Рішення

від 17.06.2021 по справі 191/1514/21

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/1514/21

Провадження № 2/191/508/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бондаренко Г.В.

за участю секретаря - Лободи Т.О.,

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Раївської сільської ради про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Раївської сільської ради про визнання права власності. В обґрунтування позову посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 26 січня 2010 року йому належить нежитлова будівля (молблоку), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 05.05.2010 року за №198-10 Віділом Держкомзему у Синельниківському районі Дніпропетровської області надано висновок щодо можливості відведення земельної ділянки. 06.05.2021 року за №115а Синельниківська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Відділ Містобудування та архітектури надали висновок на затвердження проектної документації з землеустрою по земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства площею 0.40 га, згідно земельного кадастрового плану, за рахунок земель державної власності, розташованих на території Гірківської сільської ради, яким погоджує її, як таку, що відповідає раніше наданому висновку, для передачі земельної ділянки у власність. Комісія яка діяла на підставі розпорядження голови райдержадміністрацїї від 24 січня 2010 №24р-10 із змінами від 20.04.2010 №226р-10 від 15.06.11 №Р-338/0/3-11 розглянула проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території АДРЕСА_1 , Гірківської сільської ради розроблений на підставі розпорядження голови райдержадміністрацїї від 10.07.09 №443р-09 та погодила його. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер: 1224881300:01:001:0201, дата визначення кадастрового номера 07.12.2011р., дата внесення до автоматизованої системи 13 грудня 2011 року. Відповідно до інформації з ДЗК право власності на вказану земельну ділянку закріплено за ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності, зокрема, на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права, але він не може зареєструвати це право у зв`язку з відсутністю оригіналів відповідних розпоряджень. Згідно з принципом єдності правового статусу земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, в статті 120 ЗКУ та статті 377 ЦКУ) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц).

Просив суд визнати за ним,ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку площею 0,40 га., що розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер : 1224881300:01:001:0201.

У підготовче засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився, до суду подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника, не заперечував щодо задоволення позову.

Згідно з частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу від 26 січня 2010 року, посвідченого нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Монич М.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №63, ОСОБА_1 придбав нежитлову будівлю (молблок), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт належності ОСОБА_1 нежитлової будівлі (молблоку), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 також підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно номер витягу: 25195832 від 01.02.2010 року та Витягом з Державного реєстру правочинів №8189991 від 26.01.2010 року.

З розпорядження голови районної державної адміністрації від 10.07.09 №443р-09 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,0 га із земель держаної власності на території Гірківської сільської ради. 05.05.2010 року за №198-10 Віділом Держкомзему у Синельниківському районі Дніпропетровської області надано Висновок щодо можливості відведення земельної ділянки .

В позовній заяві позивач також зазначає, що 06.05.2010 року за №115а Синельниківська районна державна адміністрація Дніпропетровської області Відділ Містобудування та архітектури надали висновок на затвердження проектної документації з землеустрою по земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства площею 0.40 га, згідно земельного кадастрового плану, за рахунок земель державної власності, розташованих на території Гірківської сільської ради, яким погоджує її, як таку, що відповідає раніше наданому висновку, для передачі земельної ділянки у власність.

Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер: 1224881300:01:001:0201, дата визначення кадастрового номера 07.12.2011р., дата внесення автоматизованої системи 13 грудня 2011 року. Відповідно до інформації з ДЗК право власності на вказану земельну ділянку закріплено за ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 14 Конституції України встановлює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Стаття 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлює, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Тобто, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі N 910/18560/16).

Суд приймає до уваги те, що Комісія яка діяла на підставі розпорядження голови райдержадміністрацїї від 24 січня 2010 №24р-10 із змінами від 20.04.2010 №226р-10 від 15.06.11 №Р-338/0/3-11 розглянула проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території АДРЕСА_1 , Гірківської сільської ради розроблений на підставі розпорядження голови райдержадміністрацїї від 10.07.09 №443р-09 та погодила його. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер: 1224881300:01:001:0201, дата визначення кадастрового номера 07.12.2011р., дата внесення до автоматизованої системи 13 грудня 2011 року.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном . Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи зібрані по справі докази, проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України , у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, проте позивачем не заявлено відповідну вимогу про стягнення з відповідача на її користь судових витрат.

Таким чином, суд не вбачає доцільності в стягненні судового збору з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 , 12 , 13 , 81 , 259 , 265 , 268 , 273 , 354 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Раївської сільської ради про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку, розташовану на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1224881300:01:001:0201.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Синельниківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подана апеляційна скарга . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 25.06.2021 року.

Суддя: Г. В. Бондаренко