Справа № 523/3251/20
Провадження №2/523/2665/21
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" червня 2021 р.
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючої судді - Середи І.В.,
за участю секретаря Щербан О.Д,
представника прокуратури- Карлової Є.Ю.,
представника Одеської міської ради - Танасійчука І.М.,
представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9, в м.Одесі, цивільну справу за позовом Одеської місцевої прокуратури №4 в інтересах Одеської міської ради до державного реєстратора комунального підприємства Будинок юстиції Макаркіна Андрія Костянтиновича та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності на нерухоме майно та зобов`язання звільнення земельної ділянки шляхом знесення за власний рахунок самочинно збудованої нежитлової будівлі,
ВСТАНОВИВ:
Виконувач обов`язків керівника Одеської міської прокуратури в інтересах Одеської міської ради (далі - ОМР) звернувся з вказаним позовом та після зміни позовних вимог просив визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства Будинок юстиції Макаркіна Андрія Костянтиновича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45303741 від 31.01.2019 про реєстрацію за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційним номер об`єкта нерухомого майна - 1754796351101; припинити право власності за ОСОБА_2 на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 30086758; зобов`язати ОСОБА_2 за власний рахунок звільнити земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту, а саме: нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .
В обгрунтування вимог позивач вказував на те, що державним реєстратором Макаркіним А.К. 31.01.2019р. на підставі лише технічного паспорту від 28.01.2019р., виданого ТОВ Подольська інжинірингова компанія було прийнято рішення про реєстрацію за відповідачем ОСОБА_2 права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 31,2 кв.м, відкрито розділ на зазначений об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером №1754796351101, за відсутності документів, передбачених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та положеннями Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015. Одеська міська рада вважає, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45303741 від 31.01.2019 щодо нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , прийнято незаконно, всупереч встановленому Порядку реєстрації, за відсутності усіх необхідних документів, а саме:1) рішень ОМР щодо передачі у власність або користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) відсутність документів дозвільного та декларативного характеру на будівництво за цією ж адресою; 3) відсутність відповідного розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради або рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради, що підтверджують: присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна; 4) відсутність рішення про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на підставі декларації про готовність об`єкту до експлуатації. Отже, вказане рішення держреєстратора є протиправним та має бути скасованим, а об`єкт нерухомості, якого воно стосуються, підлягає знесенню, оскільки порушує право територіальної громади на володіння, користування та розпорядження землями комунальної власності, які знаходяться під забудовою.
02.03.2020 року у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, а також накладено арешт на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1754796351101, що належить на праві власності ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,.
11.11.2020р. судом витребувано копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна, закрито підготовче провадження та призначено розгляд по суті.
В судовому засіданні представники Одеської місцевої прокуратури №4 та Одеської міської ради підтримали змінені позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.
Представник відповідача зазначив, що ОСОБА_2 визнає позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора КП Будинок юстиції Макаркіна А.К. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, (з відкриттям розділу), індексний номер: 45303741 від 31.01.2019 про реєстрацію за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційним номер об`єкта нерухомого майна - 1754796351101, припинення права власності на нерухоме майно №30086758. Однак щодо знесенння нежитлової будівлі заперечував, зазначаючи про відсутність предмету спору, оскільки згідно паспорту прив`язки та договорів про розташування групи тимчасових споруд, майно ОСОБА_2 інших розмірів та розміщене за іншою адресою.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 31.01.2019 державним реєстратором речових прав на нерухоме майно комунального підприємства Будинок юстиції Макаркіним Андрієм Костянтиновичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45303741, щодо нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 31,2 кв. м, відкрито розділ на зазначений об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером №1754796351101 та зареєстровано право власності щодо зазначеного об`єкта за ОСОБА_2 (номер запису 30086758).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 26.02.2020 р. № 201974087, підставою виникнення права власності став технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 28.01.2019, видавник: ТОВ Подольська інжинірингова компанія (а.с.19).
Відповідно до листа Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради №1078/01-07 від 29.05.2019р., між Управлінням та ФОП ОСОБА_2 19.11.2015р. укладено договір № ТС - 1705/15 на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ФОП ОСОБА_2 та Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради. В матеріалах справи наявна його копія (а.с.33,34).
Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради листом №01-15/169 від 13.05.2019р. було направлено копію паспорту прив`язки стаціонарної тимчасової споруди - павільйону за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 31,80 кв.м з додатками, виданого Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради на замовлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (а.с.36,37,38).
Згідно з листом від 26.04.2019 р. №2698-04/107, комунальне підприємство Бюро технічної інтвентаризації Одеської міської ради повідомило про те, що станом на 31.12.2012р. реєстрація права власності на об`єкт нерухомоті, що розташований по АДРЕСА_1 , відсутня (а.с.43).
Листом Комунального підприємства Право від 28.05.2019 № 208 повідомлено, що відомості про адресу: АДРЕСА_1 відсутні в Адресному реєстрі міста Одеси, а відповідні довідки про її резервування та підтвердження підприємством не видавалися (а.с.44).
Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради листом №01-6/326-ПР від 21.11.2019р. повідомило, що у єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та аналювання зазначених документів, відсутня інформація щодо одержання права на виконання будівельних робіт або прийняття в експлуатація закінчених будівництвом обєктів реконструкції чи будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.45-46).
Як зазначеноу листі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №01-19/1112 від 13.05.2019р., згідно з інформацією, наявною у Департаменті, рішення щодо передачі у власність або користування земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 , ОМР не приймались, а також зареєстровані об`єкти комунальної власності територіальної громади м.Одеси в особі ОМР відсутні( а.с.47).
Актом від 21.06.2019 року №000965, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного контролю, щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, виявлено, що нежитлова будівля - магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , не прийнята до експлуатації, чим порушено вимоги ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 року.
Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 28.11.2019р. у справі №523/11179/19, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2020р., відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, в рішенні зазначено, що Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір ТС-1705/15 від 19.11.2015 року та договір ТС-930/19 від 15.07.2019 року на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, відповідно до яких ОСОБА_2 було надано право на використання місця під розташування групи тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею 31,80 кв.м. та за адресою - АДРЕСА_2 , загальною площею 29,34 кв.м. (а.с.22). Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради видано паспорта прив`язки стаціонарних тимчасових споруд за адресами, вказаними у вищезазначених договорах
Нормами ч.1 ст.15 ЦК України закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Положеннями ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України закріплено принцип непорушності права власності та зазначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з вимогами 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з вимогами ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.
Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Так, ст. 2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначає, що планування і забудова територій - це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій.
Об`єктами будівництва у розумінні ст. 4 вказаного Закону є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд, затвердженим наказом Держстандарту України від 17.08.2000 р. № 507, споруди - це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.
Будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.
Так, відповідно до ст.28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької дальності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Згідно з ч.4 ст.5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права та їх обтяження на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, державній реєстрації не підлягають.
Відповідно п. 2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 р. № 244, паспорт прив`язки є документацією із розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.
Паспорт прив`язки від 11.11.2015 № 01-06/637, розроблений за замовленням ОСОБА_3 , був дійсним до 29.11.2019 р. (а.с.37).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою актів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).
Статтею 3 вищевказаного Закону встановлено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
Частиною 2 ст. 18 Закону про реєстрацію передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 (діючого на час реєстрації) (далі - Порядок реєстрації).
Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Особливості процедури державної реєстрації прав власності на нерухоме майно визначені Порядком реєстрації.
Так, п. 40 вищевказаного Поряду передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону про реєстрацію та Порядком реєстрації.
Згідно положень Порядку реєстрації, державна реєстрація вперше на новозбудоване майно здійснюється на підставі документів, визначених пунктами 41, 42, 43 Порядку реєстрації.
Пунктом 41 Порядку реєстрації визначено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються, у тому числі документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
Також, п. 42 Порядку реєстрації передбачено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
Пунктом 43 Порядку реєстрації встановлено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані: 1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги; 2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.
Таким чином, вищенаведеними положеннями Порядку реєстрації визначено вичерпні переліки документів, необхідних для проведення державної реєстрації на новозбудоване майно вперше.
Технічний паспорт на об`єкт нерухомості є документом, що підтверджує проведення технічної інвентаризації об`єкту та не може бути самостійною підставою виникнення права власності.
Технічний паспорт може бути умовою державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна виключно у сукупності з іншими документами або відомостями, визначеними пунктами 41, 42, 43 Порядку реєстрації.
Водночас, статтями 23, 24 Закону визначено перелік підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а також перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав.
Відповідно до п. 4-5 ч. 1 ст. 18 Закону порядок проведення державної реєстрації включає перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, а також прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав).
Таким чином, п.п. 41, 42, 43 Порядку реєстрації визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на новозбудоване нерухоме майно, реєстрація якого здійснюється вперше, і з огляду на закріплені положення у статтях 9, 18, 24, 25 Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, останній приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Згідно п.п. 3.1-3.3 Положення про Адресний реєстр міста Одеси, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.07.2009 №809 (далі - Положення), резервування адрес здійснюється на строк два роки за замовленням власника (наймача, балансоутримувача, забудовника) об`єкта або уповноваженої ним особи, зокрема у випадках визначення можливості надання адрес.
Пунктом 4.4. Положення передбачено, що на підставі довідки про резервування адреси районні адміністрації за заявою власника (наймача, балансоутримувача) об`єкта видають розпорядження про надання або зміну адреси протягом десяти робочих днів після отримання заяви, довідки, документів, що відповідно до законодавства посвідчують майнові права на об`єкт, та документів, які підтверджують особу заявника.
Таким документом має бути відповідне розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради або рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради.
Частиною 2 ст. 5 Закону про реєстрацію передбачено, що у випадку якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
Отже, одним з необхідних документів для державної реєстрації права власності є документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.
Статтею 36 Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (яка діяла на той час) (далі - Закон про містобудування) визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Згідно зі ст. 39 Закону про містобудування прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Листом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 13.05.2019 № 01-19/1112 повідомлено, що Одеською міською радою рішень щодо передачі у власність або користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , не приймалось.
Крім того, згідно відповіді Головного управління Держгеокадасту в Одеській області № 10-15-0.8-11071/2-19 від 11.12.2019, відкритих даних публічної кадастрової карти України, інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відсутні відомості про реєстрацію права власності, права постійного користування, а також договори оренди на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
З наведеного вбачається, що земельна ділянка під зазначеним об`єктом нерухомого майна знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, яка відповідно до ч. 1 ст. 142 Конституції України, п. б ч. 1 ст. 80, ст. 83 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України), ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні наділена повноваженнями власника цієї земельної ділянки, та яка не приймала рішення про передачу земельної ділянки у власність або користування з метою її забудови.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Згідно з ч. 4 ст.26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Частиною 1 ст. 35 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.
ОСОБА_2 здійснив самовільне захоплення земельної ділянки, розташованої під нежитловою будівлею за адресою: АДРЕСА_1 , що належить територіальній громаді міста Одеса, без належних правових підстав та в порушення вимог чинного законодавства, що легалізовано шляхом проведення незаконної реєстрації на об`єкт нерухомого майна.
Враховуючи вищевикладене, вбачається, що вказана будівля в розумінні статті 376 Цивільного кодексу України, є об`єктом самочинного будівництва, оскільки відомості про документи, які б підтверджували наявність прав власності на вказаний об`єкт, прийняття об`єкту до експлуатації або інші документи дозвільного характеру, державним реєстратором у реєстрі не зазначено та інформація про іїх наявність відповідачем не надавалась.
Отже, державним реєстратором Комунального підприємства Будинок юстиції Макаркіним Андрієм Костянтиновичем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45303741 від 31.01.2019 щодо нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , прийнято незаконно, всупереч встановленому Порядку реєстрації, за відсутності усіх необхідних документів.
Відповідно до ч.2 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності на органи державного архітектурно-будівельного контролю покладено повноваження щодо здійснення державного архітектурно- будівельного контролю, який, виходячи з приписів ч. 1 ст. 41 вказаного Закону, становить собою сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно із ч.1 ст. 83 ЗК України землі, належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.
Згідно із п. б ч.1 ст.80 ЗК України суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Стаття 143 Конституції України наділяє територіальні громади правом безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляти майном, що є в комунальній власності. Відповідно до ст. ст. 10, 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ради представляють інтереси територіальної громади.
Згідно із ч. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної класності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Стаття 12 ЗК України визначає, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу тощо.
Згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої клади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно із ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
Відповідно до ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена дня цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно із ч.3 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор, серед іншого: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної і реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
З наведеного вбачається, що рішення від 31.01.2019 р. індексний номер рішення 45303741 прийнято державним реєстратором за відсутності дозвільних та декларативних документів на будівництво за адресою: АДРЕСА_1 , визначених чинним законодавством.
Таким чином, державний реєстратор провів державну реєстрацію права власності, не маючи правових підстав для цього, що сприяло порушенню майнових прав та законних інтересів територіальної громади м. Одеси.
Водночас, ч.2 ст.376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права класності на нього.
Згідно з ч.2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому пп. а п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення державного реєстратора, прийняте на підставі технічного паспорту серія та номе б/н, виданого 28.01.2019р. ТОВ ПОДОЛЬСЬКА ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ , підлягає скасуванню, виходячи з наведених вище норм.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Отже, державним реєстратором під час проведення державної реєстрації проігноровано вимоги п.п. 41-43 Порядку реєстрації щодо необхідності таких документів, як: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) документу, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси Тобто, державним реєстратором проведено державну реєстрацію прав на нерухоме майно без наявності усіх необхідних документів, що надало змогу власнику об`єкта нерухомого майна з порушенням вимог чинного законодавства зареєструвати речові права на об`єкт нерухомості, а також незаконно використовувати земельну ділянку, чим прямо порушено інтереси держави та територіальної громади в особі уповноважених органів.
Відповідно до статті 24 Закону про реєстрацію у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема у разі, якщо заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству № 340-ІХ від 05.12.2019 викладено у новій редакції ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо порядку внесення відомостей до Державного реєстру прав.
Відповідно до ч. З ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а`пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Положеннями ст.16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав, зокрема, припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
З урахуванням вказаних норм є підстави для припинення права власності ОСОБА_2 на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 30086758.
Так, ч. 4 ст. 376 ЦК України встановлює, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Доводи відповідача щодо відсутності предмету спору по вимозі про знесення не заслуговує на увагу, оскільки матеріалами справи встановлено, що на вказаній земельній ділянці знаходиться той же об`єкт, невідповідність площі не є безумовною підставою для такого висновку, оскільки із представлених письмових доказів не вбачається відомостей про підстави зміни площі, а відтак предметом позову є один і той же об`єкт .
Враховуючи вказані норми щодо способу відновлення права, суд вважає, що вимога про зобов`язання ОСОБА_2 знести збудований об`єкт за власний рахунок відповідає вимогам закону, тому також підлягає задоволенню .
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК україни з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3153 грн.
Керуючись ст.ст. 12,13,76-81,141,258-259,263,265,268,273,354,355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Одеської місцевої прокуратури №4 в інтересах Одеської міської ради до державного реєстратора комунального підприємства Будинок юстиції Макаркіна Андрія Костянтиновича та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності на нерухоме майно та зобов`язання звільнення земельної ділянки шляхом знесення за власний рахунок самочинно збудованої нежитлової будівлі - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства Будинок юстиції Макаркіна Андрія Костянтиновича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45303741 від 31.01.2019р. про реєстрацію за ОСОБА_2 (рнокпп: НОМЕР_1 ) права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 1754796351101.
Припинити право власності ОСОБА_2 (рнокпп: НОМЕР_1 ) на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 30086758.
Зобов`язати ОСОБА_2 (рнокпп: НОМЕР_1 ) за власний рахунок звільнити земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованого обєкту, а саме: нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 (рнокпп: НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Одеської області (код отримувача (код ЄДРПОУ:03528552, рахунок отримувача: UA 808201720343100002000000564) судовий збір у розмірі 3153 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Суддя:
Повне рішення складено 18.06.2019 р.
Суд | Суворовський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2021 |
Оприлюднено | 25.06.2021 |
Номер документу | 97887363 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Суворовський районний суд м.Одеси
Середа І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні