Рішення

від 23.06.2021 по справі 292/345/21

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/345/21

Номер провадження 2/292/148/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2021 року смт.Пулини

Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Лотуги В.Ф.,

секретаря судового засідання Саламатової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт.Пулини цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Цвіт-2014" про розірвання договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ТОВ "Агро-Цвіт-2014", мотивуючи його тим, що вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1825483600:07:000:0113, площею 2,3464 га., що розташована на території Новозаводської сільської ради Червоноармійського (Пулинського) району Житомирської області, яку згідно договору оренди від 30 вересня 2016 року між нею та ТОВ "Агро-Цвіт-2014" передано останньому в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 10 років.

За умовами договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у строк до 31 грудня поточного року.

Проте, протягом 2017-2020 років ТОВ Агро-Цвіт-2014 не виконує належним чином взяті на себе зобов"язання за договором оренди та не сплачує орендну плату за користування належною їй земельною ділянкою.

Враховуючи, що відповідач істотно порушив умови договору - систематично не сплачував орендну плату за користування належною їй земельною ділянкою за 2017, 2018, 2019, 2020 роки, просить суд розірвати договір оренди землі від 30.09.2016, укладений між нею та відповідачем щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825483600:07:000:0113, площею 2,3464 га, що розташована на території Новозаводської сільської ради Червоноармійського (Пулинського) району Житомирської області та стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 22.04.2021 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін на 11 травня 2021 року, яке неодноразово відкладалося.

Позивач та її представник у судове засідання не з"явилися, остання надіслала на електронну адресу суду письмове клопотання, в якому просить розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач у судові засідання, призначені на 11.05.2021, 24.05.2021, 03.06.2021, 16.06.2021 та 23.06.2021, не з`явився, в порядку ч.11 ст. 128 ЦПК України, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України), відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

З викладених обставин суд вирішує справу у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст.279 ЦПК України, з повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням заочного рішення на підставі ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до переконання про те, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 428797 від 28.03.2005, ОСОБА_1 належить земельна ділянка загальною площею 4,75 га., кадастрові номери: 1825483600:07:000:0113 (2,35 га.) та 1825483600:10:000:0069 (2.41 га.), яка розташована на території Новозаводської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області (а.с.4).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна від 02.04.2021, відповідно до реєстрації Комунальним підприємством "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області" від 30.11.2016, земельна ділянка площею 2,3464 га., кадастровий номер 1825483600:07:000:0113, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новозаводської сільської ради Червоноармійського району, Житомирської області, належить на праві власності ОСОБА_1 , та передана в оренду ТОВ "АГРО-ЦВІТ-2014" строком на 10 років,(а.с.5).

Відповідно до договору оренди землі від 30.09.2016, укладеного між ТОВ "АГРО-ЦВІТ-2014" та ОСОБА_1 , остання передала товариству в оренду земельну ділянку кадастровий номер 1825483600:07:000:0113 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,35 га, вартістю 9061 грн., яка знаходиться на території Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області, строком на 10 років (а.с.26-29).

Згідно пунктів 9, 10, 13 вказаного договору, орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року у грошовій формі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 453,05 грн. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.

З пункту 19 договору вбачається, що після припинення дії договору, орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим у якому він одержав її в оренду.

За інформацією Головного управління ДПС у Житомирській області від 24.05.2021, у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків ДПС України інформація про доходи ОСОБА_1 одержані від ТОВ "Агро-Цвіт-2014" в період з 2017 рік по 2020 рік, відсутня.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що за договором оренди землі орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як вбачається з ч.1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Згідно ч.1 статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Законодавець в пункті в) ч.1 ст.96 Земельного кодексу України та ст. 25 Закону України "Про оренду землі" встановив обов`язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати земельний податок та орендну плату за земельну ділянку.

Відповідно до п."д" ч.1 ст.141 Земельного кодексу України підставою для припиненя права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі №912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) зазначено, що враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі №6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що "несплата орендної плати" охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначив, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

У справі встановлено, що укладеним між сторонами договором оренди земельної ділянки обумовлено, що орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року у грошовій формі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 453,05 грн. (пункт 9, 10 договору), проте у період 2017-2020 років, за використання орендованої земельної ділянки орендар не сплачував орендну плату.

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, з часу підписання договору та передачі в оренду земельної ділянки, тобто з 30.09.2016, відповідач не виконує пункти 9, 10 договору оренди землі, а саме - систематично (два і більше разів) несплатив позивачу орендну плату за користування належною їй земельною ділянкою за 2017-2020 роки, тобто ОСОБА_1 була позбавлена того, на що розраховувала при укладенні договору.

Відповідач будь-яких доказів на підтвердження того, що ним сплачено ОСОБА_1 орендну плату за 2017-2020 роки, суду не надав.

За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст. 76 цього Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як вбачається зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Враховуючи наведені вище обставини та те, що позивачем доведено факт невиконання відповідачем істотної умови цього договору - систематичної несплати ТОВ "Агро-Цвіт 2014" орендної плати за користування земельною ділянкою, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Цвіт-2014" слід задовольнити та розірвати договір оренди земельної ділянки.

Задовольняючи позовні вимоги суд вважає, що відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею та документально підтверджені судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 908 грн.

Як зазначено в ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах зазначено, що затрати на правову допомогу повинні буди документально підтверджені та доведені, а відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутній розрахунок витрат пов"язаних з правничою допомогою адвоката і вони доказами не підтверджені, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача на її користь витрат пов"язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 3000 грн., до задоволення не підлягає.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст . 12, 13, 76, 77, 81,141, 211, 263-265, 273 , 274-279, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Цвіт-2014 про розірвання договору оренди землі , задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі, укладений 30 вересня 2016 року між ОСОБА_1 ою та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Цвіт-2014 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825483600:07:000:113, площею 2,3464 га, що розташована на території Новозаводської сільської ради Червоноармійського (Пулинського) району Житомирської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Цвіт-2014 (код ЄДРПОУ 39423703), юридична адреса: вул.Шевченка, 6, с. Велика Цвіля, Ємільчинський район, Житомирська область на користь ОСОБА_1 , проживаючої в с. Трудове Пулинського району Житомирської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 908 (дев"ятсот вісім) грн.

В іншій частині позову, відмовити.

Відповідачу, який не з"явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.15.5 та п.15 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Червоноармійський районний суд Житомирської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: 12067, с. Трудове, Пулинський район, Житомирська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Цвіт-2014 , знаходиться за адресою: 11235, вул.Шевченка, 6, с. Велика Цвіля, Ємільчинський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 39423703.

Суддя В. Ф. Лотуга