Постанова

від 23.06.2021 по справі 380/1620/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/1620/20 пров. № А/857/8188/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Михальської М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного професійно-технічного навчального закладу "Миколаївський професійний ліцей" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Державного професійно-технічного навчального закладу "Миколаївський професійний ліцей" про зупинення роботи будівлі гуртожитку до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки,-

суддя в 1-й інстанції - Лунь З.І.,

час ухвалення рішення - 15.03.2021 року, 10:35 год.,

місце ухвалення рішення - м.Львів,

дата складання повного тексту рішення - 17.03.2021 року,

в с т а н о в и в :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області звернулося в суд з позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу "Миколаївський професійний ліцей" про зупинення роботи будівлі гуртожитку до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року позов задоволено частково. Зупинено роботу будівлі гуртожитку №1 Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. В частині позовних вимог про опечатування (опломбування) та відімкнення будівлі від джерел живлення- відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ними усунуто усі можливі порушення, що моли бути усунені за рахунок ресурсів, що наявні у Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» , а також вжито заходів щодо отримання коштів на усунення інших недоліків, що свідчить про відсутність підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді зупинення роботи гуртожитку, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також з огляду на призначення гуртожитку, яке пов`язане з забезпеченням громадян житлом, зокрема тих, що потребують додаткового соціального захисту. Крім того, наголошує, що недоцільно вживати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи будівель на підставі того, що суб`єктом господарювання вжито усіх залежних від нього заходів на усунення порушень, а також у зв`язку з тим, що зупинення роботи будівлі матиме більш несприятливі наслідки ніж ті, що можуть бути спричинені подальшою експлуатацією такої будівлі.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких мотивів.

У період з 11 по 16 грудня 2019 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області в особі провідного інспектора Миколаївського РС ГУ ДСНС України у Львівській області лейтенанта служби цивільного захисту Щепанського І.І., у присутності в.о. директора Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» Ращук О.Г., завгоспа Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» Ривка І.В. та начальника штабу цивільного захисту Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» Сарамаги І.С. було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у будівлях Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» за адресою: 81600, Львівська область, Миколаївський район, місто Миколаїв, вулиця Устиновича, будинок 39 (далі - будівлі).

Під час проведення позапланового заходу на об`єкті відповідача було виявлено ряд порушень Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - Правила пожежної безпеки в Україні та/або ППБУ), Кодексу цивільного захисту України (далі Кодекс ЦЗ та/або КЦЗУ), Правил техногенної безпеки (далі - ПТБ) та низки інших нормативних актів.

За результатами перевірки ГУ ДСНС України у Львівській області склало Акт №323 від 16.12.2019.

Значна кількість з виявлених порушень пропонувалася відповідачу до виконання попереднім приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №182 від 19.08.2019, але станом на 16.12.2019 вони не були усунуті.

Позаплановим заходом були виявлені наступні порушення, а саме:

1.Будівлі та приміщення не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно норм належності.

2.Приміщення будівель не обладнано системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою передавання тривожних сповіщень, системою оповіщення про пожежу).

3.Не здійснюється технічне обслуговування пожежних кран - комплектів з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

4.Будівлі, приміщення та територію не забезпечено відповідними знаками безпеки згідно вимог ДСТУ ІБО 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» .

5.Допускається куріння на сходовій клітці 5-го поверху будівлі гуртожитку.

6.Допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (люк виходу на горище на п`ятому поверсі в будівлі гуртожитку).

7.На люках виходу да горище в адміністративно-побутовому корпусі, будівлі гуртожитку не вказано місце зберігання ключів.

8.Не засклено віконні прорізи горища та підвалу адміністративно-побутового корпусу, підвалу будівлі гуртожитку.

9.Приямки віконних прорізів підвальних приміщень адміністративно- побутового корпусу та будівлі гуртожитку захаращені горючими матеріалами( сміттям).

10.Допускається замикання на замок дверей додаткових евакуаційних виходів з будівлі адміністративно-побутового корпусу та будівлі гуртожитку.

11.Допускається заварювання дверей додаткових евакуаційних виходів з 3-го та 4-го поверхів будівлі гуртожитку.

12.З`єднання, відгалуження та оцінювання жил проводів в електророзподільних коробках в адміністративно-побутовому корпусі та в будівлі гуртожитку не здійснено за допомогою зварювання, опресування, паяння або затискачів.

13.Групові електрощити в адміністративно-побутовому корпусі та в будівлі гуртожитку не оснащена схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту.

14.Електророзетки на сцені актового залу та вимикачі в коридорах на 1-4 поверхах гуртожитку, побутовому приміщенні на другому поверсі адміністративно-побутового корпусу встановлені на горючі основи без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарату не менше 0,01м.

15.В приміщеннях коридорів в будівлі гуртожитку допускається користування пошкодженими вимикачами.

16.Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

17.Допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення отворів в протипожежних перешкодах (двері входу в приміщення електрощитової) з приміщення коридору на першому поверсі будівлі гуртожитку.

18.В будівлі адміністративно-побутового корпусу, будівлі гуртожитку пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами, а також важелем для полегшення відкривання вентиля.

19.На дверцятах пожежних шафок в адміністративно-побутовому корпусі, будівлі гуртожитку не вказано літерного індексу «ПК» порядкового номеру крана та номеру виклику пожежно-рятувальних підрозділів.

20.Всі наявні пожежні кран-комплекти не утримуються в справному стані.

21.Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння в приміщеннях будівель не встановлено вказівних знаків згідно ДСТУ 1806309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір.» .

22.Наявні вогнегасники не розміщено на видимих місцях шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від. рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення.

23.Пожежні щити в адміністративно-побутовому корпусі та в будівлі гуртожитку не укомплектовані первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності.

24.Не проведено технічного обслуговування наявних в адміністративно-побутовому корпусі, будівлі гуртожитку, будівлі майстерні вогнегасників.

Порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки були виявлені у всіх будівлях відповідача, які перевірялися Миколаївським РВ ГУ ДСНС України у Львівській області, але вищезазначені порушення безумовно створюють загрозу для життя і здоров`я працівників, та інших людей що можуть там перебувати. Продовження роботи будівлі гуртожитку №1 Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» без усунення порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки становить загрозу виникнення пожежі та в подальшому перешкоджатиме її гасінню і евакуації- людей з будівлі гуртожитку № 1 Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» .

16.12.2019 щодо завгоспа Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» Ривка І.В. складено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст.175 КУпАП серія ЛВ №011637. Завгосп Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» Ривка І.В., з протоколом ознайомлений та зазначив, що: «порушення будуть усунуті при наявності коштів» .

Окрім цього, 18.12.2019 щодо начальника штабу цивільного захисту Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» Сарамаги І.С., було складено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ч.1 ст. 188-16 КУпАП серія ЛВ № 011638. Начальник штабу цивільного захисту Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» Сарамага І.С. з протоколом ознайомлений, де зазначив, що: «Порушення будуть усунуті при наявності коштів» .

Також 17.12.2019 була винесена постанова серія ЛВ №011573 про накладення на завгоспа Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» Ривка І. В. адміністративного стягнення.

Як вбачається із матеріалів справи, примірник акта перевірки було вручено в.о директору Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» Ращуку О.Г. та підписано ним без жодних зауважень.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю

Відповідно до пункту першого Положення про Державну службу з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі - Положення) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Підпунктом 2 п.3 Положення визначено, що основними завданнями ДСНС є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до п. 7 Положення ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2013 №33 «Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є позивач.

Відповідач є суб`єктом господарювання, а тому за приписами ст.20 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, забезпечує виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; здійснює навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; забезпечує виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримує у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; забезпечує виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; здійснює виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до ч.2 ст.55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно зі ст.66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч.6, ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до абз.1 ч.5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Пунктами 1, 2 ч.1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Частиною 2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз вищенаведених норм права вказує, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо) має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкта до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Водночас, суд звертає увагу на те, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.

В акті перевірки від 16.12.2019 №323 зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме: будівлі та приміщення не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно норм належності; приміщення будівель не обладнано системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою передавання тривожних сповіщень, системою оповіщення про пожежу); не здійснюється технічне обслуговування пожежних кран - комплектів з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування; будівлі, приміщення та територію не забезпечено відповідними знаками безпеки згідно вимог ДСТУ ІБО 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» ; допускається куріння на сходовій клітці 5-го поверху будівлі гуртожитку; допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (люк виходу на горище на п`ятому поверсі в будівлі гуртожитку); на люках виходу да горище в адміністративно-побутовому корпусі, будівлі гуртожитку не вказано місце зберігання ключів; не засклено віконні прорізи горища та підвалу адміністративно-побутового корпусу, підвалу будівлі гуртожитку; приямки віконних прорізів підвальних приміщень адміністративно- побутового корпусу та будівлі гуртожитку захаращені горючими матеріалами( сміттям); допускається замикання на замок дверей додаткових евакуаційних виходів з будівлі адміністративно-побутового корпусу та будівлі гуртожитку; допускається заварювання дверей додаткових евакуаційних виходів з 3-го та 4-го поверхів будівлі гуртожитку; з`єднання, відгалуження та окінцювання жилпроводів в електророзподільних коробках в адміністративно-побутовому корпусі та в будівлі гуртожитку не здійснено за допомогою зварювання, опресування, паяння або затискачів; групові електрощити в адміністративно-побутовому корпусі та в будівлі гуртожитку не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту; електророзетки на сцені актового залу та вимикачі в коридорах на 1-4 поверхах гуртожитку, побутовому приміщенні на другому поверсі адміністративно-побутового корпусу встановлені на горючі основи без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарату не менше 0,01м.; в приміщеннях коридорів в будівлі гуртожитку допускається користування пошкодженими вимикачами; не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення отворів в протипожежних перешкодах (двері входу в приміщення електрощитової) з приміщення коридору на першому поверсі будівлі гуртожитку; в будівлі адміністративно-побутового корпусу, будівлі гуртожитку пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами, а також важелем для полегшення відкривання вентиля; на дверцятах пожежних шафок в адміністративно-побутовому корпусі, будівлі гуртожитку не вказано літерного індексу «ПК» порядкового номеру крана та номеру виклику пожежно-рятувальних підрозділів; всі наявні пожежні кран-комплекти не утримуються в справному стані; для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння в приміщеннях будівель не встановлено вказівних знаків згідно ДСТУ 1806309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір.» ; наявні вогнегасники не розміщено на видимих місцях шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від. рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; пожежні щити в адміністративно-побутовому корпусі та в будівлі гуртожитку не укомплектовані первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності; не проведено технічного обслуговування наявних в адміністративно-побутовому корпусі, будівлі гуртожитку, будівлі майстерні вогнегасників.

Водночас, ризиком настання негативних наслідків від провадження діяльності об`єкта у акті перевірки вказано «пожежа» , що загалом свідчить про високий ступінь небезпеки.

Таким чином, суд зазначає, що з характеру порушень, описаних в акті перевірки, складеному за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) слідує, що такі порушення є суттєвими, оскільки можуть призвести до виникнення пожежі, як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища і, як наслідок, можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

При цьому, вищевказані порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі суб`єкта господарювання - Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» , що у свою чергу унеможливлює забезпечення безпеки людини в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Суд також звертає увагу, що покликання відповідача на Акт ДСНС у Львівській області, складений за результатами позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 05.06.2020 №123, як на підставу того, що відповідач вчинив всі, залежні від нього дії щодо усунення порушень, визначених в Акті від 16.12.2019 №323, є недостатнім, оскільки вимоги позивача щодо дотримання пожежної безпеки повинні бути виконані суб`єктом господарювання в повному обсязі, а не виявити намір їх виконати.

Колегія суддів зазначає, що порушення, не усунуте відповідачем, а саме те, що приміщення будівель не обладнано системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою передавання тривожних сповіщень, системою оповіщення про пожежу) є таким, що створює безпосередній ризик виникнення і розвитку пожеж та можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі, тим більше враховуючи проживання в гуртожитку навчального закладу людей.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Суд зазначає, що відсутність доказів усунення відповідачем порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, свідчить про обґрунтованість необхідності застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації її об`єктів. Застосування такого заходу є цілком співмірним з характером порушень законодавства щодо забезпечення пожежної безпеки.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 23.12.2019 у справі №804/8378/17 (провадження №К/9901/22095/19), висновки якого, в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд також зазначає, що навіть усунення частини виявлених порушень, за наявності відповідних доказів, не свідчить про минування загрози життю та здоров`ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 23.01.2020 у справі №814/1272/18 (адміністративне провадження №К/9901/30775/19).

Також суд ураховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.02.2019 у справі №810/2400/18 (адміністративне провадження №К/9901/67046/18), відповідно до яких забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення. Відповідно до першого речення ст.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Крім того, у вказаній справі Верховний Суд висловився, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Водночас, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Враховуючи викладене, у зв`язку з виникненням загрози життю та/або здоров`ю людей та з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей та ненаданням доказів щодо повного усунення виявлених порушень, зазначених в акті перевірки №323, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ГУ ДСНС України у Львівській області щодо зупинення робіт будівлі гуртожитку №1 Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Державного професійно-технічного навчального закладу "Миколаївський професійний ліцей" слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державного професійно-технічного навчального закладу "Миколаївський професійний ліцей" залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року у справі № 380/1620/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 24 червня 2021 року.