Рішення

від 16.06.2021 по справі 914/2434/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2021 справа № 914/2434/19

За позовом: Приватного підприємства Рікота (79026, м.Львів, вул.Володимира Великого, 31; ідент.код 01295670)

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідент.код НОМЕР_1 )

про: визнання недійсними Договорів оренди обладнання та зобов`язання повернути майно.

Суддя: Стороженко О.Ф.

Секретар: Мазуркевич М.Р.

Представники:

Позивача: Мотрук М.Ю. - Довіреність б/н від 20.09.2019;

Відповідача: Проць Т.В. - Ордер ВС №1081613 від 16.06.2021.

Процесуальні дії вчинено Судом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.

Суд встановив:

Приватним підприємством Рікота подано Позовну заяву до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з вимогами:

-визнати недійсними Договори оренди обладнання: №23-08/17 від 23.08.2017; №17/05/18 від 17.05.2018;

-зобов`язати Відповідача повернути обладнання вартістю 425852,16грн.

Також Позивачем подано Пояснення стосовно окремих обставин спору.

Позивачем підставами позову, зокрема, зазначено:

- ОСОБА_1 є засновником та єдиним учасником Приватного підприємства Рікота , розташованого за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 31;

-основним предметом діяльності Підприємства є стоматологічна практика;

-оскільки засновник Підприємства часто їздить за кордон у робочі відрядженні, у березні 2010 року директором ПП Рікота призначено сина засновника, ОСОБА_2 (на даний час звільнений з посади директора);

-05 лютого 2019 року засновник Підприємства прибув до вказаної клініки (на вул. Б.Великого, 31 у м. Львові) та виявив, що у приміщенні клініки відсутні працівники та все належне Підприємству обладнання;

-переглянувши камери відеонагляду, які розташовані на фасаді будинку, засновник виявив, що все обладнання було вивезене людьми, якими керував ОСОБА_2 (син);

-у зв`язку з цим засновник звернувся до правоохоронних органів і 13 березня 2019року, за його заявою, СВ Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області зареєстровано Кримінальне провадження № 12019140040000619 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України;

-ознайомившись з наявними у матеріалах кримінального провадження копіями та оригіналами договорів оренди, які надав слідчим ОСОБА_2, засновнику стало відомо, що 23 серпня 2017 року ПП Рікота , в особі директора ОСОБА_2, укладено з ФОП ОСОБА_2 Договір оренди обладнання №23-08/17, відповідно до якого Підприємством Рікота передано ФОП ОСОБА_2 в оренду на десять років обладнання вартістю 425852,16 грн;

-згідно з умовами вказаного Договору, ФОП ОСОБА_2 зобов`язався сплачувати Підприємству орендну плату у розмірі 4000,00грн за один календарний рік фактичної користування обладнанням, однак тільки через десять років, після закінчення строку дії Договору;

-згідно з Актом прийому-передачі від 23 серпня 2017 року, який є Додатком № 1 до Договору оренди № 23-08/17, в оренду передано стоматологічне обладнання в комплексі СЕRЕС АС (одна штука) вартістю 425 852, 16 грн;

-17 травня 2018 року щодо вказаного обладнання ПП Рікота , в особі директора ОСОБА_2, та ФОП ОСОБА_2 укладено новий Договір оренди обладнання № 17/05/18, відповідно до якого обладнання (у тій же кількості та тією ж вартістю) за Актом прийому-передачі від 17 травня 2018 року (Додаток №1 до Договору) Підприємством Рікота повторно передано в оренду ФОП ОСОБА_2 на десять років;

-згідно з умовами нового Договору, ФОП ОСОБА_2 зобов`язався сплачувати орендну плату у розмірі 5500,00 грн за один календарний рік фактичного користування обладнанням, однак тільки через десять років, після закінчення строку дії Договору;

-при цьому, ні до часу укладення Договору оренди від 17 травня 2018 року, ні на момент його укладення, майно, що є предметом оренди, Підприємству Рікота не поверталось та постійно знаходилося у ФОП ОСОБА_2;

-жодної орендної плати ПП Рікота від Орендаря не отримувало;

-зазначені Договори оренди укладено з порушенням вимог чинного законодавства Украйні та вони підлягають визнанню недійсними;

-відповідно до ч.1 ст.62 ГК України, підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами;

-згідно з ч.3 ст.62 ГК України, підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту;

-з ч.1 ст.63 ГК України вбачається, що одним із видів підприємств є приватне підприємство;

-відповідно до ст.113 ГК України, приватним підприємством визначається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці; приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи;

-з частин 1-3 ст.65 ГК України вбачається, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу; власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів; для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді;

-нормою частини 5 ст.65 ГК України встановлено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами;

-відповідно до ч.3 ст.92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень;

-проте, колишнім директором ПП Рікота , ОСОБА_2 , при укладенні зазначених Договорів не було дотримано вимоги ч.3 ст. 92 ЦК України щодо зобов`язання діяти в інтересах Підприємства, добросовісно і розумно, оскільки укладення Договорів оренди обладнання відбулося не в інтересах ПП Рікота , а виключно у інтересах ФОП ОСОБА_2;

-так, отримуючи від ПП Рікота в оренду на десять років обладнання вартістю 425 852, 16 грн, ФОП ОСОБА_2 має сплачувати орендну плату, яка становить лише 5 500,00 грн за рік, однак, навіть ця мізерна орендна плата, відповідно до п.3.2 кожного з Договорів, сплачується лише після закінчення строку дії Договору, тобто через 10 років після передачі обладнання;

-при цьому, умови Договорів не враховують також і того, що вартість гривні за десять років може суттєво знецінитися і не передбачають можливості індексації навіть цієї мізерної орендної плати;

-таким чином, передавши у оренду коштовне обладнання, ПП Рікота не отримує нічого, і, крім цього, Договір оренди від 23.08.2017 передбачає (п.5.4), що у разі дострокового розірвання Договору на вимогу Орендодавця, Орендодавець (не отримавши від Договорів будь-якої вигоди) має сплатити Орендарю штраф, що дорівнює орендній платі за всі десять років, та відшкодувати Орендарю завдані збитки, в тому числі і упущену вигоду;

-більше того, укладаючи Договори оренди, колишній директор ОСОБА_2 діяв не просто у своїх власних інтересах, а спричинив суттєві збитки Підприємству, оскільки передане в оренду обладнання раніше постійно використовувалося Підприємством при наданні стоматологічних послуг і від цього отримувався прибуток для забезпечення функціонування та розвитку, а без переданого в оренду обладнання Підприємство втратило можливість надавати стоматологічні послуги і більше не може працювати за своїм основним видом діяльності (щоб відновити роботу Підприємства, необхідні значні інвестиції зі сторони засновника);

-також важливо, що при укладенні Договору оренди № 17/05/18 від 17 травня 2018 року, колишній директор ПП Рікота , ОСОБА_2 , перевищив свої повноваження, визначені статутом Підприємства;

-так, 17 листопада 2017 року засновником та єдиним учасником ПП Рікота затверджено Статут підприємства у новій редакції (Статут посвідчено нотаріусом);

-відповідно до п.9.9.18 цього Статуту, до виключної компетенції засновника Підприємства належить відчуження, оренда, дарування, позичка, рента майна Підприємства;

-ОСОБА_2, будучи директором Підприємства, не міг не знати про такі зміни у Статуті;

-нормою ч.3 ст.92 ЦК України вказано, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження;

-отже, ФОП ОСОБА_2, як третя особа, не може посилатися на те, що йому не були відомі статутні обмеження повноважень директора ПП Рікота , оскільки, як вже зазначено вище, він і був директором на момент укладання оскаржуваних Договорів і не міг не знати Статуту Підприємства, яким управляв;

-таким чином, передбачені Статутом обмеження повноважень директора Підприємства, про які не могла не знати третя особа (в даному випадку - ФОП ОСОБА_2), є ще однією підставою для визнання недійсним Договору оренди №17/05/18 від 17 травня 2018 року;

-не відповідає дійсності ствердження Відповідача, що оскаржувані Договори оренди укладалися в інтересах ПП Рікота , оскільки обладнання використовувалося для надання стоматологічних послуг Орендодавцем;

-так, оскільки Договір від двох Сторін укладався однією особою, то ця особа могла писати все, що завгодно, без реального виконання, крім цього, жодних підтверджень того, що на цьому обладнанні лікувалися пацієнти, направлені ПП Рікота , не існує;

-також немає жодних підстав вважати, що від використання Відповідачем обладнання Підприємтвом Рікота отримувало дохід (не існує жодних доказів отримання такого доходу);

-належне ПП Рікота обладнання було вивезене Відповідачем і не повернуте до цього часу;

-єдиним керівником ПП Рікота , аж до моменту його звільнення, був ОСОБА_2 , а тому, якщо б обладнання було повернуте Відповідачем, ОСОБА_2 , як єдиний керівник підприємства, зобов`язаний був його передати засновнику Підприємства, однак цього зроблено не було;

-керівник Підприємства зазначався у Реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і там було чітко вказано, що керівником Підприємства був лише ОСОБА_2

Відповідачем подано Відзив (з обґрунтуванням безпідставності позову) та Додаткові пояснення, у яких, зокрема, зазначено:

-ПП Рікота та ФОП ОСОБА_2 дійсно було укладено Договір оренди обладнання №17/05/18 від 17.05.2018 року та Договір оренди обладнання №23-08/17 від 23.08.2017, згідно з якими ПП Рікота було передано в оренду ФОП ОСОБА_2 стоматологічне обладнання в комплексі СЕRЕС АС;

-вказане обладнання було придбане ПП Рікота виключно для забезпечення належної матеріально-технічної бази та необхідного стоматологічного обладнання для отримання ліцензії на здійснення медичної практики, тому практично в діяльності ПП Рікота таке обладнання не використовувалось;

-оскільки, за юридичною адресою ПП Рікота (м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 31), за погодженням з засновником ПП Рікота (ОСОБА_1), здійснював діяльність також ФОП ОСОБА_2, для забезпечення можливості використання цього обладнання ФОП ОСОБА_2 було підписано оспорювані Договори оренди обладнання, проте, фактично, зазначене обладнання не було нікуди переміщено, залишалось в приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, тому за необхідності могло використовуватись ПП Рікота ;

-після звернення ОСОБА_1 в Поліцію з заявою про те, що ОСОБА_2 викрав належне ПП Рікота стоматологічне обладнання, з метою уникнення конфлікту, 08.03.2019 ОСОБА_2 вирішив звільнитися за власним бажанням з займаної на той час посади директора ПП Рікота (копії Заяви від 08.03.2019 та Квитанції про відправлення додаються) та повернув Підприємству Рікота стоматологічне обладнання в комплексі СЕRЕС АС, що підтверджується Актами прийому-передачі;

-враховуючи, що стоматологічне обладнання в комплексі СЕRЕС АС (одна штука, вартістю 425852,16грн) повернуто Позивачеві, позовна вимога - безпідставна;

-стосовно змісту оскаржуваних Договорів, то станом на сьогодні у Відповідача не збереглись ні оригінали, ні копії вказаних Договорів, у зв`язку з чим ФОП ОСОБА_2 не може підтвердити, що зміст долучених Позивачем копій Договору оренди обладнання №17/05/18 від 17.05.2018 року та Договору оренди обладнання №23-08/17 від 23.08.2017 року відповідає тим, які дійсно були укладені;

-разом з тим, укладення оспорюваних правочинів не суперечило інтересам ПП Рікота , їх укладення було погоджено між засновником ПП Рікота ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2;

-відповідно до п. 1.2 оспорюваних Договорів оренди обладнання: Обладнання, що передається в користування, використовується Орендарем виключно для надання стоматологічних послуг населенню, що надаються Орендодавцем ;

-згідно із частинами першою, третьою статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою і шостою статті 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);

-згідно з частиною першою статті 232 ЦК України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним;

-Верховний Суд у Постанові від 22 квітня 2019 року у справі № 623/2518/17, а також у Постанові від 23 вересня 2019 року у справі № 623/2998/17 сформував наступну правову позицію з приводу визнання недійсним договору з вказаних підстав: Для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також - наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю ;

- для задоволення позовних вимог за статтею 232 ЦК України необхідно, на підставі певних доказів, встановити, що представник за правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діє при цьому у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє ;

- критерій зловмисності не залежить від того, чи був направлений умисел повіреного на власне збагачення чи заподіяння шкоди довірителю, важливим є факт того, що умови договору, укладеного повіреним, суперечать волі довірителя взагалі, тобто підставою для визнання правочину недійсним є розходження волі довірителя та волевиявленням повіреного при укладенні договору, а наслідки, що настали, є такими, що є неприйнятними для довірителя ;

-вказаними судовими рішеннями встановлено, що факт укладення договорів на невигідних для позивача умовах виключно в інтересах представника, який діяв від імені позивача, та можливість визнання таких договорів недійсними з підстав порушення частини першої статті 232 та частини третьої статті 238 ЦК України повинен доводити позивач;

-враховуючи, що стоматологічне обладнання в комплексі СЕRЕС АС, яке було передане в оренду Відповідачеві згідно з Договором оренди обладнання №17/05/18 від 17.05.2018 та Договором оренди обладнання №23-08/17 від 23.08.2017, не використовувалось ПП Рікота , фактично з володіння ПП Рікота не вилучалось, використовувалось Орендарем в інтересах ПП Рікота , зазначені Договори є такими, що відповідають інтересам Позивача, оскільки мають на меті принести додатковий дохід у вигляді орендної плати за це обладнання;

-зі змісту позовної заяви та долучених до неї доказів не вбачається, що оспорювані правочини були укладені на невигідних для Позивача умовах та завдали шкоди інтересам Позивача;

-між ПП Рікота та ФОП ОСОБА_2 було укладено Договір оренди обладнання №23-08/17 від 23.08.2017, яким ПП Рікота було передано в оренду ФОП ОСОБА_2 стоматологічне обладнання в комплексі СЕRЕС АС; пізніше, стосовно цього ж об`єкта було укладено Договір оренди обладнання №17/05/18 від 17.05.2018 у зв`язку з тим, що оригінал Договору №23-08/17 від 23.08.2017 було втрачено, а для дотримання вимог медичного законодавства, особи, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, повинні зберігати оригінали всіх документів, які підтверджують право на використання медичного обладнання;

-оскільки ФОП ОСОБА_2 повернув Підприємству Рікота стоматологічне обладнання в комплексі СЕRЕС АС, що підтверджується Актами прийому-передачі, тому орендні відносини було достроково припинено за згодою Сторін, що підтверджується засвідченими сторонами Актами прийому-передачі від 14.03.2019 (пунктом 1.3. кожного Акту прийому-передачі від 14.03.2019 передбачено, що з моменту підписання цього Акту Договір оренди обладнання вважається припиненим, а Обладнання - передане Орендодавцеві за адресою: АДРЕСА_2 );

-директорові Підприємства, ОСОБА_2 , не було відомо про затвердження нової редакції Статуту, а також його не було ознайомлено зі змістом цього Статуту, з огляду на що ОСОБА_2 не було відомо про наявність обмежень повноважень директора;

-у своїй діяльності на посаді директора ОСОБА_2 керувався Статутом ПП Рікота в редакції, затвердженій Рішенням засновника ПП Рікота №03 від 04.02.2010, відповідно до вимог якого повноваження директора під час укладення угод обмежувались лише максимальною сумою таких угод в розмірі 500 000,00 грн. (п. 8.5.8. Статуту від 04.02.2010); жодних інших обмежень повноважень директора при укладенні угод від імені Підприємства зазначена редакція Статуту не містила;

-таким чином, підписуючи Договір оренди обладнання №23-08/17 від 23.08.2017 від імені ПП Рікота , ОСОБА_2 діяв у межах своїх повноважень, відповідно до Статуту Підприємства та вимог законодавства;

-про те, що засновником ПП Рікота ( ОСОБА_1 ) було затверджено нову редакцію Статуту 17.11.2017 ОСОБА_2 дізнався вже під час даного судового провадження (до цього моменту засновник ПП Рікота , ОСОБА_1 , жодним чином не повідомляв ОСОБА_2 про внесення змін у Статут Підприємства та про обмеження повноважень директора);

-ствердження Позивача, що Договори оренди обладнання №23-08/17 від 23.08.2017 та №17/05/18 від 17.05.2018 суперечать інтересам ПП Рікота та начебто спричинили значні фінансові збитки Підприємству, спростовуються тим, що, по-перше, відповідно до п. 1.2 оспорюваних Договорів: Обладнання, що передається в користування, використовується Орендарем виключно для надання стоматологічних послуг населенню, що надаються Орендодавцем ;

-тобто, Договори оренди обладнання №23-08/17 від 23.08.2017 та №17/05/18 від 17.05.2018 було укладено в рамках співпраці ФОП ОСОБА_2 та ПП Рікота з метою надання ФОП ОСОБА_2 юридичної можливості законно використовувати це стоматологічне обладнання, і, згідно умов укладеного Договору, таке обладнання використовувалось ФОП ОСОБА_2 для надання стоматологічних послуг пацієнтам ПП Рікота ; тобто, дохід від використання орендованого обладнання Орендарем фактично отримував Орендодавець (ПП Рікота ), що виключає факт завдання будь-яких фінансових збитків Позивачеві у зв`язку з укладенням зазначених Договорів оренди;

-ФОП ОСОБА_2 співпрацював з ПП Рікота протягом тривалого періоду часу на умовах взаємовигідного партнерства, здійснював свою господарську діяльність в приміщенні клініки ІНФОРМАЦІЯ_1 (за адресою: АДРЕСА_2 ) на підставі договору оренди приміщення, укладеного з власником цього приміщення, ОСОБА_1 ;

-крім того, ФОП ОСОБА_2 є власником торгової марки Рікота , яку, за домовленістю Сторін, використовувало також ПП Рікота ;

-зазначене свідчить про взаємне волевиявлення Сторін на здійснення співпраці та спільного надання стоматологічних послуг під торговою маркою ІНФОРМАЦІЯ_1 в приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 ;

-вказані обставини свідчать про те, що Договори оренди обладнання №23-08/17 від 23.08.2017 та №17/05/18 від 17.05.2018 були укладені в інтересах ПП Рікота , відповідали волі кожної із Сторін на момент їх укладення, та жодним чином не могли завдати матеріальних збитків останньому, а навпаки, сприяли збільшенню доходів ПП Рікота ;

-по-друге, протягом всього строку дії Договорів саме обладнання фактично не вибувало з володіння Орендодавця та знаходилось за юридичною адресою ПП Рікота (на вул. В. Великого, 31, у м. Львові ), оскільки свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_2 здійснював в одному приміщенні з ПП Рікота на підставі договору оренди приміщення;

-по-третє, Позивачем не надано жодних доказів для підтвердження існування обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, зокрема: відсутні документи, які підтверджують факт використання чи невикористання ПП Рікота стоматологічного обладнання в комплексі CEREC АС протягом строку дії Договорів оренди обладнання №23-08/17 від 23.08.2017 та №17/05/18 від 17.05.2018; відсутні докази, які свідчать про зниження рівня доходів ПП Рікота у зв`язку з укладенням оспорюваних Договорів оренди;

-усі перелічені обставини свідчать про безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог;

-безпідставною є також позовна вимога про повернення обладнання, оскільки обладнання уже повернуто Позивачеві на підставі Актів від 14.03.2019;

-важливо, що Позивачем не надано жодних доказів стосовно того, що обладнання на момент звернення до суду з позовною заявою та розгляду справи судом перебуває у володінні Відповідача, не спростовано надані Відповідачем докази повернення спірного орендованого обладнання та не підтверджено жодним чином достовірність долучених до матеріалів справи Договорів оренди обладнання, а отже не доведено підставність та законність заявлених позовних вимог.

Представники Сторін надали пояснення стосовно обставин спору.

Національною поліцією надано, на вимогу Суду (Ухвала від 24.03.2021), копії Договорів та Актів, наявних у матеріалах Кримінального провадження.

У судовому засіданні Судом неодноразово оголошувались перерви, зумовлені об`єктивними обставинами.

Справу, згідно з нормами статей 12, 114, 247 ГПК України, розглянуто за правилами загального позовного провадження із застосуванням принципу розумності строків.

У ході дослідження обставин справи та поданих доказів, - Суд встановив:

23.08.2017 Приватним підприємством Рікота (Орендодавець, Позивач), від імені якого діяв директор ОСОБА_2, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар, Відповідач) укладено Договір №23-08/17, згідно з умовами якого Позивачем надано Відповідачу у строкове платне користування стоматологічне обладнання в комплексі СЕRЕС АС вартістю 425852,16грн, що підтверджується двостороннім Актом приймання-передання від 23.08.2017 (Додаток №1 до Договору).

Враховуючи факт займання ОСОБА_2 посади директора Підприємства Рікота одночасно із здійсненням підприємницької діяльності, зазначений Договір підписано від імені двох Сторін однією особою ( ОСОБА_2 ).

Згідно зі Статутом ПП Рікота , засновником Підприємства є ОСОБА_1 , батько ОСОБА_2 .

Підприємство Рікота оспорило дійсність вказаного Договору оренди, стверджуючи, що правочин укладено усупереч інтересам Підприємства, так як:

-розмір орендної плати - занижений, що відповідає лише інтересам Відповідача;

-встановлено 10-річне відстрочення сплати орендних платежів (без індексації);

-оренда майна не забезпечує доходу Підприємства.

Згідно з нормою ч.3 ст.92 Цивільного кодексу України, при укладенні Договору оренди у директора ПП Рікота наявним був обов`язок діяти в інтересах Підприємства, добросовісно і розумно.

Умовами вказаного Договору оренди передбачено:

-10-річний строк оренди обладнання (п.2.3);

-орендну плату у розмірі 4000,00грн за один календарний рік користування майном (п.3.1);

-сплату орендної плати після закінчення строку дії Договору (п.3.2).

Позивачем не надано обґрунтованого комерційного розрахунку можливого прибутку Підприємства від належного передання в оренду зазначеного обладнання, що унеможливлює Суду встановлення факту визначення у Договорі невідповідного (заниженого) розміру орендної плати.

Проте, враховуючи, що підприємництво - це господарська діяльність з метою одержання прибутку (ст.42 ГК України), тому факт встановлення у Договорі (п.3.2) умови про сплату обумовлених орендних платежів лише після спливу 10-річного строку дії Договору суперечить меті діяльності Підприємства Рікота , так як унеможливлює своєчасне отримання належної плати за передання в оренду майна (стоматологічного обладнання) і, відповідно, - отримання прибутку від оренди (упродовж 10-ти років).

При цьому важливо також, що умовами Договору не передбачено індексацію обумовленого розміру орендної плати.

Оскільки умови п.3.2 Договору щодо строку сплати орендних платежів суперечать визначеній законодавством (ст.42 ГК України) меті діяльності Підприємства Рікота і, відповідно, - його майновим інтересам, тому наявний факт укладення директором ОСОБА_2 вказаного Договору у відповідній частині (п.3.2) усупереч вимогам норми ч.3 ст.92 ЦК України: усупереч інтересам Підприємства, без дотримання вимог щодо добросовісності та розумності.

Отже, враховуючи факт недотримання директором Підприємства Рікота (при укладенні Договору на умовах 10-річного відстрочення сплати орендних платежів) вимог ч.3 ст.92 ЦК України, наявні підстави, передбачені нормою ч.3 ст.215 ЦК України, для визнання недійсними умови п.3.2 Договору, викладеної у такій редакції: Орендна плата сплачується після закінчення строку дії Договору .

Правові підстави для визнання недійсним вказаного Договору (№23-08/17 від 23.08.2017) у цілому - відсутні.

Отже, позовна вимога про визнання недійсним Договору №23-08/17 від 23.08.2017 підлягає задоволенню лише частково.

При відсутності факту розірвання Договору від 23.08.2017 і будь-якої обґрунтованої необхідності та правових підстав, 17.05.2018 Приватним підприємством Рікота , від імені якого діяв директор ОСОБА_2, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено Договір №17/05/18 стосовно оренди того ж обладнання.

При цьому важливо, що умови Договору від 17.05.2018 повторюють умови Договору від 23.08.2017, крім умов п.3.1 щодо розміру орендної плати, який склав 5500,00грн за один календарний рік користування майном.

Оскільки умовами п.3.2 Договору від 17.05.2018 також передбачено 10-річне відстрочення сплати орендних платежів (без здійснення індексації), тому наявні підстави для визнання вказаних умов недійсними з тих же підстав, що і умови п.3.2 Договору від 23.08.2017.

Проте, важливо, що Договір від 17.05.2018 укладено директором ПП Рікота з перевищенням своїх повноважень, визначених Статутом Підприємства, затвердженим 17.11.2017, яким (п.9.9.19) встановлено, що передання майна Підприємства в оренду належить до виключної компетенції Засновника, яким є ОСОБА_1 - батько ОСОБА_2 .

Оскільки директор ПП Рікота , ОСОБА_2 , уклав Договір оренди обладнання від 17.05.2018 при відсутності повноважень на розпорядження майном шляхом передання його в оренду, тому, згідно з нормами статей 203 (ч.2), 215 (ч.1) ЦК України, наявні підстави для визнання недійсним вказаного Договору від 17.05.2018, так як від імені Підприємства правочин укладено особою при відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Ствердження Відповідача про необізнаність директора ОСОБА_2 зі змістом Статуту ПП Рікота , затвердженого 17.11.2017, - безпідставне, так як керівник Підприємства зобов`язаний знайомитись з положеннями Статуту та діяти відповідно до них.

Отже, позовна вимога про визнання недійсним Договору №17/05/18 від 17.05.2018 - повністю обґрунтована та, відповідно, - підлягає задоволенню.

Позовна вимога про повернення Відповідачем об`єкту оренди - безпідставна, так як:

-майно (стоматологічне обладнання в комплексі СЕRЕС АС) повернуто Орендарем (Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2) за двосторонніми Актами приймання-передання від 14.03.2019, які є Додатками №2 до Договору від 23.08.2017 і до Договору від 17.05.2018, що, згідно з нормою ч.1 ст.604 ЦК України, зумовлює припинення господарських відносин Сторін стосовно оренди;

-у випадку відсутності майна при наявності факту повернення його за Актом приймання-передання та припинення господарських відносин Сторін (щодо оренди), спір стосовно такого майна виходить за межі господарсько-правових відносин і підлягає вирішенню у межах кримінального провадження.

Заперечення Відповідача стосовно позову, виходячи з неподання Позивачем оригіналів Договорів, - безпідставне, так як:

-оригінали втрачено (не збережено) саме з вини Відповідача;

-Відповідачем долучено до матеріалів Кримінального провадження копії Договорів, копії з яких надано Національною поліцією (на вимогу Суду).

Інші обставини, зазначені Сторонами, не входять у предмет доказування, так як не впливають на вирішення спору.

Згідно з нормою ч.9 ст.129 ГПК України, наявні підстави для покладення на Відповідача судових витрат у справі, понесених Позивачем (витрат на судовий збір у сумі 8308,78грн), так як спір виник внаслідок неправильних дій Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (Орендаря), яким:

-укладено оспорені Договори усупереч майновим інтересам ПП Рікота (Орендодавця);

-перевищено повноваження при укладенні Договору від 17.05.2018;

-не надано Позивачу Актів приймання-передання від 14.03.2019 (Додатків №2 до Договорів) після зазначеного у них часу повернення об`єкту оренди, а подано такі Акти лише з Відзивом (від 28.02.2020) на позов;

-з вини Відповідача не здійснено збереження примірників Договорів як Орендодавця, так і Орендаря (оригінали втрачено Відповідачем).

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 73-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, - Суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Визнати частково недійсними умови пункту 3.2 Договору оренди обладнання №23-08/17 від 23.08.2017 (укладеного Приватним підприємством Рікота та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2), у частині визначення строку сплати орендних платежів, а саме: Орендна плата сплачується після закінчення строку дії Договору .

3.Визнати недійсним Договір оренди обладнання №17/05/18 від 17.05.2018, укладений Приватним підприємством Рікота та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2

4.Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

5.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідент.код НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства Рікота (79026, м.Львів, вул.Володимира Великого, 31; ідент.код 01295670) витрати на судовий збір у сумі 8308,78грн.

Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:

- у випадку відсутності апеляційного оскарження у 20-денний строк - після закінчення вказаного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до Західного апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;

- у випадку апеляційного оскарження (у 20-денний строк) і відсутності факту скасування - після ухвалення Західним апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.

Повне Рішення складено 23.06.2021.

Суддя Стороженко О.Ф.