Рішення
від 08.06.2021 по справі 910/2662/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.06.2021Справа № 910/2662/21

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЗЗБК №1"

про стягнення 1 147 212,16 грн.

Представники учасників сторін:

від позивача: Петренко О.В. (ордер серія АН № 1030926 від 25.03.2021);

від відповідача: Сичов О.О. (ордер серія АІ № 1109928 від 28.04.2021).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп" (надалі за текстом також -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЗЗБК №1" (надалі за текстом також - відповідач) про стягнення 1 147 212,16 грн., з яких 941 586,91 грн. основного боргу, 33 332,18 грн. інфляційних втрат, 15 602,69 грн. 3% річних, 62 531,69 грн. пені та 94 158,69 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 24/19 від 12.06.2019 на надання послуг баштовими кранами типу КБ - 405 на об`єкті "Будівництво житлового будинку № 4 по вулиці Братів Чмілів в селі Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області" в частині здійснення повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 відкрито провадження у справі № 910/2662/21, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.03.2021.

25.03.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання.

У судовому засіданні 25.03.2021 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти розгляд справи на 29.04.2021.

23.04.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про зменшення суми штрафу та пені.

У судовому засіданні 29.04.2021 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 27.05.2021.

27.05.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої, позивач просить стягнути з відповідача 612 786,91 грн. основного боргу, 33 332,18 грн. інфляційних втрат, 15 602,69 грн. 3% річних, 62 531,69 грн. пені та 94 158,69 грн. штрафу. Вказана заява була залишена судом без розгляду у зв`язку з пропущенням позивачем процесуальних строків її подання.

У судовому засіданні 27.05.2021 суд ухвалив відкласти розгляд справи на 08.06.2021.

В судовому засіданні 08.06.2021 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп", як субпідрядником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЗЗБК №1", як генпідрядником, укладено Договір № 24/19 на надання послуг баштовими кранами типу КБ - 405 на об`єкті "Будівництво житлового будинку № 4 по вулиці Братів Чмілів в селі Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області" (надалі за текстом також - Договір), згідно пунктів 1.1. та 1.2. якого, субпідрядник надає послуги по виконанню будівельно-монтажних робіт баштовими кранами типу КБ - 405 (БК), а генпідрядник організовує надання послуг БК на об`єкті та проводить оплату наданих субпідрядником послуг.

Згідно пункту 5.1. Договору, субпідрядник щомісячно не пізніше останнього дня звітного місяця надає генпідряднику довідки про виконані роботи та витрати (форми № КБ-3), та акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) оформлені по договірних цінах, згідно пункту 4.1. цього Договору.

У пункті 5.3. Договору, сторони визначили, що генпідрядник щомісячно в термін до 10 числа, проводить оплату наданих субпідрядником послуг за попередній місяць. Оплата наданих субпідрядником послуг проводиться на підставі довідок або актів.

Відповідно до пункту 7.1. Договору, термін дії цього Договору визначений сторонами - з моменту його підписання до повного виконання сторонами умов та своїх обов`язків за Договором.

28.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЗЗБК №1", укладено Додаткову угоду №1 до Договору, згідно якої сторонами був уточнений будівельний об`єкт на якому надавалися послуги субпідрядником, а також викладено в новій редакції пункт 4.1. Договору, що визначає вартість наданих субпідрядником послуг.

10.11.2020 позивач, надіслав на адресу відповідача письмову претензію № 275 від 10.11.2020 в якій вимагав від відповідача здійснити погашення заборгованості за виконану згідно Договору роботу (надані послуги) у загальному розмірі 941 586,91 грн.

У листі відповідача від 27.11.2020 вих. № 329, надісланому на адресу позивача, як відповідь на заявлену претензію № 275 від 10.11.2020, відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем, згідно Договору, у загальному розмірі 941 586,91 грн., яка виникла через складне фінансове становище відповідача та повідомив про намір сплатити заборгованість частинами, починаючи з грудня 2020 року в сумі по 128 509,00 грн.

Згідно платіжного доручення № 9025 від 30.04.2021 на суму 150 000,00 грн. та платіжного доручення № 9092 від 18.05.2021 на суму 178 800,00 грн. відповідач здійснив часткове погашення заборгованості перед позивачем у загальному розмірі 328 800,00 грн., в результаті чого загальна сума основної заборгованості відповідача перед позивачем, за виконану згідно Договору роботу (надані послуги), становить 612 786,91 грн.

Оскільки відповідач не здійснив повного розрахунку за виконану згідно Договору роботу (надані послуги), позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом в якому просив стягнути з відповідача 941 586,91 грн. основного боргу, 33 332,18 грн. інфляційних втрат, 15 602,69 грн. 3% річних, 62 531,69 грн. пені та 94 158,69 грн. штрафу.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Водночас, статтею 174 Господарського кодексу України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Як підтверджено матеріалами справи, позивач, як субпідрядник виконав, а відповідач, як генпідрядник, прийняв відповідно до Договору роботи (послуги) баштовими кранами типу КБ - 405 на об`єкті "Будівництво житлового будинку № 4 по вулиці Братів Чмілів в селі Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області (Секція 4)", що підтверджується складеними та підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № 470 від 30.06.2019 на суму 408 141,00 грн; № 585 від 31.07.2019 на суму 40 014,00 грн; № 695 від 31.08.2019 на суму 40 014,00 грн.; № 780 від 30.09.2019 на суму 86 112,00 грн.; № 843 від 31.10.2019 на суму 89 856,00 грн.; № 969 від 30.11.2019 на суму 89 856,00 грн.; № 1046 від 31.12.2019 на суму 89 856,00 грн.; № 52 від 31.01.2020 на суму 89 856,00 грн.; № 20 від 29.02.2020 на суму 381 600,00 грн.; № 89 від 29.02.2020 на суму 26 208,00 грн.; № 191 від 31.03.2020 на суму 331 080,00 грн.; № 207 від 31.03.2020 на суму 8 611,20 грн.; № 351 від 31.05.2020 на суму 13 200,00 грн.; № 457 від 30.06.2020 на суму 106 348,32 грн.

Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 377 від 31.05.2020 на суму 90 417,60 грн. та № 490 від 31.07.2020 на суму 31 000,32 грн. були підписані лише позивачем та надіслані для підписання відповідачу 21.01.2021, на підтвердження чого до матеріалів справи додані відповідні квитанції оператора поштового зв`язку АТ "УКРПОШТА", разом із описом вкладеного. Водночас суд враховує, що відповідач не заперечує проти належного прийняття виконаних позивачем робіт (наданих послуг) згідно вказаних вище актів.

Всього позивачем виконані роботи (надані послуги) згідно Договору на загальну суму 1 922 170,44 грн., з яких, до моменту подання позову, відповідачем було сплачено позивачу 980 583,53 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та про що не заперечується сторонами.

Враховуючи викладене суд встановив, що станом на 19.02.2021 (дата подання позову) борг відповідача перед позивачем, за виконану, згідно Договору роботу (надані послуги) становить 941 586,91 грн.

Водночас, позивач надав суду платіжні доручення № 9025 від 30.04.2021 та № 9092 від 18.05.2021, згідно яких вбачається, що відповідач здійснив перерахування позивачу грошових коштів, у розмір 150 000,00 грн. та 178 800,00 грн. відповідно, в рахунок наявної заборгованості за Договором.

Враховуючи викладене, подані позивачем до матеріалів справи платіжні доручення № 9025 від 30.04.2021 та № 9092 від 18.05.2021 приймаються судом в якості доказів часткового виконання відповідачем свого зобов`язання із оплати за виконані згідно Договору роботи (надані послуги).

З платіжних доручень № 9025 від 30.04.2021 та № 9092 від 18.05.2021 вбачається, що після звернення позивача до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 941 586,91 грн. основного боргу, 33 332,18 грн. інфляційних втрат, 15 602,69 грн. 3% річних, 62 531,69 грн. пені та 94 158,69 грн. штрафу, відповідачем на рахунок позивача було сплачено 328 800,00 грн.

Тобто, припинення існування предмета спору в частині 328 800,00 грн. відбулося в процесі розгляду справи, тоді як на момент виникнення спору між сторонами відповідний предмет спору існував.

Заява позивача про зменшення позовних вимог від 27.05.2021 була подана до суду після закінчення підготовчого провадження без поважних причин пропуску, а тому залишена судом без розгляду.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України).

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

З огляду на зазначене, провадження у справі № 910/2662/21 в частині стягнення з відповідача 328 800,00 грн. основного боргу підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору у відповідній частині через виконання зобов`язання відповідачем в процесі розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачам за виконані згідно Договору роботи (надані послуги) становить 612 786,91 грн., докази сплати якої в матеріалах справи відсутні.

Статями 526 та 525 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляційних втрат, трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання по оплаті за виконані позивачем згідно Договору роботи (надані послуги) у сумі 612 786,91 грн., то вимоги позивача про стягнення 33 332,18 грн. інфляційних втрат та 15 602,69 грн. 3% річних є законними, обґрунтованими та арифметично вірними.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 6.5. Договору, в разі порушення генпідрядником строків оплати за Договором більше ніж на один місяць, останній сплачує на користь субпідрядника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов`язання за кожний прострочений день оплати та штраф у розмірі 10 % від суми невиконаних грошових зобов`язань.

Стосовно заявленої позивачем до стягнення з відповідача пені у розмірі 62 531,69 грн. суд зазначає, що з наданого позивачем розрахунку не вбачається можливим встановити початкову дату обчислення пені по кожному з належних платежів, а тому суд відмовляє у задоволені цієї позовної вимоги.

Щодо стягнення з відповідача 94 158,69 грн. штрафу, суд дійшов до висновку, що вказана позовна вимога є законною, обґрунтованою та арифметично вірною, а тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо поданої відповідачем заяви про зменшення суми штрафу та пені суд вказує наступне.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Враховуючи викладене, суд не вбачає об`єктивних підстав для зменшення розміру неустойки заявленої позивачем до стягнення з відповідача за порушення строків оплати за виконані згідно Договору роботи (надані послуги).

Згідно статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Оцінивши надані сторонами докази, суд вважає, що обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, частково доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 612 786,91 грн. основного боргу, 33 332,18 грн. інфляційних втрат, 15 602,69 грн. 3% річних та 94 158,69 грн. штрафу.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги частково, а саме в розмірі 755 880,47 грн., при заявлених 1 147 212,16 грн., сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача становить - 16 270,20 грн.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЗЗБК №1" про стягнення 1 147 212,16 грн. - задовольнити частково.

2.Закрити провадження у справі № 910/2662/21 в частині стягнення 328 000,00 грн. основного боргу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЗЗБК №1" (01013, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 5, ідентифікаційний код 38979107) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп" (04209, місто Київ, вулиця Лебединська, будинок 2 ЛІТЕРА А, ідентифікаційний код 39907319) 612 786 (шістсот дванадцять тисяч сімсот вісімдесят шість) гривень 91 коп. основного боргу, 33 332 (тридцять три тисячі триста тридцять дві) гривні 18 коп. інфляційних втрат, 15 602 (п`ятнадцять тисяч шістсот дві) гривні 69 коп. 3% річних, 94 158 (дев`яносто чотири тисячі сто п`ятдесят вісім) гривень 69 коп. штрафу та 16 270 (шістнадцять тисяч двісті сімдесят) гривень 20 коп. судового збору.

4.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 24.06.2021

Суддя С. В. Стасюк

Дата ухвалення рішення08.06.2021
Оприлюднено29.06.2021

Судовий реєстр по справі —910/2662/21

Рішення від 08.06.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Стасюк С.В.

Ухвала від 25.03.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Стасюк С.В.

Ухвала від 24.02.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Стасюк С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні