Постанова

від 23.06.2021 по справі 640/16673/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 червня 2021 року

Київ

справа №640/16673/19

адміністративне провадження №К/9901/29906/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №640/16673/19

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю БЦ ІЛЕВЕН про застосування заходів реагування, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2020 року, прийняте у складі судді Федорчук А.Б., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року, ухвалену у складі колегії судів Сорочка Є.О. (головуючий), Коротких А.Ю., Федотова І.В.

І. Суть спору:

1. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БЦ ІЛЕВЕН , в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю БЦ ІЛЕВЕН , код ЄДРПОУ: 40732355, розташованого за адресою: вул. Солом`янська, 11 у Солом`янському м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити.

1.1. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

1.2. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що при проведенні планової перевірки відповідача, а саме будівлі за адресою: вул. Солом`янська, 11 у Солом`янському районі м. Києва, на предмет додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки було виявлено ряд порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Виявлені в ході перевірки порушення зафіксовані в акті перевірки від 08 липня 2019 року № 658, не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, що може створити реальну загрозу життю та здоров`ю людей і на момент звернення до суду не усунені відповідачем повністю. За виявлених порушень, вказані приміщення будівлі не можуть експлуатуватись до повного усунення виявлених порушень.

3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. 13 травня 2019 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ № 372 "Про проведення планових перевірок " (далі - Наказ №372) відповідно до вимог наказів Державної регуляторної служби України від 15 листопада 2018 року № 152 Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік , ДСНС України від 30 листопада 2017 року № 692 Про затвердження плану перевірок .

5. Згідно із вказаним наказом державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено у період з 24 червня по 08 липня 2019 року провести планову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки приміщень ТОВ "БЦ ІЛЕВЕН", розташованого за адресою: вул. Солом`янська, буд. 11 у Солом`янському районі, м. Києва.

6. Повідомлення від 22 травня2019 року № 21/1460 про проведення планової перевірки вручено 06 червня 2019 особисто юрисконсульту - Стеценко С.В. , що відображено в повідомленні.

7. На підставі Наказу № 372, видано посвідчення від 10 червня 2019 року № 4546 на проведення перевірки приміщень ТОВ "БЦ "ІЛЕВЕН".

8. Перед початком здійснення перевірки державним інспектором надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 10 червня 2019 № 4546 та службове посвідчення.

9. Під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення ТОВ

"БЦ ІЛЕВЕН" експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1) Офісні приміщення 2-го та 3-го поверху частково не дообладнані системою пожежної сигналізації (пункт 1.1. 1.3, глава 1 розділу V ППБУ).

2)Двері на шляхах евакуації 2-го поверху відчиняються не в напрямку виходу з приміщень (пункт 2.24 глави 2 розділу IIІ).

3)Після закінчення строку експлуатації вогнезахисного покриву (просочення) не здійснюється його заміна або проведення повторного вогнезахисного обробляння (пункт 2.8 глави 2 розділу IIІ ППБУ).

4)Не проведено визначення розрахункового часу евакуації людей з приміщень у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 (пункт 2.33 глави 2 розділ ІІІ ППБУ).

5) Допускається застосування килимових покриттів, на 2 поверсі, з невизначеними показниками щодо пожежної безпеки (горючості, димоутворювальної здатності, токсичності продуктів горіння та відповідності групам поширення полум`я) (пункт 2.23., 2.28. глави 2 розділу ІІІ ППБУ).

6) Ширина дверей на шляхах евакуації лівої евакуаційної сходової клітки менша за 0.8 м в порушення ДБН В.1.1-7 (пункт 2.23 глави 2 розділу IIІ ППБУ).

7) Висота дверей на шляхах евакуації лівої евакуаційної сходової клітки менша за 2 м в порушення ДБН В.1.1-7 (пункт 2.23 глави 2 розділу IIІ ППБУ).

8) Висота проходу у лівій сходової клітці менша за 2 м в порушення ДБН В.1.1-7 (пункт 2.23 глави 2 розділу IIІ ППБУ).

9) Для гасіння пожеж при загоранні жиру в зонах з кухонним обладнанням ресторанів не обладнані модульними системами локального пожежогасіння, призначеними для такого виду загорань (пункт 8.1.5. ДБН В.2.5-56:2014), зокрема у блоках 7, 8 (пункт 1.2. глава 1 розділу V ППБУ).

10) Приміщення з наявністю горючих речовин, таких як рослинні та тваринні олії і жири в обладнанні для приготування їжі, не забезпечені водяними вогнегасниками ВВ-2, призначеними для гасіння пожеж класу F (пункт 4 розділу VІ Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників) (пункт 3.6. глави 3 розділу V ППБУ).

11) Допускається улаштовування на шляхах евакуації порогів (виходи на незадимлювану сходову клітку, шляхи евакуації на -1 поверсі) (пункт 2.37 глави 2 розділу IIІ ППБУ).

12) Заповнення (ущільнення) коробів протипожежних металевих дверей виконано за допомогою горючого матеріалу (монтажна теплоізоляційна піна) у блоці Б (пункт 4 розділу І, п 2.23 глави 2 розділу IIІ ППБУ).

13) Не для всіх приміщень визначені клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - НПАОП 40.1-1.32-01) (пункт 2.9 глави 2 розділу IIІ ППБУ).

14) Коридор 3 поверху та рецепшин не обладнаний системою димовидалення (пункт 1.1. 1.3, глава 1 розділу V ППБУ).

15) Двері ліфтових шахт не мають відповідного маркування згідно з ДСТУ Б В.2.6-77 в порушення В.1.1-7 ( пункт 2.3., глави 2, розділу ІІІ ППБУ).

16) Не підтверджено, що двері ліфтових холів (ЛТПП) забезпечують клас вогнестійкості ЕІ 30 відповідно ДСТУ Б В.2.6-77 п. 5.3 ДСТУ-Н Б В.2.2-38 в порушення ДБН В.1.1-7 ( пункт 2.3., глави 2, розділу ІІІ ППБУ).

17) Не підтверджено, що в огороджувальних конструкціях ліфтових шахт на кожному поверсі влаштовано протипожежні двері в порушення ДБН В.1.1-7 (пункт 2.3., глави 2, розділу ІІІ ППБУ).

18) Приміщення комутаційного обладнання (Кімната систем зв`язку на -1 поверсі) не захищене автоматичною системою пожежогасіння (пункт 1.2 розділу V ППБУ; п. 13.3 табл. А.2 додатку А ДБН В.2.5-56:2014).

19) Ширина сходових маршів лівої сходової клітки у блоці А менше 1,2 метри в порушення п. 9.1.11 ДБН В.2.2-9-2009, ДБН В.1.1-7 ( пункт 2.23. розділу ІІІ ППБУ).

20) Ширина шляхів евакуації (коридорів) менше 1,4 метра в порушення п. 9.1.3 ДБН В.2.2-9-2009, ДБН В.1.1-7 ( пункт 2.23. розділу ІІІ ППБУ).

21) Коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (пункт 2.31 розділу ІІІ ППБУ).

22) На -1 поверсі блоку А допускається влаштування класу вогнестійкості окремих проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будівлі через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди меншим, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди (пункт 2.4 глави 2 розділу IIІ ППБУ).

23) На об`єкті відсутній 10 % резервний запас пожежних сповіщувачів (димових, теплових, ручних тощо) (пункт . 1.4. глави 1 розділу V ППБУ, пункт 7.2.22 ДБН В.2.5-56:2014).

24) Опалювальні прилади, розміщені в сходовій клітці типу Н2 блоку Б , встановлені на відстані менше 2,2 метру від рівня сходового майданчику в порушення ДБН В.1.1-7 (пункт 2.23 розділу ІІІ ППБУ).

25) Ширина сходових площадок лівої сходової клітки типу менше за ширину сходових маршів в порушення ДБН В.1.1-7 ( пункт 2.23. розділу ІІІ ППБУ).

26) У зовнішніх стінах сходових кліток типу СК1 влаштовані вікна площею менше 1,2 м.кв. в порушення ДБН В.1.1-7 ( пункт 2.23. розділу ІІІ ППБУ).

27) З кожної частини 3 поверху не передбачено 2 евакуаційні виходи по самостійним шляхах евакуації, які ведуть назовні ( пункт 2.23. глави 2 розділу ІІІ ППБУ).

28) Між сходовими маршами не передбачено проміжок завширшки у просвіті не менше 75 мм в порушення ДБН В.1.1-7 (п. 2.23. глави 2 розділу ІІІ ППБУ).

29) Сходові марші другого поверху (перехід до будівлі Б ) не мають поручнів (пункт 2.29 глави 2 розділу IIІ ППБУ).

30) Не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкта (наказ МНС № 98) (пункт 3 розділу ІІІ ПТБ ).

31) Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (в особливо небезпечних умовах (для ліфтів, пралень, лазень, вантажопідіймальних машин, механізмів, стаціонарних електроплит тощо) не рідше ніж один раз на рік) у відповідності до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів ( пункт 1.20, глави 1, розділу IV ППБУ).

10. 08 липня 2019 року державним інспектором вручено акт, який складений за результатами проведення планової перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки від 08 липня 2019 року № 658 (далі - Акт № 658).

11. Примірник Акту № 658 вручено особисто директору ТОВ "БЦ ІЛЕВЕН" - Біленко Юлії Володимирівні , про що зроблено відповідну відмітку в Акті № 658.

12. З урахуванням викладеного, вважаючи наведені порушення у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей та мають за собою наслідок у вигляді застосування заходів реагування, позивач звернувся з цим позовом до суду.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

13. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року, відмовлено в задоволенні позову.

13.1. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, оскільки відповідачем ужито та вживається усіх достатніх заходів для забезпечення належного рівні пожежної безпеки, то підстави для застосування заходів реагування відсутні.

ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

14. Не погодившись із рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернувся із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

15. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 12 листопада 2020 року касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а також згідно із підпунктом а пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики).

15.1. В обгрунтування касаційної скарги позивачем зазначено, що суди попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень, застосували норми права у подібних правовідносинах без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 05 грудня 2018 року у справі №8269/13896/18, а саме - щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки та щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

15.2. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що суди попередніх інстанцій встановивши, що належними доказами на усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є надані копії документів та фотофіксація порушень, виконані Відповідачем - суб`єктом господарювання, що, фактично, позбавило позивача в праві на обґрунтування своїх доводів щодо необхідності проведення позапланової перевірки спеціально уповноваженим органом, яка б встановила відсутність та/або підтвердила не усунення порушень, які існують на час ухвалення судових рішень, та які стали підставами для звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування. Тобто, фактично після подачі до адміністративного суду позову про застосування заходів реагування, відповідачем не було доведено вжиття заходів щодо усунення всіх порушень пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

15.3. У касаційній скарзі Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві пояснило, що ця справа має виняткове значення для скаржника, дана справа містить виключно правову проблему та має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки прийняття оскаржуваних рішень обумовило звуження змісту та обсягу прав громадян, запровадило дуалізм правових засад організації і діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

15.4. На думку Головного управління, оспорюванні рішення суттєво обмежують конституційні права, що відповідають принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом, що, в свою чергу, порушують забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайної ситуації.

15.5. В касаційній скарзі вказано, що судами першої та апеляційної інстанцій проігноровано аргументи Позивача щодо необхідності проведення позапланової перевірки та стосовно того, що прийняття відповідних рішень здійснюється у межах компетенції та є дискреційним правом, так як, а ні суд, а ні Відповідач не наділений повноваженнями здійснювати оцінку щодо повноважень органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки та щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень Відповідачем.

15.6. Позивач зазначив, що до Головного управління з моменту проведення планової перевірки з 08 липня 2019 року та відкриття провадження у справі № 640/16673/19 від ТОВ БЦ ІЛЕВЕН не надходили а ні звернення про проведення позапланової перевірки приміщень та території за адресою: вул. Солом`янська, буд. 11 у Солом`янському районі м. Києва, а ні повідомлення про усунення порушень на об`єкті. Також зазначив, що долучені відповідачем копії документів та проведена фотофіксація не є належними доказами усунення виявлених порушень.

16. Також, до Верховного Суду 01 грудня 2020 року надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу, в якій останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

16.1. Відповідач зазначив, що 31 порушення, виявлене під час проведення перевірки, усунуто. Усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та своєчасне повідомлення про це ГУ ДСНС України у м. Києві та Солом`янське РУ ГУ ДСНС у м. Києві свідчать про належне виконання ТОВ БЦ ІЛЕВЕН вимог чинного законодавства у сфері пожежної безпеки. Разом з цим, відповідач зазначив, що окрім фотознімків, усунення виявлених порушень підтверджується актами пожежно-технічної комісії, договорами, листами, планами евакуації, протоколами, які підтверджують виконання робіт, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки та сертифікатами, свідоцтвами, ліцензіями, які підтверджують відповідність обладнання вимогам пожежної безпеки тощо.

17. 24 грудня 2020 року Верховним судом отримано від позивача заперечення на відзив на касаційну скаргу, у якому Головне управління ДСНС України у м. Києві повідомило суд, що для встановлення факту належного усунення порушень, зафіксованих в приписі № 521 від 24 грудня 2019 року або зменшення їх кількості, Головним управлінням було видано Наказ № 782 від 14 грудня 2020 року Про проведення позапланової перевірки та посвідчення на проведення перевірки від 14 грудня 2020 року № 4171.

17.1. Під час виходу на позаплановий захід інспекторам Головного управління було відмовлено в допуску до приміщень ТОВ БЦ ІЛЕВЕН , про що складено Акт № 542 від 16 грудня 2020 стосовно неможливості здійснення заходу державного нагляду (контролю). Підтвердити факт усунення порушень правил пожежної безпеки України, представникам Головного управління не було надано можливості. На думку позивача, недопуск до проведення перевірки дає підстави вважати, що об`єкт перевірки продовжує функціонувати з численними порушеннями правил пожежної безпеки.

18. 11 січня 2021 року від відповідача до суду надійшла відповідь на заперечення на відзив на касаційну скаргу, у якій зазначено, що ТОВ БЦ ІЛЕВЕН було правомірно відмовлено у допуску до заходу державного нагляду (контролю) 16 грудня 2020 року щодо перевірки виконання вимог припису № 503 з огляду на повне усунення виявлених порушень, що встановлено судовими рішеннями по справі № 640/16673/19 і так як наявність порушень переведено у площину судового спору, то проведення позапланової перевірки є безпідставним.

19. 22 січня 2021 року від позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення, в яких останній зазначає про відмову Товариством з обмеженою відповідальністю БЦ ІЛЕВЕН у допуску до проведення позапланової перевірки відповідно до Припису №503 від 12 липня 2019 року.

20. 28 січня 2021 року від відповідача надійшли додаткові пояснення стосовно відмови у допуску до позапланової перевірки 16 грудня 2020 року, яка була призначена на підставі наказу №782 від 14 грудня 2020 року Про проведення позапланової перевірки , та обґрунтування такої відмови з посиланням на постанову Верховного Суду від 01вересня 2020 року у справі №826/6838/17, предметом спору якої був недопуск до проведення перевірки ТОВ БЦ ІЛЕВЕН .

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Джерела права й акти їх застосування

21. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

23. Згідно з статтею 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини.

24. Частиною третьою статті 43 Конституції України кожному гарантоване право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

25. Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом , щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону , або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

26. Частиною 1 статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

27. Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

28. Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом , з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

29. Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України .

30. У відповідності до пунктів 2, 3 частини 1 статті 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

31. За положеннями Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров`ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

Згідно з частиною 2 статті 51 Кодексу цивільного захисту України , забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

32. Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

33. Отже, Статтями 20 , 55 Кодексу цивільного захисту України саме на керівника або власника покладено обов`язок, щодо забезпечення пожежної та техногенної безпеки. Законом передбачено відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

34. Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

35. Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

35.1. Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

36. Згідно пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

37. Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

38. Пунктом 1 частини 1 статті 69 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови: з питань пожежної безпеки у разі: а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки.

39. Стаття 70 Кодексу цивільного захисту України: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

40. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

VI. Висновок Верховного Суду

41. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

42. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

43. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

44. Спір у цій справі виник у зв`язку із застосуванням до ТОВ "БЦ ІЛЕВЕН" заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, розташованих за адресою: вул. Солом`янська, буд 11 у Солом`янському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на електричні розподільчі щити.

45. Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

46. Тобто, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

47. При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

48. У цій справі предметом позовних вимог є застосування до відповідача заходів реагування у зв`язку з порушенням ним вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

49. Застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки.

Здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту є основним завданням діяльності позивача, який і звернувся до суду з відповідним позовом.

50. Підставою для звернення до суду із позовом є виявлені позивачем під час проведення в період з 24 червня 2019 по 08 липня 2019 року планової перевірки відповідача порушень, зафіксованих у акті від 08 липня 2019 № 658, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ "БЦ ІЛЕВЕН".

51. Як вбачається з матеріалів справи, виявленні та зафіксовані порушення в Акті перевірки від 08 липня 2019 року № 658, відповідачем не спростовано.

52. Вказані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку та є недотриманням відповідачем Правил пожежної безпеки в Україні.

53. Тобто, на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем саме порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, а ті порушення, які залишались, продовжували створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

54. Щодо посилання відповідача на те, що ним до суду надавалися документи, які об`єктивно підтверджували виконання усунення порушень, Суд зазначає, що ці засоби доказування не свідчать про повне усунення відповідачем порушень, зазначених в акті перевірки.

55. Проте суд зазначає, що вказані матеріали не є належними і достатніми доказами усунення порушень, які були встановлені під час перевірки, оскільки не містять інформацію щодо усунення виявлених під час перевірки порушень, і у своїй сукупності не дають змогу дійти висновку про усунення усіх порушень.

56. Верховний Суд зауважує, що відповідач згідно частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки.

57. Проте матеріали справи містять лист відповідача № 208 від 12 серпня 2019 року, проаналізувавши який Верховний суд зауважує, що зазначений лист є таким, що носить інформаційний характер, та не містить прохання про проведення позапланової перевірки щодо виконання/усунення порушень.

58. Також матеріали справи не містять висновку позивача щодо усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень, а тому суд дійшов висновку, що доводи відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами.

59. Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

60. Захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

61. Водночас поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

62. Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 20.11.2018 у справі №826/1024/18 та від 05.12.2018 у справі № 826/13896/16.

63. Отже, оскільки на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанції належних доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки не становить реальну небезпеку і загрозу життю та здоров`ю людей. У світлі викладеного Верховний Суд також зауважує, що застосування заходів є співмірним тим порушенням, які встановлено позивачем.

64. Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

65. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд не може перебирати на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу, є дискреційними.

66. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

67. Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, що породжують для суб`єкта певні правові наслідки. Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки порушення, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

68. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 11.04.2018 по справі № 816/1155/16.

69. Отже, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

70. Припис № 522 від 24 грудня 2019 року є похідним документом від Акту, складеного за результатами проведеної перевірки у якому, власне, і зафіксовано порушення норм і правил пожежної безпеки ТОВ БЦ ІЛЕВЕН .

71. Припис - розпорядчий документ, виданий контролюючим органом, який містить вимогу останнього на усунення виявлених у результаті перевірки порушень.

72 Таким чином, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково встановили обставини справи та ухвалили судові рішення без додержання норм матеріального та процесуального права, а викладені в касаційній скарзі доводи позицію суду першої та апеляційної інстанцій спростовують.

73. Верховний суд, зазначає та матеріалами справи підтверджується, що відповідно до частини 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

74. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень .

75. Отже, відповідач у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.

76. Таким чином, судом встановлено, що на момент винесення судового рішення Відповідачем не надсилались, а Позивачем не отримувались повідомлення про усунення виявлених порушень.

77. Разом з тим, припис № 521 від 24 грудня 2019 року та викладені в ньому вимоги контролюючого органу на усунення порушень ТОВ БЦ ІЛЕВЕН не оскаржено та не скасовано в судовому порядку, отже припис є чинним та підлягає перевірці контролюючим органом.

78. Статтею 11 Закону № 877-V визначено обов`язки суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), одним з яких є обов`язок суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

79. Недопущення ТОВ БЦ ІЛЕВЕН інспекторів до проведення перевірки не лише нівелює функції Головного управління як контролюючого органу, а і свідчить про приховування Відповідачем факту наявності порушень правил пожежної та техногенної безпеки.

80. Підтвердити факт відсутності порушень позивачу не вдалось, оскільки посадових осіб Головного управління до проведення позапланової перевірки допущено не було.

81. Отже, Відповідачем не надано можливості підтвердити Позивачем факт усунення порушень правил пожежної безпеки.

82. Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №826/13896/16 є обґрунтованим, оскільки при розгляді цієї справи, суд вказав, що посилання скаржника на недотримання принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як повне зупинення експлуатації об`єкту - є необґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом скаржника у використанні об`єкту будівництва у власній господарській діяльності.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виявлені порушення, зазначені в Акті, безумовно можуть призвести до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю. Наявність таких порушень підтверджується матеріалами справи, а також не спростована відповідачем у ході судового розгляду справи. Крім того, колегія суддів враховує, що в поданій касаційній скарзі ТОВ Л-Буд Компані фактично не заперечує тих обставин, що ним не виправлено всі виявлені перевіркою порушення вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, наведені у Акті перевірки. З огляду на це, Суд погоджує висновки судів попередніх інстанції щодо правомірності застосування до ТОВ Л-Буд Компані заходів реагування, оскільки відповідачем не надано до суду належних доказів усунення всіх наявних в акті перевірки порушень, яким є акт повторної перевірки, проведеної позивачем у відповідності до статті 6 Закону №877-V .

83. Однак, задовольняючи позов у справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій не врахували вищевказану правову позицію Верховного Суду і дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень.

84. Аргументи відповідача зводяться до переоцінки встановлених судом фактичних обставин справи, вказаних висновків не спростовують.

85. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №812/2061/17.

86. Верховний Суд також зауважує, що як повне зупинення експлуатації об`єкту - є обґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом скаржника у використанні об`єкту.

87. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

88. Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що оскільки відповідачем вживаються дій на часткове усунення порушень та враховуючи статус об`єкта, відносно якого порушено питання про зупинення експлуатації, наявні підстави для відмовлення позивачу в задоволенні позову, проте суди першої та апеляційної інстанцій не врахували доводи позивача, що такий захід реагування як повне зупинення роботи будівлі є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та часткове усунення відповідачем порушень не свідчить про усунення ризиків завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

89. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

90. У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) та Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

91. Частиною першою статті 351 КАС України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

92. Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2020 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року підлягають скасуванню, із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 3 , 328, 341 , 344 , 349 , 351 , 355 , 356 , 359 КАС України , Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити частково.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року в справі № 640/16673/19 - скасувати.

3. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ ІЛЕВЕН" про застосування заходів реагування задовольнити в повному обсязі.

4. Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю БЦ ІЛЕВЕН (код ЄДРПОУ 40732355) заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, розташованих за адресою: вулиця Солом`янська, 11 у Солом`янському районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених у акті перевірки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити.

5. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова

М.В. Білак

О.А. Губська ,

Судді Верховного Суду