Рішення

від 24.06.2021 по справі 640/1191/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2021 року м. Київ № 640/1191/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Комбі Арма доГоловного управління Державної податкової служби у місті Києві провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбі Арма" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якій просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 16.12.2020 №391083 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбі Арма" критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 11.01.2021 №7019 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбі Арма" критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбі Арма" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю рішень контролюючого органу, оскільки у відповідача не було законних підстав для включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбі Арма" до переліку ризикових платників податку, що свідчить про необгрунтованість таких рішень як нормативно, так і документально. Як зазначив позивач, оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесеня позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою "наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій", що визначає ризиковість здійснення господарської операції". Відповідачем повністю проігноровано наданні Товариством з обмеженою відповідальністю "Комбі Арма" пояснення, додані копії документів та детальний розпис специфіки діяльності. Крім того, позивач зауважив, що оскаржувані рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містять переліку конкретних фактичних даних про підприємство позивача, які б могли свідчити про наявність ознак ризиковості, як і не містять відповідного законодавчого обґрунтування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2021 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 04.06.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого остінній не може погодитись з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Представник відповідача пояснив, що внесення контролюючим органом до електронної бази даних інформації, незалежно від джерел її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу та спрямована на виконання своїх обов`язків в порядку, передбаченому Податковим кодексом України. Також відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19, в якій суд дійшов висновку, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Позивачем 11.06.2021 подано до суду відповідь на відзив, в якій останній наголосив на тому, що до відзиву на позовну заяву відповідачем не додано належних доказів правомірності прийнятого оскаржуваного рішення. Відповідач безпідставно ініціював перевірку та в результаті чого виніс оскаржуване рішення.

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі, а також після неодноразових звернень представника позивача про прискорення розгляду справи з мотивів неможливості повноцінного ведення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбі Арма", оскільки предметом розгляду даної справи є оскарження рішення контролюючого органу, яким позивача внесено до переліку ризикових підприємств.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши всі наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю КОМБІ АРМА (надалі - позивач) було сформовано податкові накладні №199 від 21.10.2019, №16 від 14.11.2019 та направлено їх для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.

За наслідками вказаної операції позивачем отримано квитанції, згідно з якими реєстрація вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена. Підставою для зупинення реєстрації вказаної податкової накладної було зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Для виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбі Арма"з переліку ризикових платників податку позивачем на адресу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві направлено повідомлення від 08.12.2020 №1 про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

До вказаних пояснень та для прийняття рішення про невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, останнім долучено копії наступних документів: копія договору оренди складських приміщень №144 від 18.06.2019; копія договору оренди офісного приміщення на території складської площини №145 від 18.06.2019; копія договору оренди юридичного адресу №09-87 від 18.03.2019; копія податкової накладної №109 від 28.10.2019; копія квитанції №1 від 28.10.2019; копія банківського платіжного доручення №4575 від 30.10.2019; копія банківського листа №13642-6965 від 06.12.2019; копія видаткової накладної №Ц-000045082 від 28.10.2019; копія видаткової накладної №ВВКА00004 від 28.10.2019; копія довіреності №549720 від 28.10.2019; копія договору поставки з покупцем №211019-1 -Ви від 21.10.2019; копія договору поставки з постачальником №01 434 19 від 22.10.2019; копія рахунку на оплату №У-000023387 від 25.10.2019; копія податкової накладної від постачальника №8344 від 28.10.2019; копія товарно-транспортної накладної №ВВКА000000000000001 від 28.10.2019; копія податкової накладної №16 від 14.11.2019; копія квитанції №1 від 14.11.2019; копія банківського платіжного доручення №4848 від 14.11.2019; копія банківського листа №136426964 від 06.12.2019; копія видаткової накладної №43062 від 14.11.2019; копія видаткової накладної №ВВКА00047 від 15.11.2019; копія довіреності №2 від 15.11.2019; копія договору з постачальником №151-19 від 01.11.2019; копія договору з покупцем №281019-3-Ви від 28.10.2019; копія податкової накладної від постачальника №4303 від 14.11.2019; копія товарно-транспортної накладної №ВВКА00000000000000003 від 15.11.2019; копія податкової накладної№199 від 31.10.2019; копія квитанції №1 від 31.10.2019; копія банківського платіжного доручення №4624 від 31.10.2019; копія акту надання послуг №68110 від 31.10.2019; копія видаткової накладної №68110 від 31.10.2019; копія видаткової накладної №ВВКА00007 від 01.11.2019; копія довіреності №1 від 31.10.2019; копія договору №К-43 11-19 від 31.10.2019; копія рахунку №10523 від 31.10.2019; копія податкової накладної від постачальника №68110 від 31.10.2019; копія товарно-транспортної накладної №ВВКА00000000000000002 від 01.11.2019.

Разом з тим, 30.12.2020 позивачем додатково надано відповідачу засобами електронного зв`язку в електронній формі інформацію, що свідчіть про невідповідність платника податків критеріям ризиковості та копії документів,а саме : копія пояснень №10 від 30.12.2020 від ТОВ Комбі Арма до Головного управління ДПС у м. Києві; копія договору поставки №10/019 від 01.10.2019 ТОВ Стрендж Фрост та ТОВ Комбі Арма ; копія видаткової накладної №65 від 22.10.2019 року від постачальника ТОВ Стрендж Фрост ; копія видаткової накладної №66 від 23.10.2019 від постачальника ТОВ Стрендж Фрост ; копія видаткової накладної №69 від 25.10.2019 від постачальника ТОВ Стрендж Фрост ; копія договору поставки № 101-10-Дг від 02.10.2019 ТОВ Пайп Строй та ТОВ Комбі Арма ; копія видаткової накладної №74 від 16.10.2019 року від постачальника ТОВ Пайп Строй ; копія видаткової накладної №77 від 17.10.2019 від постачальника ТОВ Пайп Строй ; копія видаткової накладної №79 від 18.10.2019 року від постачальника ТОВ Пайп Строй ; копія документу довільного характеру про підтвердження подання договору оренди складської площини №144 від 18.06.2019 ТОВ Комбі Арма ; копія Договору оренди офісного приміщення на території складської площини №145 від 18.06.2019 ТОВ Комбі Арма ; копія листа-пояснення №9 від 03.12.2019.

Однак, як зазначив позивач, контролюючим органом вказане було проігноровано та прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.12.2020 №391083 та від 11.01.2021 №7019.

Згідно з рішеннями від 16.12.2020 №391083 та від 11.01.2021 №7019 підставою для віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбі Арма" до ризикових платників податку стала наступна податкова інформація: у відповідності до пункту 8 Критеріїв ризиковості платнику податку згідно інформаційного ресурсу ДПС України, наданих пояснень та копій документів, проведено аналіз діяльності ТОВ КОМБІ АРМА , в процесі якого встановлено, що підприємством сформовано ПК (ліміт) від ризикових контрагентів-постачальників, а саме: ТОВ СТРЕНДЖ ФРОСТ , ТОВ ПАЙП-СТРОЙ .

Представник відповідача пояснив, що внесення контролюючим органом до електронної бази даних інформації, незалежно від джерел її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу та спрямована на виконання своїх обов`язків в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про відповідність/невідповідність платника податку вартості критеріям ризиковості платника податку від 16.12.2020 №391083 та від 11.01.2021 №7019, вважаючи їх протиправним та таким, що порушують його права, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до підпунктів 191.1.40 та 191.1.46 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст.193 цього Кодексу, зокрема (але не виключно):

організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Згідно із підпунктами 20.1.26, 20.1.42 та 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені у підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

користуватися інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами відповідно до закону;

проводити аналіз та здійснювати управління ризиками з метою визначення форм та обсягів податкового контролю;

здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Статтею 61 Податкового кодексу України передбачено визначення податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення, у пунктах 61.1 та 61.2 якої вказано, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

За вимогами статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до статтей 71 та 72 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація:

що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 цього Кодексу, інших звітних документах;

що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів;

про фінансово - господарські операції платників податків;

про застосування реєстраторів розрахункових операцій;

від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація:

про об`єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об`єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати;

про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків;

що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування;

про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги;

про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема: найменування платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти; податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи; вид дозвільного документа; вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ; дату видачі дозвільного документа; строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення); сплату належних платежів за видачу дозвільного документа; перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ;

про експортні та імпортні операції платників податків;

від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів;

від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;

за наслідками податкового контролю;

для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу (п.73.1 ст.73 ПК України).

Вимоги щодо обробки та використання податкової інформації визначені у статті 74 Податкового кодексу України, згідно із якими податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Внесення інформації до баз даних інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Таким чином, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому Податкового кодексу України та прийнятими на виконання вимог цього Кодексу нормативно-правовими актами. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу України, може зберігатися в інформаційних базах контролюючих органів та/або опрацьовуватися безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що ЄРПН - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно із пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Так, Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Пунктами 5-7 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п.8 Додатку 1).

Аналізуючи вищенаведені норми вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання Товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Поряд із цим іншою умовою для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є подання платником податків документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, перелік яких визначений у пункті 6 Порядку №1165, та їх перевірка комісією контролюючого органу щодо достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації. Згідно із цим можливість надання платником податків інформації та копій документів на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку прямо залежить від чіткого зазначення/розшифрування контролюючим органом у рішенні податкової інформації, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Проте, дослідивши оскаржуване рішення від 16.12.2020 №391083, а також рішення від 11.01.2021 №7019, яке було прийнято за наслідками надання додаткових документів, судом встановлено, що контролюючим органом порушено процедуру та порядок прийняття вказаних рішень.

Так, як вбачається з оскаржуваних рішень, комісія контролюючого органу дійшла висновку про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю КОМБІ АРМА критеріям ризиковості платника податку у зв`язку із отриманою в ході аналізу баз даних ДПС України податковою інформацією.

Таким чином, зі змісту оскаржуваних рішень встановлено, що відповідачем прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, що має передувати моніторингу платника податку та моніторингу такої ПН/РК, а лише у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС, що, у свою чергу, суперечить вимогам Порядку №1165.

Разом з тим, висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, підприємством сформовано ПК (ліміт) від ризикових контрагентів-постачальників, а саме: ТОВ СТРЕНДЖ ФРОСТ , ТОВ ПАЙП-СТРОЙ .

Однак, для прийняття рішення про невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, останнім на адресу контролюючого органу було направлено копії наступних документів: копія договору оренди складських приміщень №144 від 18.06.2019; копія договору оренди офісного приміщення на території складської площини №145 від 18.06.2019; копія договору оренди юридичного адресу №09-87 від 18.03.2019; копія податкової накладної №109 від 28.10.2019; копія квитанції №1 від 28.10.2019; копія банківського платіжного доручення №4575 від 30.10.2019; копія банківського листа №13642-6965 від 06.12.2019; копія видаткової накладної №Ц-000045082 від 28.10.2019; копія видаткової накладної №ВВКА00004 від 28.10.2019; копія довіреності №549720 від 28.10.2019; копія договору поставки з покупцем №211019-1 -Ви від 21.10.2019; копія договору поставки з постачальником №01 434 19 від 22.10.2019; копія рахунку на оплату №У-000023387 від 25.10.2019; копія податкової накладної від постачальника №8344 від 28.10.2019; копія товарно-транспортної накладної №ВВКА000000000000001 від 28.10.2019; копія податкової накладної №16 від 14.11.2019; копія квитанції №1 від 14.11.2019; копія банківського платіжного доручення №4848 від 14.11.2019; копія банківського листа №136426964 від 06.12.2019; копія видаткової накладної №43062 від 14.11.2019; копія видаткової накладної №ВВКА00047 від 15.11.2019; копія довіреності №2 від 15.11.2019; копія договору з постачальником №151-19 від 01.11.2019; копія договору з покупцем №281019-3-Ви від 28.10.2019; копія податкової накладної від постачальника №4303 від 14.11.2019; копія товарно-транспортної накладної №ВВКА00000000000000003 від 15.11.2019; копія податкової накладної№199 від 31.10.2019; копія квитанції №1 від 31.10.2019; копія банківського платіжного доручення №4624 від 31.10.2019; копія акту надання послуг №68110 від 31.10.2019; копія видаткової накладної №68110 від 31.10.2019; копія видаткової накладної №ВВКА00007 від 01.11.2019; копія довіреності №1 від 31.10.2019; копія договору №К-43 11-19 від 31.10.2019; копія рахунку №10523 від 31.10.2019; копія податкової накладної від постачальника №68110 від 31.10.2019; копія товарно-транспортної накладної №ВВКА00000000000000002 від 01.11.2019.

А також, 30.12.2020 позивачем додатково надано відповідачу засобами електронного зв`язку, в електронній формі, інформацію, що свідчіть про невідповідність платника податків критеріям ризиковості та копії документів,а саме : копія пояснень №10 від 30.12.2020 від ТОВ Комбі Арма до Головного управління ДПС у м. Києві; копія договору поставки №10/019 від 01.10.2019 ТОВ Стрендж Фрост та ТОВ Комбі Арма ; копія видаткової накладної №65 від 22.10.2019 року від постачальника ТОВ Стрендж Фрост ; копія видаткової накладної №66 від 23.10.2019 від постачальника ТОВ Стрендж Фрост ; копія видаткової накладної №69 від 25.10.2019 від постачальника ТОВ Стрендж Фрост ; копія договору поставки № 101-10-Дг від 02.10.2019 ТОВ Пайп Строй та ТОВ Комбі Арма ; копія видаткової накладної №74 від 16.10.2019 року від постачальника ТОВ Пайп Строй ; копія видаткової накладної №77 від 17.10.2019 від постачальника ТОВ Пайп Строй ; копія видаткової накладної №79 від 18.10.2019 року від постачальника ТОВ Пайп Строй ; копія документу довільного характеру про підтвердження подання договору оренди складської площини №144 від 18.06.2019 ТОВ Комбі Арма ; копія Договору оренди офісного приміщення на території складської площини №145 від 18.06.2019 ТОВ Комбі Арма ; копія листа-пояснення №9 від 03.12.2019.

При цьому суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваних рішень.

Крім того у ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, як і не надано суду жодного доказу, який слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень та були покладені в основу прийняття таких рішень.

Також, контролюючий орган, після отримання від позивача повідомлення з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надходило. Також, в оскаржуваному рішення не надано жодної оцінки поданим документам позивача.

Крім того, оскаржувані рішення відповідача є актами індивідуальної дії стосовно позивача.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, рішення комісії від 16.12.2020 №391083 та рішення від 11.01.2021 №7019 не відповідють критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Як вже зазначено судом у ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, як і не надано суду жодного доказу, який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений в основу прийняття оскаржуваного рішення.

Суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для Товариства у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Щодо посилань відповідача на постанову Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі № 240/3665/19, суд зазначає наступне.

Предметом спору у справі № 240/3665/19 було рішення контролюючого органу, оформлене протоколом про внесення Товариства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості на підставі підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку визначених Порядком № 117.

На час прийняття Головним управлінням ДПС у м. Києві рішень від 04.12.2020 №214821 та від 05.01.2021 №191688 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, Порядок № 117 втратив чинність у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Порядок № 117 та Порядок №1165 передбачають кардинально різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Отже, з наведеного вбачається, що Порядком №1165 встановлена можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 у справі №340/474/20 (адміністративне провадження №К/9901/29952/20), право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку .

Також Верховний Суд у своїй постанові наголосив на тому, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на обставини, наявними в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на викладене, рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому може бути оскаржено у судовому порядку.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваних рішень, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КОМБІ АРМА підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю КОМБІ АРМА критеріям ризиковості платника податку від 16.12.2020 №391083 та рішення від 11.01.2021 №7019.

В даному випадку, задоволення позовних вимог про зобов`язання комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю КОМБІ АРМА з переліку ризикових платників податку, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КОМБІ АРМА задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю КОМБІ АРМА критеріям ризиковості платника податку від 16.12.2020 №39108.

3. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю КОМБІ АРМА критеріям ризиковості платника податку від 11.01.2021 №7019.

4. Зобов`язати комісію Головного управління Державної податкової служби у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю КОМБІ АРМА з переліку ризикових платників податку.

5. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КОМБІ АРМА (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 28, оф. 402 код ЄДРПОУ 42617138) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 540, 00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.