Ухвала

від 24.06.2021 по справі 766/7283/21

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/7283/21

н/п 2-з/766/359/21

УХВАЛА

про забезпечення позову

24 червня 2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Ус О.В., секретар судового засідання Савчук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду без повідомлення учасників матеріали цивільної справи № 766/7283/21 за позовом Публічного акціонерного товариства МТБ БАНК до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування рішень державного реєстратора та заяву представника позивача адвоката Скрипниченко Надії Миколаївни про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

В провадження Херсонського міського суду Херсонської області перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства МТБ БАНК до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування рішень державного реєстратора, провадження у справі відкрите ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04 червня 2021 року в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання на 21 липня 2021 року о 16-15 год.

22 червня 2021 року від представника позивача адвоката Скрипниченко Надії Миколаївни надійшла заява про забезпечення вищезазначеного позову шляхом накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку, які є предметом оспорюваного договору купівлі-продажу. Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або й взагалі унеможливить поновлення порушених прав позивача, як іпотекодержателя, в разі відчуження ОСОБА_1 спірної нерухомості, тобто обраний позивачем спосіб захисту його прав не буде в повній мірі ефективним в разі відчуження майна.

У відповідності до ч. 4 ст. 153 ЦПК України, сторони в судове засідання не викликались.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши заяву про забезпечення позову, дійшов наступного.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може ускладнити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, тому доводи касаційної скарги про те, що позов безпідставний при вирішенні цього процесуального питання не досліджуються.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

З матеріалів, доданих до позовної заяви вбачається, що житловий будинок, загальною площею 176,6 кв.м, житловою площею 145,20 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з 5 житлових кімнат та земельна ділянка, загальною площею 0,0600 га цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6510136600:10:002:0060, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 передано в іпотеку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 01313/RX від 04.06.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та ВАТ Морський транспортний банк , що підтверджено договором іпотеки від 04.06.2008 року. За рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона по справі № 667/9281/15-ц від 01.04.2016 р. визнано недійсними вищевказані договори та скасовані відповідні записи у реєстрах щодо іпотеки, заборони відчуження. Вказане рішення скасоване рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 06 жовтня 2016 року та в задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ПАТ Марфін Банк відмовлено.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки, загальною площею 0,0600 га цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6510136600:10:002:0060 та житлового будинку за вказаною адресою свідчить про реєстрацію права власності на вказані об`єкти за відповідачем ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 14.04.2016 р.

Правомірність переходу права власності на спірне домоволодіння та земельну ділянку від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 є предметом позову.

Наведені обставини свідчать про наявність ризику відчуження на користь третіх осіб спірного нерухомого майна, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту цього майна може істотно ускладнити ефективний захист прав заявників у випадку задоволення позову.

Те, що ОСОБА_1 ще не вчинив дії, що могли б підтвердити намір відчужити будинок та земельну ділянку, не спростовують наявність у нього, як в одноособового власника, можливості вільно розпорядитись належним йому майном, якщо не вжити заходи забезпечення позову.

Суд вважає, що обраний стороною позивача вид забезпечення позову, як спосіб захисту прав, є співмірним заявленим позовним вимогам, не є позбавленням права власності на це майно. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача ОСОБА_1 , оскільки домоволодіння та земельна ділянка залишається у його володінні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17.

Відповідно до частин першої, другої, пункту 1 частини третьої, частини шостої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має іншого зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Таким чином, відповідачі не позбавлені права подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову. Відсутність зустрічного забезпечення на час подання заяви про забезпечення позову не є перешкодою для забезпечення позову, якщо для цього існують правові підстави. Натомість ненадання зустрічного забезпечення на вимогу суду є підставою для скасування ухвали про забезпечення позову.

Також суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або; 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Матеріали справи не містять доказів існування зазначених підстав, згідно з якими суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, а тому відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За ч.1 ст. 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Частина 1 ст. 158 ЦПК України передбачає, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Крім того, за ч.1 ст. 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

У разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов за ч.4 ст. 156 ЦПК України шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму. Надання відповідачем до суду документа, що підтверджує забезпечення позову, є підставою для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову за приписами ч.5 ст. 156 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 43, 44, 149, 150, 153, 258-260, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву адвоката Скрипниченко Надії Миколаївни в інтересах Публічного акціонерного товариства МТБ БАНК про забезпечення його позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування рішень державного реєстратора задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок, загальною площею 176,6 кв.м, житловою площею 145,20 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, загальною площею 0,06 га кадастровий номер 6510136600:10:002:0060, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Відповідно до вимог ст.153 ЦПК України, подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині забезпечення позву може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) безпосередньо до Херсонського апеляційного суду або через Херсонський міський суд Херсонської області. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяО. В. Ус