ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВН ИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М
вул. Київська, 150, м. Сімфер ополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.04.10 Справа №2а-734/10/10/0170
16:06 м. Сімферополь
Окружний адміністративни й суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кудряшової А.М. ,
при секретарі судового зас ідання - Дєрюшковій І.А.,
за участю представників ст орін:
від позивача - Гіталов А.В. , представник по довіреност і від 26.04.2010 року б/номеру;
від відповідача - Маслюк О .В., представник по довірено сті №6/10 від 09.12.2009 року;
розглянув у відкритому суд овому засіданні адміністрат ивну справу
за позовом Товариства з об меженою відповідальністю "Тр ансшина-Авто"
до Державної податкової і нспекції в м. Сімферополі АР К рим
про визнання протиправним та скасування податкового п овідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансшина -Авто" - позивач - 11 січня 2010 року з вернулось до Окружного адмін істративного суду АР Крим з а дміністративним позовом до Д ержавної податкової інспекц ії в м. Сімферополі АР Крим про визнання незаконним та скас ування податкового повідомл ення-рішення №0021411501/0 від 10.12.2009 року . Позовні вимоги обґрунтован і тим, що позивачем до ДПІ в м. С імферополі АР Крим 09.11.2009 року бу ла надана податкова декларац ія з податку на прибуток за 3 к вартали 2009 року, яка була прийн ята за відсутності заперечен ь. Разом з тим, ДПІ в м. Сімфероп олі АР Крим за результатами п роведеної невиїзної докумен тальної перевірки прийнято о скаржуване податкове повідо млення-рішення про застосува ння штрафних санкцій в сумі 170 грн.00коп. за неподання позивач ем податкової декларації з п одатку на прибуток за 3 кварта ли 2009 року. Позивач зазначає, що п.1.6 Порядку складання деклар ації з податку на прибуток пі дприємства, затвердженого на казом ДПА України від 29.03.2003 року №143, ним не порушено, всі показн ики, що передбачені формою де кларації, були позивачем зап овнені. Стосовно заповнення реквізитів декларації, то по рядок їх заповнення встановл ено п.3.1 розділу 3 вказаного Пор ядку, на порушення якого відп овідач в направленому позива чу повідомленні не посилаєть ся. Позивач також зазначає, що в поданій ним декларації бул о зазначено код ДПІ - 0109 - та всі і нші реквізити, що ідентифіку ють платника податку - позива ча, податкова декларація під писана посадовими особами та скріплена печаткою.
У судовому засіданні предс тавник позивача позовні вимо ги підтримав у повному обсяз і, наполягав на задоволенні а дміністративного позову з пі дстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і вважає при йняте податкове повідомленн я-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим законним та обґрунто ваним, підтримав доводи, викл адені в письмових запереченн ях на позов, що надані у судово му засіданні 27.04.2010 року. Відпові дно до наданих заперечень ві дповідач обґрунтовує правом ірність застосування штрафн их санкцій тим, що згідно з вим огами пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону Украї ни від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ та п.1.6 Порядк у складення декларації по по датку на прибуток позивачем до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим 09.11.2009 року надана податкова дек ларація з податку на прибуто к за 3 квартали 2009 року, яка була не визнана відповідачем як п одаткова декларація, оскільк и вона заповнена всупереч пр авилам, зазначеним у затверд женому порядку її заповнення , а саме: додатки до податкової декларації повинні бути под ані на двох односторонніх ар кушах формату А-4, тоді як дода ток К1/1 був наданий до ДПІ на од ному двосторонньому аркуші ф ормату А-4. У зв' язку з виклад еним подана позивачем деклар ація, на думку відповідача, не може бути прийнята як податк ова звітність, тому до позива ча оскаржуваним податковим п овідомленням-рішенням були з астосовані штрафні санкції з а неподання податкової декла рації з податку на прибуток з а 3 квартали 2009 року. Відповідач вважає вказане податкове по відомлення-рішення законним та обґрунтованим та зазнача є, що воно відповідає вимогам діючого законодавства.
Заслухавши пояснення учас ників процесу, дослідивши ма теріали справи та надані сто ронами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичн і обставини, на яких ґрунтуют ься позовні вимоги, об'єктивн о оцінивши докази, які мають ю ридичне значення для розгляд у справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наст упне.
Товариство з обмеженою від повідальністю «Трансшина-Ав то» (код ЄДРПОУ 31794987, юридична ад реса: 95022, АР Крим, м. Сімферополь , просп. Победи, б.211а) зареєстро вано Виконавчим комітетом Сі мферопольської міської ради АР Крим 28 листопада 2001 року, про що в журналі обліку реєстрац ійних справ зроблено запис № 04055564Ю0021930 (а.с.8, 10-16, 40). Суд зазначає, що станом на дату розгляду спра ви позивач перебуває на облі ку в ДПІ в м. Сімферополі АР Кр им, що представниками позива ча та відповідача не оспорюв алось та не заперечувалось.
Матеріалами справи підтве рджено та представниками поз ивача та відповідача не запе речується, що позивачем до ДП І у м. Сімферополі АР Крим 09 лис топада 2009 року була надана под аткова декларація з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року (вх.№517/47).
ДПІ у м. Сімферополі АР Крим зазначена податкова деклара ція була прийнята, про що свід чать вхідний штамп ДПІ з відб итком “Отримано” (а.с.25, 45-47).
Суд зазначає, що в тексті по зовної заяви не заперечуєтьс я той факт, що в зазначеній под атковій декларації була відс утня повна назва відповідача - Державна податкова інспе кція у м. Сімферополі АР Крим, але позивач наполягає на том у, що в декларації було зазнач ено код ДПІ - 0109, що представни ком відповідача не оспорювал ось та не заперечувалось і пі дтверджено копією податково ї декларації (а.с.20-21).
Як свідчать матеріали спра ви, на адресу позивача ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було нап равлено повідомлення від 26.11.200 9 року №1124/10/15-1 (а.с.47) про те, що подат кова декларація позивача з п одатку на прибуток за 3 кварта ли 2009 року від 09.11.2009 року не визна на податковою декларацією зг ідно з вимогами п.1.6 Наказу Дер жавної податкової адміністр ації України від 29.03.2003 р. №143 “Про затвердження форми декларац ії з податку на прибуток підп риємства та Порядку її склад ання”. Суд зазначає, що в даном у повідомленні відповідачем не зазначено суть допущеног о відповідачем порушення, а н аявне лише посилання на вказ аний пункт наказу ДПА Україн и. Згідно з повідомленням ДПІ у м. Сімферополі АР Крим запро поновано позивачу заповнити декларацію згідно з вказани ми вище рекомендаціями та на дати її до ДПІ. Повідомлення б уло отримане позивачем 18.11.2009 ро ку, що підтверджено поштовим повідомленням (а.с.48) та предст авниками позивача і відповід ача під час розгляду справи н е оспорювалось та не запереч увалось.
Крім того, ДПІ в м. Сімферопо лі АР Крим також направлено н а адресу позивача лист від 26 л истопада 2009 року №1124/10/15-1 (а.с.19), згі дно з яким податкова деклара ція позивача з податку на при буток за 3 квартали 2009 року від 09.11.2009 року не визнана податково ю декларацією згідно з вимог ами п.1.6 Наказу Державної пода ткової адміністрації Україн и від 29.03.2003 р. №143 “Про затверджен ня форми декларації з податк у на прибуток підприємства т а Порядку її складання”, оскі льки в рядку 6 заголовної част ини декларації відсутня назв а контролюючого органу. Суд з азначає, що в даному повідомл енні відповідач не посилаєть ся на порушення позивачем бу дь-яких інших вимог норматив но-правових актів під час скл адання та подання вказаної п одаткової декларації; про на явність таких порушень також не повідомлено представнико м відповідача під час розгля ду справи в суді. Згідно з лист ом ДПІ в м. Сімферополі АР Крим запропоновано позивачу запо внити декларацію згідно з вк азаними вище рекомендаціями та надати її до ДПІ. Вказаний лист також було отримано поз ивачем, що представником поз ивача під час розгляду справ и не оспорювалось та не запер ечувалось.
Суд також вважає необхідни м зазначити, що в матеріалах с прави відсутні будь-які відо мості про оскарження позивач ем вказаних повідомлення та листа в адміністративному та судовому порядку, а також про результати розгляду таких с карг. Про оскарження повідом лення від 12.11.2009 року та листа ві д 26.11.2009 року також не повідомлен о представником позивача під час розгляду справи в суді.
Як свідчать матеріали спра ви, ДПІ в м. Сімферополі АР Кри м 27 листопада 2009 року було пров едено невиїзну документальн у перевірку своєчасності под ання позивачем податкової зв ітності - податкової деклар ації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року. Згідно з акт ом перевірки №311/15-1/31794987 від 27.11.2009 ро ку (а.с.50), що складений за резул ьтатами її проведення, зазна чено, що податкова деклараці я з податку на прибуток позив ачем взагалі не була подана, у зв' язку з чим, на думку відпо відача, ТОВ «Трансшина-Авто» порушені вимоги пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 За кону №2181 та п.16.4 ст.16 Закону Украї ни “Про оподаткування прибут ку підприємств” від 28.12.2004 року № 334/94-ВР (надалі - Закон про приб уток). Вказаний акт перевірки було вручено позивачу 02.12.2009 рок у, що підтверджено поштовим п овідомленням (а.с.52) та предста вником позивача під час розг ляду справи не оспорювалось та не заперечувалось.
На підставі акту перевірки згідно з вимогами пп.17.1.1 п.17.1 ст.1 7 та підпункту “а” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 З акону №2181 було прийняте подат кове повідомлення-рішення №0 021411501/0 від 10.12.2009 року (а.с.18, 53) про заст осування до позивача штрафни х санкцій у сумі 170грн.00коп. за п орушення зазначених в акті в имог пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181 та п. 16.4 ст.16 Закону про прибуток. Вка зане податкове повідомлення -рішення було вручено позива чу 29.12.2009 року, що підтверджуєтьс я поштовим повідомленням (а.с .54), та представником позивача не оспорюється і не заперечу ється.
Суд зазначає, що позивач в п оданому адміністративному п озові та представник позивач а під час надання пояснень в с удових засіданнях під час ро згляду справи в суді не оспор ювали підстави та порядок пр оведеної перевірки, своєчасн ість повідомлення про її про ведення, дотримання порядку оформлення акту перевірки то що; дотримання відповідачем порядку проведення зазначен ої перевірки та оформлення ї ї результатів не є предметом даного адміністративного сп ору. У зв' язку з викладеним с удом не розглядаються та не о цінюються дії відповідача ст осовно дотримання порядку пр оведення перевірки, оформлен ня її результатів і повідомл ення позивача про висновки п одаткового органу стосовно п орушення ТОВ «Трансшина-Авто » вимог податкового законода вства, та не розглядається пи тання щодо визнання дій пода ткового органу, що пов' язан і з проведенням перевірки, не правомірними. Суд також зазн ачає, що в матеріалах справи н аявне запрошення ДПІ в м. Сімф ерополі АР Крим від 12.11.2009 року № 71536/10/15-1 (а.с.49), згідно з яким посадо вих осіб позивача було запро шено на проведення перевірки на 26.11.2009 року з питання неподан ня податкової звітності за 3 к вартали 2009 року; акт неявки пос адової особи суб' єкта госпо дарювання на запрошення орга ну податкової служби від 27.11.2009 р оку №227/15-1, відповідно до якого п осадові особи позивача на пр оведення перевірки не з' яви лись (а.с.51).
Згідно з частиною 1 статті 2 К АС України завданням адмініс тративного судочинства є зах ист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтере сів юридичних осіб у сфері пу блічно-правових відносин від порушень з боку органів держ авної влади, органів місцево го самоврядування, їхніх пос адових і службових осіб, інши х суб' єктів при здійсненні ними владних управлінських ф ункцій на основі законодавст ва, в тому числі на виконання д елегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 стат ті 2 КАС України до адміністра тивних судів можуть бути оск аржені будь-які рішення, дії ч и бездіяльність суб' єктів в ладних повноважень, крім вип адків, коли щодо таких рішень , дій чи бездіяльності Консти туцією або законами України встановлено інший порядок су дового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 ст атті 17 КАС України компетенці я адміністративних судів пош ирюється на спори фізичних ч и юридичних осіб із суб' єкт ом владних повноважень щодо оскарження його рішень (норм ативно-правових актів чи пра вових актів індивідуальної д ії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративно ю справою) є переданий на вирі шення адміністративного суд у публічно-правовий спір, у як ому хоча б однією зі сторін є о рган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, ї хня посадова чи службова осо ба або інший суб'єкт, який здій снює владні управлінські фун кції на основі законодавства , в тому числі на виконання дел егованих повноважень (п.1 ч.1 ст .3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КА С України визначено поняття суб' єктів владних повноваж ень, до яких належать орган де ржавної влади, орган місцево го самоврядування, їхня поса дова чи службова особа, інший суб' єкт, який здійснює влад ні управлінські функції на о снові законодавства, в тому ч ислі на виконання делеговани х повноважень.
Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинс тва.
Оцінюючи правомірність ді й відповідача щодо прийняття спірного податкового повідо млення-рішення, суд керувавс я критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України , які певною мірою відображаю ть принципи адміністративно ї процедури, які повинні дотр имуватися при реалізації дис креційних повноважень владн ого суб' єкта.
Відповідно до частини 3 стат ті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи без діяльності суб'єктів владних повноважень адміністративн і суди перевіряють, чи прийня ті (вчинені) вони: 1) на підставі , у межах повноважень та у спос іб, що передбачені Конституц ією та законами України; 2) з ви користанням повноваження з м етою, з якою це повноваження н адано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, щ о мають значення для прийнят тя рішення (вчинення дії); 4) без сторонньо (неупереджено); 5)доб росовісно; 6) розсудливо; 7) з дот риманням принципу рівності п еред законом, запобігаючи не справедливій дискримінації ; 8) пропорційно, зокрема з дотр иманням необхідного балансу між будь-якими несприятливи ми наслідками для прав, свобо д та інтересів особи і цілями , на досягнення яких спрямова не це рішення (дія); 9) з урахуван ням права особи на участь у пр оцесі прийняття рішення; 10) св оєчасно, тобто протягом розу много строку.
Стаття 19 Конституції Україн и зобов' язує орган влади ді яти лише на підставі, в межах п овноважень та у спосіб, перед бачені Конституцією та закон ами України.
Отже “на підставі” означає , що суб' єкт владних повнова жень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конст итуцією та законами України та зобов' язаний діяти на ви конання закону, за умов та обс тавин, визначених ним.
“У межах повноважень” озна чає, що суб'єкт владних повнов ажень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов ' язків, встановлених закона ми.
“У спосіб” означає, що суб'є кт владних повноважень зобов ' язаний дотримуватися вста новленої законом процедури в чинення дії, і повинен обират и лише встановлені законом с пособи правомірної поведінк и при реалізації своїх владн их повноважень.
Суд з' ясовує, чи використа не повноваження, надане суб' єкту владних повноважень, з н алежною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотиво вані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупереджено сті до особи, стосовно якої вч иняється дія; добросовісно, т обто щиро, правдиво, чесно; роз судливо, тобто доцільно з точ ки зору законів логіки і зага льноприйнятих моральних ста ндартів; з дотриманням принц ипу рівності перед законом, з апобігаючи несправедливій д искримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорці йно та адекватно; досягнення розумного балансу між публі чними інтересами та інтереса ми конкретної особи.
Як встановлено судом під ча с розгляду справи згідно з ли стом ДПІ в м. Сімферополі АР Кр им від 26.11.2009 року єдиною підстав ою для невизнання декларації позивача з податку на прибут ок за 3 квартали 2009 року від 09.11.2009 р оку податковою декларацією є відсутність в рядку заголов ної частини декларації назви контролюючого органу.
Суд зазначає, що пунктом 2 ча стини першої статті 9 Закону У країни “Про систему оподатку вання” від 25.06.1991 р. №1251-XII встановл ено, що платники податків і зб орів (обов'язкових платежів) з обов'язані подавати до держа вних податкових органів та і нших державних органів відпо відно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, п ов'язані з обчисленням і спла тою податків і зборів (обов'яз кових платежів).
Пунктом 4.1 статті 4 Закону №2181 встановлено, що платник пода тків самостійно обчислює сум у податкового зобов' язання , яку вказує у податковій декл арації. Пунктом 1.11 статті 1 дано го Закону визначено, що подат кова декларація, розрахунок - документ, що подається платн иком податків до контролюючо го органу у строки, встановле ні законодавством, на підста ві якого здійснюється нараху вання та/або сплата податку, з бору (обов'язкового платежу).
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статт і 4 Закону №2181 встановлені базо ві податкові (звітні) періоди . Згідно пункту “б”пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 З акону №2181 - податкові декларац ії подаються за базовий пода тковий (звітний) період, що дор івнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті кварта льних або піврічних авансови х внесків), - протягом 40 календа рних днів, наступних за остан нім календарним днем звітног о (податкового) кварталу (півр іччя).
Згідно з пунктом 16.4 ст.16 Закон у про прибуток платники пода тку у строки, визначені закон ом, подають до податкового ор гану податкову декларацію пр о прибуток за звітний період , розраховану наростаючим пі дсумком з урахуванням від'єм ного значення об'єкта оподат кування минулих податкових п еріодів у разі його наявност і відповідно до пункту 6.1 стат ті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та т ри квартали платники податку подають спрощену декларацію , а за результатами звітного р оку - повну.
Таким чином, діючим законод авством передбачений обов' язок відповідача надавати по даткові декларації з податку на прибуток до податкових ор ганів.
Законом України “Про опода ткування прибутку підприємс тв”, зокрема пунктом 20.1 статті 20, встановлено, що відповідал ьність за правильність нарах ування, своєчасність сплати податку та дотримання податк ового законодавства несе пла тник податку у порядку та роз мірах, визначених законом.
Відповідно до пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 За кону №2181 платник податків, що н е подає податкову декларацію у строки, визначені законода вством, сплачує штраф у розмі рі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або ї ї затримку.
Пунктом 11 статті 11 Закону Укр аїни “Про державну податкову службу в Україні” передбаче но, що органи державної подат кової служби мають право зас тосовувати до платників пода тків фінансові (штрафні) санк ції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів с уми недоїмки, пені у випадках , порядку і розмірах, встановл ених законами України.
Таким чином, суд приходить д о висновку, що у випадку непод ання платником податку до ві дповідного органу державної податкової служби податково ї декларації з податку на при буток підприємства, до таког о платнику податку податкови м органом будуть застосовані штрафні санкції у сумі, встан овленій пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 .
Згідно з підпунктом 4.1.2 пункт у 4.1 статті 4 Закону №2181 податков а звітність, отримана контро люючим органом від платника податків як податкова деклар ація, що заповнена ним всупер еч правилам, зазначеним у зат вердженому порядку її заповн ення, може бути не визнана так им контролюючим органом як п одаткова декларація, якщо в н ій не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано в ідповідними посадовими особ ами, не скріплено печаткою пл атника податків. У цьому випа дку, якщо контролюючий орган звертається до платника под атків з письмовою пропозиціє ю надати нову податкову декл арацію з виправленими показн иками (із зазначенням підста в неприйняття попередньої), т о такий платник податків має право: надати таку нову декла рацію разом зі сплатою відпо відного штрафу; оскаржити рі шення податкового органу в п орядку апеляційного узгодже ння.
Згідно з вимогами п.16.4 ст.16 Зак ону про прибутку форми декла рацій з цього податку встано влюються центральним податк овим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради У країни, що відповідає за пров едення податкової політики.
Наказом Державної податко вої адміністрації України ві д 29.03.2003 року №143 (узгоджено рішенн ям Комітету Верховної Ради У країни з питань фінансів і ба нківської діяльності від 31.03.200 3 р. №06-10/239, зареєстровано в Мініс терстві юстиції України 08.04.2003 р . за №271/7592) затверджено форму дек ларації з податку на прибуто к підприємства та Порядок ск ладання декларації з податку на прибуток підприємства. Ві дповідно до вимог п.1.6 зазначе ного Порядку у декларації за значаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповню ється через відсутність опер ації (суми), то такий рядок про креслюється, крім випадків, п рямо визначених у декларації . Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись пе рвинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Достовірн ість даних підтверджується п ідписами керівника і головно го бухгалтера та засвідчуєть ся печаткою підприємства. Ор игінал декларації з відповід ними додатками подається пла тником до податкового органу за місцезнаходженням платни ка на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповід ними додатками на односторон ніх аркушах форматом А-4. Подан ня копій декларації та додат ків не дозволяється. Деклара ція та додатки до неї не підля гають обов'язковому скріплен ню між собою (прошнуровуванн ю).
Суд вважає необхідним зазн ачити, що вказаний наказ не мі стить визначення поняття «по казник» стосовно податкової декларації. В даному наказі т акож не зазначено про те, що на зва контролюючого органу від носиться до показників подат кової декларації.
Суд зазначає, що приймання т а реєстрація документів пода ткової звітності від платник ів податків; перенесення інф ормації з документів податко вої звітності на паперових н осіях до електронних баз под аткової звітності; перенесен ня інформації, наданої платн иками податків в електронном у вигляді, до електронних баз податкової звітності; прове дення автоматизованих перев ірок документів податкової з вітності, зокрема звірка дан их документів податкової зві тності з інформацією відпові дних реєстрів, переліків тощ о, згідно з наданими технічни ми завданнями; верифікації д аних податкової звітності, н аданої на паперових носіях, щ о переносяться до КОР платни ків податків; перенесення по казників про нараховані суми з електронних баз податково ї звітності до КОР платників податків; контроль за даними при перенесенні сум з баз под аткової звітності до КОР пла тників податків; обробки под аткової звітності (у тому чис лі поданої в електронному ви гляді), дані з якої не заносять ся до КОР платників податків ; формування та передачі реєс трів на основі обробленої по даткової звітності; оформлен ня і передачі для збереження паперових носіїв податкової звітності; адміністрування системи приймання та комп'ют ерної обробки податкової зві тності здійснюються органам и державної податкової служб и в порядку, встановленому Ме тодичними рекомендаціями що до централізованого прийман ня та комп'ютерної обробки по даткової звітності платникі в податків в ОДПС України (дод аток 1 до наказу ДПА України ві д 31.12.2008 р. №827 - надалі Методичні рекомендації №827).
Відповідно до п.2 зазначених Методичних рекомендацій под аткова звітність - сукупніст ь документів, що подаються пл атниками податків до органів державної податкової служби у строки, встановлені законо давством, на підставі яких зд ійснюються нарахування та/аб о сплата податків, зборів (обо в'язкових платежів).
Згідно з пунктом 4.5 Методичн их рекомендацій №827 якщо подат кова звітність, надана орган у ДПС платником податків, зап овнена всупереч правилам, ви значеним у затвердженому пор ядку її заповнення, то вона мо же бути не визнана органом ДП С як податкова звітність. Під ставою про невизнання податк ової звітності є: відсутніст ь підпису відповідних посадо вих осіб (факсиміле не дозвол яється); відсутність скріпле ння печаткою підписів платни ка податків; відсутність обо в'язкових реквізитів податко вого документа; відсутність обов'язкових додатків до под аткової звітності, передбаче них порядком заповнення відп овідної звітності; неможливі сть прочитати текст або цифр и внаслідок пошкодження (нап риклад, документи, залиті чор нилом або іншою рідиною, поте рті); наявність порваних арку шів, підчищень, помарок, випра влень, дописок і закреслюван ь; подання ксерокопії звітни х документів; порушення зага льних вимог оформлення докум ентів податкової звітності.
У таких випадках працівник и підрозділів ведення та зах исту податкової звітності по винні в усній формі попереди ти платника податків про вия влені недоліки і наслідки пр ийняття органами ДПС такої п одаткової звітності і запроп онувати надати нову, оформле ну належним чином. Якщо платн ик податків наполягає на при йнятті звітності, то звітніс ть приймається, реєструється та разом зі службовою записк ою передається до галузевого підрозділу для подальшого з берігання у звітній частині особової справи платника под атків. На примірнику, що залиш ається у платника податків, п роставляється штамп "ОТРИМАН О, попереджено про можливіст ь невизнання" (зразок штампа н аведено у додатку 1 до Методич них рекомендацій). Платнику п одатків у триденний термін в ід дня отримання звітності (а ле не пізніше наступного дня від граничного строку подан ня) структурним підрозділом, до функцій якого належить пр иймання податкової звітност і, надсилається повідомлення про невизнання ОДПС деклара ції як податкової із зазначе нням підстав та пропозицією надати нову, оформлену належ ним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181).
Суд зазначає, що податкова д екларація позивача з податку на прибуток за 3 квартали 2009 ро ку від 09.11.2009 року була прийнята ДПІ у м. Сімферополі АР Крим бе з попередження про можливіст ь невизнання податковою звіт ністю. Як слідує з тексту лист а ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 26.11.2009 року та не заперечуєть ся представником відповідач а у судовому засіданні зазна чена податкова звітність поз ивача була не визнана як пода ткова декларація на підставі рішення галузевого підрозді лу.
Разом з тим, вказані Методич ні рекомендації також не міс тять визначення поняття «пок азник» стосовно податкової д екларації (зокрема, податков ої декларації з податку на пр ибуток).
Що стосується права податк ового органу на невизнання п одаткової звітності платник а податку як податкової декл арації, що надано пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 За кону №2181, то суд приходить до ви сновку, що воно обмежене лише трьома випадками: якщо в пода тковій звітності не зазначен о обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними п осадовими особами або не скр іплено печаткою платника под атків.
Представником відповідача під час розгляду справи не на дано доказів того, що податко ва декларація позивача з под атку на прибуток за 3 квартали 2009 року не підписана відповід ними посадовими особами або не скріплена печаткою платни ка податків. Такі порушення н е зазначались також ДПІ у м. Сі мферополі АР Крим в повідомл енні від 12.11.2009 року та ДПІ в м. Сім ферополі АР Крим в листі від 26 .11.2009 року.
Суд зазначає, що згідно з ви могами пункту 3.1 Порядку склад ання декларації з податку на прибуток підприємства декла рація складається із заголов ної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім (К 1 - К7) подаються щокварталу, у то му числі за рік, а три (Р1 - Р3) пода ються виключно за рік. Додато к К1 складається з двох частин - К1/1 та К1/2. Частина К1/2 заповнюєт ься платниками податку, які н араховують амортизаційні ві драхування на суму витрат, по в'язаних із видобутком корис них копалин. У разі, якщо окрем і рядки декларації не заповн юються через відсутність від повідних операцій, платники податку не подають податково му органу передбачені відпов ідним рядком декларації дода тки. У заголовній частині дек ларації відображаються повн а назва підприємства (відпов ідно до установчих документі в), зареєстрованого в установ леному порядку, ідентифікаці йний код, код виду економічно ї діяльності, місцезнаходжен ня та номер телефону платник а (факс, електронна адреса - за бажанням). В основній частині та в додатках показники відо бражаються на підставі норм, установлених Законом про пр ибуток та Законом України ві д 22 травня 2003 року №889-IV "Про подат ок з доходів фізичних осіб".
Суд вважає необхідним зазн ачити, що як слідує з зазначен ого наказу (пункт 3.1), зокрема, з таблиці про визначення пока зників відповідно до вимог в ідповідних норм Закону про п рибуток, під показниками в да ному Порядку розуміються сам е числові показники декларац ії (сума валових доходів, сума валових витрат тощо).
Пунктом 3.1 Порядку складанн я декларації з податку на при буток підприємства дійсно пе редбачено заповнення заголо вної частини декларації, одн ак ДПІ у м. Сімферополі АР Крим в повідомленні від 12.11.2009 року т а ДПІ в м. Сімферополі АР Крим в листі від 26.211.2009 року посилают ься на порушення відповідаче м лише вимог п.1.6 Порядку, яким н е передбачено порядок заповн ення заголовної частини пода ткової декларації з податку на прибуток.
Більш того, суд звертає уваг у відповідача на те, що одним з основних принципів адмініст ративного судочинства є проп орційність, тобто дотримання необхідного балансу між буд ь-якими несприятливими наслі дками для прав, свобод та інте ресів особи і цілями, на досяг нення яких спрямоване судове рішення. Дотримання принцип у пропорційності особливо ва жливе при прийнятті рішень а бо вжитті заходів, які матиму ть вплив на права, свободи та і нтереси особи. Метою дотрима ння цього принципу є досягне ння розумного балансу між пу блічними інтересами, на забе зпечення яких спрямовані ріш ення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами к онкретної особи.
Суд вважає, що у спірних пра вовідносинах підлягає засто суванню принцип пропорційно сті між застосованими захода ми та переслідуваною метою, о скільки відсутня шкода чи за гроза її завдання державі аб о якій-небудь конкретній осо бі, а застосовані відповідач ем заходи не відповідають пе реслідуваній меті.
Принцип пропорційності зо крема передбачає, що:
- здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиня ти будь-яких негативних насл ідків, що не відповідали б ціл ям, які заплановано досягти;
- якщо рішення або дія можут ь обмежити права, свободи чи і нтереси осіб, то такі обмежен ня повинні бути виправдані н е обхідністю досягнення біль ш важливих цілей;
- несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів осо би внаслідок рішення чи дії с уб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б на стати за відсутності такого рішення чи дії;
- для досягнення суспільно-к орисних цілей необхідно обир ати найменш “шкідливі” засоб и.
Таким чином, принцип пропор ційності має на меті досягне ння балансу між публічним ін тересом та індивідуальним ін тересом особи, а також між ціл ями та засобами їх досягненн я, з приводу чого слід врахува ти наступне.
Відповідно до ст.9 Конституц ії України чинні міжнародні договори, згода на обов'язков ість яких надана Верховною Р адою України, є частиною наці онального законодавства Укр аїни. Такі міжнародні догово ри підлягають переважному за стосуванню перед актами наці онального законодавства (ст. 19 Закону України „Про міжнаро дні договори України”).
Таким міжнародним договор ом у даному випадку є Конвенц ія про захист прав людини і ос новоположних свобод. Відпові дно до ст.1 Першого протоколу д о названої Конвенції ніхто н е може бути позбавлений свог о майна інакше як в інтересах суспільства. Встановлено та кож виняток, відповідно до як ого позбавлення майна держав а може передбачити, якщо це не обхідно для здійснення контр олю за користуванням майном відповідно до загальних інте ресів або для забезпечення с плати податків чи інших збор ів або штрафів.
Відповідно до ст.17 Закону Ук раїни „Про виконання рішень та застосування практики Євр опейського суду з прав людин и” суди застосовують при роз гляді справ Конвенцію про за хист прав людини і основопол ожних свобод та практику Євр опейського Суду з прав людин и як джерело права. Це означає , що ст.1 Першого протоколу слі д розуміти так, як вона розумі ється в практиці Європейсько го Суду з прав людини.
Зокрема, у багатьох рішення х Європейського Суду з прав л юдини під майном розуміється будь-який економічний актив . Наприклад, у справі „Шмалько проти України” Європейський Суд з прав людини кваліфікув ав тривале невиконання судов ого рішення на користь заявн ика як втручання у його право на мирне володіння майном у р озумінні статті Першого прот околу. У даному випадку засто сування фінансових санкцій п ередбачає вилучення у позива ча грошових коштів у зазначе ній сумі. Це дає підстави для к валіфікації оспорюваного рі шення відповідача, як його вт ручання у право власності по зивача.
У справі „Джеймс та інші про ти Сполученого Королівства” (1986 року) Європейський Суд з пр ав людини зазначив, що має бут и обґрунтована пропорційніс ть між застосованими заходам и та переслідуваною метою, як у намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власно сті.
Приймаючи до уваги зазначе не, суд вважає, що застосуванн я на підставі податкового по відомлення-рішення від 10.12.2009 ро ку №0021411501/0 штрафних санкцій до п озивача у сумі 170грн.00коп. за по рушення вимог пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Зако ну №2181 та п.16.4 ст.16 Закону про приб уток слід кваліфікувати як т аке, що порушує принцип пропо рційності, а матеріалами спр ави не підтверджується нанес ення позивачем будь-якої шко ди інтересам держави, суспіл ьства або споживачів.
В силу викладеного, суд прих одить до висновку, що в умовах відсутності такої шкоди чи з агрози її завдання, до позива ча були застосовані явно нес піврозмірні фінансові санкц ії. Слід також враховувати, що під час проведення перевірк и відповідачем не встановлен о будь-яких фактів, які б свідч или про намір позивача прихо вувати доходи, отримані за пр одаж товарів, в наслідок чого на підставі ст. 1 Першого прот околу до Конвенції про захис т прав людини і основоположн их свобод з урахуванням прак тики Європейського Суду з пр ав людини, суд вважає, що подат кове повідомлення-рішення ві д 10 грудня 2009 року №0021411501/0 є протип равним та підлягає скасуванн ю.
Також суд зазначає, що предс тавником відповідача суду пі д час розгляду справи не нада но доказів на підтвердження того, що вказана податкова де кларація не може бути прийня та без зазначення позивачем назви податкового органу, вр аховуючі, що на час подання вк азаної податкової деклараці ї до ДПІ у м. Сімферополі АР Кр им позивач був зареєстровани й у вказаному податковому ор гані як платник податків (вка зані обставини представника ми позивача та відповідача н е оспорювалось та не запереч увалось). Крім того, суд зверта є увагу відповідача на те, що з азначена податкова декларац ія була прийнята ДПІ у м. Сімфе рополі АР Крим без заперечен ь та без повідомлення позива ча про можливість не визнанн я вказаної податкової деклар ації податковою декларацією . Також представником відпов ідача під час розгляду справ и не заперечувалось те, що в ря дку 06 податкової декларації з податку на прибуток за 3 кварт али 2009 року позивачем було заз начено код ДПІ - 0109 та що анало гічним чином були заповнені рядки 06 в податкових декларац іях позивача з податку на при буток за І квартал та І півріч чя 2009 року, які ДПІ у м. Сімфероп олі АР Крим прийнято без запе речень та які не були не визна ні податковою звітністю пози вача.
На підставі викладеного, су д приходить до висновку, що ві дповідач діяв необґрунтован о, не розсудливо, без дотриман ня принципу рівності перед з аконом, запобігаючи несправе дливій дискримінації та без досягнення розумного баланс у між публічними інтересами та інтересами конкретної осо би.
Суд зазначає, що податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Сімферополі АР Крим №0021411501/0 в ід 10.12.2009 року, згідно з яким до пл атника податку - позивача - застосовані штрафні санкції за неподання податкової дек ларації з податку на прибуто к саме за 3 квартали 2009 року на п ідставі пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 , тобто за неподання позиваче м податкової декларації, яка була ним подана.
Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона по винна довести ті обставини, н а яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадкі в, встановлених статтею 72 цьог о Кодексу. В адміністративни х справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважен ь обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності поклад ається на відповідача, якщо в ін заперечує проти адміністр ативного позову.
Враховуючи наведене, суд вв ажає, що підстави для застосу вання до позивача зазначених штрафних санкцій за неподан ня декларації з податку на пр ибуток за 3 квартали 2009 року від сутні.
За таких обставин, суд вважа є, що позовні вимоги є обґрунт ованими та підлягають задово ленню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 стат ті 94 КАС України якщо судове р ішення ухвалене на користь с торони, яка не є суб'єктом влад них повноважень, суд присудж ує всі здійснені нею докумен тально підтверджені судові в итрати з Державного бюджету України (або відповідного мі сцевого бюджету, якщо іншою с тороною був орган місцевого самоврядування, його посадов а чи службова особа), тому з ур ахуванням задоволення позов них вимог з Державного бюдже ту України необхідно стягнут и на користь позивача судові витрати в розмірі 03 гривні 40 ко пійок.
У зв' язку зі складністю сп рави судом 27 квітня 2010 року про голошена вступна та резолюти вна частина постанови, поста нова складена у повному обся зі 05 травня 2010 року.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 158-163 КАС Укр аїни, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та с касувати податкове повідомл ення-рішення Державної подат кової інспекції в м. Сімфероп олі АР Крим №0021411501/0 від 10 грудня 200 9 року, прийняте стосовно Това риства з обмеженою відповіда льністю «Трансшина-Авто».
3. Стягнути з Державного бюд жету України на користь Това риство з обмеженою відповіда льністю «Трансшина-Авто» (ко д ЄДРПОУ 31794987, юридична адреса: 9 5022, АР Крим, м. Сімферополь, прос п. Победи, б.211а) в рахунок відшк одування судових витрат зі с плати судового збору 3 (три) гр ивні 40 копійок.
Постанова набирає законно ї сили через 10 днів з дня склад ення у повному обсязі у разі н еподання заяви про апеляційн е оскарження (апеляційної ск арги). Якщо постанову було про голошено у відсутності особи , яка бере участь у справі, то с трок подання заяви про апеля ційне оскарження обчислюєть ся з дня отримання нею копії п останови.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеля ційна скарга не подана, поста нова набирає законної сили ч ерез 20 днів після подання заяв и про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня прогол ошення постанови до Севастоп ольського апеляційного адмі ністративного суду через Окр ужний адміністративний суд А втономної Республіки Крим мо же бути подана заява про апел яційне оскарження, після под ачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарг а.
Апеляційна скарга може бут и подана без попереднього по дання заяви про апеляційне о скарження, якщо скарга подає ться в строк, встановлений дл я подання заяви про апеляцій не оскарження.
Суддя Ку дряшова А.М.
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2010 |
Оприлюднено | 06.09.2010 |
Номер документу | 9790463 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Кудряшова А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні