Вирок

від 24.06.2021 по справі 945/1492/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1492/20

Провадження № 1-кп/945/210/21

ВИРОК

Іменем України

24 червня 2021 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області кримінальне провадження №12019150260000464, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.08.2019 року, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Іванівка Іванівського району Херсонської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, не працюючого, який проживає за адресою: дачний будинок АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Досудовим розслідуванням та судовим слідством встановлено, що 24.08.2019 року ОСОБА_4 знаходився за місцем свого мешкання у дачному будинку АДРЕСА_1 . До будинку зайшла його співмешканка ОСОБА_8 , яка повідомила, що щойно посварилась з ОСОБА_5 , який образив її нецензурною лайкою. З метою з`ясування відносин з ОСОБА_5 , щодо нецензурної лайки у бік своєї співмешканки, ОСОБА_4 в цей же день о 19 годині 00 хвилин, направився до дачного будинку АДРЕСА_1 . Знаходячись за вказаною адресою, ОСОБА_4 покликав ОСОБА_5 та почав висловлювати своє незадоволення, щодо нецензурних висловлювань. Однак, ОСОБА_5 не бажав слухати ОСОБА_4 та продовжував висловлюватись лайкою, що обурило ОСОБА_4 , який умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, наніс один удар рукою в область обличчя ОСОБА_5 . Від отриманого удару ОСОБА_5 упав на землю, а ОСОБА_4 пішов до дому. В цей же день, приблизно о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 разом з іншими власниками дачних будинків, розташованих у зазначеному товаристві, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пішли до дачного будинку ОСОБА_5 з метою з`ясування питань, щодо несплачених ОСОБА_5 внесків за користування дачної ділянки, де останній продовжував висловлюватись нецензурною лайкою, що обурило ОСОБА_4 , який умисно наніс один удар кулаком в область обличчя ОСОБА_5 , який від отриманого удару впав на землю, а ОСОБА_4 з зазначеними вище особами пішли. Внаслідок вказаних вище дій, ОСОБА_4 умисно спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді, синців гематоми повік правого ока, контузії правого ока, ерозії рогівки правого ока, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів. Дані тілесні пошкодження утворилися внаслідок не менш ніж однієї ударної дії тупим твердим предметом, з давністю утворення біля 20 діб до часу огляду. По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я. Розмежувати дані тілесні ушкодження по ступеню тяжкості не представляється можливим, так як вони утворилися від однієї ударної дії тупим твердим предметом ділянку правого ока. Ділянка обличчя доступна для нанесення тілесних ушкоджень власною рукою, що в даному випадку виключається. Утворення даних тілесних ушкоджень при падінні тіла з положення стоячи на площину виключається.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро каявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Цивільні позови прокурора та потерпілого визнав у повному обсязі.

Позиція захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 .

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 просив суд призначити останньому покарання у виді громадських робіт.

Позиція потерпілого ОСОБА_5 .

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав обставини, викладені в обвинувальному акті; просив обвинуваченого покарати суворо; цивільний позов підтримав.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд, ураховуючи думку учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому, з`ясував те, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 .

Протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України умисне спричинення легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 .

В ході розгляду справи судом встановлено, що обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлені.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

Положеннями ст.50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Значення заходу примусу для досягнення його мети визначається не лише його суворістю, а й домірністю, яка є проявом справедливості.

У відповідності до положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин що пом`якшують та обтяжують покарання.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що останній є осудним в розумінні ч.1 ст.19 КК України; вчинив кримінальний проступок.

Суд також враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, який офіційно не працює, раніше не судимий, стан його здоров`я, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його соціально - психологічні риси, який не одружений, за місцем проживання характеризується позитивно.

З урахуваннямвсіх обставинкримінального провадження,при призначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_4 ,враховуючи,що останнійвчинив кримінальнийпроступок,його наслідкидля потерпілого ОСОБА_5 ,враховуючи щирекаяття ОСОБА_4 ,ставлення обвинуваченогодо скоєного,який шкодуєпро те,що сталося,за відсутностіобставин,що обтяжуютьпокарання,з урахуваннямособи обвинуваченого,суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, із призначенням покарання у виді громадських робіт.

У кримінальному провадженні заявлений цивільний позов прокурора Миколаївського районного відділу Миколаївської прокуратури №1 ОСОБА_13 в інтересах держави в особі Обласної офтальмологічної лікарні Миколаївської обласної ради до ОСОБА_4 про стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5 у розмірі 1516 грн 44 коп.

Відповідно до ч.3 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва.

Розглядаючи цивільний позов прокурора, суд дійшов такого.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди

Згідно із положеннями ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

У судовому засіданні встановлено, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_5 були завдані тілесні ушкодження, у зв`язку із чим останній перебував на лікуванні в обласній офтальмологічній лікарні Миколаївської обласної ради. Загальна вартість витрачених коштів на стаціонарне лікування ОСОБА_5 склала 1516 грн 44 коп.

Згідно з положеннями ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Враховуючи те, що лікування потерпілого ОСОБА_5 проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності; вказані витрати є документально підтвердженими, суд вважає, що цивільний позов прокурора Миколаївського районного відділу Миколаївської прокуратури №1 ОСОБА_13 в інтересах держави в особі Обласної офтальмологічної лікарні Миколаївської обласної ради до ОСОБА_4 про стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

Також, у кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_5 поданий цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, отриманої внаслідок кримінального правопорушення.

При вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 , суд керується вимогами Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

В судовому засіданні встановлено, що в результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 були завдані тілесні ушкодження, внаслідок яких потерпілий проходив лікування в Обласній офтальмологічній лікарні Миколаївської обласної ради.

Витрати потерпілого на лікування склали 4011 грн 42 коп. Вказана сума є документально підтвердженою, про що свідчать копії чеків на придбання лікарських препаратів.

Згідно з положеннями ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди відповідно до вимог ст.23 ЦК України, залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування суд враховує вимоги розумності і справедливості.

Так, у позовній заяві потерпілий ОСОБА_5 просить стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 15000 грн. В обґрунтування заявленої суми посилається на те, що в зв`язку неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_4 йому спричинені душевні страждання; почалися нервові розлади; порушений звичайний хід його життя.

Суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_5 в частині стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Так, ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_4 . Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий вимушено на певний час змінив свій спосіб життя. ОСОБА_5 переніс фізичний біль, обумовлений спричиненими йому тілесними ушкодженнями, пережив емоційний стрес, а негативні наслідки вчинення кримінального правопорушення потягли за собою тривале нераціональне витрачення життєвого часу, що обумовило необхідність залучення фізичних, душевних та матеріальних ресурсів на їх подолання та компенсацію.

Розмір грошового стягнення моральної шкоди, визначений потерпілим ОСОБА_5 , а саме 15000 грн, суд вважає обґрунтованою та такою, що об`єктивно відповідає тяжкості наслідків. Вказана сума моральної шкоди підлягає стягненню з ОСОБА_4 з підстав, викладених вище у вироку суду і є достатньою та об`єктивною для компенсації страждань потерпілого.

Речовими доказами у даному кримінальному провадженні є копія медичної карти на ім`я ОСОБА_5 та два фотознімки. Вказані речові докази долучені до матеріалів кримінального провадження. Питання щодо речових доказів слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

У даному кримінальному провадженні запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.

Керуючись ст.100, ч.3 ст.349, ст.368, 370, 373, 374, 376 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді грмадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 не обирати.

Цивільний позов прокурора Миколаївського районного відділу Миколаївської прокуратури №1 ОСОБА_13 в інтересах держави в особі Обласної офтальмологічної лікарні Миколаївської обласної ради до ОСОБА_4 про стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5 у розмірі 1516 грн 44 коп задовольнити.

Сягнути з ОСОБА_4 на користь Обласної офтальмологічної лікарні Миколаївської обласної ради (вул.Театральна,10, м.Миколаїв, 54018; р/р 35414071741671 в ГУДКСУ в Миколаївській області; МФО 826013; код ЄДРПОУ 05483291) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_5 у розмірі 1516 (одна тисяча п`ятсот шістнадцять) грн 44 коп.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, отриманої внаслідок кримінального правопорушення задовольнити.

Сягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) майнову шкоду у розмірі 4011 грн 42 коп та моральну шкоду у розмірі 15000 грн 00 коп, завдані внаслідок кримінального правопорушення, а всього 19011 (дев`ятнадцять тисяч одинадцять) грн 42 коп.

Речові докази: копія медичної карти на ім`я ОСОБА_5 та два фотознімки залишити в матеріалах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей апеляційного оскарження, передбачених ч.2 ст.394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1

24.06.2021