Рішення

від 09.06.2021 по справі 521/13806/20

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

09.06.21

Справа №521/13806/20

Провадження № 2/521/3549/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Роїк Д.Я.

за участі секретаря судового засідання - Коновалової К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції ( м. Одеса) Скіданової Світлани Анатоліївни про скасування арештів,

ВСТАНОВИВ:

До суду 21.08.2020 року надійшов позов ОСОБА_1 до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції ( м. Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна.

Згідно обґрунтування позову, ОСОБА_1 стало відомо, що на майно накладено два арешти, а саме за реєстраційним номером обтяження 9785576, Одеською філією державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України згідно постанови про відкриття виконавчого провадження В-16/590 від 29.04.2010 та за реєстраційним номером 11514668 згідно постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження В-16/795 від 17.08.2011 року. Зазначав, що вказані арешти перешкоджають користуватись та розпоряджатись майном,- земельною ділянкою (кадастровий номер 5123581800:01:001:0403).Відповідно до листа наданого Другим Малиновським ВДВС щодо надання копій виконавчих документів, а саме постанов про відкриття виконавчих проваджень В-16/590 від 29.04.2010 та В-16/795 від 17.08.2011 в/п 28235450 не є можливим, тоді як строк зберігання завершених виконавчих проваджень переданих на зберігання становить 3 ( три) роки, та рекомендовано звернутись до суду для подальшого вирішення питання щодо скасування обтяжень.Зазначав, що відповідно до інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження, станом на 19.08.2020 року виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 відсутні, ОСОБА_1 боржником не значиться. На теперішній час, виконавчі провадження в рамках яких накладено арешт знищені, тому скасувати арешт з майна та заборону його відчуження державний виконавець не в змозі. У зв`язку з тим, що вирішити питання про скасування обтяження в рамках виконавчого провадження не можливо, позивач вимушений звернутись до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 25.08.2020 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 06.10.2020 року задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_2 та витребувано докази по справі, а саме: Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) ( 5102, м. Одеса, вул. Бабеля, буд. 6) належним чином засвідчену копію виконавчого провадження №В-16/590 та ВП28235450.

На виконання ухвали суду від 06.10.2020 року з Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Одеса) надійшла відповідь що паперові матеріали виконавчих проваджень та Журнал реєстрації вихідної кореспонденції було знищено відповідно до затверджених правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями та Інструкції з діловодства у Державній виконавчій службі.

У матеріалах справи міститься відзив відповідача Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Одеса) від 27.01.2021 року ( вх. № ЕП-1527), в якому зазначалось, що ОСОБА_1 , не надав документи, підтверджуючі сплати боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, в зв`язку з чим ВП №28235450 фактично не виконано, а виконавчий документ повернуто стягувача на підставі п.5. ч.2 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження а виконавче провадження В-16/580 в даний час знищено, в зв`язку з чим неможливо з`ясувати підстави та обставини накладення арешту. Просив позовні вимоги залишити без задоволення.

06.04.2021 р. за вх. №12501 до суду надійшли пояснення щодо позовної заяви ОСОБА_1 та відзиву Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) відповідача ОСОБА_2 про визнання позову, якою ОСОБА_2 просить задовольнити позов ОСОБА_1 у повному обсязі та вирішити справу за її відсутності.

У судове засідання 09.06.2021 року сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином.

У матеріалах справи наявні заяви позивача, відповідача ОСОБА_2 , згідно яких просили справу розглядати за їх відсутності.

Представник Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) поважність причин неявки суду не повідомив та заяв по суті справи своєчасно не надав.

Верховний Суд у постанові від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 виходив із того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи , він може вирішити спір по суті.

Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні . Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Суд, зважаючи на строки розгляду справи, належне сповіщення сторін, у відповідності до вимог ст. 223 ЦПК України, ухвалив проводити розгляд справи за відсутності сторін, без технічної фіксації процесу.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складення судового рішення є 09.06.2021 року.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, приходить до наступних висновків.

Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 належить земельна ділянка кадастровий номер 5123581800:01:001:0403 площею 2 га.

Постановою державного виконавця Другого Малиновського ВДВС ОМУЮ Томарова О.С. від 17.08.2011 року про відкриття виконавчого провадження В-16/590 від 29.04.2010 року було накладено арешт на все нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_1 та оголошено заборону на його відчуження.

Постановою державного виконавця Другого Малиновського ВДВС ОМУЮ Демченко О.В. від 29.04.2010 року про відкриття виконавчого провадження В-16/795 від 17.08.2011 року було накладено арешт на все нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_1 та оголошено заборону на його відчуження.

Відповідно до відповіді Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) від 06.08.2020 № 36104, щодо надання копій постанов про відкриття виконавчих проваджень В-16/590 від 29.04.2020 та В-16/795 від 17.08.2011 в/п/ 28235450, станом на день надання відповіді, відповідно до п.9.9 та п.9.15 Наказу Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008 року ( втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції №2302/5 від 19.07.2017 ) строк зберігання завершених виконавчих проваджень переданих на зберігання становить 3 роки, в даному випадку до 2015 року та здавальні описи (завершених виконавчих проваджень), реєстру завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання мають трирічний строк зберігання, акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення п`ятирічний, тобто до 2017 року.

Згідно результату пошуку виконавчих проваджень в АСВП, виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 відсутні.

Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників щодо ОСОБА_1 інформація відсутня.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26.03.2010 року по справі № 2-2057/2010 задоволено позовні вимоги ПАТ АБ Порто-Франко , та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 104 155,01 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.03.2010 року становить 832198,52 грн.; стягнуто судовий збір; та звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Також рішенням встановлено, що 09.12.2005 року між АКБ Порто Франко та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір №1669/1-05, відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов`язання по видачі кредиту на придбання нерухомості у сумі 30000 дол. США, а відповідач прийняв на себе зобов`язання своєчасного повернення позивачу всієї суми кредиту, відсотків у розмірах, строки і умовах визначених кредитним договором.

Відповідно до Договору поруки № 09/-12-05 від 09.12.2005 р. ОСОБА_1 прийняв на себе зобов`язання відповідати в повному об`ємі за своєчасне і повне виконання зобов`язань ОСОБА_2 , за кредитним договором 09.12.2005р.

30.11.2012 року рішенням Апеляційного суду Одеської області змінено заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 26.03.2010 року в частині стягнення заборгованості, та вирішено стягнути в солідарному порядку зі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 09.12.2005 року у розмірі 28440,52 дол. США, що становить у гривневому еквіваленті 227325,08 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 09.12.2005 року в сумі 54796,99 дол. США, що становить у гривневому еквіваленті 437997,34 грн.; в іншій частині рішення залишено без змін.

02.04.2013 року Київським районним судом м. Одеси по справі № 2-2057/10 видано виконавчі листи, та постановами Київського ВДВС ОМУЮ від 25.02.2015 року відкрито виконавче провадження ВП № 46731531 про примусове виконання ОСОБА_2 виконавчого листа про стягнення грошової суми у розмірі 735598,59 грн., та виконавче провадження ВП № 46731577 про примусове виконання ОСОБА_2 виконавчого листа про стягнення грошової суми у розмірі 375842,53 грн.

18.05.2016 року між ПАТ АБ Порто-Франко та ТОВ Альянс Фінанс було укладено договір про відступлення права вимоги, а в подальшому, 23.05.2016 року між ТОВ Альянс Фінанс та ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким саме до ОСОБА_3 перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_2 .

Відповідно до копії ухвали Київського районного суду м. Одеси від 13.10.2017 року по справі № 520/7748/16-ц відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про заміну сторони у виконавчому провадженні з Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Порто-Франко на ОСОБА_3 щодо виконання виконавчих листів, виданих 02.04.2013 року Київським районним судом м. Одеси по справі №2-2057/10, а саме у виконавчому провадженні ВП №46731531 про стягнення з ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 735598,59 грн., та у виконавчому провадженні ВП №46731577 про стягнення з ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 375842,53 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22.11.2013 по справі №520/9093/13-ц позовні вимоги публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Порто-Франко до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити в повному обсязі. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - трьохкімнатну ізольовану квартиру під АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1669/1-05 від 09.12.2005 року, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому звичайної ціни на цей вид майна на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Порто-Франко судовий збір у розмірі 229.40 гривень.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 21.12.2017 року по справі № 520/9093/13-ц заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2013 року - скасовано. Відмовлено ОСОБА_3 \правонаступник публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк Порто-Франко \ у позові до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому звичайної ціни на цей вид майна на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

На запит суду до архіву Малиновського районного суду м. Одеси, надано довідку від 02.02.2021 року, в якій зазначено, що цивільну справі 2-2057/10 за строками зберігання знищено, зберігаються лише оригінали процесуальних документів по вищевказаній справі. Так, в провадженні Малиновського районного суду м. Одесі перебувала справа №2-2057/10 за позовом Житлово експлуатаційної контори ДП ТОВ Одеський завод керамічних виробів до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 яка діє від свого імені та від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 про стягнення заборгованості.

Згідно виконавчого листа від 25.03.10 року № 2-2057/10 виданого 19.04.2010 року Київським районним судом м. Одеси а також довідки за архіву вбачається, що будь-які інші виконавчі провадження відкриті щодо ОСОБА_1 виданих Малиновським районним судом відсутні.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

При цьому вказаною главою визначено, що підставами припинення зобов`язання можуть бути: припинення зобов`язання виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), припинення зобов`язання переданням відступного (стаття 600 ЦК України), припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог (стаття 601 ЦК України), зарахування у разі заміни кредитора (стаття 603 ЦК України), домовленість сторін (стаття 604 ЦК України), прощення боргу (стаття 605 ЦК України), поєднання боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), припинення зобов`язання неможливістю його виконання (стаття 607 ЦК України), смерть боржника, якщо зобов`язання є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою (стаття 608 ЦК України), припинення зобов`язання ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу (стаття 609 ЦК України). Постанова КЦС ВС від 27.05.2021 у справі № 522/6559/18 (№ в ЄДРСР 97219075) .

Поєднання (збіг) боржника і кредитора в одній особі має місце у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходить відповідно до будь-якої зазначеної в законі підстави зобов`язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором щодо боржника, у цьому зобов`язанні і навпаки.

Стаття 606 ЦК України повинна застосовуватися судом до правовідносин у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходить зобов`язання іншої особи, яка є кредитором у цьому зобов`язанні, відповідно до будь-якої підстави, зазначеної в законі. При цьому один із суб`єктів правовідношення у зв`язку з обставинами, зазначеними в законі, стає одночасно і боржником, і кредитором у тому ж самому зобов`язанні. Саме в цьому разі підстава припинення цивільно-правового зобов`язання не залежатиме від волі сторін. Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 461/13458/14-ц (№ в ЄДРСР 91958479)

Як вбачається з матеріалів справи , відповідно до договору про відступлення права вимоги за кредитним договором від 05.12.2017 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 передав а ОСОБА_2 прийняла на себе право вимоги, що належить ОСОБА_3 і стає кредитором за Кредитним договором № 1669/1-05 від 09 грудня 2005 року укладеним між ПАТ АБ Порто-Франко та ОСОБА_2 , а саме: боргових зобов`язань в сумі 78440,52 дол. США.

Тобто, право вимоги за вищезазначеними кредитним договором та договором поруки набуває відповідач - ОСОБА_2 (новий кредитор). При цьому відповідач набула статус правонаступника Первісного кредитора у виконавчих провадженнях, пов`язаних з правом вимоги.

Тобто, з наданих документів та правовідносин, що стались між сторонами з приводу виконання рішення суду, вбачається, що арешт на все належне позивачу невизначене майно в рамках виконавчих проваджень В-16/590 , В-16/795 є таким, що накладений саме в інтересах відповідача у справі ОСОБА_2 .

Будь-які вимоги відповідач до позивача з приводу виконання кредитного договору не заявляла, в судовому засіданні зазначила, що позов визнає та не заперечує щодо його задоволення.

Матеріалами справи встановлено, що будь-які вимоги відповідач (новий кредитор) до позивача - боржника за виконавчими провадження щодо виконання умов кредитного договору не заявляла, при цьому суд зауважує, що відповідач визнала позовні вимоги, про що надала письмові пояснення.

Тобто, накладений арешт на все належне позивачу невизначене майно в рамках виконавчих проваджень В-16/590 , В-16/795 7 накладено в інтересах відповідача у справі ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 17 Загальної декларації прав людини, проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав і основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб`єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення. Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права .

Згідно ч. 2 ст. 319 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та здійснює такі права на власний розсуд.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Згідно ч. 5 ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способами захисту своїх цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, припинення дії, яка порушує право.

За приписами ч.ч. 1, 2, ст. 57 ЗУ Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІУ (що діяв на час винесення постанови про арешт майна позивача) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення; арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Разом з цим, за вимогами ч. 2 ст. 50 цього Закону у разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець повинен був зазначити про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 чинного на сьогодні ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-УШ у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з- під арешту (зокрема, це підтверджується правовим висновком Верховного Суду України від 15.03.2013 року у справі № 6-26цс13).

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним, ніхто протиправно не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що виконавчі провадження щодо позивача про стягнення коштів за рішенням суду відсутні, то відсутні підстави для збереження арештів.

Враховуючи наявність накладеного арешту на нерухоме майно та заборони здійснення відчуження майна, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 та необхідності зняття такого арешту.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 76-81, 95, 247, 259, 263-265, 272, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції ( м. Одеса) Скіданової Світлани Анатоліївни про скасування арештів - задовольнити.

Скасувати арешт (обтяження) - реєстраційний номер обтяження: 9785576; Дата, час державної реєстрації: 29.04.2010 року 15:21:25; реєстратор: Одеська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України. 65017, Одеська область, вул. Бреуса, 26/2; підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження , В-16/590 24.04.2020, Другий Малиновський ВДВС ОМУЮ, д/в ОСОБА_9 ; майно обтяження невизначене майно, все майно; власник ОСОБА_1 ; обтяжувач Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Код:35048748, 65005, Одеська область, м. Одеса вул. Бабеля, 6.

Скасувати арешт (обтяження) - реєстраційний номер обтяження: 11514668; Дата, час державної реєстрації: 18.08.2011 року 11:52:42; реєстратор: Одеська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України. 65017, Одеська область, вул. Бреуса, 26/2; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та заборони на його відчуження, В-16/795, 17.08.2011, Другий Малиновський відділ Державної виконавчої служби ОМУЮ, в/п 28235450 д.в. ОСОБА_10 ; майно обтяження невизначене майно, все майно; власник ОСОБА_1 ; обтяжувач Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Код:35048748, 65005, Одеська область, м. Одеса вул. Бабеля, 6.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 06.04.2021р.

Суддя: Д.Я. Роїк