Рішення

від 12.05.2021 по справі 314/5304/19

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/5304/19

Провадження № 2/314/828/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2021 року м.Вільнянськ

Справа № 314/5304/19;

провадження № 2/314/828/2021;

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Якубовська Т.М.,

учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 ;

-відповідач ОСОБА_2 ;

-відповідач Павлівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області;

-третя особа Вільнянська державна нотаріальна контора Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро);

-Реєстраційний відділ виконавчого комітету Вільнянської міської ради;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільнянськ в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, треті особи: Вільнянська державна нотаріальна контора Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), реєстраційний відділ виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування та скасування права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

за участю: представника позивача адвоката Зіменко О.В.,

представника відповідача адвоката Краченка В.А.,

стислий виклад позицій сторін.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду 25.11.2019 року з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування та скасування права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (уточнена позовна заява а.с. 137-138),в якій зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 . На підтвердження даного факту позивачем надано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 07 грудня 2004 року виданого (повторно) відділом реєстрації актів цивільного стану Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області.

Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, яке він успадкував від померлих батьків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а саме два Сертифікати на земельні частки (паї) розміром 5,23 в умовних кадастрових гектарах розміром 5,23 на землях САТЗТ Україна , що раніше належали ОСОБА_6 згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4та 6,76 в умовних кадастрових гектарах на землях САТЗТ Україна , що раніше належала ОСОБА_5 згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5.

За життя ОСОБА_5 , відповідно до договору дарування від 06 липня 1999 року № 927, подарувала ОСОБА_4 , батьку позивача, своє право на земельну частку (пай) 6,76 в умовних кадастрових гектарах, це зазначено в самому Сертифікаті серії НОМЕР_5.

Після смерті батька, 07 грудня 2004 року , ОСОБА_1 звернулася з відповідною заявою до Вільнянської державної нотаріальної контори Запорізької області про прийняття спадщини. За наслідком звернення у Вільнянській державній нотаріальній конторі Запорізької областібуло відкрито спадкову справу за № 533, що підтверджується довідкою, яка додана до позову про внесення запису до Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ від 07.12.2004 року

Позивач випадково дізналася, що 29 грудня 2016 року Вільнянський районний суд Запорізької області розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 314/7470/16 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про визнання права власності.

За наслідком розгляду позову суд ухвалив рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі. За позивачем ОСОБА_2 в порядку спадкування після померлого ОСОБА_4 було визнано право власності на земельну частку (пай) розміром 6,76 в умовних кадастрових гектарах на землях САТЗТ Україна , що раніше належала ОСОБА_5 згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5, тобто на земельну ділянку, право на яку успадкувала після смерті батька ОСОБА_1 .

Крім того, за ОСОБА_2 в порядку спадкування після померлої ОСОБА_9 визнано право власності на 1/3 частину (2/3 частини від 1/2 частини) земельної частки (паю) розміром 5,23 в умовних кадастрових гектарах розміром 5,23 на землях САТЗТ Україна , що раніше належали ОСОБА_6 згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4, виданого 30.01.2001 року Вільнянською райдержадміністрацією.

Позивач вважає, що рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.12.2016 року по справі № 314/7470/16-ц, порушує її право на володіння, розпорядження та користування успадкованим майном, оскільки учасники процесу, за допомогою суду незаконно здійснили перехід прав на нерухомість до іншої особи без волі власника (особи яка прийняла спадщину).

За фактом зазначеного порушення, ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.12.2016 року по справі № 314/7470/16-ц.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 14 травня 2019 року апеляційну скаргу спадкоємця першої черги ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі. Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 грудня 2016 року скасовано, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про визнання права власності відмовлено.

Серед інших обставин, які були підставою для скасування рішення першої інстанції, апеляційний суд зокрема встановив, що за змістом ч. 1 ст. 1261 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 . Запорізький апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції, не встановив коло спадкоємців та в порушення вимог закону, визначаючи за ОСОБА_2 в порядку спадкування після померлого ОСОБА_4 право власності на земельну частку (пай), не залучив до участі у справі спадкоємця першої черги ОСОБА_1 , чим фактично вирішив питання про права та обов`язки особи, яка не брала участь в справі, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивачем ОСОБА_1 зазначено, що рішення, відповідно до якого в подальшому було видане Розпорядження № 372 від 03.08.2017 року про погодження виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього САТ ЗТ України , розташованої за межами населених пунктів на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області ОСОБА_2 відпали, оскільки розпорядження є похідним від рішення суду яке скасовано.

Що стосується сертифікату серії НОМЕР_6, розміром 6,76 умовних кадастрових гектарів від 14 липня 2017 року, який був виданий Вільнянською РДА в подальшому на ОСОБА_2 , то позивач вважає, що він оформлений незаконно, оскільки справжній сертифікат, Серії НОМЕР_5 від 18.11.1998 року, на право на земельну частку (пай) посвідчену сертифікатом на ім`я ОСОБА_5 на підставі розпорядження Вільнянської РДА № 311 від 14 серпня 1998 року, ОСОБА_2 , ніколи не втрачався, тому, що його оригінал знаходиться в неї. Крім того, ОСОБА_2 подала об`яву про його втрату свідомо, оскільки в даному сертифікаті зазначено про перехід права на земельну частку (пай) на іншого власника, батька позивача, ОСОБА_4 , згідно Договору дарування від 06.07.1999 року № 927, розмір земельної частки (паю) 6,76 в умовних кадастрових гектарах, а в новому сертифікаті НОМЕР_6 від 14.07.2017 року про це не зазначено.

Отже, позивач ОСОБА_1 вважає, що вона є єдиним спадкоємцем першої черги на нерухоме майно, а саме земельної частки (паю) розміром 6,76 умовних кадастрових гектарів, що належали її батьку, ОСОБА_4 відповідно до договору дарування від ОСОБА_5 .

Отримавши Постанову Запорізького апеляційного суду від 14 травня 2019 року, позивачем отримано 07.08.2019 року Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно якої ОСОБА_1 дізналася, що її земельну ділянку, право на яку вона успадкувала після покійного батька ОСОБА_4 , незаконно оформила на себе і зареєструвала в реєстрі ОСОБА_2 .

Після виділення в натурі, вона має площу 4.8419 га і кадастровий номер 2321586100:01:002:0097 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходиться на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

15.11.2019 року за вих. № 2164 позивачем було отримано від Вільнянської державної нотаріальної контори Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки нею не надано документу на земельну ділянку площею 4.8419 га, хоча і сама земельна ділянка оформлена на відповідача ОСОБА_2 .

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Зіменко О.В., уточнену позовну заяву підтримала, просила суд її задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Кравченко В.А. позов визнав частково, заперечував, щодо скасування реєстрації так як державної реєстрації вже скасована, а також стосовно визнання права власності.

Відповідач Павлівська сільська рада Вільнянського району, та представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, суд вважає модливи розглядати справу у їх відсутності на підставі письмових доказів..

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 28.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, роз`яснено права сторін, витребувано із Вільнянської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи після померлого ОСОБА_4

14.02.2020 на виконання ухвали суду від 28.01.2020 до суду Вільнянською державною нотаріальною конторою надано копію спадкової справи після померлого ОСОБА_4

31.07.2020 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.

07.10.2020 судом постановлено заочне рішення по справі.

15.02.2021 до суду надійшла заява про скасування заочного рішення.

12.04.2021 ухвалою суду заочне рішення скасовано, спризначено підготовче засідання на 20.04.2021.

12.04.2021 надійшла уточнена позовна заява.

20.04.2021 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду 25.11.2019 року з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування та скасування права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 . На підтвердження даного факту позивачем надано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 07 грудня 2004 року виданого (повторно) відділом реєстрації актів цивільного стану Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області.

Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, яке він успадкував від померлих батьків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а саме два Сертифікати на земельні частки (паї) розміром 5,23 в умовних кадастрових гектарах розміром 5,23 на землях САТЗТ Україна , що раніше належали ОСОБА_6 згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4та 6,76 в умовних кадастрових гектарах на землях САТЗТ Україна , що раніше належала ОСОБА_5 згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5.

За життя ОСОБА_5 , відповідно до договору дарування від 06 липня 1999 року № 927, подарувала ОСОБА_4 , батьку позивача, своє право на земельну частку (пай) 6,76 в умовних кадастрових гектарах, це зазначено в самому Сертифікаті серії НОМЕР_5.

Після смерті батька, 07 грудня 2004 року , ОСОБА_1 звернулася з відповідною заявою до Вільнянської державної нотаріальної контори Запорізької області про прийняття спадщини. За наслідком звернення у Вільнянській державній нотаріальній конторі Запорізької областібуло відкрито спадкову справу за № 533, що підтверджується довідкою, яка додана до позову про внесення запису до Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ від 07.12.2004 року

Позивач випадково дізналася, що 29 грудня 2016 року Вільнянський районний суд Запорізької області розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 314/7470/16 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про визнання права власності.

За наслідком розгляду позову суд ухвалив рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі. За позивачем ОСОБА_2 в порядку спадкування після померлого ОСОБА_4 було визнано право власності на земельну частку (пай) розміром 6,76 в умовних кадастрових гектарах на землях САТЗТ Україна , що раніше належала ОСОБА_5 згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5, тобто на земельну ділянку, право на яку успадкувала після смерті батька ОСОБА_1 .

Крім того, за ОСОБА_2 в порядку спадкування після померлої ОСОБА_9 визнано право власності на 1/3 частину (2/3 частини від 1/2 частини) земельної частки (паю) розміром 5,23 в умовних кадастрових гектарах розміром 5,23 на землях САТЗТ Україна , що раніше належали ОСОБА_6 згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4, виданого 30.01.2001 року Вільнянською райдержадміністрацією.

Позивач вважає, що рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.12.2016 року по справі № 314/7470/16-ц, порушує її право на володіння, розпорядження та користування успадкованим майном, оскільки учасники процесу, за допомогою суду незаконно здійснили перехід прав на нерухомість до іншої особи без волі власника (особи яка прийняла спадщину).

За фактом зазначеного порушення, ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.12.2016 року по справі № 314/7470/16-ц.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 14 травня 2019 року апеляційну скаргу спадкоємця першої черги ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі. Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 грудня 2016 року скасовано, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про визнання права власності відмовлено.

Серед інших обставин, які були підставою для скасування рішення першої інстанції, апеляційний суд зокрема встановив, що за змістом ч. 1 ст. 1261 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 . Запорізький апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції, не встановив коло спадкоємців та в порушення вимог закону, визначаючи за ОСОБА_2 в порядку спадкування після померлого ОСОБА_4 право власності на земельну частку (пай), не залучив до участі у справі спадкоємця першої черги ОСОБА_1 , чим фактично вирішив питання про права та обов`язки особи, яка не брала участь в справі, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивачем ОСОБА_1 зазначено, що рішення, відповідно до якого в подальшому було видане Розпорядження № 372 від 03.08.2017 року про погодження виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього САТ ЗТ України , розташованої за межами населених пунктів на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області ОСОБА_2 відпали, оскільки розпорядження є похідним від рішення суду яке скасовано.

Що стосується сертифікату серії НОМЕР_6, розміром 6,76 умовних кадастрових гектарів від 14 липня 2017 року, який був виданий Вільнянською РДА в подальшому на ОСОБА_2 , то позивач вважає, що він оформлений незаконно, оскільки справжній сертифікат, Серії НОМЕР_5 від 18.11.1998 року, на право на земельну частку (пай) посвідчену сертифікатом на ім`я ОСОБА_5 на підставі розпорядження Вільнянської РДА № 311 від 14 серпня 1998 року, ОСОБА_2 , ніколи не втрачався, тому, що його оригінал знаходиться в неї. Крім того, ОСОБА_2 подала об`яву про його втрату свідомо, оскільки в даному сертифікаті зазначено про перехід права на земельну частку (пай) на іншого власника, батька позивача, ОСОБА_4 , згідно Договору дарування від 06.07.1999 року № 927, розмір земельної частки (паю) 6,76 в умовних кадастрових гектарах, а в новому сертифікаті НОМЕР_6 від 14.07.2017 року про це не зазначено.

Отже, позивач ОСОБА_1 вважає, що вона є єдиним спадкоємцем першої черги на нерухоме майно, а саме земельної частки (паю) розміром 6,76 умовних кадастрових гектарів, що належали її батьку, ОСОБА_4 відповідно до договору дарування від ОСОБА_5 .

Отримавши Постанову Запорізького апеляційного суду від 14 травня 2019 року, позивачем отримано 07.08.2019 року Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно якої ОСОБА_1 дізналася, що її земельну ділянку, право на яку вона успадкувала після покійного батька ОСОБА_4 , незаконно оформила на себе і зареєструвала в реєстрі ОСОБА_2 .

Після виділення в натурі, вона має площу 4.8419 га і кадастровий номер 2321586100:01:002:0097 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходиться на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

15.11.2019 року за вих. № 2164 позивачем було отримано від Вільнянської державної нотаріальної контори Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки нею не надано документу на земельну ділянку площею 4.8419 га, хоча і сама земельна ділянка оформлена на відповідача ОСОБА_2 .

На підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин, судом встановлено, що подані стороною позивача письмові докази відповідають дійсним обставинам справи та дає підстави стверджувати, що право позивача на успадкування земельної частки (паю) розміром 6,76 умовних кадастрових гектарів, що належали батькові, ОСОБА_4 , є порушеним і підлягає захисту.

Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

Доводи позивача, викладені в позовній заяві, суд вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Так, згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України право на звернення досуду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї у визначеному цим Кодексом порядку.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 зі справи № 924/831/17).

В судовому засіданні встановлено, що позивач по стправі є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 .

Після смерті батька, 07 грудня 2004 року , ОСОБА_1 звернулася з відповідною заявою до Вільнянської державної нотаріальної контори Запорізької області про прийняття спадщини. За наслідком звернення у Вільнянській державній нотаріальній конторі Запорізької області було відкрито спадкову справу за № 533, що підтверджується довідкою, яка додана до позову про внесення запису до Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ від 07.12.2004 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно положення ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті, що випливає з положення норми ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтями 316, 319, 321 ЦК України встановлено, що власнику майна належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, яке він здійснює відповідно до закону на власний розсуд.

Право власності є непорушним і підлягає захисту.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З огляду на вищевикладене вбачається, що видача сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_6 виданий 14.07.2017 року на підставі розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 372 від 03.08.2017 року на ОСОБА_2 , як і подальша реєстрація права власності є незаконною відповідно до викладених в мотивувальній частині підстав.

По вказаній справі судом було постановлено заочне рішення, на його виконання державним реєстратором був скасований номер запису про право власності. В подальшому заочне рішення було скасоване, алеж вказаний факт не є підставою для відновлення державної реєстрації. На час розгляду справи спадковим майном є сертифікат на земельну частку (пай). Постанови нотаріусом стосовно видачі свідоцтва про справо власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 не приймалась, а отже вирішення питання про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку яку зазначає позивач є передчасним.

Отже, на підставі вищезазначеного суд приходить до висновку що прозовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тільки в частині визнання недійсним і скасуванні сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_6 виданий 14.07.2017 Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області на підставі розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 372 від 03.08.2017 на ОСОБА_2

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88, 208, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним і скасувати сертифікат на право на земельну частку (пай) НОМЕР_6 виданий 14.07.2017 Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області на підставі розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 372 від 03.08.2017 на ОСОБА_2 .

3.В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 12.05.2021.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Павлівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 04353285, адреса: Запорізька область, Вільнянський район, село Павлівське, вулиця Залізнична, будинок 28;

Третя особа: Вільнянська державна нотаріальна контора Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), код за ЄДРПОУ 02884090, адреса: Запорізька область, місто Вільнянськ, вулиця Бочарова, будинок 6.

Третя особа: Реєстраційний відділ виконавчого комітету Вільнянської міської ради код за ЄДРПОУ 25486771, адреса: Запорізька область, місто Вільнянськ, вулиця Зачиняєва, будинок 18 .

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

12.05.2021