Рішення

від 25.06.2021 по справі 320/2914/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2021 року м. Київ № 320/2914/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агропрод Стандарт

до Київської митниці Держмитслужби

про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Агропрод Стандарт із позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100000/2021/100003/1 від 16.02.2021.

Позов мотивовано протиправністю коригування контролюючим органом митної вартості імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом усіх необхідних документів для митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, та порушенням контролюючим органом приписів законодавства, що регламентує митну справу в Україні, в зв`язку із безпідставним застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при винесенні оскаржуваного рішення без наявності для того встановлених митним законодавством підстав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено про надання позивачем до митного оформлення документів не в повному обсязі та з очевидними розбіжностями, які викликали сумнів у достовірності та об`єктивності відомостей щодо підтвердження числових значень митної вартості, а саме: платіжне доручення в іноземній валюті від 04.12.2020 №65 не засвідчене належним чином у відповідності до пункту 3.2 Постанови Правління НБУ від 28.07.2008 №216; платіжне доручення в іноземній валюті від 04.12.2020 №65 в графі Призначення платежу містить посилання на проформу-інвойс, яка не надана до митного оформлення; зазначення умов поставки CFR Одеса суперечить сутності прайс-листа як пропозиції необмеженому колу покупців; комерційним інвойс від 17.12.2020 №D250/2020 містить посилання на документ, що датований пізніше, а саме - коносамент від 22.12.2020 №COSU6283810310; документ контракт биржа №NS-01358 має різні відомості в перекладі з англійської на російську мови щодо продавця; експортна митна декларація подана без врахування вимог статті 254 Митного кодексу України. З метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості позивачу було запропоновано надати додаткові документи, які ним в подальшому надано не в повному обсязі, в зв`язку з чим митницею правомірно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, який ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Позивачем подано відповідь на відзив в якій наведено аргументи, аналогічні обґрунтуванню адміністративного позову, викладеному у позовній заяві.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агропрод Стандарт , ідентифікаційний код 39767992, місцезнаходження: 08129, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, будинок 26, зареєстроване як юридична особа 27.04.2015, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №10701020000057860.

Між товариством з обмеженою відповідальністю Агропрод Стандарт (Покупець) та HOANG GIA LUAN TRADING - SERVICE CO., LTD (Продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт від 16.11.2020 №NS-05673, згідно якого покупець купує на заводі продавця горіхи кеш`ю в асортименті, цінами та кількості, вказаних в додатках до контракту, які є невід`ємною частиною контракту (пункт 1 контракту).

Контрактом поміж іншого встановлено, що: ціна включає, крім вартості товару, вартість поставки згідно базису поставки, який трактується відповідно до Інкотермс 2020, а також вартість підготовки та відправки покупцеві відвантажувальних документів, упаковки, маркування, а також усі витрати, включаючи митний тариф, податки і збори, що справляються на території країни продавця, пов`язані з виконанням цього контракту (пункт 2.2); поставка товарів буде здійснюватись морським шляхом, умови поставки зазначаються в додатках до контакту на кожну поставку товару (пункт 3.1); оплата здійснюється шляхом передоплати у розмірі 20% протягом 15 днів після підписання і отримання по електронній пошті контракту, доповнення і рахунку (інвойсу), решта 80% протягом 10 робочих днів після отримання по електронній пошті всі копій документів, зазначених у пункті 6.1 контракту (розділ 7).

Відповідно до підписаного між сторонами додатку №2 до контракту від 16.11.2020 №NS-05673, продавець поставляє покупцеві в`єтнамські кеш`ю LWP-шматочки в кількості 15,876 тон ціною 2768,3295 доларів США за одну тону на загальну суму 43950,00 доларів США на умовах поставки CFR Одеса.

Продавцем виставлено Покупцю комерційний інвойс від 16.11.2020 №D250/2020 на суму 43950,00 доларів США.

Згідно платіжних доручень в іноземній валюті №65 від 04.12.2020 та №68 від 11.01.2021 ТОВ Агропрод Стандарт перераховано на користь HOANG GIA LUAN TRADING - SERVICE CO., LTD 8050,00 доларів США та 35900,00 доларів США відповідно.

Представником ТОВ ДМ АДВАНС від імені декларанта ТОВ Агропрод Стандарт подано до митного органу UA100310 додаткову митну декларацію ІМ40ДЕ №UA100310/2021/403640 з метою митного оформлення товару, який поставляється згідно інвойсу від 16.11.2020 №D250/2020, до якої декларантом долучено документи, зазначені в графі 44 митної декларації. Відповідно даних митної декларації, умовами поставки є - CFR Одеса, Україна (графа 20), загальна сума за рахунком - 43950,00 доларів США (графа 22), курс валюти 27,8384 (графа 23), нарахований розмір митних платежів - 244699,54 грн. (ПДВ 20%) (графа 47).

Листом від 12.02.2021, направленим засобами електронного зв`язку, інспектором ОСОБА_1 повідомлено декларанта, що: платіжне доручення в іноземній валюті від 04.12.2020 №65 не засвідчене належним чином у відповідності до пункту 3.2 Постанови Правління НБУ від 28.07.2008 №216; платіжне доручення в іноземній валюті від 04.12.2020 №65 в графі Призначення платежу містить посилання на проформу-інвойс, яка не надана до митного оформлення; зазначення умов поставки CFR Одеса (місце призначення в Україні) суперечить сутності прайс-листа як пропозиції необмеженому колу покупців; комерційним інвойс від 17.12.2020 №D250/2020 містить посилання на документ, що датований пізніше, а саме - коносамент від 22.12.2020 №COSU6283810310; документ контракт биржа №NS-01358 має різні відомості в перекладі з англійської на російську мови щодо продавця. В цілому наданий документ не є кінцевим, оскільки після завершення контракту буде розкритий продавець; експортна митна декларація подана без врахування вимог статті 254 Митного кодексу України; у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на дійсній вартості імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГААТ .

На підставі вимог статей 53, 54 Митного кодексу України повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності), а саме: - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копії експортної митної декларації країни відправлення; - інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вимог контролюючого органу позивачем подано лист від 16.02.2021 б/н, в якому зазначено про визнання заявленої митної вартості та завершення митного оформлення митної декларації №UA100310/2021/403640.

Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення №UA100000/2021/100003/1 від 16.02.2021 про коригування митної вартості та відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100310/2021/00063.

З метою здійснення митного оформлення товару та випуску товарів у вільний обіг, позивачем подано додаткову митну декларацію ІМ40ДЕ №UA100310/2021/404045, з урахуванням рішення про коригування митної вартості, що призвело до завищення розміру митних платежів на загальну суму 161766,40 грн.

Вважаючи протиправним рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся з позовом до суду про його оскарження.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Основним нормативним актом, що регламентує питання митної справи, є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункти 1-8 частини третьої). У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта).

Згідно статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу(частина друга). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя). Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; - проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; - звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; - застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п`ята). Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста).

За висновком суду, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Під час судового розгляду судом встановлено, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, які були подані позивачем до митного оформлення, а саме: митна декларація ІМ40ДЕ №UA100310/2021/403640, зовнішньоекономічний контракт 16.11.2020 №NS-05673 з додатками, додаток №2 до контракту від 16.11.2020 №NS-05673, комерційний інвойс від 16.11.2020 №D250/2020, платіжні доручення в іноземній валюті №65 від 04.12.2020 та №68 від 11.01.2021 не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей. За висновком суду, вказаних документів було достатньо для визначення ціни, що підлягає сплаті за товари, які ввозяться позивачем.

Водночас, у оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено розбіжності, які, на його думку, ставлять під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості та не дають можливості визнати заявлену митну вартість товарів за першим методом.

Суд зазначає, що такі висновки відповідача не свідчать про наявність розбіжностей, які ставлять під сумнів правильність визначення митної вартості.

Так, розбіжність у датах коносамента та інвойсу жодним чином не впливає на числове значення заявленої митної вартості, оскільки відповідно до Конвенції ООН про морські перевезення вантажів 1978 року (Гамбурзькі правила), коносамент - документ, який підтверджує договір морського перевезення та прийом чи навантаження вантажу перевізником відповідно до якого перевізник зобов`язується здати вантаж проти цього документа. Положення вказаної Конвенції не містять будь-яких застережень щодо відповідності дати коносамента даті інвойсу, а фактична передача товару перевізнику може відрізнятись від дати інвойсу. З інвойсу від 16.11.2020 №D250/2020вбачається посилання лише на номер коносаменту - №COSU6283810310. За загальноприйнятими правилами, фрахтування транспорту здійснюється завчасно і перевізник зобов`язаний повідомити замовнику інформацію щодо ідентифікаційних даних транспортних засобів, номерів транспортних документів, оскільки такі дані повинні міститись в товаросупровідних документах, які формуються відправником вантажу. Як правило, такі дані повідомляються перевізником вантажовідправнику наперед.

Також, за висновком суду, неналежне засвідчення банком платіжного доручення в іноземній валюті, ненадання проформи-інвойсу, зазначення у прайс-листі умов поставки, розбіжність у перекладі документа з іноземної мови, наявність у митного органу інформації щодо вищої митної вартості подібного товару не може бути свідченням недостовірності заявленої декларантом митної вартості товарів, оскільки зазначені недоліки та інформація жодним чином не стосуються та не впливають на числовий показник заявленої декларантом митної вартості товарів.

При цьому згідно звіту Вінницької торгово-промислової палати О-10 від 12.02.2021 про експертну оцінку майна, що ввозиться на митну територію України ТОВ Агропрод Стандарт (об`єкт оцінки - ядра кеш`ю LWP (шматочки), вага нетто 15,876 тон), в вартість ядер горіха кеш`ю LWP (шматочки), що є об`єктом оцінки по цьому звіту та ввозиться на митну територію України ТОВ Агропрод Стандарт на умовах поставки CFR Одеса, становить 43950 доларів США, що повністю відповідає заявленій позивачем у митній декларації №UA100310/2021/403640 митній вартості імпортованого товару.

Вказаний звіт надавався також позивачем під час митного оформлення товару, втім, не був прийняти відповідачем до уваги.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та відомостей, поданих декларантом контролюючому органу разом з митною декларацією №UA100310/2021/403640, у оформленні якої відповідачем було відмовлено.

Як убачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів: Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару №1 - митна декларація від 21.01.2021 №UA807170/2021/1968 .

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина перша). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу(частина п`ята). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста).

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (пункти 1-4).

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З оскаржуваного рішення убачається, що підставою для застосування резервного методу слугували встановлені контролюючим органом розбіжності в документах, які судом спростовано та визнано необґрунтованими. Крім того, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В порушення наведених норм Митного кодексу України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов їх поставки. Відповідачем не зазначено, митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

При цьому в ухвалі про відкриття провадження у справі судом витребовувалась у відповідача копія митної декларації №UA807170/2021/1968 від 21.01.2021, що слугувала джерелом інформації, яким користувався митний орган під час прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, з метою встановлення обґрунтованості застосування контролюючим органом резервного методу митної вартості. Втім, відповідачем не було надано суду зазначеної декларації.

Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100000/2021/100003/1 від 16.02.2021, тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини та положення проаналізованого законодавства, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Агропрод Стандарт про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100000/2021/100003/1 від 16.02.2021 є обґрунтованими, відповідно, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2426,50 грн. (платіжне доручення від 04.03.2021 №1635), відтак на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2426,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Київської митниці Держмитслужби.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100000/2021/100003/1 від 16.02.2021.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агропрод Стандарт судові витрати в розмірі 2426,50 грн. (дві тисячі чотириста двадцять шість грн. 50 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Київської митниці Держмитслужби.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Агропрод Стандарт (ідентифікаційний код 39767992, місцезнаходження: 08129, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, будинок 26).

Відповідач - Київська митниця Держмитслужби (ідентифікаційний код 43337359, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-А).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 25 червня 2021 року.