Постанова

від 23.06.2021 по справі 640/16934/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16934/19 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.,

судді: Ключкович В.Ю.,

Парінов А.Б.

за участі:

секретар с/з Піскунова О.Ю.,

пр-к позивача Томкін О.Ю.,

пр-к відповідача Гайдай В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Рамбурс до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

У С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство Рамбурс звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2019 № 0047031404.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалене рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує, що висновки суду першої інстанції є помилковими, оскільки позивачем не надано доказів, якими б спростовувалися висновки податкового органу.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 червня 2021 року.

Позивачем, у свою чергу було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого останній стверджує, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи та надано належну оцінку дослідженим доказам у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

За наведених у відзиві обставин, позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, звертає увагу на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем заявлено на поточний рахунок платника податку бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 3978211,00 грн., відображене у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.05.2019 № 9103071463 за квітень 2019 року.

Своєю чергою, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2019 року, за результатами якої складено акт від 11.07.2019 № 715/26-15-14-04-01/22936378.

Згідно вказаного акта перевірки контролюючим органом не встановлено порушення вимог Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2019 року у сумі 726985,00 грн., водночас встановлено порушення товариством вимог пунктів 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2019 року на суму 3251226,00 грн. (3978211,00 - 726985,00).

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки відповідачем висновки щодо встановлених порушень залишено без змін.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми В1 від 19.08.2019 № 0047031404 про визначення суми завищення бюджетного відшкодування у розмірі 3251226,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 812807,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся в суд з даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що висновки акту перевірки щодо нереальності господарських операцій, які мали місце між позивачем та його контрагентом, спростовуються змістом господарських операцій, оскільки позивачем досягнуто економічного ефекту, господарські операції оформлені відповідними первинними документами.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, які визначені частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на що останнє підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим по справі обставинам та фактам на підставі наявних доказів, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на таке.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Бюджетне відшкодування, відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, є відшкодуванням від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 ПК України.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 ПК України).

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, згідно із приписами підпунктів а-в пункту 200.4 статті 200 ПК України враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій (пункт 200.8 статті 200 ПК України).

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування, згідно із пунктом 200.9 статті 200 ПК України, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, затверджений Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (нижче - Порядок).

Згідно пункту 6 розділу I Порядку, до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать, зокрема податкова декларація з податку на додану вартість з додатками.

У відповідності до приписів підпунктів 1-5 пункту 5 розділу V Порядку:

- якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації. У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу;

- якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації. При від`ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі. З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21). У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється. Сума, обчислена відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;

- сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;

- сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації): зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1); підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2). Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4). Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість. Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації; зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4). Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3;

- сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

У разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування (пункт 200.14 статті 200 ПК України).

Абзацом 1 підпункту 78.1.8 пункту 78.1 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

В такому випадку документальна позапланова перевірка проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. (абзац 2 підпункту 78.1.8 пункту 78.1 ПК України).

З матеріалів справи убачається, що перевіркою, контролюючим органом визначено позивачу суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 3251226,00 грн. за квітень 2020 року.

Зазначена сума є частиною заявленої (3978211,00 грн.) товариством до відшкодування на поточний рахунок в додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість від 17.05.2019 № 9103071463 за квітень 2019 року.

Розшифровка суми податку, пред`явленої позивачем до відшкодування міститься в таблиці 2 додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість від 17.05.2019 № 9103071463 за квітень 2019 року.

Спірна сума бюджетного відшкодування частково сформована за результатами проведення позивачем господарських операцій із ТОВ АФ Харвест (код ЄДРПОУ 36487041) в лютому-квітні 2019 року.

Судом першої інстанції установлено що, між Приватним акціонерним товариством Рамбурс (за договорами - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро фірма Харвест (за договорами - постачальник) укладені договори поставки сільськогосподарської продукції від 31.01.2019 № 10/-[2]-19, від 04.02.2019 № 21/-[2]-19, від 05.02.2019 № 22/-[2]-19, від 12.02.2019 № 38/-[2]-19, від 15.02.2019 № 43/-[2]-19, від 21.02.2019 № 45/-[2]-19, від 01.03.2019 № 49/-[2]-19, від 06.03.2019 № 51/-[2]-19, від 19.03.2019 № 55/-[2]-19, від 21.03.2019 № 58/-[2]-19, від 27.03.2019 № 60/-[2]-19, від 04.04.2019 № 69/-[2]-19, від 05.04.2019 № 70/-[2]-19, від 03.04.2019 № 65/-[2]-19, від 08.04.2019 № 72/-[2]-19, від 09.04.2019 № 75/-[2]-19, від 15.04.2019 № 80/-[2]-19, від 17.04.2019 № 85/-[2]-19, від 19.04.2019 № 88/-[2]-19, від 19.04.2019 № 87/-[2]-19, від 19.04.2019 № 90/-[2]-19; предмет договорів - поставка товару з оплатою після поставки; товар - ячмінь та кукурудза 3 класу; стандарт: товар має відповідати ДСТУ 3769-98 для ячменю та ДСТУ 4525:2006 для кукурудзи; особливі вимоги до якості: вологість не більше 14 та 14,5 %, натура не менше 587, 620, 630 г/л, сміттєва домішка не більше 2%, зернова - не більше 10% (в т.ч. 5% битих і 5% пошкоджених, в т.ч. пошкоджених теплом не більше 2%), амброзія до 3 шт/кг або без амброзії, у товарі не має бути живих карантинних шкідників. Решта в відповідності з ДСТУ.

Зазначений товар отриманий позивачем згідно із видатковими накладними від 01.02.2019 № РН-0000021, від 02.02.2019 № РН-0000022, від 04.02.2019 № РН-0000034, від 06.02.2019 № РН-0000037, від 07.02.2019 № РН-0000041, від 08.02.2019 № РН-0000050, від 09.02.2019 № РН-0000051, від 10.02.2019 № РН-0000052, від 12.02.2019 № РН-0000058, від 14.02.2019 № РН-0000063, від 19.02.2019 № РН-0000079, від 20.02.2019 № РН-0000080, від 21.02.2019 № РН-0000081, від 02.03.2019 № РН-0000098, від 08.03.2019 № РН-0000108, від 09.03.2019 № РН-0000109, від 10.03.2019 № РН-0000110, від 11.03.2019 № РН-0000114, від 20.03.2019 № РН-0000135, від 21.03.2019 № РН-0000139, від 27.03.2019 № РН-0000155, від 05.04.2019 № РН-0000167, від 06.04.2019 № РН-0000169, від 06.04.2019 № РН-0000168, від 07.04.2019 № РН-0000170, від 08.04.2019 № РН-0000171, від 09.04.2019 № РН-0000174, від 09.04.2019 № РН-0000177, від 10.04.2019 № РН-0000179, від 11.04.2019 № РН-0000180, від 15.04.2019 № РН-0000191, від 17.04.2019 № РН-0000195, від 19.04.2019 № РН-0000205, від 19.04.2019 № РН-0000202, від 20.04.2019 № РН-0000206, від 20.04.2019 № РН-0000203.

Постачальником виписані рахунки-фактури від 01.02.2019 № СФ-0000022, від 02.02.2019 № СФ-0000023, від 04.02.2019 № СФ-0000037, від 06.02.2019 № СФ-0000041, від 07.02.2019 № СФ-0000045, від 08.02.2019 № СФ-0000056, від 09.02.2019 № СФ-0000057, від 10.02.2019 № СФ-0000058, від 12.02.2019 № СФ-0000065, від 14.02.2019 № СФ-0000070, від 19.02.2019 № СФ-0000088, від 20.02.2019 № СФ-0000089, від 21.02.2019 № СФ-0000090, від 02.03.2019 № СФ-0000114, від 08.03.2019 № СФ-0000126, від 09.03.2019 № СФ-0000127, від 10.03.2019 № СФ-0000128, від 11.03.2019 № СФ-0000132, від 20.03.2019 № СФ-0000157, від 21.03.2019 № СФ-0000161, від 27.03.2019 № СФ-0000177, від 05.04.2019 № СФ-0000191, від 06.04.2019 № СФ-0000193, від 06.04.2019 № СФ-0000192, від 07.04.2019 № СФ-0000194, від 08.04.2019 № СФ-0000195, від 09.04.2019 № СФ-0000200, від 09.04.2019 № СФ-0000203, від 10.04.2019 № СФ-0000206, від 11.04.2019 № СФ-0000207, від 15.04.2019 № СФ-0000224, від 17.04.2019 № СФ-0000230, від 19.04.2019 № СФ-0000240, від 19.04.2019 № СФ-0000236, від 20.04.2019 № СФ-0000241, від 20.04.2019 № СФ-0000237.

Вартість поставлених контрагентом товарів сплачено позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями від 07.02.2019 № 390, від 08.02.2019 № 424, від 12.02.2019 № 464, від 12.02.2019 № 469, від 14.02.2019 № 507, від 14.02.2019 № 508, від 14.02.2019 № 509, від 15.02.2019 № 544, від 21.02.2019 № 619, від 21.02.2019 № 620, від 22.02.2019 № 625, від 22.02.2019 № 626, від 22.02.2019 № 627, від 22.02.2019 № 628, від 26.02.2019 № 659, від 01.03.2019 № 768, від 01.03.2019 № 769, від 01.03.2019 № 770, від 05.03.2019 № 799, від 05.03.2019 № 800, від 05.03.2019 № 810, від 18.03.2019 № 1017, від 18.03.2019 № 1018, від 21.03.2019 № 1074, від 21.03.2019 № 1075, від 21.03.2019 № 1077, від 21.03.2019 № 1078, від 26.03.2019 № 1127, від 26.03.2019 № 1128, від 28.03.2019 № 1154, від 03.04.2019 № 1229, від 05.04.2019 № 1251, від 08.04.2019 № 1257, від 08.04.2019 № 1258, від 12.04.2019 № 1306, від 12.04.2019 № 1307, від 12.04.2019 № 1308, від 12.04.2019 № 1309, від 15.04.2019 № 1343, від 15.04.2019 № 1344, від 15.04.2019 № 1345, від 15.04.2019 № 1346, від 15.04.2019 № 1347, від 15.04.2019 № 1348, від 16.04.2019 № 1380, від 18.04.2019 № 1406, від 18.04.2019 № 1407, від 23.04.2019 № 1454, від 23.04.2019 № 1455, від 23.04.2019 № 1456, від 23.04.2019 № 1457, від 23.04.2019 № 1458, від 23.04.2019 № 1459, від 23.04.2019 № 1460, від 23.04.2019 № 1461, від 23.04.2019 № 1481, від 23.04.2019 № 1482, від 24.04.2019 № 1494, від 24.04.2019 № 1495, від 24.04.2019 № 1496, від 24.04.2019 № 1497, від 24.04.2019 № 1498, від 24.04.2019 № 1499, від 24.04.2019 № 1500, від 24.04.2019 № 1501, від 24.04.2019 № 1502, від 25.04.2019 № 1548, від 25.04.2019 № 1549, від 06.05.2019 № 1594, від 06.05.2019 № 1595, від 06.05.2019 № 1596, від 06.05.2019 № 1597, від 06.05.2019 № 1598, від 14.05.2019 № 1683, від 14.05.2019 № 1684.

На виконання вимог ПК України ТОВ АФ Харвест складено податкові накладні від 01.02.2019 № 1, від 02.02.2019 № 5, від 04.02.2019 № 15, від 06.02.2019 № 19, від 07.02.2019 № 23, від 08.02.2019 № 30, від 09.02.2019 № 31, від 10.02.2019 № 34, від 12.02.2019 № 40, від 14.02.2019 № 45, від 19.02.2019 № 58, від 20.02.2019 № 59, від 21.02.2019 № 60, від 02.03.2019 № 5, від 08.03.2019 № 13, від 09.03.2019 № 16, від 10.03.2019 № 17, від 11.03.2019 № 21, від 20.03.2019 № 42, від 21.03.2019 № 46, від 27.03.2019 № 62, від 05.04.2019 № 6, від 06.04.2019 № 11, від 06.04.2019 № 10, від 07.04.2019 № 14, від 08.04.2019 № 15, від 09.04.2019 № 18, від 09.04.2019 № 20, від 10.04.2019 № 23, від 11.04.2019 № 24, від 15.04.2019 № 35, від 17.04.2019 № 39, від 19.04.2019 № 45, від 19.04.2019 № 46, від 20.04.2019 № 48, від 20.04.2019 № 47, факт реєстрації яких в ЄРПН не заперечується відповідачем.

Перевезення товару (ячмінь, кукурудза) здійснювалось ТОВ Ерден (код ЄДРПОУ 42418080) згідно із товарно-транспортними накладними від 31.01.2019 № 231235, від 31.01.2019 № 231236, від 01.02.2019 № 231240, від 01.02.2019 № 231242, від 01.02.2019 № 231243, від 04.02.2019 № 231233, від 06.02.2019 № 228569, від 07.02.2019 № 231048, від 06.02.2019 № 231184, від 06.02.2019 № 231183, від 06.02.2019 № 231182, від 07.02.2019 № 231187, від 07.02.2019 № 231186, від 08.02.2019 № 230851, від 09.02.2019 № 231049, від 21.02.2019 № 228584, від 12.02.2019 № 178926, від 14.02.2019 № 178927, від 01.03.2019 № 179126, від 07.03.2019 № 185201, від 07.03.2019 № 185202, від 07.03.2019 № 185180, від 07.03.2019 № 185179, від 07.03.2019 № 185177, від 08.03.2019 № 179145, від 07.03.2019 № 306727, від 08.03.2019 № 185206, від 08.03.2019 № 185203, від 08.03.2019 № 185207, від 08.03.2019 № 185217, від 08.03.2019 № 306732, від 08.03.2019 № 306733, від 09.03.2019 № 185208, від 09.03.2019 № 185216, від 20.03.2019 № 230988, від 09.03.2019 № 185214, від 20.03.2019 № 230989, від 20.03.2019 № 230987, від 20.03.2019 № 230986, від 20.03.2019 № 230990, від 20.03.2019 № 230991, від 20.03.2019 № 230992, від 20.03.2019 № 230995, від 20.03.2019 № 230996, від 20.03.2019 № 230859, від 20.03.2019 № 230858, від 20.03.2019 № 230993, від 20.03.2019 № 230994, від 21.03.2019 № 156016, від 21.03.2019 № 156012, від 21.03.2019 № 156013, від 21.03.2019 № 156007, від 21.03.2019 № 156010, від 21.03.2019 № 156015, від 21.03.2019 № 156004, від 21.03.2019 № 156011, від 21.03.2019 № 156002, від 21.03.2019 № 156014, від 21.03.2019 № 156003, від 21.03.2019 № 156008, від 21.03.2019 № 156006, від 21.03.2019 № 156020, від 05.04.2019 № 155336, від 21.03.2019 № 156009, від 21.03.2019 № 156017, від 21.03.2019 № 156001, від 21.03.2019 № 156005, від 21.03.2019 № 156019, від 21.03.2019 № 156021, від 21.03.2019 № 156018, від 27.03.2019 № 178811, від 04.04.2019 № 155326, від 04.04.2019 № 155328, від 05.04.2019 № 155333, від 05.04.2019 № 155332, від 05.04.2019 № 155350, від 05.04.2019 № 155338, від 05.04.2019 № 155339, від 06.04.2019 № 155340, від 06.04.2019 № 155354, від 06.04.2019 № 155353, від 06.04.2019 № 155352, від 06.04.2019 № 155351, від 06.04.2019 № 230997, від 06.04.2019 № 230998, від 06.04.2019 № 155355, від 06.04.2019 № 230832, від 06.04.2019 № 230831, від 06.04.2019 № 230830, від 06.04.2019 № 230829, від 06.04.2019 № 231000, від 06.04.2019 № 230999, від 06.04.2019 № 156022, від 06.04.2019 № 156023, від 06.04.2019 № 230834, від 06.04.2019 № 230833, від 06.04.2019 № 230838, від 06.04.2019 № 230837, від 06.04.2019 № 156025, від 06.04.2019 № 156024, від 06.04.2019 № 230836, від 06.04.2019 № 230835, від 06.04.2019 № 155279, від 06.04.2019 № 155278, від 09.04.2019 № 155285, від 08.04.2019 № 155405, від 08.04.2019 № 155281, від 08.04.2019 № 155283, від 08.04.2019 № 155282, від 08.04.2019 № 155330, від 08.04.2019 № 155331, від 09.04.2019 № 185176, від 10.04.2019 № 155288, від 10.04.2019 № 155276, від 16.04.2019 № 155356, від 14.04.2019 № 178823, від 18.04.2019 № 155526, від 18.04.2019 № 155528, від 14.04.2019 № 228599, від 19.02.2019 № 306443, від 19.02.2019 № 306444, від 19.02.2019 № 306447, від 19.02.2019 № 306449, від 19.02.2019 № 228580, від 20.04.2019 № 306099, від 20.04.2019 № 155359, від 20.04.2019 № 306100, від 20.04.2019 № 306097, від 21.02.2019 № 228585.

На час проведення спірних господарських операцій, зокрема, контрагент позивача ТОВ АФ Харвест був належним учасником господарських правовідносин та був платником ПДВ.

Згідно наведених вище документів, досліджених під час розгляду справи підтверджується факт поставки позивачу товарів його контрагентом - ТОВ АФ Харвест .

Також, правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Наразі, контролюючий орган на підставі наявної в податковій базі даних інформації, стверджує про нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару по ланцюгу контрагентів.

Водночас, доводи контролюючого органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

З матеріалів справи убачається, що придбаний у ТОВ АФ Харвест товар в подальшому був реалізований компанії Viking Trading OU за контрактами від 07.12.2018 № 2447R-VT18FC, що підтверджується ВМД від 20.03.2019 № UA500170/2019/007184, від 20.03.2019 № UA500170/2019/007179, від 02.04.2019 № UA500170/2019/008456, від 23.04.2019 № UA500170/2019/010143, від 16.05.2019 № UA500170/2019/011859, при цьому послуги з перевалки, зберігання, технологічного накопичення і експедування вантажів надавались ТОВ Боріваж , ТОВ Морський спеціалізований порт Ніка-Тера згідно із договорами від 09.07.2018 № Д/18-09, від 08.01.2019 № RAM_080119.

Також, з матеріалів справи убачається, що до спірної суми увійшло бюджетне відшкодування, сформоване за результатами господарських операцій, проведених позивачем у лютому та березні 2019 року із ТОВ Юг-Резерв (ІПН 315026615532) в розмірі 155913,13 грн. (8557,51 + 147355,62), ФГ Агроінвест-2012 (ІПН 378017115112) в розмірі 67917,71 грн. (30101,92 + 37815,79), ТОВ Ентерпрайз Солюшн (ІПН 400598026597) в розмірі 64929,44 грн. (28907,44 + 36022,00), ТОВ Натан Констракшн (ІПН 422555713073) в розмірі 23000,00 грн., ТОВ Фортуна Хаб (ІПН 427726126592) в розмірі 24899,53 грн., ТОВ Шампань України (ІПН 004131415070) в розмірі 9916,88 грн., ДП Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації (ІПН 047259202283) в розмірі 639,06 грн., Дочірнім підприємством міжнародних експрес-перевезень Юкрейнієн Парсел Сервіс (ІПН 200446926583) в розмірі 109,20 грн., Вінницьке ОС РБП ПР ДПТУ (ІПН 200977802287) в розмірі 388,00 грн., ТОВ Морський спеціалізований порт Ніка-Тера (ІПН 224394414010) в розмірі 66885,95 грн., ТОВ Боріваж (ІПН 323076726544) в розмірі 6330,59 грн., ТОВ Бі Ті Ел (ІПН 348816926552) в розмірі 28,48 грн., ТОВ Аскет Шиппінг (ІПН 353557708220) в розмірі 6481,15 грн., ПП Мрія-Вік (ІПН 363319002069) в розмірі 69500,83 грн., ТОВ Міртрансагро (ІПН 391524015542) в розмірі 2949,51 грн., ТОВ АСТ (ІПН 395975908223) в розмірі 31924,10 грн., ТОВ ТЕП Вертикаль (ІПН 400013626547) в розмірі 108957,26 грн., ТОВ Вест Солідіті Транс (ІПН 404716019154) в розмірі 148951,45 грн., ТОВ Трейд Ла Грейн (ІПН 408880614030) в розмірі 88142,40 грн., ТОВ Ніка Транс Логістика (ІПН 409606726559) в розмірі 239624,01 грн., ТОВ Компанія Транско (ІПН 416407123258) в розмірі 16667,67 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що операції з переліченими контрагентами контролюючим органом досліджені не були, акт перевірки містить аналіз взаємовідносин позивача лише із ТОВ АФ Харвест за лютий-квітень 2019 року.

Отже, відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Суми бюджетного відшкодування ПДВ за результатами господарських операцій із наведеними вище підприємствами частково пред`явлені позивачем до відшкодування, містяться в таблиці 2 додатку 3 до податкових декларацій з податку на додану вартість від 19.03.2019 за лютий 2019 року, від 19.04.2019 за березень 2019 року та в подальшому відшкодовані в розмірі 6496938,00 грн. та 9229321,00 грн. згідно із платіжними дорученнями від 22.05.2019 № 38179252, від 23.04.2019 № 37553384, наявними в матеріалах справи.

Решти сум відображені позивачем в наступному податковому періоді - квітень 2019 року, тобто спірному періоді.

Правомірність формування відповідних сум підтверджена довідкою від 16.04.2019 № 1294/26-15-14-04-01/22936378, складеною за результатами камеральної перевірки ПрАТ Рамбурс з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий, березень 2019 року, порушень не встановлено.

Наведене стосується також господарських операцій позивача із ТОВ АФ Харвест за лютий-березень 2019 року.

Крім того, колегія суддів зауважує, що спроможність ТОВ АФ Харвест як постачальника здійснювати господарську діяльність з поставки зернових культур своїм контрагентам, реальність та дійсність проведених між постачальником та його контрагентами господарських операцій протягом березня-квітня 2019 року підтверджено судовими рішеннями у справі 640/19437/19, яке винесено за результатами розгляду адміністративної справи та набрало законної сили після перегляду апеляційної інстанції.

Відтак, висновки ГУ ДФС у м. Києві, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 19.08.2019 № 0047031404 - протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Судом відхиляються посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагента позивача по ланцюгу постачання, оскільки остання не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Контролюючий орган наділений сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 14.05.2019 у справі № 813/1341/16.

У зв`язку із зазначеним, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача від 19.08.2019 № 0047031404 та наявність правових підстав для його скасування.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Приватного акціонерного товариства Рамбурс та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління ".

Водночас, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, обов`язку доказування правомірності спірних рішень не виконано.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 24.06.2021р.)