Рішення

від 22.06.2021 по справі 910/5879/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.06.2021Справа № 910/5879/21

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рабен Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Гуд Міт Фуд

про стягнення 46 103,90 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю Рабен Україна (надалі - ТОВ Рабен Україна ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гуд Міт Фуд (надалі - ТОВ Гуд Міт Фуд ) про стягнення 46 103,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих на підставі договору транспортно-експедиторського обслуговування №К51/2019-01 від 18.02.2019 послуг, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 31 950,48 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 464,36 грн., штрафу у розмірі 6 390,10 грн., 3% річних у розмірі 999,85 грн. та інфляційних у розмірі 2 299,11 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, визначено строк для подання відзиву на позов, заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

Зазначена ухвала суду направлена на адресу відповідача, яка зазначена в позові та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0105479898525, проте поштове відправлення повернулось на адресу суду із зазначенням причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою .

Суд відзначає, що вказаний лист було направлено за офіційною адресою місцезнаходження відповідача, яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 19.04.2021 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

В той же час, відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

18.02.2019 між ТОВ Рабен Україна (виконавець) та ТОВ Гуд Міт Фуд (клієнт) був укладений договір транспортно-експедиторського обслуговування №К51/2019-01 (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого відповідно до даного договору виконавець зобов`язується за плату, на користь та за рахунок замовника надавти транспортно-експедиторські послуги та додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів територією України, а замовник зобов`язується приймати та оплачувати вказані послуги на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що види транспортно-експедиторських послуг, що надаватимуться, обсяг та кількість перевезень, терміни їх виконання, маршрути, вартість послуг та інші істотні умови визначаються за угодою сторін в цьому договорі, додатках (додаткових угодах) до цього договору, або в заявках, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1 Договору основною послугою, яку надає виконавець, є послуга з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом територією України в температурному режимі, яка передбачає організацію подачі транспортних засобів, перевезення відповідно до встановлених маршрутів та доставки вантажів за призначенням відповідно до заявок замовника. Єдиним можливим є температурний режим перевезення від +2 +6 градусів С (температура в кузові), якщо інше не узгоджено сторонами. До перевезення у температурному режимі приймаються вантажі виключно продовольчої групи. Винятком є наступні товари, якщо сторонами підписана відповідно до додаткова угода: м`ясні вироби без вакуумної упаковки, свіжа або морожена риба, в тому числі в упакуванні із сухим льодом, харчові вироби для тварин (список винятків може бути доповнений виконавцем в односторонньому порядку у разі неможливості поєднання з іншими групами товарів в одному транспортному засобі). Температура перевезення, у будь-якому випадку, має бути в діапазоні визначеному у договорі.

Відповідно до п. 6.1.1 Договору ТТН з відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу є належним та достатнім підтвердженням надання послуг по окремій заявці.

Пунктами 6.1.2-6.1.4 передбачено, що перед виставленням рахунку, виконавець у електронній формі направляє на узгодження відповідальній особі замовника специфікацію, яка містить перелік виконаних заявок, маршрути, вартість. Замовник повинен, протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання специфікації (специфікації, які вислані на кінець місяця, повинні бути узгоджені не пізніше 7-го числа кожного наступного місяця), узгодити специфікацію, або пересилати зауваження в електронному вигляді. У випадку відсутності у вказаний строк зауважень замовника специфікація вважається погодженою замовником. Відповідно до погодженої замовником специфікації виконавцем виписується акт здачі-прийняття наданих послуг і рахунок на оплату наданих послуг. Наявність зауважень замовника до окремих послуг, зазначених у специфікації, не перешкоджає включення інших послуг, зазначених у тій самій специфікації, до актів та рахунків.

Виконавець має право виписувати рахунки у такій кількості, скільки було виконано заявок, але не менше 2 (двох) разів на місяць. Крім рахунку, виконавець зобов`язується надати замовнику два підписані зі сторони виконавця примірника акту, податкову накладну (якщо замовник є платником ПДВ) та ТТН з відмітками вантажоодержувачів про одержання вантажів, а також зареєструвати податкову накладну згідно вимог діючого законодавства України (якщо замовник є платником ПДВ). Додаткові витрати, пов`язані з наданням послуг за цим договором, не обумовлені сторонами в заявці, включаються до рахунку виключно за умови їх документального підтвердження. Документи, передбачені п. 6.2.1 - 6.2.3 цього договору, вручаються особисто (нарочно) під підпис представникові замовника, або надсилаються поштовим відправленням чи засобами кур`єрської доставки. Також допускається надання документів засобами факсимільного зв`язку або електронною поштою за умови наступного надсилання (вручення) оригіналів (п. 6.2.1-6.2.4 Договору).

Відповідно до п. 6.3.1-6.3.4 Договору акт повинен бути підписаний замовником та провернутий виконавцеві не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дня його отримання. У випадку відсутності письмових зауважень замовника у строк, визначений в п. 6.3.1 цього договору, акт вважається погодженим, а надані послуги - прийнятими замовником без зауважень. Замовник може заявити зауваження до акту в зв`язку із обставинами, на підставі яких він раніше заявляв зауваження до специфікації, або про які він не знав й не повинен був знати на час погодження специфікації. В цьому випадку замовник підписує акт з приміткою ( із зауваженнями ) та повертає його примірник виконавцеві разом із письмовими обґрунтованими зауваженнями з посиланням на конкретні послуги, щодо яких виникли зауваження. Наявність зауважень замовника до окремих послуг, зазначених в акті, не впливає на оплату інших послуг, зазначених в тому самому акті, зауваження до яких відсутні.

Згідно з п. 6.4.1-6.4.2 Договору оплата здійснюється замовником безготівково на поточний банківський рахунок виконавця протягом 7 (семи) банківських днів з дня отримання рахунку за умови погодження акту відповідно до п. 6.3 цього договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця, крім випадків, коли таке зарахування не відбулося з вини банку виконавця.

За твердженням позивача, на виконання умов Договору, ТОВ Рабен Україна були надані ТОВ Гуд Міт Фуд послуги з перевезення вантажу на загальну суму 31 950,48 грн., у зв`язку з чим позивачем направлено відповідачу акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №102506 від 29.09.2020 на суму 19 478,88 грн., №103215 від 19.03.2020 на суму 4 342,37 грн. та №103591 від 31.03.2020 на суму 8 129,23 грн., а також виставлені рахунки з специфікаціями до них №102506 від 29.09.2020 на суму 19 478,88 грн., №103215 від 19.03.2020 на суму 4 342,37 грн. та №103591 від 31.03.2020 на суму 8 129,23 грн.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих на підставі Договору послуг, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 31 950,48 грн.

Укладений між сторонами Договір є договором транспортного експедирування, а тому права та обов`язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 65 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Матеріалами справи підтверджується (акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №102506 від 29.09.2020 на суму 19 478,88 грн., №103215 від 19.03.2020 на суму 4 342,37 грн. та №103591 від 31.03.2020 на суму 8 129,23 грн.) надання позивачем відповідачу передбачених умовами Договору послуг з перевезення вантажу на загальну суму 31 950,48 грн.

Суд відзначає, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №102506 від 29.09.2020 на суму 19 478,88 грн., №103215 від 19.03.2020 на суму 4 342,37 грн. та №103591 від 31.03.2020 на суму 8 129,23 грн. не підписані з боку відповідача, проте у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів існування заперечень відповідача стосовно наданих за такими актами послуг в силу п. 6.3.2 Договору вважаються погодженими та прийнятими ТОВ Гуд Міт Фуд .

Крім того, надання позивачем відповідачу послуг на підставі Договору за спірними актами підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п. 6.4.1 Договору сторони дійшли згоди про те, що настання строку грошового зобов`язання пов`язано з моментом отримання рахунку.

27.07.2020 ТОВ Рабен Україна направило ТОВ Гуд Міт Фуд рахунки з специфікаціями до них №102506 від 29.09.2020 на суму 19 478,88 грн., №103215 від 19.03.2020 на суму 4 342,37 грн. та №103591 від 31.03.2020 на суму 8 129,23 грн., цінним листом з описом вкладення №0230027433966, проте таке поштове відправлення повернулось відправнику із зазначенням причини повернення за закінченням терміну зберігання , яка відображена у Довідці ф. 20, що складена відділом поштового зв`язку та містить відповідний штемпель з датою її складання, а саме 10.08.2020.

Відповідно до пункту 1.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

З огляду на викладене, за відсутності в матеріалах справи будь-яких інших доказів вручення відповідачу спірних рахунків, а також враховуючи їх направлення на адресу місцезнаходження відповідача, яка міститься у ЄДР, суд вважає, що такі рахунки є врученими саме 10.08.2020.

Окрім того, суд зауважує, що за своєю природою рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити надані послуги.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №910/9472/17.

При цьому, суд зазначає, що у Договорі вказані банківські реквізити позивача, а вартість послуг погоджена сторонами у додатках до Договору.

Враховуючи встановлені обставини, заборгованість відповідача за надані позивачем на підставі Договору послуги за спірними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) складає 31 950,48 грн., яку відповідач зобов`язаний був оплатити не пізніше 19.08.2020.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 31 950,48 грн. грн. за надані на підставі Договору послуги з перевезення вантажу. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ Рабен Україна про стягнення з ТОВ Гуд Міт Фуд заборгованості у розмірі 31 950,48 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Також, позивачем заявлено про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 464,36 грн., штрафу у розмірі 6 390,10 грн., 3% річних у розмірі 999,85 грн. та інфляційних у розмірі 2 299,11 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 07.03.2020

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності і в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16.

Пунктом 7.5.4 Договору передбачено, що в разі прострочення оплати послуг, замовник сплачує виконавцеві за весь період прострочення до дати фактичної оплати (без обмеження будь-яким строком) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення. У випадку прострочення оплати більш ніж на 30 календарних днів, замовник додатково сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості. Неустойка (пеня, штраф) стягується виконавцем у судовому порядку.

Отже, оскільки сторони самостійно передбачили додатково крім сплати пені ще й штраф, та враховуючи те, що вказані положення Договору не суперечать нормам чинного законодавства, так як їх зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу на визначену договором суму, і є правовим наслідком прострочення сплати за надані послуги, що не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання зобов`язання, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено невірне нарахування пені, 3% річних та інфляційних, а саме: позивачем невірно визначено початок прострочення грошового зобов`язання, а також не враховано положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України стосовно нарахування пені, що призвело до необґрунтованого збільшення розмірів пені, 3% річних та інфляційних.

Оскільки судом встановлено, що відповідач зобов`язаний був оплатити надані на підставі Договору послуги по спірним актам не пізніше 19.08.2020, то прострочення виконання грошового зобов`язання почалось з 20.08.2020, а відтак пеня, 3% річних та інфляційні за період з 07.03.2020 по 19.08.2020 нараховані безпідставно.

Також, згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Тобто, в даному випадку, правомірним є нарахування пені за період з 20.08.2020 по 19.02.2021.

Здійснивши власний розрахунок, враховуючи відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача штраф у розмірі 6 390,10 грн., пеню у розмірі 1 928,34 грн., 3% річних у розмірі 592,53 грн. та інфляційні у розмірі 2 299,11 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ Гуд Міт Фуд на користь ТОВ Рабен Україна заборгованості у розмірі 31 950,48 грн., штрафу у розмірі 6 390,10 грн., пені у розмірі 1 928,34 грн., 3% річних у розмірі 592,53 грн. та інфляційних у розмірі 2 299,11 грн. В іншій частині (пеня у розмірі 2 536,02 грн. та 3% річних у розмірі 407,32 грн.,) в задоволенні позову необхідно відмовити з викладених підстав.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Рабен Україна задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гуд Міт Фуд (03040, м. Київ, вул. Деміївська, будинок 35-Б; ідентифікаційний код 41088364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рабен Україна (07442, Київська обл., Броварський р-н, смт Велика Димерка, вул. Броварська, будинок 150; ідентифікаційний код 32306522) заборгованість у розмірі 31 950 (тридцять одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят) грн. 48 коп., штраф у розмірі 6 390 (шість тисяч триста дев`яносто) грн. 10 коп., пеню у розмірі 1 928 (одна тисяча дев`ятсот двадцять вісім) грн. 34 коп., 3% річних у розмірі 592 (п`ятсот дев`яносто дві) грн. 53 коп., інфляційні у розмір 2 299 (дві тисячі двісті дев`яносто дев`ять) грн. 11 коп. та судовий збір у розмірі 2 125 (дві тисячі сто двадцять п`ять) грн. 08 коп. Видати наказ.

3 В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий