Рішення

від 23.06.2021 по справі 341/895/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/895/21

Номер провадження 2/341/633/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Більшівцівської селищної ради про визнання права власності.

встановив:

20 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за ним право власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заповіт від імені спадкодавиці не складався і не посвідчувався. Позивач звернувся до нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав, однак нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, що належала спадкодавиці, так як оригінал державного акта на право власності на земельну ділянку виданий спадкодавиці не за життя, а після смерті.

З огляду на викладене, позивач просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавиці його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 1,6040 га, кадастровий номер 2621283700:02:001:0659 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с. Кінашів Більшівцівської селищної ради, урочище Загороди Івано-Франківського району Івано-Франківської області, що належала ОСОБА_2 відповідно до державного акта на право приватної власності на землю Серії ІV-ІФ № 027176 від 06 лютого 2002 року.

У судове засідання позивач не з`явився. 22 червня 2021 року подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує з підстав, викладених в позові, та просить суд їх задоволити (а. с. 28).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду 22 червня 2021 року подав заяву, у якій просить справу розглядати без участі представника Більшівцівської селищної ради, не заперечує щодо задоволення позову (а. с. 27).

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на відсутність учасників судового провадження, наявні клопотання про розгляд справи без їхньої участі, відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду справи без участі сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способом цього захисту може бути визнання права.

Суд установив, що згідно зі змістом наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане Кінашівською сільською радою Галицького району Івано-Франківської області, підтверджується, що спадкодавиця ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8).

Те, що позивач є сином спадкодавиці підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04 липня 1963 року, де в графі "мати" зазначено " ОСОБА_2 " (а. с. 7).

Довідкою від 02 лютого 2021 року № 59, виданою Більшівцівською селищною радою, підтверджується те, що спадкодавиця ОСОБА_2 на момент смерті була зареєстрована та проживала за адресою по АДРЕСА_1 разом з нею були зареєстровані та проживали син ОСОБА_1 та внук ОСОБА_3 . Заповіт від імені ОСОБА_2 у Кінашівській сільській раді не складався і не посвідчувався (а. с. 16).

Крім цього, після смерті ОСОБА_2 відповідно до рішення 14 сесії 3 демократичного скликання Кінашівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області від 20 липня 2001 року, спадкодавиці ОСОБА_2 виділили земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) (а. с. 11).

Проектом відведення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власнику земельної частки (паю), виданим Галицьким районним відділом земельних ресурсів земельно-кадастровим бюро, підтверджується, що спадкодавиці ОСОБА_2 відведено земельну ділянку для розширення особистого підсобного господарства за рахунок земель Кінашівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області (а. с. 31).

Актом про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі у приватну власність, складеним 26 березня 2000 року, головою Кінашівської сільської ради Рикун Ф. М., підтверджується те, що спадкодавиці ОСОБА_2 передано в натурі земельну частку (пай) в розмірі 1,6040 га з таким складом сільськогосподарських угідь як - рілля (а. с. 33).

На основі вищезгаданих доказів, ОСОБА_2 видали 06 лютого 2002 року Державний акт на право приватної власності на землю Серії ІV-ІФ № 027176 (а. с. 10).

Згідно з витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 63829548 від 06 березня 2021 року позивач прийняв спадщину (а. с. 9). Проте, відповідно до листа нотаріуса Галицької районної державної нотаріальної контори Івано-Франківської обласі Кіщук Л. І. від 06 березня 2021 року № 161/02-14 убачається, що на майно спадкодавиці ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та на день смерті була зареєстрована та проживала у с. Кінашів Галицького району Івано-Франківської області, а саме: на земельну ділянку площею 1,6040 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Кінашів Більшівцівської селищної ради, урочище Загороди Галицького району Івано-Франківської області, державний акт виданий після смерті спадкодавиці - ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому свідоцтво про право на спадщину на цю земельну ділянку спадкоємцю ОСОБА_2 не може бути видано. Галицькою районною державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області 03 червня 2003 року заведена спадкова справа № 151 на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 . Спадкоємцем за законом є її син ОСОБА_1 (а. с. 15).

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду справ про спадкування при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців.

Враховуючи, що спадкодавиця ОСОБА_2 померла до набрання чинності Цивільним Кодексом України, а саме до 01 січня 2004 року, тому, відповідно до статті 5 ЦК України, до даних правовідносин необхідно застосовувати норми Цивільного Кодексу УРСР 1963 року, який регулював відносини спадкування на момент смерті спадкодавця.

Статтею 524 ЦК УРСР передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до частини першої та другої статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями з законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем.

Згідно з приписів частини першої статті 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно до частини другої статті 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1)якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2)якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Отже, позивач, як спадкоємець першої черги за законом, фактично вступив в управління та володіння спадковим майном після смерті матері ОСОБА_2 та вважається таким, що прийняв спадщину.

При цьому інших спадкоємців за законом ні нотаріусом, ні судом не встановлено.

Згідно з пунктом г частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до статті 126 ЗК України (в редакції від 25 жовтня 2001 року) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Частиною першою статті 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Так, рішенням 14 сесії 3 демократичного скликання Кінашівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області від 20 липня 2001 року, спадкодавиці ОСОБА_2 виділили земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю).

Необхідно урахувати, що відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділ X Перехідні положення ЗК України).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

З огляду на викладене, суд вважає, що рішення Кінашівської сільської ради щодо виділення в натурі земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю), проект відведення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власнику земельної частки (паю) та державний акт, які видані після смерті спадкодавиці ОСОБА_2 , свідчать про набуття нею права власності на спірну земельну ділянку. Оскільки, ОСОБА_2 розпочала процес набуття права власності на земельну ділянку, однак не встигла оформити за життя правовстановлюючий документ - державний акт на набуте нею майно через обставини, які від неї не залежали.

Отже, одержання у встановленому порядку Державного акта на право приватної власності на землю, який спадкодавиці ОСОБА_2 видали після її смерті, є похідною подією, адже процес приватизації спірної земельної ділянки ОСОБА_2 розпочала за життя.

Таким чином, спірна земельна ділянка площею 1,6040 га, кадастровий номер 2621283700:02:001:0659 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с. Кінашів Більшівцівської селищної ради, урочище Загороди Івано-Франківського району Івано-Франківської області, право власності на яку спадкодавиця ОСОБА_2 набула після смерті, включається до складу її спадщини і є об`єктом спадкування.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання відповідачем пред`явленої позовної вимоги не суперечить закону та не порушує, права свободи чи інтереси інших осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

За вказаних обставин, суд, враховуючи норми чинного цивільного законодавства України на час виникнення спірних правовідносин, коло спадкоємців та склад спадкового майна, після померлої ОСОБА_2 , той факт, що спадкодавиця володіла правом власності на спірну земельну ділянку, а позивач, як спадкоємець за законом прийняв спадщину, а також, приймаючи до уваги визнання позову відповідачем, та те, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 200, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Більшівцівської селищної ради про визнання права власності задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавиці - його матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 1,6040 га, кадастровий номер 2621283700:02:001:0659, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту села Кінашів Більшівцівської селищної ради, урочище Загороди Івано-Франківського (колишнього Галицького) району Івано-Франківської області, що належала ОСОБА_2 відповідно до державного акта на право приватної власності на землю Серії ІV-ІФ № 027176 від 06 лютого 2002 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено-повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 червня 2021 року.

Сторони:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

відповідач: Більшівцівська селищна рада, місцезнаходження: вул. Вічевий майдан, 1, смт. Більшівці Івано-Франківського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04357450.

Суддя:М. Р. Мергель