Ухвала

від 24.06.2021 по справі 711/3201/21

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3201/21

Провадження № 1-кс/711/974/21

У Х В А Л А

24.06.2021 м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у місті Черкаси клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження №12020250000000156, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст.366, ч.3 ст.358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч.3 ст.365-2 КК України,-

в с т а н о в и в :

Прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси з клопотанням, що внесене у кримінальному провадженні №12020250000000156, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч.2 ст.364, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст.358, ч. 2 ст. 28, ч.4 ст.358, ч. 3 ст. 365-2 КК України, про арешт майна.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, у період часу з 2017 та 2018 роки, діючи умисно, з корисливих мотивів, бажаючи заволодіти чужим майном, яке перебувало у власності територіальної громади м. Умань, не маючи ніяких правових підстав та законних повноважень, без відповідних рішень Виконавчого комітету Уманської міської ради про надання дозволу на розробку та виготовлення технічної документації із землеустрою та передачу у приватну власність земельних ділянок, використовуючи завідомо підроблені бланки державних актів на право приватної власності на землю, висновки про вартість майна та довідки про відсутність забудов, які були видані та оформленні на завідомо підшуканих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 здійснили через державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління по Уманському районі та Умані Держгеокадастру у Черкаській області в Державному земельному кадастрі ОСОБА_7 державну реєстрацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яку в подальшому по попередній домовленості було реалізовано за грошові кошти на користь завідомо залученої особи та кінцевого вигодонабувача ОСОБА_10 , з метою створення добросовісного набувача, чим здійснили вибуття нерухомого майна, яке перебувало у власності територіальної громади м. Умань та завдали матеріальних збитків в особливо великих розмірах.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 в період часу з 2015-2017роки, через свою знайому ОСОБА_8 познайомився із жителем с.Ладижинка, Уманського району ОСОБА_9 , який являвся чоловіком ОСОБА_8 , яким запропонував підписати документи в нотаріуса, взамін на незначну грошову винагороду, на що останні погодилися.

У подальшому, ОСОБА_4 , зловживаючи довірою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи умисно та з корисливих мотивів, повідомив останніх про необхідність отримання їх копій паспортів та ідентифікаційних номерів, з метою виготовлення правовстановлюючих документів та у подальшому, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 шахрайським шляхом від їх імені виготовили завідомо підроблені документи на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 28.07.2017 державний кадастровий реєстратор відділу в Уманському районі міськрайонного управління в Уманському районі та м. Умані Головного управління Держгеокадастру у Черкаській ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий умисел особистого збагачення, всупереч ст. 55 Закону України «Про землеустрій», ст. 23, ч. 4 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ст.ст.107, 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012, внесла завідомо недостовірні відомості до ДЗК про земельні ділянки, відкрила Поземельну книгу, шляхом засвідчення кваліфікованим електронним підписом, якій було присвоєно кадастровий номер 7110800000:02:005:1008, площею 0,0698 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим здійснила їх державну реєстрацію, та в підтвердження здійснення державної реєстрації земельної ділянки Витяг із ДЗК роздрукувала та передала ОСОБА_4 .

При цьому, ОСОБА_7 , достовірно знала, що розробник технічної документації із землеустрою ФОП ОСОБА_11 дану документацію не розробляв та не виготовляв, так як вона відсутня у вказаному Відділі, жодних правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку за ОСОБА_9 не має, так як вони відсутні у вказаному Відділі.

У подальшому, ОСОБА_4 , діючи умисно та з корисливих мотивів разом із ОСОБА_5 і державним реєстратором виконавчого комітету Родниківської сільської ради Уманського району ОСОБА_6 , на підставі поданої 01.08.2017 ними заяви ніби-то від імені ОСОБА_9 , здійснила державну реєстрацію права власності нерухомого майна, а саме земельної ділянки за кадастровим номером 7110800000:02:005:1008, площею 0,0698га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_9 . В Єдиний реєстр речових прав на нерухоме майно ОСОБА_6 , яка діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 внесла завідомо недостовірні відомості про рішення виконавчого комітету Уманської міської ради №201 від 22.04.1999, яким ніби-то ОСОБА_9 , якого ОСОБА_4 попередньо залучив для оформлення на своє ім`я земельної ділянки, передано у приватну власність земельну ділянку, достовірно знаючи, що таких дозволів міською радою не надавалося.

05.08.2018, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, які направлені на заволодіння чужим майном, діючи умисно, разом із ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, за допомогою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яких завідомо залучили, уклали договір купівлі-продажу №2086 земельної ділянки за кадастровим номером 7110800000:02:005:1008, площею 0,0698 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із завідомо залученою ОСОБА_5 особою ОСОБА_12 , при цьому умисно використали завідомо підроблені документи, шляхом подачі приватному нотаріусу, для нотаріального посвідчення угоди, чим територіальній громаді м. Умань, було завдано матеріальних збитків.

Ініціатор клопотання вказує, що проведеним обшуком в архівному відділі Уманської міської ради та Уманській міській раді було вилучено рішення виконавчого Уманській міській раді №201 від 22.04.1999, відповідно вивченням якого ОСОБА_9 не передавалася у приватну власність земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 .

Допитом свідка ОСОБА_12 встановлено, що йому запропонувала на своє ім`я оформити земельну ділянку ОСОБА_5 , під приводом надання допомоги в отриманні землі в м. Умань у власність, яка її запевнила, що проблем не буде та всі документи від його імені вона підготує сама, йому лише потрібно буде підписати договір купівлі-продажу у нотаріуса, коли вона повідоме, на що ОСОБА_12 дав свою згоду.

Крім того, допитом свідка ОСОБА_8 встановлено, що вона підписала даний договір купівлі-продажу на підставі нотаріальної довіреності, яку видав попередньо її покійний чоловік ОСОБА_9 , з метою представництва його інтересів під час переоформлення паїв на сім`ю односельчанин с.Ладижинка, Уманського району Костенюків, які безпосередньо оплачували його лікування та похорони на прохання самої ОСОБА_8 . Паспортні дані ОСОБА_9 при життю особисто передавав ОСОБА_13 . Жодних земельних ділянок її чоловік в м. Умань не отримував та вона не розуміла, що підписувала у нотаріуса.

У клопотанні зазначено, що ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер по місцю проживання.

Відповіддю ОСОБА_11 встановлено, що він жодної документації із землеустрою по земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не виготовляв, тому відомості, які містяться у Витягу із ДЗК про земельну ділянку є недостовірними.

05.05.2021 вищевказані земельні ділянки визнані речовим доказом, так як були об`єктом вчинення злочину.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи факт вчинення тяжкого злочину, прокурор вважає за доцільне застосувати арешт до нерухомого майна, а саме земельної ділянки за кадастровим номером 7110800000:02:005:1008, площею 0,0698 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , котра на праві приватної власності належить ОСОБА_14 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП № НОМЕР_1 , з метою недопущення його подальшого відчуження, в незаконний спосіб.

Досудовим розслідуванням також встановлено, що виведення комунального майна у незаконний спосіб, здійснюється як правило на замовлення іноземних громадян, оскільки вони у більшості випадків являються кінцевими набувачами земельних ділянок, та у подальшому володільцем здійснюється зміна цільового призначення земельних ділянок з ведення особистого селянського господарства, для будівництва та обслуговування гаража на будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, зведення багатоповерхових будівель та споруд, при цьому не отримавши всіх дозволів Уманської міської ради, розпочинаються будівельні роботи по зведенню будівель та споруд, що суперечить вимогам законодавства.

Такі дії замовників відбуваються умисно, так як при зведенні будівель та споруд на земельній ділянці, яка попередньо виведена із власності територіальної громади м.Умань у незаконний спосіб, призводять до неможливості у подальшому фактично здійснити її демонтаж, тому на даний час виникає необхідність у забороні користування даною земельною ділянкою, так як таких захід є необхідним та виправданим, при цьому унеможливить незаконне будівництво на вказаній земельній ділянці.

У зв`язку із вищевикладеним, ініціатор клопотання вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні нерухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_14 ),шляхом заборони користування, розпорядження майном, з метою недопущення його подальшого відчуження, в незаконний спосіб.

У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з`явився, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено.

У судове засідання ОСОБА_14 , який є володільцем майна, не з`явився, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено.

У судове засідання представник Уманської міської ради не з`явився, надавши письмову заяву про те, що Уманська міська рада не заперечує проти задоволення даного клопотання та просить проводити розгляд справи без участі їх представника.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття зазначених вище осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи доводи осіб, що беруть участь у розгляді клопотання, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12020250000000156від 14.05.2020, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 131 КПК України визначено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна, який згідно ч. 2 ст. 170 КПК України допускається з метою забезпечення :збереження речовихдоказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (ч. 1 ст. 170 КПК України).

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті98 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того,згідно зч.10ст.170КПК України,арешт можебути накладенийу встановленомуцим Кодексомпорядку нарухоме чинерухоме майно,гроші убудь-якійвалюті готівкоюабо убезготівковій формі,в томучислі коштита цінності,що знаходятьсяна банківськихрахунках чина зберіганніу банкахабо іншихфінансових установах,видаткові операції,цінні папери,майнові,корпоративні права,щодо якихухвалою чирішенням слідчогосудді,суду визначенонеобхідність арештумайна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч.11 ст.170 КПК України).

Частиною третьою статті 132 КПК України визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно зі статтею 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2)перелік і види майна, що належить арештувати; 3)документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1)розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2)докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Частиною другою статті 64-2 КПК України визначено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Таким чином, нормами КПК передбачено, що стосовно майна третьої особи, із клопотанням про арешт такого майна, може звертатися лише прокурор.

Як вбачається з доданої до клопотання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №257097437 від 18.05.2021, земельна ділянка за кадастровим номером 7110800000:02:005:1008, площею 0,0698га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності (розмір частки 1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1316037371108) належить ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ).

05.05.2021 постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_16 визнано в якості речових доказів у кримінальному провадженні №12020250000000156 від 14.05.2020 об`єкти нерухомого майна, зокрема земельну ділянку за кадастровим номером: 7110800000:02:005:1008, площею 0,0698га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, постанова слідчого від 05.05.2021 про визнання майна речовим доказом містить лише опис установлених органом досудового розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення та виклад дослівного змісту частини першої статті98 КПК України, без обґрунтування, за якими з критеріїв цієї норми земельна ділянка за кадастровим номером 7110800000:02:005:1008, площею 0,0698га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом.

У судовому засіданні також встановлено, що у клопотанні прокурора про арешт майна не вказано, що стосовно власника майна ОСОБА_14 ) здійснюється кримінальне провадження, а належне йому майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі є предметом, який був об`єктом кримінально-протиправних дій, чи іншими речами, набутими кримінально-протиправним шляхом, або отримано ОСОБА_14 ) внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, встановлено, що у клопотанні прокурора не наведено об`єктивних підстав відповідності вказаного майна критеріям, визначеним статтею98 КПК України. Крім того, прокурор не довів мету накладення арешту- збереження речових доказів.

Слід зауважити, що накладення арешту на належне ОСОБА_14 ) майно (земельну ділянку за кадастровим номером 7110800000:02:005:1008, площею 0,0698 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ) не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи зазначеної особи потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження, що, у свою чергу, нівелює накладення арешту на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» висловлено правову позицію, згідно з якою при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З огляду на обставини кримінального провадження №12020250000000156від 14.05.2020, правову кваліфікацію (ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч.4 ст.358, ч. 3 ст. 365-2 КК України),слідчий суддявважає,що прокурор не надав жодної оцінки правової підстави для арешту майна земельної ділянки за кадастровим номером 7110800000:02:005:1008, площею 0,0698 га, яка розташована за адресою: м.Умань, вул.Володимира Мономаха 39, достатності доказів необхідності забезпечення збереження цього речового доказу, наслідків арешту майна для інших осіб. Об`єктивних підстав вважати, що зазначена вище земельна ділянка, яка належать ОСОБА_14 ) на праві приватної власності, виступала знаряддям вчинення кримінального правопорушення та набута у результаті вчинення кримінального правопорушення, тобто є доказом злочину і відповідає критеріям, зазначеним у статті98 КПК України, та віднесено саме до знаряддя вчинення кримінального правопорушення або ж містить на собі ознаки вчиненого кримінального правопорушення, або ж відповідні сліди кримінального правопорушення,- немає.

Згідно із частиною першою статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті170 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням обсягу інформації, наданої слідчому судді, обставин справи, предмету розслідування у кримінальному провадженні №12020250000000156 від 14.05.2020, слідчим суддею на даний час не встановлено підстав для накладення арешту на зазначене вище майно, оскільки прокурором, не була доведена слідчому судді необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, про який ідеться у клопотанні, що він виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, якій належить майно, що є правові підстави для такого арешту, а також можливі наслідки здійснення арешту, а саме обмеження права користування та розпорядження, є розумними і співмірними із завданням кримінального провадження.

Отже, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 9, 22, 26, 64-2, 107, 131, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376, 395 КПК України слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання про накладення арешту на майно, - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_17 Позарецька