Рішення

від 10.06.2021 по справі 922/486/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/486/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківського міського центра зайнятості, м. Харків до Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод", м. Харків про спонукання до виконання угоди в частині погашення заборгованості в сумі 606143,15 грн. за участю представників сторін:

позивача - Савченко П.М. дов. № 6 від 13.01.2021 року

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківський міський центр зайнятості, м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - ,Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в обсязі невиконаних за мировою угодою від 03 березня 2016 року, затвердженою ухвалою Господарського суду Харківської області від 24 березня 2016 року у справі № 922/5419/15 в розмірі 606143,15 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 лютого 2021 року позовну заяву Харківського міського центра зайнятості, м. Харків до Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод", м. Харків про спонукання до виконання угоди в частині погашення заборгованості в сумі 606143,15 грн. - залишено без руху; надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (надати докази доплати судового збору в розмірі 6822,14 грн).

05 березня 2021 року Харківським міським центром зайнятості усунено недоліки шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (надати докази доплати судового збору в розмірі 6822,14 грн).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 07 квітня 2021 року на 11:30 годин.

Протокольною ухвалою суду від 07 квітня 2021 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовчого засідання на 20 квітня 2021 року на 11:30 годин.

20 квітня 2021 року через канцелярію суду, Харківським міським центром зайнятості подано заяву (вхідний № 8988) про уточнення суд судових витрат, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 квітня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 10 червня 2021 року.

Протокольною ухвалою суду від 20 квітня 2021 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовчого засідання на 12 травня 2021 року на 11:30 годин.

Протокольною ухвалою суду від 12 травня 2020 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26 травня 2021 року на 12 годин.

Протокольною ухвалою суду від 26 травня 2021 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 10 червня 2021 року до 10:40 годин.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, про що свідчать долучені до матеріалів справи зворотні поштові повідомлення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою господарського суду Харківської області від 05 жовтня 2015 року порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" (код ЄДРПОУ 05405575).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 січня 2016 року по справі №922/5419/15 затверджено реєстр вимог кредиторів Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" (код ЄДРПОУ 05405575), до якого включено, зокрема, вимоги Харківського міського центру зайнятості у розмірі 773578,38 грн. основного боргу, до реєстру вимог кредиторів 2-ї черги, 6014,02 грн. неустойки, які віднесено до реєстру вимог кредиторів 6-ї черги та 2436,00 грн. судового збору 1-ї черги.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 березня 2016 року по справі №922/5419/15 затверджено мирову угоду, укладену 03 березня 2016 року між кредиторами та боржником - Державним підприємством "Харківський електромеханічний завод" (код 05405575) за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Український зодчий"; припинено процедуру розпорядження майном; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, який було введено ухвалою господарського суду Харківської області від 05 жовтня 2015 року; припинено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод".

Кредиторами Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" за даною Мировою угодою є, зокрема, Харківський міський центр зайнятості.

Відповідно до пункту 1.2 Мирової угоди, ця Мирова угода регулює відносини між боржником та кредиторами із задоволення їх грошових вимог, що включені та окремо внесені до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою господарського суду Харківської області від 28 січня 2016 року у справі №922/5419/15 про банкрутство Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод".

Рішення про укладення цієї Мирової угоди від імені кредиторів прийнято 03 березня 2016 року всіма членами комітету кредиторів Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод".

Мирова угода укладена щодо вимог другої та наступних черг задоволення вимог кредиторів. Вимоги, забезпечені заставою майна, відсутні.

Згідно умов мирової угоди джерелом погашення кредиторської заборгованості є кошти, отримані від господарської діяльності боржника та з інших джерел, не заборонених законодавством України, та виконання зобов`язань третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю Український зодчий в обмін на майно боржника. Вимоги другої черги погашаються боржником за рахунок коштів, отриманих від господарської діяльності божника та з інших джерел, не заборонених законодавством України згідно графіку (Додаток №1 до Мирової угоди); вимоги четвертої черги погашаються третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Український зодчий" згідно графіку (Додаток №1 до Мирової угоди).

Умови мирової угоди передбачають прощення (списання) вимог кредиторів шостої черги.

Відповідно до пункту 2.2.7 Мирової угоди було встановлено, що погашення вимоги кредитора - Харківського міського центру зайнятості в сумі 773558,38 повинно проводитися: з -1 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року щомісячно в розмірі 9508,04 грн.; з 01 березня 2018 року по 28 лютого 2020 року щомісячно в розмірі 22723,56 грн.

28 лютого 2020 року сплинув термін задоволення вимог кредиторів другої черги, передбачений мировою угодою. Державне підприємство "Харківський електромеханічний завод" взятих на себе зобов`язань щодо сплати недоїмки перед Харківським міським центром зайнятості у повному обсязі не виконав.

Матеріали справи свідчать про те, що за період дії Мирової угоди відповідачем було сплачено 167415,23 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед Харківським міським центром зайнятості складає суму у розмірі 606143,15 грн.

Відповідно до пункту 4.7. Мирової угоди, у разі невиконання Мирової угоди кредитори можуть пред`явити свої вимоги до боржника в повному обсязі, передбаченому даною Мировою угодою. У разі порушення справи про банкрутство цього ж боржника, обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено Мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною Мировою угодою.

Як зазначає позивач, відповідачем зобов`язання щодо виконання мирової угоди в частині сплати позивачу коштів у розмірі 606143,15 грн. не виконано, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Мирова угода у розумінні змісту статей 202, 203 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою є правочином, а отже і підставою виникнення прав та обов`язків для сторін, що її уклали і згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України підлягає обов`язковому виконанню.

Матеріали справи не містять жодних доказів повного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо перерахування на рахунок позивача платежів у відповідності до умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 24 березня 2016 року по справі №922/5419/15 у розмірі 606143,15 грн., а відтак позивач отримав право вимагати від відповідача у даній справі сплати непогашеної суми заборгованості на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду.

За таких обставин, фактично предметом даного спору є вимога про спонукання відповідача до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 24 березня 2016 року у справі № 922/5419/15 в частині погашення заборгованості Харківському міському центру зайнятості в розмірі 606143,15 грн.

Суд зазначає, що у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов`язків за цією угодою: якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15 червня 2018 року у справі №914/2699/15, від 13 квітня 2018 року у справі № 910/4134/17, від 03 липня 2018 року у справі № 903/644/16.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на день затвердження мирової угоди) у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, власне ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб`єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвала Господарського суду Житомирської області від 24 березня 2016 року по справі №922/5419/15 не містить усіх даних, що мають зазначатись у виконавчому документі згідно зі статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній станом на день затвердження мирової угоди), а саме не зазначено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, дана ухвала не має статусу виконавчого документа у зв`язку із чим інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання умов мирової угоди.

Також суд враховує правову позицію, що у разі невиконання однією зі сторін зобов`язань за умовами мирової угоди інша сторона угоди не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-274цс15.

Відтак, невиконання зобов`язань по мировій угоді, затвердженій господарським судом у справі про банкрутство, є підставою для пред`явлення кредиторами своїх вимог в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 червня 2004 року у справі "Півень проти України" вказано, що право на судовий розгляд, гарантований статтею 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (параграф 35).

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

У рішенні від 17 травня 2005 року "Чижов проти України" вказано на те, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року, заява N 3236/03, п. 43).

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 9092,14 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Спонукати відповідача - Державне підприємство "Харківський електромеханічний завод" виконати мирову угоду, що затверджена ухвалою господарського суду Харківської області від 24 березня 2016 року у справі № 922/5419/15 в частині погашення заборгованості Харківському міському центру зайнятості в розмірі 606143,15 грн.

Стягнути з Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" (61037, м. Харків, пр-т. Московський, 199, код ЄДРПОУ 05405575) на користь Харківського міського центра зайнятості (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 137-А, код ЄДРПОУ 36224721) грошові кошти в обсязі невиконаних за мировою угодою від 03 березня 2016 року, затвердженою ухвалою господарського суду Харківської області від 24 березня 2016 року у справі № 922/5419/15 в розмірі 606143,15 грн. та 9092,14 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "22" червня 2021 р.

Суддя П.В. Хотенець