Рішення
від 24.06.2021 по справі 756/15474/20
ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24.06.2021 Справа № 756/15474/20

Ун.№756/15474/20

Пр.№2/756/2410/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2021 року суддя Оболонського районного суду м.Києва Майбоженко А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Завод Маяк про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому посилається на те, що 21.08.2020 року після звільнення у зв`язку з власним бажанням з ПАТ Завод Маяк їй не було виплачено заборгованість по заробітній платі у загальному розмірі 160 000 грн, а тому просить стягнути з відповідача на її користь вказану суму заборгованості та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з дня звільнення і до ухвалення рішення в даній справі.

29.04.2021 року судом отримано відзив представника відповідача щодо позову, в якому відповідач визнає позовні вимоги частково, визнав позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 50 944,02 грн та заперечив щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки на рахунки Акціонерного товариства Завод Маяк накладено арешт, внаслідок чого відповідач в день звільнення позивачки не мав можливості провести вказаний розрахунок.

Зазначив, що на момент звернення позивачки до суду частка заборгованості була сплачена відповідачем, а саме за період з 01.03.2019 року по 31.05.2019 року у розмірі 19 480,27 грн, з 01.06.2019 року по 31.12.2019 року у розмірі 42 901 грн та за період 01.03.2019 року по 31.12.2019 року у розмірі 62 381,63 грн. Враховуючи викладене, вважає, що спірний період, за який позивачці не було виплачено заробітну плату є січень - серпень 2020 року у розмірі 50 944,02 грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Після звільнення ОСОБА_1 21.08.2020 року з ПАТ Завод Маяк роботодавцем не проведено розрахунок по заробітній платі.

Станом на дату звільнення невиплачена ОСОБА_1 заробітна плата складає 50 944,02 грн.

Частиною 1 ст. 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За приписами ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.

Враховуючи вказані вимоги чинного законодавства, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі обґрунтованими лише в частині стягнення невиплаченої заробітної плати у розмірі 50 944,02 грн.

Розрахунок розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з моменту звільнення позивачки і по 23.06.2020 року, про що просить позивачка, має бути здійснений у відповідності з вимогами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100.

Середньоденна заробітна плата за останні два місяці роботи ОСОБА_1 , згідно довідки про середній заробіток від 23.04.2021 року склала 591,76 грн. Кількість днів прострочення за період з 21.08.2020 року і по 23.06.2021 року складає 209 днів. Середній заробіток за час затримки розрахунку за даний період становить 123 677,84 грн.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Однак, встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України його положення застосовуються до врегулювання, зокрема, трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами. Таким чином, положення ЦК України мають застосовуватися субсидіарно для врегулювання трудових відносин. Такої ж за суттю позиції дотримувався і Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 234/7936/14-ц (провадження № 6-2159цс15) та у постанові від 31 травня 2017 року у справі № 759/7662/15-ц (провадження № 6-1185цс16).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Законодавство України не передбачає обов`язок працівника звернутись до роботодавця з вимогою про виплату йому належних платежів при звільненні. Водночас у трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи його права, що, зокрема, вимагає частина третя статті 13 ЦК України, не допускаючи дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків.

Вирішуючи питання щодо можливості зменшення судом розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України суд враховує наступне.

Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини 1 статті 9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України.

З огляду на це суд доходить висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суду надано право за певних умов зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.

Право суду зменшити розмір середнього заробітку, який має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, залежить від таких чинників: наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення; виникнення спору між роботодавцем та працівником після того, коли належні до виплати працівникові суми за трудовим договором у зв`язку з його звільненням повинні бути сплачені роботодавцем; прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу. Разом із тим при розгляді даної справи необхідно взяти до уваги і такі обставини, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати.

З огляду на викладене, суд вважає правильним зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і що таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.

При цьому враховує те, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження № 56804749, в тому числі щодо стягнення заборгованості по заробітній платі перед іншими працівниками даного підприємства. У разі задоволення вимог позивачки щодо стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у визначеному вище розмірі, на думку суду, будуть порушені права третіх осіб, які не є учасниками справи, проте які також очікують своїх виплат від даного підприємства, у зв`язку з чим суд приймає рішення про зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку.

З цих підстав суд вважає правильним стягнути з відповідача на користь позивачки суму невиплаченої заробітної плати при звільненні у розмірі 50 944,02 грн та суму середнього заробітку за час затримки розрахунку у цьому розмірі.

Рішення в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Судовий збір суд покладає на відповідача пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог і стягує їх на користь держави.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Завод Маяк про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Завод Маяк на користь ОСОБА_1 :

-50 944 (п`ятдесят тисяч дев`ятсот сорок чотири) гривні 02 копійки - заборгованості по заробітній платі;

-50 944 (п`ятдесят тисяч дев`ятсот сорок чотири) гривень 02 копійки - середнього заробітку за час затримки розрахунку, за вирахуванням суми податків та інших обов`язкових платежів;

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Завод Маяк на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство Завод Маяк , код ЄДРПОУ: 14307423, місцезнаходження: м.Київ, пр-т Степана Бандери, 8

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А.М.Майбоженко

Дата ухвалення рішення24.06.2021
Оприлюднено25.06.2021

Судовий реєстр по справі —756/15474/20

Ухвала від 28.07.2021

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Шевчук А. В.

Рішення від 24.06.2021

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Майбоженко А. М.

Ухвала від 28.01.2021

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Майбоженко А. М.

Ухвала від 07.12.2020

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Майбоженко А. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні