Рішення

від 24.06.2021 по справі 400/2454/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2021 р. № 400/2454/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, вул. Миру, 5, с. Радсад, Миколаївський район, Миколаївська область, 57160, про:визнання протиправним та скасування рішення № 49від 09.10.20 р., зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення № 49 від 09.10.2020 про відмову у задоволенні клопотання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 34,4633 га, кадастровий номер 4824280700:03:000:0370, що розташована в межах території Кіровської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 34,4633 га, кадастровий номер 4824280700:03:000:0370, що розташована в межах території Кіровської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач при прийняття спірного рішення не врахував висновки суду і вдруге відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства з тих самих підстав, які не передбачені ч.7 ст.118 ЗК України.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки рішенням Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 27.02.2019 № 7 Про резервування земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Радсадівської сільської ради були зарезервовані земельні ділянки під громадські пасовища до переліку яких, зокрема включена земельна ділянка із кадастровим номером: 4824280700:03:000:0370. Згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, до земель загального користування належать землі будь-якої категорії, які використовуються як громадські пасовища. Відповідно до ч.4 ст.83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність належать землі загального користування. Також ст.34 ЗК України передбачено, що громадяни можуть саме орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Рішення суду по справі № 400/1496/20 було виконано, оскільки рішенням було зобов`язано повторно розглянути заяву позивача: або надати дозвіл, або відмовити, що і було зроблено спірним рішенням.

Справа слухається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

08 вересня 2020 року Миколаївським окружним адміністративним судом було ухвалено рішення по справі № 400/1496/20, яким частково задоволено позов ОСОБА_1 до Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області та визнано протиправною бездіяльність Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 15.11.2019 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га кадастровий номер 482480700:03:000:0370, що розташована в межах території Кіровської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.11.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

На виконання рішення суду 09 жовтня 2020 року на XXV черговій сесії VIII скликання Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області було розглянуто заяву позивача і прийнято рішення № 49 Про надання дозволу громадянці України ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою для ведення селянського господарства , яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , орієнтовною площею 2 га ( із масиву кадастровий номер 4824280700:03:000:0394) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в межах території Кіровської сільської ради на підставі рішення № 7 XIV сесії Радсадівської сільської ради від 27.02.2019 року Про резервування земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Радсадсадівської сільської ради , оскільки заявлена земельна ділянка знаходиться в резерві Радсадівської сільської ради під пасовища.

Рішенням Радсадівської сільської ради № 7 від 27.02.2019 вирішено зарезервувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, що розташовані в межах території Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, до яких включена земельна ділянка з кадастровим номером 482480700:03:000:0370 площею 34,4633га, з яких пасовища 8,6408 га, під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями та дворами 25,8225га- використання громадські пасовища.

Відповідно до ч. 1 ст.122 Земельного Кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч. 6, 7 ст. 118 Земельного Кодексу України передбачено, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Земельним кодексом України передбачено, що єдиною підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації.

У частині сьомій статті 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: прийняти рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу (якщо для цього є передбачені законом підстави).

Відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чи відмову у його наданні у формі рішення, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл.

Спірне рішення відповідача мотивовано тим, що земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність зарезервована. Ніяких застережень спірне рішення стосовно того, що бажана земельна ділянка відноситься до пасовища, тому відповідно до ст.34 ЗК України вона не може бути передана позивачу у власність, а може надаватись тільки в оренду не містить.

Відповідно до ч.1 ст.34 ЗК України передбачено, що громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Землі для сінокосіння та випасу худоби можуть надаватись тільки в оренду, а не у власність, як того бажає позивач.

За таких обставин, прийняте відповідачем рішення ніяким чином не узгоджується з підставами для відмови передбаченими ч.7 ст.118 Земельного Кодексу України та будь-якими нормами Земельного Кодексу, які б надавали відповідачу право відмовляти громадянину України в отриманні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Тільки у відзиві відповідач зазначає про неможливість надання позивачу бажаної земельної ділянки, оскільки вона віднесена до пасовищ. Але суд надає оцінку спірному рішенню ретроспективно, на підставі тих норм та обставин, які в ньому зазначені, тому відповідач не може відмовити у наданні дозволу на розробку проекту землеустрої з підстав резервування земельної ділянки з метою сприяння соціально-економічного розвитку, ефективного та раціонального використання земельного фонду сільської ради.

Відтак, спірне рішення належить скасувати, як таке, що не відповідає вимогам ст.2 КАС України, а саме воно є необґрунтованим.

Крім того позивач просить надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення кадастровий номер 482480700:03:000:0370, а у спірному рішенні відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрої площею 2 га із масиву кадастровий номер інший, а саме 4824280700:03:000:0394.

Позовна вимога в частині зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 34,4633 га, кадастровий номер 4824280700:03:000:0370, що розташована в межах території Кіровської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області задоволенню не підлягає, оскільки звернувшись до Публічної кадастрової карти, суд з`ясував, що земельної ділянки з кадастровим номером 482480700:03:000:0370 станом на день розгляду справи в кадастрі не існує. У матеріалах справи відсутні дані стосовно поділу зазначеної земельної ділянки та її цільового призначення, але якщо брати до уваги додаток до рішення № 7 від 27.02.2019, то бажана земельна ділянка відносилась до пасовищ, тому може бути передана тільки в оренду, а не у власність як то передбачено ст.34 ЗК України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, позов належить задовольнити частково.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України підлягають розподілу відповідно до задоволених вимог позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (вул. Миру, 5, с. Радсад, Миколаївський район, Миколаївська область, 57160, ідентифікаційний код 04375636) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 49 від 09.10.2020 року.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (вул. Миру, 5, с. Радсад, Миколаївський район, Миколаївська область, 57160, ідентифікаційний код 04375636) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні), сплачений квитанцією № 0.0.2079718979.1 від 08.04.2021 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко