Рішення

від 24.06.2021 по справі 140/2924/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2924/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.2020 №71888-0421-0319 про визначення суми податкового зобов`язання за платежем Земельний податок з фізичних осіб 18010700 за 2020 рік у розмірі 65 428,64 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 26.12.2018 позивач став власником земельної ділянки кадастровий номер 0710700000:01:006:0034, площею 0,4979 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 271.1. ст.271 Податкового кодексу України (далі ПК України) базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ним розділом (п.п. 271.1.1.); площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (п.п. 271.1.2.).

Відповідно до ч.2 ст. 18. Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років. Тобто, цією нормою зазначеного закону встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок може діяти та застосовуватись лише протягом певного строку (максимум 7 років) із закінченням якого втрачає чинність.

При цьому, позивач зазначає, що нормативна грошова оцінка земель м. Нововолинськ була розроблена ще у 2008 році та затверджена рішенням Нововолинської міської ради №37/20 від 14.05.2010 і введена в дію з 01.06.2010, а відтак, з урахуванням норм ч.2 ст. 18. Закону України Про оцінку земель , нормативна грошова оцінка земель м. Нововолинськ втратила чинність у 2017 році.

Як на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, так і на даний час нова нормативна грошова оцінка земель м. Нововолинськ не проведена та не затверджена.

Враховуючи те, що попередня нормативна грошова оцінка земель м. Нововолинськ втратила чинність, а нова нормативна грошова оцінка земель м. Нововолинськ не проведена, базою оподаткування земельним податком належної йому земельної ділянки має бути її площа, що відповідає приписам п.п. 271.1.2. п.271.1. ст.271 ПК України.

Статтею 277 ПК України встановлено ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Відповідно до п.277.1 ст.277 ПК України ставка податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономнім Республіці Крим або по області.

Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №605 від 18.12.2018 Про внесення змін до Додатка 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (набрав чинності з 01.01.2019) по Волинській області затверджена нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі на 1 га - 21 806,00 грн.

Виходячи з норм згаданого вище наказу Мінагрополітики, нормативно грошова оцінка площі належної позивачу земельної ділянки (0,4979 га) становить 10857,27 грн

Відтак, позивач вважає, що згідно з нормою п.277.1 ст.277 ПК України ставка податку за належну йому земельну ділянку, до моменту затвердження нової нормативно грошової оцінки земель м. Нововолинськ, становить 542,86 грн (10857,27 грн х 5%).

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово.

09.04.2021 представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, оскільки 29.03.2021 ним було отримано податкову вимогу №2635-13 від 10.02.2021, з якої вбачається, що станом на 09.02.2021 позивачу визначено до сплати податковий борг за узгодженим податковим зобов`язанням із сплати земельного податку у сумі 65428, 64 грн. Вказує на те, що у період з 23.01.2021 до 01.03.2021 грошові зобов`язання, визначені йому податковим повідомленням-рішенням від 19.11.2020 №71888-0421-0319 не набули статусу узгоджених, оскільки позивачем проводилась процедура адміністративного оскарження. З наведених підстав, а також з мотивів зазначених у позовній заяві просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №2635-13 від 10.02.2021.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

У відзиві на позов від 28.04.2021 представник відповідача позовних вимог не визнав, та пояснив, що позивач є власником земельної ділянки площею 0, 4979 га, кадастровий номер 0710700000:01:006:0034 для будівництва та обслуговування автосервісу з мийкою автомобілів, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Нововолинської міської ради від 25.06.2020 №37/7 ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку (далі - НГО) яких проведено, встановлюється у розмірі 2 відсотка від НГО відповідно до цільового призначення.

Згідно витягу з технічної документації про НГО, наданого ГУ Держгеокадастру у Волинській області № 762 від 09.11.2020, НГО зазначеної земельної ділянки складає 3271429,70 грн.

Таким чином, відповідач правомірно нарахував позивачу земельний податок на 2020 рік у розмірі 65428, 64 грн.

З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені позивачем та відповідачем у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0, 4979 га, кадастровий номер 0710700000:01:006:0034 для будівництва та обслуговування автосервісу з мийкою автомобілів, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана обставина підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №151682513 від 29.12.2018 (а.с.9).

Як вбачається з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого ГУ Держгеокадастру у Волинській області № 762 від 09.11.2020, НГО земельної ділянки площею 0, 4979 га, кадастровий номер 0710700000:01:006:0034 (землі житлової та громадської забудови), що розташована за адресою АДРЕСА_1 становить 3 271 429,70 грн (а.с.73).

Рішеннями Нововолинської міської ради від 23.05.2019 №30/7 Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2020 рік вирішено:

1. Встановити на території міста Нововолинська: 1) ставки земельного податку згідно з додатком 1; 2) пільги для фізичних та юридичних осіб, надані відповідно до пункту 284.1 статті 284 ПК України, за переліком згідно з додатком 2.

2. Визначити, що на території міста Нововолинська:

1) платниками земельного податку відповідно пункту 269.1 статті 269 ПК України є: власники земельних ділянок, землекористувачі;

2) об`єктами оподаткування земельним податком відповідно пункту 270.1 статті 270 ПК України є земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні;

3) базою оподаткування земельним податком відповідно пункту 271.1 статті 271 ПК України є:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до статті 289 ПК України;

4) інші елементи податків (зокрема порядок обчислення податку, податковий період, строк та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку) визначаються виключно статтями 285-287 ПК України.

3. Оприлюднити рішення в міській газеті Наше місто-Нововолинськ та на офіційному сайті Нововолинської міської ради novovolynsk-rada.gov.ua

Згідно вищевказаного рішення Нововолинської міської ради від 23.05.2019 №30/7 Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2020 рік ставки земельного податку встановлюються на 2020 рік та вводяться в дію з 01.01.2020. При цьому, ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (зокрема, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови), встановлюється у розмірі 2 відсотка від нормативної грошової оцінки відповідно до цільового призначення (а.с. 83-90).

Рішенням Нововолинської міської ради від 25.06.2020 №37/7 продовжено термін дії ставок та пільг із земельного податку, встановлених рішенням міської ради від 23.05.2019 №30/7 Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2020 рік на 2021 рік.

ГУ ДПС у Волинській області проведено нарахування земельного податку на 2020 рік та винесено податкове повідомлення-рішення від 19.11.2020 №71888-0421-0319 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб у розмірі 65 428, 64 грн ( 3 271 429,70:100% х 2 % = 65 428, 64 грн) (а.с.7)

Податкове повідомлення-рішення від 19.11.2020 №71888-0421-0319 оскаржене позивачем в адміністративному порядку, однак рішенням Державної податкової служби України від 23.02.2021 №М/99-00-06-01-04-09 воно залишено без змін, а скарга без задоволення (а.с. 39-42).

ГУ ДПС у Волинській області 10.02.2021 винесено податкову вимогу №2635-13 від 10.02.2021, з якої вбачається, що станом на 09.02.2021 позивачу визначено до сплати податковий борг із сплати земельного податку у сумі 65428, 64 грн (а.с.59).

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення та вимогу про сплату боргу протиправними, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).

Згідно із підпунктами 14.1.136, 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до підпункту 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу ХІІ, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Пунктом 269.1 статті 269 ПК України встановлено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (пункт 270.1 статті 270 ПК України).

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України).

Згідно з пунктом 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПК України)

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру земельного податку (стаття 13 Закону).

За змістом статті 18 Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частина друга статті 20 Закону).

Відповідно до пункту 6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів (у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в мм. Києві та Севастополі) належать, зокрема, надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об`єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні, витягів з Державного земельного кадастру про будь-яку земельну ділянку в межах державного кордону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 № 1386 затверджений Порядок подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, пунктом 4 якого передбачено, що Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.

Згідно з частиною першою статті 193-194 ЗК України державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Для реалізації контролюючим органом повноважень щодо адміністрування земельного податку законодавством встановлено порядок та способи отримання необхідних відомостей для здійснення відповідних функцій, зокрема щодо площі земельної ділянки, нормативно-грошової оцінки, коефіцієнтів.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 №3613-VI відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Згідно з методикою нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (з наступними змінами та доповненнями) нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку земель» .

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

У разі подання заяви в електронній формі витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки або мотивована відмова у наданні такого витягу видаються в електронній формі технічними засобами телекомунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника можуть також надаватися у паперовому вигляді.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Суд вказує, що у даній адміністративній справі предмет спору виник у площині публічно-правових відносин, в частині правомірності дій та законності рішень суб`єкта владних повноважень - контролюючого органу при виконанні ним владних управлінських функцій на основі законодавства щодо повноти нарахування плати за землю, який, у даному випадку, справляється у формі земельного податку з фізичних осіб.

При цьому, обов`язком суб`єкта владних повноважень є дотримання встановленого законом порядку і способу донарахування податкових платежів.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, або землекористувачі, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. При цьому, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Таким чином, з метою нарахування земельного податку, контролюючий орган повинен мати інформацію про нормативно грошову оцінку об`єкта оподаткування, отриману у спосіб, визначений вказаними нормами права.

Суд вказує на те, що інформація, яка міститься у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку, наданого ГУ Держгеокадастру у Волинській області № 762 від 09.11.2020 утримує в собі усі необхідні складові дані, необхідні для обчислення і справляння плати за землю, в тому числі зокрема значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка складає 3271429,70 грн.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.11.2020 №71888-0421-0319 є правомірним, оскільки розрахунок податкових зобов`язань відповідає положенням Податкового кодексу України та при розрахунку земельного податку відповідачем використано дані державного земельного кадастру - витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Волинській області №762 від 09.11.2020. При цьому, відповідачем повною мірою було враховано і дотримано норми, які викладені у рішенні Нововолинської міської ради від 23.05.2019 №30/7 Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2020 рік .

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.11.2020 №71888-0421-0319 відповідач діяв на підставі, у спосіб та у межах повноважень визначених законодавством, з огляду на що позовна вимог про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення до задоволення не підлягає.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №2635-13 від 10.02.2021 суд зазначає наступне.

Підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1. статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, є податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.56.15 ст. 56 ПК України скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, позивач, не погоджуючись із прийнятим відносно нього податковим повідомленням-рішенням №71888-0421-0319 від 19.11.2020, керуючись ст. ст. 55, 56 ПК України, 23.01.2021 в порядку адміністративного оскарження подав скаргу до Державної податкової служби України (а.с. 36).

За наслідками розгляду вказаної скарги, Державна податкова служба України винесла рішення № М/99-00-06-01-04-09 від 23.02.2021, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення №71888-0421-0319 від 19.11.2020 залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (а.с. 39).

Із вищевказаного слідує, що 23.01.2021 позивачем була ініційована процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №71888-0421 -0319 від 19.11.2020.

Відповідно до п.п.56.17.3. п. 56.17 ст.56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги №М/99-00-06-01-04-09 від 23.02.2021 було отримане позивачем 01.03.2021, що підтверджується витягом із поштового сервісу Укрпошта від 20.03.2021 за номером поштового відправлення № 0405347964506 (а.с. 34).

Таким чином, у період з 23.01.2021 до 01.03.2021 (строк процедури адміністративного оскарження) грошове зобов`язання, визначене позивачу податковим повідомленням-рішенням №71888-0421-0319 від 19.11.2020 зі сплати земельного податку у розмірі 65428,64 грн не набуло статусу узгодженого, що, відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, виключає право контролюючого органу надсилати податкову вимогу.

Таким чином, в період ініційованої процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення за грошовими зобов`язаннями нарахованими контролюючим органом, відповідач не мав правових підстав виносити та надсилати позивачу податкову вимогу про сплату боргу у розмірі 65428,64 грн.

Вказана позиція повністю узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 11.07.2019 по справі №826/18377/14.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкова вимога №2635-13 від 10.02.2021 винесена контролюючим органом передчасно та протиправно, з огляду на що вона підлягає скасуванню.

Крім того, суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Враховуючи зазначене, решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для правильного вирішення спору по суті, не впливають на встановлені в ході розгляду справи обставини і не спростовують викладених висновків суду.

Згідно ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 908,00 грн, сплачений платіжним дорученням №104 від 09.04.2021.

Керуючись статтями 241-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Волинській області №2635-13 від 10.02.2021.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати в сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 43106679)

Суддя Т.М. Димарчук