Постанова

від 22.06.2021 по справі 05-10-14-01-08/103

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 05-10-14-01-08/103

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

скаржник - ОСОБА_2

боржника - Титаренко Є.І.

арбітражного керучого Левченко В.М. - Титаренко Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції через Черкаський окружний адміністративний суд та Христинівський районний суд Черкаської області касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 23.03.2021

та на ухвалу Господарського суду Черкаської області

від 29.04.2020 (якою затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано боржника та закрито провадження у справі)

у справі № 05-10-14-01-08/103

за заявою Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Калита"

до Публічного акціонерного товариства "Христинівський завод комбікормів і круп"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою суду від 20.12.2002 порушено провадження у справі про банкрутство боржника.

2. Постановою Господарського суду Черкаської області від 25.11.2014 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Левченка В.М.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

3. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.04.2020, затверджено звіт ліквідатора банкрута про проведення ліквідаційної процедури банкрута та доданий до нього ліквідаційний баланс станом на 26.07.2019; ліквідовано ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" як юридичну особу-банкрута, провадження у справі № 17-05-10-14-01-08/103 закрито.

4. Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, ОСОБА_2 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.04.2020, прийняту за наслідками розгляду клопотання ліквідатора банкрута про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження залишено без змін.

6. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.02.2021 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 у справі № 05-10-14-01-08/103 скасовано, справу № 05-10-14-01-08/103 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.04.2020, прийняту за наслідками розгляду клопотання ліквідатора банкрута про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження залишено без змін.

Рух касаційної скарги

8. ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 10.04.2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.04.2020 у справі № 05-10-14-01-08/103, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 у справі № 05-10-14-01-08/103 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.04.2021.

10. Ухвалою Верховного Суду від 28.04.2021 касаційну скаргу ОСОБА_2 від 10.04.2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.04.2020 у справі № 05-10-14-01-08/103 залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 17.05.2021 шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 270,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.04.2020 у справі № 05-10-14-01-08/103.

11. 14.05.2021 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого долучено копію пенсійного посвідчення від 12.07.2012 № НОМЕР_1 та зазначено, що ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги, оскільки є інвалідом II групи.

12. Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 05-10-14-01-08/103 за касаційною скаргою ОСОБА_2 від 10.04.2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.04.2020; призначено розгляд касаційної скарги на 08.06.2021 о 10:00 год.

13. Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2021 відкладено розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 від 10.04.2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.04.2020 у справі № 05-10-14-01-08/103 на 22.06.2021 о 10 год. 00 хв.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

14. Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_2 подано касаційну скаргу в якій останній просить скасувати оскаржувані ухвалу та постанову, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відсторонення від виконання обов`язків ліквідатора Левченка В.М., призначити нового ліквідатора та провести інвентаризацію основних засобів боржника для створення ліквідаційної маси, постановити окрему ухвалу по направленню до правоохоронних органів по факту приховування активів боржника та умисне невиконання рішення суду.

15. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

15.1 Судом апеляційної інстанції безпідставно залишено без розгляду уточнення та роз`яснення скаржника до апеляційної скарги.

15.2 Судом апеляційної інстанції не виконано вказівки зазначені в постанові Верховного Суду від 04.02.2021 у цій справі.

15.3 Судами попередніх інстанцій не враховано, що ліквідатор не виконав вимоги ухвали суду першої інстанції від 13.04.2017.

15.4 Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, скаржнику не було виплачено середній заробіток за весь час затримки заробітної плати, яка відноситься до структури заробітної плати як додаткова заробітна плата в сумі 50 393, 22 грн, при цьому суд апеляційної інстанції помилково послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 для визначення структури заробітної плати.

15.5 Судом апеляційної інстанції не надано оцінку аргументам скаржника щодо того, що частина основних засобів які не увійшли до іпотеки банку була прихована ліквідатором.

15.6 Судом апеляційної інстанції не враховано, що ліквідатором не подано до Уманської ОУ ПФУ Черкаської області належно оформлений звіт та не здійснено сплату страхових внесків.

15.7 Судом першої інстанції було безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання скаржника про відкладення розгляду справи в період карантину.

16. Скаржник в судовому засіданні 22.06.2021 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

17. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

18. Представник боржника та ліквідатора в судовому засіданні 22.06.2021 заперечив проти касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

19. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

20. Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон) зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

21. Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2020.

22. Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

23. З огляду на викладене, в цьому випадку при розгляді вказаної касаційної скарги підлягають застосуванню норми Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній з 08.02.2020, в редакції Закону від 15.01.2020 № 460-IX.

24. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

25. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

26. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

26.1 Протоколом зборів кредиторів від 11.04.2019 № 2 визначено кількісний склад комітету кредиторів, обрано членів комітету кредиторів та визначено їх повноваження.

26.2 Протоколом зборів комітету кредиторів від 11.04.2019 № 9 зобов`язано арбітражного керуючого вжити заходи по завершенню ліквідаційної процедури ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" та подати на схвалення комітету кредиторів звіт про хід ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс в найкоротший термін.

26.3 Відповідно до протоколу зборів комітету кредиторів № 11 від 26.07.2019 за результатами розгляду звітів ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, звіту про хід ліквідаційної процедури одноголосно було схвалено звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат було схвалено звіт про хід ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс станом на 26.07.2019 та зобов`язано ліквідатора подати їх на затвердження до Господарського суду Черкаської області. Таким чином, комітетом кредиторів визнано роботу арбітражного керуючого Левченка В.М. такою що відповідає Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

26.4 За наказом від 25.11.2014 № 1 арбітражний керуючий Левченко В.М. приступив до виконання обов`язків ліквідатора, припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном наказано посадовим та відповідальним особами боржника передати документацію, печатки, штампи та майно підприємства ліквідатору.

26.5 25.11.2014 директором Бирко П.М. було надано довідку вих. № б/н від 24.11.2014, що на момент відкриття ліквідаційної процедури наймані працівники на підприємстві відсутні, заборгованість по заробітній платі відсутня, майнові активи за підприємством не значаться.

26.6 За даними фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" станом на 31.03.2014 на балансі підприємства значаться:

- незавершені капітальні інвестиції - 1 106,6 тис. грн;

- основні засоби - 4 622,9 тис. грн;

- інші необоротні активи - 56,6 тис. грн;

- запаси - 50,4 тис. грн;

- дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги - 4 221,1 тис. грн;

- інша поточна дебіторська заборгованість - 102,9 тис. грн.

26.7 02.12.2014 видано наказ № 2 про проведення інвентаризації майна підприємства з перевіркою їх фактичної наявності. За результатами проведеної інвентаризації складено акти інвентаризації та протокол інвентаризаційної комісії. За даними інвентаризації, майна ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" не виявлено, залишки коштів по рахункам - 47 160 грн, що надійшли 01.12.2014 (повернення коштів згідно ухвали Вищого господарського суду України від 17.03.2014 у справі № 16/2058).

26.8 Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.06.2013 в порядку звернення стягнення на майно СВАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" визнано право власності на предмет іпотеки за ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", ринковою вартістю 6 182 749,20 грн, для задоволення забезпеченої іпотекою вимоги ПАТ "Всеукраїнський Акціонерниий Банк" по кредитному договору від 28.12.2005 № 26; 12.06.2014 між ТОВ "Арджуна" та ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний банк" укладено договір про відступлення права вимоги грошового зобов`язання СВАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" перед ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний банк" за кредитним договором від 28.12.2005 № 26. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.10.2014 задоволено заяву ТОВ "Арджуна" про скасування арешту на майно, яке було передано в іпотеку за кредитним договором від 28.12.2005 № 26, право власності на яке перейшло до ТОВ "Арджуна".

26.9 Первинна фінансово-господарська документація підприємства відсутня у зв`язку з її вилученням в межах кримінальних справ. Паперова документація боржника та системні блоки з комп`ютерними бухгалтерськими програмами вилучалась УДСБЕЗ ГУ УМВС України в м. Києві відповідно до протоколу обшуку від 15.07.2008 та 02.07.2012 на підставі постанови Соснівського районного суду міста Черкаси.

26.10 17.12.2014 листом вих. № 01-34/4 направлено запит до Держземагенства у Христинівському районі про надання інформації про наявність земельних ділянок зареєстрованих за боржником. 22.12.2014 на запит ліквідатора надано відповідь про те, що за підприємством рахується на правах оренди земельна ділянка площею 6,2168 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір оренди між Христинівською РДА та ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" зареєстрований у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК".

26.11 17.12.2014 листом вих. № 01-34/5 направлено запит до Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області про надання інформації про наявність сільськогосподарської техніки, зареєстрованої за боржником. 30.12.2014 на запит ліквідатора надано відповідь про те, що станом на 24.12.2014 відповідно до Єдиного реєстру машин за ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" сільськогосподарська техніка не зареєстрована.

26.12 17.12.2014 листом вих. № 01-34/6 направлено запит до Христинівської ОДПІ про надання інформації щодо рахунків в банківських установах зареєстрованих за боржником. 25.12.2014 на запит ліквідатора надано перелік банківських рахунків, що значаться за ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп".

26.13 17.12.2014 листом вих. № 01-34/7 направлено запит Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку про надання інформації про наявність цінних паперів, власником яких є боржник. 31.12.2014 на запит ліквідатора надано відповідь про те, що ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів, відсутнє.

26.14 17.12.2014 листом вих. № 01-34/8 направлено запит до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті Укрморрічінспекція про надання інформації про наявність плавзасобів, зареєстрованих за боржником. 30.01.2015 на запит ліквідатора надано відповідь про те, що відповідно Державного суднового реєстру записи щодо суден, власником або судновласником яких є юридична особа ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп", відсутні.

26.15 17.11.2015 листом вих. № 01-34/29 направлено запит до МРЕВ в м. Умань про надання інформації про наявність транспортних засобів, зареєстрованих за боржником. 01.12.2015 на запит ліквідатора надано відповідь про те, що згідно електронної бази територіального сервісного центру № 7142 в м. Умань, за вказаним в запиті підприємством зареєстровані транспортні засоби не значаться.

23.11.2015 листом вих. № 01-34/30 направлено запит до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Черкаській області про надання інформації про наявність державного майна, яке знаходиться на території боржника. 27.11.2015 на запит ліквідатора надано відповідь про те, що при створенні ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" до статутного капіталу господарського товариства не увійшла та залишилась у нього на балансі і відноситься до державної власності торцева рампа. Листом від 26.11.2015 Регіональне відділення звернулось до ДП "Одеська залізниця" щодо прийняття вищезазначеного майна до сфери управління та надання пропозицій щодо його використання.

26.16 23.11.2016 листом вих. № 01-34/40 направлено запит до ДФС України Черкаська митниця ДФС про надання інформації стосовного того, чи є боржник суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності та чи здійснює митне оформлення товарів. 30.11.2016 на запит ліквідатора надано відповідь про те, що ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" на обліку в митних органах як суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності не перебувало та зовнішньоекономічні операції з товарами не здійснювало.

26.17 25.07.2016 листом вих. № 01-34/66 направлено запит до ДПІ у м. Черкасах ТУ ДФС у Черкаській області про надання інформації про наявність у банкрута філій, відокремлених підрозділів, про участь банкрута в інших юридичних особах, про відкриті банківські рахунки. 09.08.2017 на запит ліквідатора надано відповідь про те, що ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" не має відокремлених підрозділів та відкритих банківських рахунків і не приймає участь в якості засновника інших юридичних осіб.

26.18 25.07.2017 листом вих. № 01-34/67 направлено заяву до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування реєстрації випуску акцій. 10.08.2017 на адресу ліквідатора надано відповідь про те, що згідно даних Державного реєстру випусків паперів станом на 08.08.2017 розпорядженням від 25.04.2017 № 155-КФ-З зупинено обіг акцій ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп".

26.19 01.08.2017 листом вих. № 01-34/77 ліквідатором направлено заяву на адресу Христинівської державної адміністрації про припинення договору оренди земельної ділянки площею 6,2168 га , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з посиланням на Закон України "Про оренду землі" на підставі того, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.10.2014 визнано за ТОВ "Арджуна" право власності на майно СВАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" за іпотечним договором від 28.12.2005. Відповідно до договору нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма приналежностями. Предмет іпотеки поширюється на належну Іпотекодавцю на праві власності (користуванні, тощо) земельну ділянку, на якій розташована відповідна будівля і яка необхідна для використання цієї будівлі за цільовим призначенням.

26.20 07.09.2017 ліквідатором отримано довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта. Відповідно до отриманої інформації нерухомого майна, крім майна, що є предметом іпотеки за договором від 28.12.2005, не зареєстровано.

26.21 01.03.2019 листом вих. № 01-34/118 направлено запит до голови Державної авіаційної служби України про надання інформації про наявність у банкрута повітряних суден, ліцензій на провадження авіаційної діяльності, а також зареєстрованих аеродромів. 13.03.2019 на запит ліквідатора надано відповідь про те, що ПАТ "Христинівськтй завод комбікормів і круп" з метою отримання ліцензій на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів повітряним транспортом та прав на експлуатацію повітряних ліній не звертався. Інформація щодо наявності аеродромів, злітно-посадкових майданчиків у боржника, відсутня. Повітряні судна не зареєстровані.

01.03.2019 листом вих. № 01-34/115 направлено запит до Державної служби з надзвичайних ситуацій про надання інформації про наявність у банкрута у власності об`єктів цивільного захисту. 20.03.2019 на запит ліквідатора надано відповідь про те, що у ДСНС відсутня інформація щодо наявності захисних споруд цивільного захисту за вказаними реквізитами.

26.22 01.03.2019 листом вих. № 01-34/114 направлено запит до Державного космічного агентства України про надання інформації про наявність у банкрута у власності космічних об`єктів. 14.03.2019 на запит ліквідатора надано відповідь про відсутність космічних об`єктів та про відсутність таких відомостей в обліку ДКА.

26.23 01.03.2019 листом вих. № 01-34/112 направлено запит голові Державної архітектурно-будівельної інспекції України про надання інформації чи отримував банкрут ліцензії на будівельну діяльність, пов`язану зі створенням об`єктів архітектури. На запит ліквідатора надано відповідь, що в реєстраційних записах інформація про видачу ліцензій на провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури боржником, відсутня.

26.24 01.03.2019 листом вих. № 01-34/111 направлено запит Державній службі Україні з питань праці Управління Держпраці у Черкаській області про надання інформації про наявність зареєстрованих за банкрутом великовантажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування. 06.03.2019 на запит ліквідатора надано відповідь, що згідно журналу реєстрації великовантажних та інших технологічних транспортних засобів реєстрація, перереєстрація, тимчасова реєстрація за ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" цих засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, Управлінням не здійснювалась.

26.25 10.04.2019 листом вих. № 01-34/122 направлено запит до Українського Державного центру радіочастот про надання інформації, чи видавались дозволи на експлуатацію радіочастот боржнику. 16.04.2019 на запит ліквідатора надано відповідь, що дозволи й експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінюваних пристроїв не видавалися.

26.26. 10.04.2019 листом вих. № 01-34/120 направлено запит до Христинівського районного відділу ДВС про надання інформації, чи є згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень на виконанні у відділах ДВС виконавчі документи, видані для стягнення боргу на користь боржника. 11.04.2019 на запит ліквідатора надано відповідь, що на виконанні у відділі відсутні виконавчі документи.

26.27 23.07.2019 отримано витяг № Р6797 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. За ПАТ "Хистинівський завод комбікормів і круп" інформація відсутня.

26.28 08.02.2016 ліквідатором для проведення робіт по пошуку активів банкрута та документації направлено запити до Голосіївського УП ГУ НП України в м. Києві та до Слідчого управління ГУ НП в Черкаській області з проханням повернути вилучені під час обшуків документи ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп". 14.03.2016 Голосіївське УП ГУ НП у місті Києві повідомило, що кримінальна справа перебуває на стадії досудового розслідування та проводяться слідчі дії. 16.05.2016 СУ ГУ НП в Черкаській області повідомило, що зазначене кримінальне провадження закрито. На даний час рішення, прийняте слідчим, оскаржується в суді. Питання щодо повернення вилучених під час обшуку документів ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" буде розглянуто після прийнятого рішення судом по оскарженню постанови слідчого про закриття кримінального провадження.

26.29 На підставі відповідей із реєстраційних служб майнові активи, які належать банкруту на праві власності, відсутні. Майна, визначеного родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння та користування, не виявлено.

26.30 Протоколом зборів комітету кредиторів від 01.07.2019 № 10 вирішено списати невизначені активи та дебіторську заборгованість, зазначені у фінансовому звіті малого підприємництва ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" станом на 31.03.2014, про що складено акт списання від 01.07.2019.

26.31 На виконання вимог статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором проведено закриття рахунків банкрута в АТ "УкрСиббанк", ПУАТ "Фідобанк", ПАТ "Омега Банк", АТ "Ощадбанк", ПАТ КБ "Приватбанк", про що ліквідатору надано відповідні довідки про закриття рахунків. Під час проведення ліквідаційної процедури використовувався рахунок, що обслуговувався Черкаське ГРУ АТ КБ "Приватбанк", № НОМЕР_2 .

26.32 У ході проведення ліквідаційної процедури погашено кредиторські вимоги:

- ТОВ СП "Нібулон" - перша черга 77 грн;

- ТОВ "Арджуна" - перша черга 77 грн;

- ОСОБА_2 - перша черга 2 636 грн;

- ОСОБА_4 - перша черга 77 грн.

26.33 17.02.2015 на виконання вимог статті 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та на підставі статей 29, 35 Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" ліквідатором передано до Орадівської сільської об`єднаної архівної установи Христинівського району на зберігання документи ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" за 1976-2012 роки в кількості 192 справи.

27. Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу (як і про затвердження звіту керуючого реалізацією майна за нормами Кодексу України з процедур банкрутства) є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури (процедури погашення боргів боржника), в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора (звіт керуючого реалізацією майна), господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором (керуючим реалізацією майна) всієї ліквідаційної процедури (процедури погашення боргів боржника), дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора (звіту керуючого реалізацією майна), зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора (керуючого реалізацією майна) щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором (керуючим реалізацією майна) активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором (керуючим реалізацією майна) заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора (звіт керуючого реалізацією майна), в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора (керуючого реалізацією майна), а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу.

28. Розгляд судом клопотання про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є процесуальною дією, яка передбачає як заслуховування звіту ліквідатора, так і думки кредиторів, які можуть підтримати звіт або надати свої заперечення проти його затвердження. Оцінка аргументів і ліквідатора, і присутніх у засіданні кредиторів є запорукою надання аргументованої оцінки повноті дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі.

29. А тому затвердження судом звіту ліквідатора, як підстави для закриття провадження у справі про банкрутство, є необхідним підсумком після етапу погашення вимог кредиторів з метою проведення судом правового аналізу повноти здійснених ліквідатором дій у ліквідаційній процедурі та отримання вичерпних правових висновків про встановлені обставини та їх наслідки.

30. Схожі за змістом правові висновки неодноразово були зроблені Верховним Судом, в яких викладались критерії належності проведення та повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство. Зокрема, в постановах: від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 16.01.2020 у справі № 910/11588/1, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 10.06.2020 у справі № 910/12809/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 17.09.2020 у справі № 10-18/5218, від 12.11.2020 у справі № Б-24/39-09, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18.

31. Судом апеляційної інстанції встановлено, що аргументи скаржника щодо наявності у ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" не встановлених ліквідатором активів, зокрема не включення в ліквідаційну масу залізничної колії, агрегатів, прибудованих приміщень не підтверджено належними доказами та спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами та умовами виконання іпотечного договору від 28.12.2005, за яким наявне на орендованій земельній ділянці нерухоме майно передано в іпотеку разом з усіма приналежностями.

32. З огляду на викладене, аргументи скаржника щодо ненадання судом апеляційної інстанції оцінки вказаним обставинам спростовуються наведеним та визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними і необґрунтованими, а тому відхиляються Судом. При цьому, враховуючи наведене, аргументи скаржника (пункт 15.5 постанови) фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

33. Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що заявленим скаржником запереченням і клопотанням щодо дій ліквідатора в межах процедури банкрутства ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" та вимозі його відсторонення суд давав оцінку зокрема в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 17.09.2019, залишеній без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020.

34. Аргументи скаржника (пункт 15.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

34.1 Судом апеляційної інстанції встановлено, що 19.03.2021 до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшла "Апеляційна скарга (уточнення та роз`яснення)", в яких скаржник заявив уточнення, роз`яснення та доповнення до апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.04.2020 у цій справі та передати справу до місцевого суду на новий розгляд в іншому складі суду; відсторонити від виконання обов`язків ліквідатора Левченка В.М. та призначити нового ліквідатора проведення інвентаризації основних засобів боржника, для створення ліквідаційної маси боржника; постановити окрему ухвалу по направленню до правоохоронних органів по факту приховування активів боржника та умисного невиконання рішення суду; зупинити виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 29.04.2020 в цій справі.

34.2 Принцип верховенства права полягає у тому, що лише закон має регламентувати порядок здійснення судочинства у господарських судах, а суди і судді повинні діяти виключно в рамках законів (якими у цьому випадку є Конституція України та чинна редакція Господарського процесуального кодексу України).

34.3 Частиною першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України..

34.4 ЄСПЛ зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення ЄСПЛ у справі "Воловік проти України" від 06.12.2007 N 15123/03, § 45).

34.5 Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

34.6 ЄСПЛ зауважує, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення ЄСПЛ у справі "Дія 97" проти України" від 21.10.2010 N 19164/04, § 47).

34.7 Аналіз змісту частини першої статті 266 Господарського процесуального кодексу України дозволяє зробити висновок про запровадження законодавцем процесуального імперативу стосовно залишення без розгляду судом доповнення чи зміни апеляційної скарги, за межами строку на апеляційне оскарження.

34.8 Оскільки в силу частини першої статті 266 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її лише протягом строку на апеляційне оскарження, який визначений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України як 10 днів з дня прийняття ухвали, враховуючи те, що "Апеляційна скарга (уточнення та роз`яснення)" надійшли від скаржника до суду апеляційної інстанції лише 19.03.2021, то суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про необхідність залишення без розгляду нових вимог ОСОБА_2 та правомірно переглядав ухвалу суду першої інстанції, з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 04.02.2021, в межах вимог раніше поданої апеляційної скарги конкурсного кредитора ОСОБА_2 , в якій скаржник просив скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.04.2020 в справі повністю та направити на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення клопотання стосовно відсторонення ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Левченка В.М. від виконання обов`язків та проведення належної інвентаризації основних засобів виробництва.

35. Аргументи скаржника (пункти 15.2, 15.3, 15.4, 15.6 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

35.1 В постанові Верховного Суду від 04.02.2021 підставою для направлення цієї справи на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції було зазначено те, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися доводи скаржника про те, що ліквідатором банкрута не виконано вимогу ухвали Господарського суду Черкаської області від 13.04.2017 у цій справі стосовно обов`язку ліквідатора надати документи персоніфікованого обліку на ОСОБА_2 до Уманського об`єднаного управління ПФУ Черкаської області про нарахування заробітної плати по рокам та місяцям.

35.2 При новому розгляді судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання вимог ухвали Господарського суду Черкаської області від 13.04.2017 ліквідатором ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" направлялись на адресу Уманського ОУПФУ в Черкаській області відомості про нарахування заробітної плати станом на квітень 2017, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією відомостей про нарахування заробітної плати станом на квітень 2017 з доказом їх відправлення 23.05.2017.

35.3 Крім того, як встановлено судами при розгляді справи № 05-10-14-01-08/103, ОСОБА_2 звільнено з посади голови правління 08.08.2001, однак у день звільнення розрахунку з ним проведено не було, належна до виплати сума по заробітній платі складала 1 712,94 грн. Вказана сума заробітної плати була виплачена 27.12.2004. Ці обставини встановлені рішенням Уманського міськрайонного суду від 02.10.2009 у справі № 2-110-2009 (т. 26 а.с. 87).

35.4 Ухвалою суду від 20.12.2002 порушено провадження у справі про банкрутство боржника.

35.4 14.08.2006 рішенням Монастирищенського районного суду у справі № 2-33/06 (т. 26 а.с. 89) позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково, визнано незаконними і недійсними рішення Спостережної ради СВАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" № 2/08-1 від 08.08.2001, № 2/08-2 від 08.08.20014, № 2/08-3 від 10.08.2001 та наказ № 2/08-1 від 13.08.2001 в частині звільнення ОСОБА_2 з посади голови правління СВАТ "Христинівський завод комбікормів і круп"; поновлено останнього на цій посаді з 09.08.2001 та стягнуто на його користь середній заробіток (із розрахунку 514,25 грн) за час вимушеного прогулу за період з 27.07.2005 по 14.08.2006 у розмірі 6 451,50 грн та 100 грн витрат на правову допомогу. При цьому рішенням належна звільненому працівникові сума не стягувалась, а стягнено лише середній заробіток за час вимушеного прогулу.

35.5 Судом апеляційної інстанції встановлено, що 29.11.2006 ОСОБА_2 поновлено на посаді голови правління ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп". (т. 31 а.с. 79). 29.11.2006 ОСОБА_2 подано заяву про звільнення із займаної посади за згодою сторін відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. (т. 31 а.с. 114). 29.11.2006 ОСОБА_2 звільнено із займаної посади наказом № 99-К (т. 31 а.с. 115) та проведено з ним повний розрахунок: здійснено виплату компенсації за невикористані щорічні відпустки за період з 2001 по 2006 в сумі 4709 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 29.11.2006 № 78 (т. 31 а.с. 116), а також виплачено повністю грошові кошти, присуджені рішенням Монастирищенського районного суду від 14.08.2006 у справі № 2-33/06 в сумі 6 551,50 грн., що підтверджується заявою від 29.11.2006 (т. 31 а.с. 117) на ім`я начальника ДВС у Христинівському районі про закриття виконавчого провадження про стягнення 6551,50 грн. за вказаним рішенням у зв`язку із проведенням повного розрахунку, а також постановою державної виконавчої служби у Христинівському районі від 29.11.2006 у ВП № 2552797 (яке було відкрите 27.11.2006, т. 31 а.с. 137-138). У день поновлення на роботі та звільнення, 29.11.2006, ОСОБА_2 не працював, отримав належні йому до виплати кошти, написав заяву на ім`я начальника ДВС у Христинівському районі про закриття виконавчого провадження про стягнення 6 551,50 грн і разом з державними виконавцями залишив територію підприємства, що підтверджується посвідченою нотаріально письмовою заявою свідка від 06.04.2018 (т.31 а.с.136).

35.6 07.02.2007 рішенням апеляційного суду Черкаської області у справі № 22ц-96-2007 (зміненим додатковим рішенням апеляційного суду Черкаської області від 27.03.2007, т. 26 а.с. 90-104) апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Монастирищенського районного суду у справі № 2-33/06 від 14.08.2006 змінено в частині визначення розміру суми середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 з 6 451,50 грн до 7 689,39 грн та в частині періоду, за який цю суму нараховано (за період з 09.08.2001 по 14.08.2006), а також стягнуто 3 000 грн моральної шкоди. При цьому: рішенням суду належна до виплати сума по заробітній платі не стягувалась, а стягнено лише середній заробіток за час вимушеного прогулу; відмовляючи у стягненні індексації визначеної суми суди першої і апеляційної інстанцій виходили з обставин відсутності невиплаченої заробітної плати ОСОБА_2 на час їх винесення.

35.7 Судом апеляційної інстанції встановлено, що 10.04.2007 на виконання рішення апеляційного суду Черкаської області від 07.02.2007 у справі № 22ц-96-2007р в частині стягнення 7 689,39 грн середньомісячного заробітку видано виконавчий лист № 2-33-2006р (т. 26 а.с. 193). В графі "відмітки судового виконавця про виконання рішення або про повернення виконавчого листа стягувачу" присутні написи: "1. Стягнуто 1 599,53 грн. В.о.начальника ДВС Казорчук С.М. 2. 06.06.2007 Відмовлено у відкритті. Гол.держ. виконавець Коркішко О.В., 3. Повернуто як виконаний. Начальник ДВС Мельник Б.Р.". 18.12.2007 старшим державним виконавцем відділу ДВС Христинівського районного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 4057115 за виконавчим листом № 2-33 від 10.04.2007, виданим на підставі рішення Монастирищенського районного суду про стягнення 7 689,39 грн у зв`язку із сплатою боргу в повному обсязі згідно з видатковим касовим ордером від 18.12.2007 (т. 31 а.с. 124). 19.04.2007 на виконання рішення апеляційного суду Черкаської області від 07.02.2007 у справі № 22ц-96-2007р в частині стягнення 3000 грн моральної шкоди видано виконавчий лист №2-332007. В графі "відмітки судового виконавця про виконання рішення або про повернення виконавчого листа стягувачу" присутні написи: "1. 06.06.2007 відмовлено у відкритті. Головний державний виконавець Коркішко О.В. 2. Станом на 27.01.2009 згідно ухвали Господарського суду зупинено виконання провадження. Державний виконавець Ночієва Р.В.".

35.8 02.10.2009 Уманським міськрайонним судом Черкаської області у справі № 2-110-09 прийнято заочне рішення (т.26 а.с.87) про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_2 , стягнуто на користь останнього 157 065,48 грн середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати, 8 100 грн компенсації за невикористані відпустки та 5 000 грн. моральної шкоди. При цьому, у останньому не вказано конкретний період, за який стягнено середній заробіток за весь час затримки заробітної плати, але його розрахунок здійснено за 81 місяць та виходячи із розміру середньомісячного заробітку, визначеного управлінням праці та соціального захисту Христинівської райдержадміністрації.

35.9 Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання рішення Уманського міськрайонного суду 22.12.2009 видано виконавчий лист (т. 26 а.с. 82). В графі "відмітки судового виконавця про виконання рішення або про повернення виконавчого листа стягувачу" містяться записи державного виконавця Діденко М.М.: "1. Стягнуто кошти в сумі 33 687,66 грн - 21.10.2011; 2. Станом на 20.12.2012 стягнуто кошти в сумі 39 969,96 грн; 3. Станом на 26.06.2013 стягнуто боргу в сумі 40 203,59 грн".

35.10 25.11.2014 постановою господарського суду Черкаської області боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

35.11 20.01.2015 (вх.суду № 1598/158 від 22.01.2018) ОСОБА_2 подано до суду заяву про визнання його конкурсним кредитором боржника на суму 50 393,22 грн, з них: 47 393,22 грн залишку заборгованості за виконавчим листом від 22.12.2009, виданим на виконання рішення Уманського міськрайонного суду від 02.10.2009 у справі № 2-110-2009 та 3000 грн моральної шкоди за додатковим рішенням апеляційного суду Черкаської області від 27.03.2007 у справі № 22ц-96-2007. 26.01.2015 вх.суду № 1912/15 (т. 26 а.с. 191) заявником подано доповнення до позовної заяви із вимогою приєднати до неї виконавчий лист на суму 6 090,39 грн, включити його вимоги на цю суму до реєстру вимог кредиторів та вказано, що при поновленні його на роботі йому було виплачено 1 599 грн. Фактично ж було виплачено 1 599,53 грн. 12.03.2015 (вх.суду № 6262/15 від 16.03.2015, т. 27 а.с. 56) заявником подано доповнення-уточнення, згідно з яким збільшено кредиторські вимоги до суми 9 647 796,10 грн, шляхом нарахування на суму заборгованості 50 393,92 грн та суму 82 508,67 грн (яка згідно з довідкою Христинівського районного управління юстиції від 11.03.2015 № 1827 є сумою коштів, перерахованих на користь заявника 30.11.2014) донараховано інфляційних та 3% річних. 06.04.2015 вх.суду № 8447/15 (т.27 а.с.113) подано заперечення на повідомлення арбітражного керуючого Левченка В.М. (яке заявник просив вважати доповненням до доповнення-уточнення від 12.03.2015), згідно з яким заявник просив визнати його кредитором боржника на суму 12 874 044,41 грн. (з них за період з листопада 2009 по листопад 2014: 12 376,30 грн. - 3% річних, 1 178 388,87 грн - інфляційні, 2 420 863,20 грн компенсації, 8 276 472,40 грн середнього заробітку за весь час затримки його виплати).

35.12 Ухвалою суду від 20.04.2015, яку постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 залишено без змін, вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано його кредитором боржника на суму 50 393,22 грн у першу чергу задоволення. 06.10.2015 додатковою постановою Київського апеляційного господарського суду уточнено резолютивну частину постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015: ухвалу суду від 20.04.2015 змінено в частині черги задоволення визнаних вимог ОСОБА_2 на суму 50 393,22 грн з першої на четверту.

35.13 03.11.2015 постановою Вищого господарського суду України постанову від 30.06.2015 та додаткову постанову від 06.10.2015 Київського апеляційного господарського суду скасовано, справу в скасованій частині направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

35.14 11.01.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду, яку постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2016 залишено без змін, ухвалу суду від 20.04.2015 в частині відхилення грошових вимог ОСОБА_2 до боржника в сумі 10 625,50 грн та віднесення його грошових вимог в сумі 8 000 грн моральної шкоди до першої черги задоволення вимог кредиторів скасовано. Визнано та зобов`язано ліквідатора банкрута включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ОСОБА_2 до боржника: в сумі 10 626,15 грн в четверту чергу задоволення; в сумі 8 000 грн моральної шкоди в четверту чергу задоволення.

35.15 03.06.2016 ухвалою Київського апеляційного господарського суду виправлено описку, допущену в п.3 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016: замінено вказану суму 10 626,15 грн вимог ОСОБА_2 , які підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів, сумою 10 625,50 грн.

35.16 Судом апеляційної інстанції встановлено, що 16.11.2016 (вх.суду № 23640/16 від 21.11.2016, т. 29 а.с. 8) ОСОБА_2 подано додаткову позовну заяву з вимогою до боржника на суму: 989 238,11 грн (в тому числі: 238 506,84 грн середньомісячного заробітку за весь час затримки заробітної плати; 383 262,16 грн компенсації за затримку її виплати; 123 869,11 грн індексації заробітної плати та 243 600 грн. моральної шкоди). 07.04.2017 заявник подав "уточнення до позовної заяви від 22.05.2015 року" від 05.04.2016 (вх.суду № 7997/17 від 07.04.2017), яке з уточненням заявника від 12.04.2017 (вх.суду № 8402/17 від 13.04.2017), є предметом судового розгляду в тій частині, в якій скасована ухвала суду від 13.04.2017 (т. 30 а.с. 27) з вимогами стягнути з боржника: 234 628,68 грн середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу (який ґрунтується на рішенні Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.08.2006 у справі № 2-33/06, зміненому рішенням апеляційного суду Черкаської області від 07.023.2007 та додатковим рішенням апеляційного суду Черкаської області від 27.03.2007 у справі № 22ц-96-2007), 16 540,55 грн інфляційних та 1 846,14 грн. 3% річних від простроченої суми; 176 456,28 грн середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу (який грунтується на рішенні Уманського міськрайонного суду від 09.10.2009 у справі № 2-110-09) 86 873,20 грн інфляційних та 12 143,51 грн 3% річних від простроченої суми; 243 600 грн моральної шкоди; зобов`язати боржника надати коригуючі документи персоніфікованого обліку на ОСОБА_2 до Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про нарахування заробітної плати відповідно до рішення суду по місяцях та роках. В ході розгляду справи ОСОБА_2 подано "Уточнення до позовної заяви від 16.11.2016 відповідно заперечень боржника" від 12.04.2017 (вх.суду № 8402/17 від 13.04.2017, т. 30 а.с. 173), в якому заявник, враховуючи заперечення боржника від вимог щодо компенсації та індексації відмовився, просив стягнути з боржника середньомісячний заробіток за весь час затримки заробітної плати в розмірі 234 628,68 грн та моральну шкоду в розмірі 243 600 грн.

35.17 Ухвалою суду від 13.04.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017: провадження в частині вимог про стягнення компенсації та індексації на суму заборгованості по заробітній платі за весь час затримки по день фактичного розрахунку припинено; вимоги про стягнення середньомісячного заробітку за весь час затримки та відшкодування моральної шкоди додаткову позовну заяву з уточненнями до неї від 07.04.2017 та від 13.04.2017 задоволено частково; визнано ОСОБА_2 кредитором публічного акціонерного товариства "Христинівський завод комбікормів і круп" на суму 178 395,36 грн середньомісячного заробітку за весь час затримки заробітної плати, включивши їх до реєстру вимог кредиторів в першу чергу; в частині вимог про відшкодування моральної шкоди в сумі 243 600 грн відмовлено.

35.18 Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 вищевказані судові рішення скасовано частково (в частині визнання заявника кредитором ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" першої черги на суму 178 395,36 грн середньомісячного заробітку за весь час затримки заробітної плати) та передано справу в цій частині на новий розгляд до господарського суду Черкаської області. Вказана постанова мотивована тим, що господарські суди попередніх інстанцій, в порушення приписів статті 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України: не надали належну правову оцінку доводам ліквідатора банкрута з приводу того, що сума 6 090 грн. 36 коп. (на яку гр. ОСОБА_2 здійснені відповідні нарахування) є сумою середнього заробітку за час вимушеного прогулу; не встановили правову природу коштів, за затримку виплати яких гр. ОСОБА_2 були здійснені відповідні нарахування; чи відноситься ця заборгованість до сум, які підлягають виплаті працівнику під час звільнення, та чи застосовуються в цьому випадку приписи статей 116, 117 Кодексу законів про працю України; не встановили чи можливе за порушення трудових прав працівника при одному звільненні одночасне застосування стягнення середнього заробітку як за статтею 117 Кодексу законів про працю України так і за статтею 235 Кодексу законів про працю України.

35.19 Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2018 за заявою ОСОБА_2 роз`яснено, що скасування постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 та ухвали Господарського суду Черкаської області від 13.04.2017 у справі № 17-05-10-14-01-08/103 у частині визнання громадянина ОСОБА_2 кредитором ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" першої черги на суму 178 395, 36 грн середньомісячного заробітку за весь час затримки заробітної плати з направленням справи на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області означає, що вимоги ОСОБА_2 підлягають повторному перегляду під час нового розгляду справи, та обов`язок суду першої інстанції під час нового розгляду заново проаналізувати обґрунтованість таких кредиторських вимог та визначити їх черговість у тій частині, у якій вимоги ОСОБА_2 буде визнано судом першої інстанції обґрунтованими.

35.20 Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.04.2018 у задоволенні "уточнення до позовної заяви від 22.05.2015 року" від 05.04.2016 (зареєстровано судом 07.04.2017 за №7997/17) з "уточненням до позовної заяви від 16.11.2016 року відповідно заперечень боржника" від 12.04.2017 (зареєстровано судом 13.04.2017 за №8402/17) в частині вимог, які передані на новий розгляд постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 відмовлено повністю. За результатами виконання вказівок, які містяться у постанові Вищого господарського суду України від 20.09.2017 судом встановлено: що обґрунтованими є доводи ліквідатора банкрута про те, що сума 6 090 грн 36 коп (на яку гр. ОСОБА_2 здійснені відповідні нарахування) є сумою середнього заробітку за час вимушеного прогулу (з тим уточненням, що математично різниця цієї суми складає 6 089,86 грн); що правова природа цих коштів - середній заробіток за час вимушеного прогулу, але не "середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку", не "належна звільненому працівникові сума" та не заборгованість по заробітній платі; що ця сума не відноситься до сум, які підлягають виплаті працівнику у момент звільнення, оскільки на момент звільнення (ні першого 08.08.2001, ні другого 29.11.2006) вона не існувала, а виникла лише за рішенням суду одночасно з поновленням на роботі; що у даному випадку приписи статей 116 і 117 Кодексу законів про працю України не застосовуються, оскільки вони застосовуються у разі законного звільнення. У даному ж випадку було незаконне звільнення 08.08.2001, тому підлягають застосуванню норми статті 235 Кодексу законів про працю України, як вони й були застосовані рішенням Монастирищенського районного суду у справі № 2-33/06 від 14.08.2006 (зміненому рішенням апеляційного суду Черкаської області у справі № 22ц-96-2007р та додатковим рішенням апеляційного суду Черкаської області від 27.03.2007).

35.21 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 вказала, що за змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

35.22 При цьому, хоча у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 фактичні обставини і не є аналогічними зі справою № 05-10-14-01-08/103, проте у ній викладені правові висновки щодо питання визначення структури заробітної плати, а тому в цьому випадку суд апеляційної інстанції правомірно покликався на правові висновки викладені у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду.

35.23 Також, аналогічна правова позиція щодо визначення структури заробітної плати викладена в постановах Верховного Суду від 10.11.2020, від 17.11.2020 у справі № 910/24323/16, в яких правовідносини є подібними до правовідносин у справі № 05-10-14-01-08/103.

36. Аргументи скаржника про те, що йому не було виплачено середній заробіток за весь час затримки заробітної плати в сумі 50 393, 22 грн визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

36.1 Згідно із пунктом 5 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

36.2 Відповідно до частини другої статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

36.3 Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

36.4 Згідно частини сьомої статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.

36.5 З огляду на викладене, задоволення вимог кредиторів не в повному обсязі, у зв`язку із недостатністю майна боржника та набуття вказаними вимогами статусу таких, що є погашеними, є передбаченим чинним законом випадком який, за умови вчинення у процедурі ліквідації юридичної особи всіх передбачених законом дій, не може бути підставою для відмови у затвердженні звіту ліквідатора та як наслідок у ліквідації юридичної особи - банкрута і закритті провадження у справі про банкрутство.

37. Аргументи скаржника (пункт 15.7 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

37.1 У касаційній скарзі не зазначено причини, які безпосередньо перешкоджали скаржнику взяти участь у судовому засіданні суду першої інстанції 29.04.2020, тоді як саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів.

37.2 Згідно з положеннями частини першої статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

37.3 Суд звертає увагу, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким статтю 197 Господарського процесуального кодексу України доповнено частиною четвертою згідно якої під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

37.4 На реалізацію зазначених положень Закону наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020 затверджено "Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду" яким передбачено, що учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

37.5 Відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

37.6 ЄСПЛ неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

37.7 Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії").

37.8 На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

37.9 Тож скаржник та/або його представник не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду, в тому рахунку з використанням власних технічних засобів відповідно до частин першої та четвертої статті 197 Господарського процесуального кодексу України, проте цим право не скористався.

37.10 При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

38. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

39. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

40. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

41. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

42. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

43. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

44. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

45. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних ухвали та постанови були дотримані.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 від 10.04.2021 року на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.04.2020 у справі № 05-10-14-01-08/103 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.04.2020 у справі № 05-10-14-01-08/103 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк