Г., Іванов О.Г.

02.06.2021 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 17.06.2021року.

В судовому засіданні представник позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксіос 2018", м. Нікополь підтримали доводи апеляційної скарги просили її задовольнити, а представники відповідача заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції, відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги.

15.06.2021 року до суду надійшли доповнення до апеляційної скарги, до яких додані заяви свідків, фотографії.

Відповідно до статті 266 ГПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки доповнення до апеляційної скарги подані позивачем з пропуском строку, то вони залишаються без розгляду.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення господарського суду оскаржується лише позивачем і лише в частині визнання протиправним та скасування рішення Нікопольської міської ради від 30.08.2019 року № 108-53/VІІ «Про надання дозволу Релігійній організації «Релігійна громада Преподобного Іоанна Дамаскіна Парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Нікополь» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування на вул. Лапинській, 47-а у м. Нікополі Дніпропетровської області» , то саме в цій частині колегія суддів здійснює перегляд судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 25.03.2005 року Нікопольською міської радою прийнято рішення № 42-24/IV «Про надання дозволу Українській Православній Церкві Преподобного Іоанна Дамаскіна на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Лапинська, 47-а» .

Зазначеним рішенням Відповідачу-2 надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , намічуваною площею 0,216 га код цільового використання 1.12.6 (громадських та релігійних організацій).

20.07.2018 року Нікопольською міською радою прийнято рішення № 20-38/VІІ, яким внесено зміни до рішення від 25.03.2005 42-24/IV «Про надання дозволу Українській Православній Церкві Преподобного Іоанна Дамаскіна на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Лапинська, 47-а» та викладено його в новій редакції, яка передбачала надання Релігійній організації «Релігійна громада Преподобного Іоанна Дамаскіна Парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Нікополі» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки намічуваною площею 0,2160 га в постійне користування на вул. Лапинській, 47-а у м. Нікополі для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організації (код цільового призначення земельної ділянки згідно КВЦПЗ - 03,04).

30.08.2019 року рішенням Нікопольської міської ради № № 108-53/VІІ, Релігійній організації «Релігійна громада Преподобного Іоанна Дамаскіна Парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Нікополь» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування на вул. Лапинській, 47-а у м. Нікополі Дніпропетровської області намічуваною площею 0,2300 га. (код цільового призначення земельної ділянки згідно КВЦПЗ - 03,04. для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій).

В той же час, 18.05.2019 року за Релігійною організацією «Релігійна громада Преподобного Іоанна Дамаскіна Парафії Криворізької Єпархії Української Православної Церкви» було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості - Будівлю каплиці Святої Великомучениці Варвари - під А-підвал площею 14,7 кв.м., розташовану за адресою: м. Нікополь, вул. Лапинська, буд. 47а.

Звертаючись до Нікопольської міської ради та Релігійної організації «Релігійна громада Преподобного Іоанна Дамаскіна Парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Нікополь» із позовом про визнання протиправним та скасування рішення Нікопольської міської ради від 30.08.2019 року № 108-53/VІІ «Про надання дозволу Релігійній організації «Релігійна громада Преподобного Іоанна Дамаскіна Парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Нікополь» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування на вул. Лапинській, 47-а у м. Нікополі Дніпропетровської області» , позивач - Релігійна організація «Релігійна громада Преподобного Іоанна Дамаскіна Парафії Криворізької Єпархії Української Православної Церкви» посилався на те, що на час прийняття даного рішення позивач та третя особа були та є власниками об`єктів нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, на яку претендує відповідач 2 і відносно якої відповідач 1 надав дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з не доведення факту порушення прав та інтересів позивача оспорюваним рішенням № 108-53/VІІ від 30.08.2019 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 20 Господарського кодексу України та статтею 16 ЦК України, встановлено способи захисту порушених права, до яких відноситься, зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Для вирішення питання щодо наявності правових підстав для визнання незаконним та скасування відповідного рішення органу державної влади або місцевого самоврядування, суду необхідно встановити невідповідність такого рішення вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав ці акти. Обов`язковою умовою визнання цих актів недійсними є порушення у зв`язку з їх прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Отже, оскільки об`єктом захисту закон визначає саме порушене (невизнане або оспорювань) право чи інтерес, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.10.2019 року у справі № 525/505/16-ц).

Як вбачається з позовної заяви, Позивач зазначає, що станом на час прийняття оскаржуваного рішення, Позивач та Третя особа були повноправними власниками об`єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці, на яку претендував Відповідач-2, а отже, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач 1 повинен був отримати письмову згоду землекористувачів на вилучення зазначеної ділянки, яка Позивачем та Третьою особою не надавалась.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

При цьому, норма даної статті чітко зазначає, що органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Виходячи зі змісту положень ст. 141 ЗК України, вилучення земельної ділянки, є одним зі способів припинення права користування земельною ділянкою. Тобто, процедура вилучення земельної ділянки, може бути застосовано лише щодо існуючого права користування земельною ділянкою.

У свою чергу, відповідно до ст.ст. 125,126 ЗК України, право користування земельною ділянкою виникають з моменту державної реєстрації цього права. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Як встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка, на якій розташована каплиця Варвари Великомучениці, об`єкт права власності Позивача, не сформована, не зареєстрована у встановленому діючим законодавством порядку, а тому не є об`єктом цивільних прав.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про Державний земельний кадастр кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Матеріали справи не містять жодних доказів у підтвердження виникнення в Позивача права користування земельною ділянкою під належним йому об`єктом нерухомості за адресою м. Нікополь, вул. Лапинська, буд. 47а, що виключає таку можливість вилучення зазначеної ділянки, та відповідно, виключає необхідність надання Відповідачем-2 під час звернення до органу місцевого самоврядування письмової згоди Позивача, передбаченої ч. 2 ст. 123 ЗК України, як вважає позивач.

Доказів які б безперечно свідчили, що земельна ділянка намічуваною площею 0,2300 га., якої стосується наведене вище рішення, та ділянка відносно якої існує інтерес Позивача, повністю або частково накладаються одна на одну, Позивачем до суду не надано.

Відповідно до містобудівної документації Детальний план території колишнього будинку відпочинку з облаштуванням паркової зони та зони сельбищної забудови на вул. Лапинська, 49 в м. Нікополі, Дніпропетровської області , затвердженого рішенням Нікопольської міської ради від 11.05.2018 року № 50-36/УІІ, земельна ділянка, площею 0,3854 га, на якій розташовано фундаменти історичних пам`яток (каплиця Варвари Великомучениці, церква Іоанна Дамаскіна) та до якої відноситься земельна ділянка і по вул. Лапинська, 47-а, знаходиться в зоні Г-4 (культурна та спортивна зона), що підтверджується витягом з детального плану вказаної території. Переважні види забудови земельних ділянок: театри, концертні зали, цирк, будинки культури, кінотеатри, бібліотеки, клуби, центри дозвілля, розважальні комплекси, культові споруди для яких визначена розрахункова площа розміром 0,6180 га.

Вказана інформація відображена в листі відділу архітектури та містобудівного кадастру Нікопольської міської ради від 25.09.2018 № 316/1/01-10.

Відповідно до містобудівної документації земельні ділянки за адресою: м. Нікополь, вул. Лапинська, 49 та 47 а знаходяться в зоні Г-4 (культова та спортивна зона). В цій зоні розрахунковою площею 0,6180 га і виділена намічуваною площею за заявою Відповідача 2 від 18.03.2019 вих. № 5 земельна ділянка площею 0,2300 га.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 76 ГПК України).

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина 1 статті 79 ГПК України).

Матеріали справи не містять жодних доказів у підтвердження виникнення в Позивача права користування земельною ділянкою під належним йому об`єктом нерухомості за адресою м. Нікополь, вул. Лапинська, буд. 47а, що виключає як таку можливість вилучення зазначеної ділянки, та відповідно, виключало необхідність надання Відповідачем-2 під час звернення до органу місцевого самоврядування письмової згоди Позивача, передбаченої ч. 2 ст. 123 ЗК України.

При цьому, суд не досліджував питання існування необхідності надання такої згоди Третьою особою, оскільки остання не заявляє самостійних вимог на предмет спору щодо оскарження рішення Нікопольської міської ради № 108-53/VІІ від 30.08.2019 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що станом на дату прийняття Відповідачем-1 оскаржуваного рішення № 108-53/VІІ від 30.08.2019 року, у Позивача дійсно існував цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під об`єктом нерухомості за адресою м. Нікополь, вул. Лапинська, буд. 47а, водночас, доказів які б безперечно свідчили, що земельна ділянка намічуваною площею 0,2300 га., якої стосується наведене вище рішення, та ділянка відносно якої існує інтерес Позивача, повністю або частково накладаються одна на одну, суду не представлено, при цьому, в силу вимог ч. 4 ст. 74 ГПК України, суд позбавлений права самостійно збирати докази, що стосуються предмету спору.

Крім того, лише надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування на вул. Лапинській, 47-а у м. Нікополі Дніпропетровської області» , жодним чином не свідчить про порушення прав позивача, оскільки надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є відведенням конкретної земельної ділянки.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позивачем не доведено, факт порушення його прав або інтересів внаслідок прийняття рішення № 108-53/VІІ від 30.08.2019 року, що є підставою для відмови в задоволенні зазначеної частини вимог.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада преподобного Іоанна Дамаскіна парафії Криворізької єпархії української православної церкви" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2021 року у справі № 904/4409/20 - залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення суду першої інстанції покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.06.2021року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя С.Г.Антонік

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020 та 04.01.2021, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2021 у справі №904/4409/20 поштою не надсилаються.

Надіслати копії цієї постанови на електронну адресу: Релігійної організації "Релігійна громада преподобного Іоанна Дамаскіна парафії Криворізької єпархії української православної церкви", м. Нікополь; Нікопольської міської ради, м. Нікополь; Релігійної організації "Релігійна громада преподобного Іоанна Дамаскіна парафії Дніпропетровської єпархії української православної церкви Київського патріархату в м. Нікополі", м. Нікополь; третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксіос 2018", м. Нікополь.