Постанова

від 03.06.2021 по справі 761/16172/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/6268/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року м. Київ

Справа № 761/16172/15-ц

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Махлай Л.Д., Немировської О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року, постановлену у складі судді Пономаренко Н.В.,

у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції м. Києва Стельмах Олесі Олексіївни, Начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції Гоція Богдана Ігоровича, Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції м. Києва, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Товариство з обмеженою відповідальністю Рада 3 про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання прав порушеними,

встановив:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною скаргою, в якій просить суд:

1) визнати незаконним невиконання Шевченківським РВ ДВС м.Києва ГТУЮ у м. Києві (ЦМУМЮ (м. Київ) постанови Верховного Сулу від 31 жовтня 2018 року, якою Верховний Суд у справі № 761/1617225-ц (провадження № 61-34070св18), скасував рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року у справі № 761/16172/15-ц та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року, адже після набрання законної сили постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 761/16172/25-ц Шевченківський РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві (ЦМУМЮ (м. Київ) не виконав необхідних дій для припинення отримання на банківський рахунок ТОВ Рада 3 незаконно списаних грошових коштів з пенсійного рахунку ОСОБА_1 в Пенсійному фонді України згідно з виконавчим провадженням ВП №55320697 впродовж з листопада 2018 року по листопад 2019 року, що призвело до порушення конституційного права ОСОБА_1 користуватись її пенсійними грошовими коштами в обсязі, в якому грошові кошти були незаконно стягнуті з пенсійного рахунку ОСОБА_1 в Пенсійному фонді України на користь ТОВ Рада 3 у ВП №55320697;

2) визнати незаконним невиконання Шевченківським РВ ДВС м.Києва ГТУЮ у м. Києві (ЦМУМЮ (м. Київ) постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року, якою Верховний Суд у справі № 761/16172/25-ц (провадження № 61-34070св18), скасував рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року у справі № 761/16172/15-ц та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року, адже Шевченківський РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві (ЦМУМЮ (м. Київ) не виконав необхідних дій для припинення списання в Пенсійному фонді України з пенсійного рахунку ОСОБА_1 грошових коштів впродовж з листопада 2018 року по листопад 2019 року згідно з виконавчим провадженням ВП №55320697, що призвело до порушення конституційного права ОСОБА_1 користуватись її пенсійними грошовими коштами в тому обсязі, в якому грошові кошти були незаконно стягнуті з пенсійного рахунку ОСОБА_1 в Пенсійному фонді України на користь ТОВ Рада 3 у ВП №55320697;

3) визнати незаконним невиконання співробітниками Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві (ЦМУМЮ (м.Київ) головним державним виконавцем Стельмах О.О. та начальником Гоцієм Б.І. постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року, якою Верховний Суд у справі № 761/16172/25-ц (провадження № 61-34070св18), скасував рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року у справі № 761/16172/15-ц та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року, адже Стельмах О.О. та Гоцій Б.І. після набрання законної сили постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 761/16172/25-ц ТОВ Рада 3 не виконали необхідних дій впродовж з листопада 2018 року по листопад 2020 року для припинення надходження на банківський рахунок ТОВ Рада 3 незаконно списаних впродовж з листопада 2018 року по листопад 2019 року грошових коштів з пенсійного рахунку ОСОБА_1 в Пенсійному фонді України згідно з виконавчим провадженням ВП №55320697, що призвело до порушення конституційного права ОСОБА_1 користуватись її пенсійними грошовими коштами в обсязі, в якому грошові кошти були незаконно стягнуті з пенсійного рахунку ОСОБА_1 в Пенсійному фонді України на користь ТОВ Рада 3 у ВП №55320697;

4) визнати незаконною та неправомірною бездіяльність співробітників Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві (ЦМУМЮ (м. Київ) головного державного виконавця Стельмах О.О. та начальника Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Гоція Б.І., (що призвело до отримання неправомірної вигоди для ТОВ Рада 3 ), а саме невиконання головним державним виконавцем Стельмах О.О. та начальником Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Гоцієм Б.І. постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року, якою Верховний Суд у справі № 761/16172/25-ц (провадження № 61-34070св18), скасував рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 11 квітня 2017 року у справі № 761/16172/15-ц та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року, адже Стельмах О.О. та Гоцій Б.І. після набрання законної сили постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 761/16172/25-ц ТОВ Рада 3 не повідомили Пенсійний фонд України про закінчення виконавчого провадження ВП №55320697, а отже не виконали всіх необхідних дій для припинення надходження на банківський рахунок ТОВ Рада З незаконно списаних грошових коштів з пенсійного рахунку ОСОБА_1 у Пенсійному фонді України у виконавчому провадженні ВП №55320697 впродовж з листопада 2018 року по листопад 2019 року, що призвело до порушення конституційного права ОСОБА_1 користуватись її пенсійними грошовими коштами в обсязі, в якому грошові кошти були незаконно стягнуті з пенсійного рахунку ОСОБА_1 в Пенсійному фонді України на користь ТОВ Рада 3 у ВП №55320697;

5) визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Стельмах О.О. та начальника Шевченківського РВ ДВС м.Києва ГТУЮ у м. Києві Гоція Б.І. після винесення постанови Шевченківського РВ ДВС м.Києва ГТУЮ у м. Києві від 01 лютого 2019 року, якою Шевченківський РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві закрив виконавче провадження ВП №55320697, беручи до уваги, що незаконна бездіяльність головного державного виконавця Стельмах О.О. та начальника Шевченківського РВ ДВС м.Києва ГТУЮ у м. Києві Гоцій Б.І. полягає у тому, що Стельмах О.О. та Гоцій Б.І. не повідомили Пенсійний фонд України про закінчення виконавчого провадження ВП №55320697 впродовж з лютого 2019 року по листопад 2019 року, що призвело до порушення конституційного права ОСОБА_1 користуватись її пенсійними грошовими коштами в обсязі, в якому грошові кошти були незаконно стягнуті з пенсійного рахунку ОСОБА_1 в Пенсійному фонді України на користь ТОВ Рада 3 після закінчення ВП №55320697;

6) визнати порушеними конституційні права ОСОБА_1 на користування пенсійними грошовими коштами у зв`язку з отриманням неправомірної вигоди юридичною особою ТОВ Рада 3 , адже ТОВ Рада 3 продовжувало отримувати щомісячні надходження грошових коштів на банківський рахунок ТОВ Рада 3 , які незаконно списувались з пенсійного рахунку ОСОБА_1 в Пенсійному фонді України згідно виконавчого провадження ВП №55320697 впродовж з листопада 2018 року по листопад 2019 року та відповідно незаконно списані кошти перераховувались з пенсійного рахунку ОСОБА_1 у Пенсійному фонді України на банківський рахунок ТОВ Рада 3 після винесення Постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №761/16172/25-ц, якою Верховний Суд скасував рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/16172/25-ц від 11 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року;

7) визнати конституційні права ОСОБА_1 на користування пенсійними грошовими коштами порушеними головним державним виконавцем Стельмах О.О. та начальником Шевченківського РВ ДВС м.Києва ГТУЮ у м. Києві Гоцієм Б.І. протягом з лютого по листопад 2019 року, беручи до уваги, що пенсійні грошові кошти списувались з пенсійного рахунку ОСОБА_1 в Пенсійному фонді України згідно з виконавчим провадженням ВП №55320697 впродовж з лютого 2019 року по листопад 2019 року та відповідно перераховувались з пенсійного рахунку ОСОБА_1 у Пенсійному фонді України на банківський рахунок ТОВ Рада 3 після винесення постанови Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві від 01 лютого 2019 року, якою Шевченківський РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві закрив виконавче провадження ВП №55320697, але Шевченківський РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві не повідомив належним чином протягом з лютого 2019 року по листопад 2019 року Пенсійний фонд України про закриття виконавчого провадження ВП №55320697;

8) визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Стельмах О.О. та начальника Шевченківського РВ ДВС ГТУЮ в м.Києві Гоція Б.І., що полягає в тому, що, знаючи про скасування Верховним Судом 31 жовтня 2018 року рішення Шевченківського районного суд м. Києва від 11 квітня 2017 року у справі № 761/16172/15-ц та знаючи про відповідне скасування ухвали Апеляційного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року у справі №761/16172/15-ц, головний державний виконавець Стельмах О.О. та начальник Шевченківського РВ ДВС ГТУЮ в м. Києві Гоцій Б.І. не вчинили всіх необхідних дій для припинення незаконного списання з пенсійного рахунку ОСОБА_1 коштів на поточний рахунок ТОВ Рада 3 № НОМЕР_1 в банківській установі АТ Український БІБ протягом з січня 2019 року по листопад 2019 року, беручи до уваги, що 09 січня 2019 року ОСОБА_1 направила Укрпоштою рекомендований лист з описом вкладення на ім`я начальника Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Гоція Б.І., а в листі - Заяву від 08.01.2019 р. (Додаток № 5), з вимогою про необхідність закриття ВП №55320697. та з копією постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року, а 25 січня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали чергову скаргу до Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві (Додаток № 6), в якій в черговий раз ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили, що Верховний Суд скасував незаконне рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі 761/16172/15-ц та скасував незаконне рішення Київського апеляційного суду у справі №761/16172/15-ц.

Також ОСОБА_1 просить поновити термін подання даної скарги у зв`язку з карантином в країні через коронавірус та водночас просить взяти до уваги, що скаржник дізналась про порушення її прав з листа Пенсійного фонду України 13.11.2020 року, а, отже, зазначає, що нею подається скарга в часових межах передбаченого Законом терміну оскарження незаконних дій співробітників Державної виконавчої служби. Скаржник вважає, що 10-денний строк для звернення із вказаною скаргою обчислюється з дня коли вона дізналась про порушення її прав з листа Пенсійного фонду України 13.11.2020 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні процесуального строку для звернення до суду зі скаргою. Скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що підставою звернення до суду зі скаргоюна дії посадових осіб Шевченківського РВ ДВС у м. Києві сталаінформація, про яку вона дізналась з листа ГУ Пенсійного фонду України в м. Києві № 2600-0403-8/148342 від 19 жовтня 2020 року, який отримано 13 листопада 2020 року, а не інша подія чи події, на які посилається суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

Зазначає, що 12 лютого 2019 року вона зверталась до Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ГТУЮ м. Києва (ЦМУМЮ (м. Київ) з заявою щодо необхідності припинення незаконного списання коштів з її пенсії вже після скасування рішення суду, але відповіді не отримала, а тому нічого не було відомо про порушення прав. За таких обставин суд помилково вважає, що 12 лютого 2019 року вона дізналась про порушення своїх прав і тому, на думку суду вона могла подати скаргу до суду, а не звертатись зі скаргою до начальника Шевченківського РВ ВДВС. Вказує, що такий висновок суду є помилковим та незаконним, оскільки вона мала право та намір захистити свої права шляхом направлення скарги на дії державного виконавця начальнику Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ГТУЮ м. Києва Гоцію Б.І. і вона направила таку скаргу. Направивши скаргу начальнику Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ГТУЮ м. Києва Гоцію Б.І., вважала, що Гоцій Б.І. здійснить усі необхідні дії як керівник Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ГТУЮ м. Києва для захисту її прав, а тому не подавала скаргу до суду. Суд першої інстанції помилково не взяв до уваги, що вона має право скаржитись на незаконні дії державних виконавців не тільки в Шевченківський районний суд, але й керівнику Шевченківського РВ ДВС у м. Києві. З листа ГУ Пенсійного фонду України в м. Києві від 19 жовтня 2020року, який було отримано 13 листопада 2020 року,вона дізналась, що начальник ВДВС - Гоцій Б.І. не захистив порушені права.

Наголошує на тому, що не пропустила строк для подачі скарги на дії посадових осіб Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ГТУЮ м. Києва встановлений ст. 449 ЦПК України, адже подала скаргу на незаконні дії державних виконавців через 4 дні після отримання листа ГУ Пенсійного фонду в м.Києві 13.11.2020 року, з якого дізналась про те, що порушення її прав тривало і після звернень до начальника Шевченківського РВ ДВС Гоція Б.І.

В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду скасувати.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважала можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, що не з`явились в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши заінтересовану особу, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду зі скаргою та залишаючи скаргу ОСОБА_1 без розгляду , суд першої інстанції виходив з того, що строк на вчинення процесуальної дії сплинув, а клопотання про поновлення вказаного строку є необґрунтованим та не відповідає обставинам, викладеним у самій скарзі.

Беручи до уваги обізнаність скаржника - сторони виконавчого провадження, про обставини, викладені в скарзі, ще з 2019 року та отримання нею повідомлення ще в серпні 2020 року про перерахування коштів із її пенсійного рахунку на рахунки стягувача ТОВ Рада 3 , враховуючи, що вказані підстави в якості поважності причин встановленого законом строку для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця не знайшли свого підтвердження і скаржником не наведено поважності причин неможливості подати вказану скаргу у строки, встановлені законодавством, підстави для визнання причин пропуску такого строку поважними - відсутні, а тому суд дійшов висновку про відмову у поновленні строку на оскарження дій державного виконавця.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх законними і обґрунтованими, такими, що відповідають обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам.

Звертаючись до суду з даною скаргою, ОСОБА_1 просила поновити термін подання даної скарги у зв`язку з карантином в країні через коронавірус та просила взяти до уваги, що скаржник дізналась про порушення її прав з листа Пенсійного фонду України 13.11.2020 року, а тому вважала, що скарга подана в часових межах передбаченого Законом терміну оскарження незаконних дій співробітників Державної виконавчої служби.

Зі змісту скарги вбачається, що скаржником оскаржуються дії та бездіяльність державного виконавця, начальника виконавчої служби та виконавчої служби, фактично щодо невжиття своєчасних заходів по закінченню виконавчого провадження, оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження від 01 лютого 2019 року надійшла на виконання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві лише у листопаді 2019 року, та висуває подальші вимоги, які є пов`язаними та похідними вимогами щодо дій та бездіяльності виконавця в частині припинення надходження на банківський рахунок стягувача грошових коштів з пенсійного рахунку ОСОБА_1 після скасування рішення суду, на виконання якого і було відкрито відповідне виконавче провадження.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1 ст. 449 ЦПК України, визначено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ч.2. ст. 449 ЦПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статті 122 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 123 ЦПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

У системному аналізі вказаних процесуальних норм разом із положеннями пункту а частини першої статті 449 ЦПК України , статті 74 Закону України Про виконавче провадження свідчать про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі № 439/1493/15-ц (провадження № 61-7804св19) зроблено висновок по застосуванню статті 449 ЦПК України та вказано, що такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.

При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи .

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі № 466/948/19 (провадження № 61-16974св19) вказано, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові .

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України ).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києві від 11 квітня 2017 року у справі № 761/16172/15, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року, позов ТОВ Рада-3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Рада-3 заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 14 805,52 грн., інфляційні витрати - 3 221,37 грн., 3 % річних - 483,93 грн. та судовий збір - 1 074,84 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ Рада-3 заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 4 175,91 грн., інфляційні витрати - 908,60 грн., 3 % річних - 136,49 грн. та судовий збір - 303,16 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

Встановлено, що 16.11.2017 року на підставі рішення суду від 11 квітня 2017 року видано виконавчий лист № 761/16172/15, відкрито виконавче провадження та розпочато виконавчі дії з примусового виконання цього рішення.

Постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 17 жовтня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.15-18).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається зі змісту поданої скарги і матеріалів справи, 08.01.2019 року ОСОБА_1 зверталась до начальника Шевченківського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві з вимогою негайно припинити незаконне списання коштів з її пенсійного рахунку на користь ТОВ Рада 3 , додавши до цієї заяви копію постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року (а.с. 19). Вказує, що відповіді на це звернення не отримала.

В подальшому скаржник 25 січня 2019 року, 31 січня 2019 року зверталась до начальника Шевченківського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві із відповідними скаргами на необхідність вжиття заходів по закінченню виконавчого провадження про стягнення з неї коштів на користь ТОВ Рада-3 , посилаючись на постанову Верховного суду від 31 жовтня 2018 року про скасування незаконного рішення Шевченківського районного суду м. Києві від 11 квітня 2017 року (а.с. 20, 21).

Постановою головного державного виконавця Шевченківського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Стельмах О.О. від 01 лютого 2019 року виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 761/16172/15, виданого 16.11.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 19585, 66 грн. закінчено (а.с. 22).

12.02.2019 року ОСОБА_1 подала скаргу на ім`я головного державного виконавця Шевченківського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Стельмах О.О. з приводу незаконності її дій по продовженню вчинення виконавчих дій вже після скасування вищевказаного рішення суду (а.с. 23). В скарзі зазначено, що в лютому 2019 року Шевченківський районний ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві не відповів на вищевказану заяву і державний виконавець Стельмах О.О. та начальник Шевченківського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Гоцій Б.І. не повідомили Пенсійний фонд України про необхідність термінового припинення незаконного списання коштів.

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою, заінтересовані особи: головний державний виконавець Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м Києві Стельмах Олеся Олександрівна, начальник Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Гоцій Богдан Ігорович, Шевченківський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, Товариство з обмеженою відповідальністю Рада-3 , на дії державного виконавця.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2020 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця - задоволено частково:

- визнано незаконними дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Стельмах О.О. у виконавчому провадженні № 55320697 по утриманню коштів з пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 11.01.2019 року по 01.02.2019.

- визнано незаконними дії начальника Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Гоція Богдана Ігоровича який щодо невжиття заходів по припиненню утримання з пенсії ОСОБА_1 коштів у виконавчому провадженні ВП №55320697, починаючи з 11.01.2019 по 01.02.2019.

- визнано незаконними дії головного державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Стельмах О.О. щодо не вчинення необхідних дій для припинення утримання коштів з пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 26.01.2019.

- визнано незаконними дії головного державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Стельмах О.О. по утриманню коштів з пенсії ОСОБА_1 після прийняття постанови від 01.02.2019 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 55320697.

- визнано незаконними дії головного державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Стельмах О.О. по неповерненню на пенсійний рахунок ОСОБА_1 коштів, які були утримані у виконавчому провадженні ВП 55320697 з пенсійного рахунку ОСОБА_1 у Пенсійному фонді України, починаючи з 11.01.2019.

- визнано незаконною бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Стельмах О.О. щодо не вжиття всіх належних заходів для припинення незаконного утримання з пенсії ОСОБА_1 коштів у виконавчому провадженні ВП № 55320697 починаючи з 11.01.2019.

- визнано незаконною бездіяльність начальника Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Гоція Б.І. щодо невжиття всіх заходів для припинення незаконного утримання коштів з пенсії ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП 55320697 після прийняття 01.02.2019 постанови про закінчення виконавчого провадження ВП 55320697.

- визнано незаконною бездіяльність начальника Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Гоція Б.І. щодо не вжиття всіх належних заходів для повернення незаконно утриманих коштів з пенсії ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП 55320697, починаючи з 01.02.2019.

Зазначеною ухвалою суду від 29 травня 2020 року було встановлено, що відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 05 листопада 2019 року Шевченківський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві не надіслав до пенсійного фонду постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з чим було продовжено утримання з пенсії ОСОБА_1 коштів на користь ТОВ Рада-3 та виконавчий збір (а.с. 40-43).

Як вбачається з відповіді Головного управління Пенсійного Фонду України у м. Києві від 07 серпня 2020 року на звернення ОСОБА_1 від 23 липня 2020 року, їй було повідомлено, що стягнення з пенсії ОСОБА_1 за виконавчим провадженням 55320697 від 21.05.2018 року припинено з грудня 2019 року на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження № 55320697 від 01 лютого 2019 року Шевченківського РВ ДВС ГТУЮ м. Києва, яке надійшло до Головного управління 26 листопада 2019 року ( а.с. 47).

Таким чином, з викладеного вбачається, що про той факт, що постанова державного виконавця Шевченківського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Стельмах О.О. від 01 лютого 2019 року про закінчення виконавчого провадження № 55320697 надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві лише 26 листопада 2019 року, ОСОБА_1 стало достовірно відомо з листа від 07 серпня 2020 року, який було нею отримано 26 серпня 2020 року ( а.с. 47).

Отже, викладені у скарзі обставини в частині посилання про те, що десятиденний строк подання скарги відраховується від 13 листопада 2019 року, тобто з дня коли ОСОБА_1 було отримано лист з ГУ ПФУ України в м. Києві від 19 жовтня 2020 року, - є помилковими, оскільки в листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 19 жовтня 2020 року викладені ті ж самі обставини, що і в листі від 07 серпня 2020 року ( а.с. 47, 49).

За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення скарги без розгляду з підстав пропуску строку на її подання, оскільки матеріалами справи підтверджено факт того, що ОСОБА_1 достовірно стало відомо про надходження постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 01 лютого 2019 року до Головного Управління пенсійного фонду України в м. Києві у листопаді 2019 року - у серпні 2020 року, тоді як з даною скаргою вона звернулась до суду 19 листопада 2020 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що вона має право скаржитись на незаконні дії державних виконавців не тільки до суду, а і керівнику Шевченківського РВ ДВС у м. Києві колегія суддів відхиляє, оскільки частиною 1 ст. 449 ЦПК України, визначено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Доводи ОСОБА_1 про те, що вона не пропустила строк звернення зі скаргою, встановлений ст. 449 ЦПК України, адже подала скаргу на незаконні дії державних виконавців через 4 дні після отримання листа ГУ Пенсійного фонду в м.Києві 13 листопада 2020 року, з якого дізналась про те, що порушення її прав, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи встановлено, що про порушення прав щодо строків виконання постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження було зазначено в ухвалі суду від 29 травня 2020 року про задоволення скарги ОСОБА_1 , з вказівкою про те, що станом на 05.11.2019 року постанова державного виконавця від 01.02.2019 року до пенсійного фонду не надходила. Про дату надходження зазначеної постанови державного виконавця до пенсійного фонду ОСОБА_1 стало достовірно відомо у серпні 2020 року.

Таким чином, наведені скаржником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку суд обґрунтовано визнав неповажними, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм матеріального або процесуального права, апеляційна скарга не містить.

Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Отже, ухвала суду постановлена з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 268 , 367 , 368 , 374 , 375, 381-383 ЦПК України , суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Махлай Л.Д.

Немировська О.В.