Рішення

від 14.06.2021 по справі 340/1542/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1542/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом : Приватного підприємства "Торговий дім "Тристарінвест", пров. Сухомлинського,21, м. Кропивницький,25019

до відповідача: Дніпровської митниці Держмитної служби, вул. Княгині Ольги,22, м. Дніпро,49038

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитної служби, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.03.2021 р. №UA110280/2021/000050/1;

- визнати протиправною і скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110280/2021/ 00131 від 11.03.2021р.

Позивач зазначає, що під час митного оформлення товару відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої статті 53 МКУ, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару, а тому оскаржуване рішення на його думку є протиправним та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 12.04.2021 року провадження в справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с.58).

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що прийняття оскаржуваних рішень здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Митним кодексом України (вх.№12101/21 від 30.04.2021).

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№14144/21 від 24.05.2021р.).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ПП "Торговий дім "Тристарінвест", відповідно до контракту від 18.08.2020 року за №1799/20/2653 укладеного з Haiyan plus import and expert Co. LTD (Китай) придбано товар - шайби/кільця стопорні пружинні (а.с.20-22).

На виконання умов контракту Haiyan plus import and expert Co. LTD позивачу було поставлено товар на суму 4 531,89 дол. США, відповідно до інвойсу №220APL0117/2 від 01.12.2020 року.

З метою розмитнення товару, позивачем до Дніпровської митниці подано ВМД №UA110280/2021/001766 від 10.03.2021 року, з метою розмитнення наступних товарів: болт з шестигранною головкою7/16-14Х1 Ѕ zinc plated grade /клас/ - 5 -864 кг; болт з шестигранною головкою ј 20х3 Ѕ zinc plated grade /клас/ - 5 -720,8 кг; болт з шестигранною головкою7/16-14Х2 3/4zinc plated grade /клас/ - 5 -360,6 кг; болт з шестигранною головкою 5/16-18Х32/4 zinc plated grade /клас/ - 5 -378,21 кг; болт з шестигранною головкою 3/8-16Х1 1/4 zinc plated grade /клас/ - 5 -324.18 кг; болт з шестигранною головкою 3/8 -16Х2 zinc plated grade /клас/ - 5 -378.42 кг; болт з шестигранною головкою 7/16-14Х4 ј zinc plated grade /клас/ - 5 -378,63 кг. Митна вартість - 4531,89 дол. США.

Відповідно до вимог ч.2 ст.53 МК України на підтвердження заявленої митної вартості товарів разом з митною декларацією позивачем надано наступні документи:

Пакувальний лист №220APLO117/3 від 01.12.2020р.;

Пакувальний лист №220APLO117 від 01.12.2020р.;

Рахунок - проформа APL20200093 від 02.09.2020р.;

Рахунок - фактура №220APLO117 від 01.12.2020 р.

Рахунок - фактура №220APLO117/3 від 01.12.2020 р.

Коносамент MRFB20120937 від 14.12.2020 року

Автотранспортна накладна №77 від 22.01.2021р.

Сертифікат про походження товару №ССРІТ340 2004214889 20С3301А27 від 09.12.2020р.;

Банківський платіжний документ №1 від 03.09.2020 року

Банківський платіжний документ №4 від 11.12.2020 року

Рахунок - фактура №А006228 від 19.01.2021 р.

Документ про вартість перевезення товару №1/3 від 10.03.2021

Прейскурант виробника товару від 17.08.2020

Доповнення до зовнішнього договору №1 від 01.12.2020

Зовнішньо-економічний договір №1799/20/2653 від 18.08.2020

Договір про надання послуг митного брокера №1029 від 21.07.2020

Договір про перевезення №050218/1 від 05.02.2018

Лист підтвердження від 28.01.2021 року

Лист №09/02-1 від 09.02.2021 р.

Лист №09/02-2 від 09.02.2021р.

Технічна довідка №1/3 від 10.03.2021

Митна декларація UA110280.2021.001766 від 10.03.2021р.

Відповідач, за результатами розгляду митної декларації №UA110280/2021/001766 від 10.03.2021р. та поданих підприємством документів, 11.032021 року прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA110280/2021/000050/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів , транспортних засобів комерційного призначення № UA110280/2021/00131.

Відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів №UA110280/2021/000050/1 причиною відмови вказано наступне: Керуючись положеннями ч.1 ст.54 МК, контроль правильності визначення митної вартості товарів митним органом проведено шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості та повноти включення всіх складових до ціни товару на заявлених умовах поставки. Поставка оцінюваних товарів проводиться на підставі контракту від 18.08.2020 року за №1799/20/2653, специфікації від 01.12.2020 №1, укладених між ПП "ТД "Тристарінвест" та Haiyan plus import and expert Co. LTD на умовах FOB NINGBO у відповідності до правил Інкотермс.

Відповідно до п.2.8,2.9 умов контракту, постачальник за допомогою електронної пошти направляє покупцю електронні копії документів, серед інших: копію експортної декларації та сертифікат якості від виробника продукції та які не надані декларантом до митного оформлення.

Відповідно до умов контракту - п.4.6 постачальник зобов`язаний сплатити витрати по виконанню митних формальностей, що підлягають оплаті при вивезені товару, а також будь - які мита, податки та інші витрати, що сплачуються при вивезенні. В той же час, п.6.2 контракту не включає такі витрати Відпускні ціни, зафіксовані в специфікаціях, включають в себе виготовлення, маркування, упаковку товару, доставку до контейнерного майданчика в порту відправлення, вантажно - розвантажувальні роботи в порту відправлення на борт судна, номінованого покупцем. Рахунок - фактура №А006228 від 19.01.2021р, довідка про транспортні затрати від 10.03.2021 №1/3 містить інформацію лише про Морське транспортування вантажу (фрахт) . У відповідності до Договору №050218/1, укладених між ПП "Торговий дім "Тристарінвест" та ТОВ "Арена Марин" на транспортно-експедиторське обслуговування від 05.02.2018, у зазначених вище документах відсутня інформація щодо вартості експедиційних послуг та винагороди Експедитора за надані послуги у відповідності до розд.5 Порядок розрахунку .

Не погоджуючись з правомірністю здійснення відповідачем коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою та другою статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За умовами частин першої та другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з частиною другою статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 Митного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина третя статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

З вищенаведених положень вбачається, що відповідач у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

У розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 09.04.2019 у справі №826/10733/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 81047461) та від 19.02.2019 у справі №826/2312/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 80168941).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, митний орган має право самостійно розраховувати (коригувати) митну вартість заявлених декларантом товарів лише у випадку наявності документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час проведення контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, встановлено, що документи, зазначені у статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, а тому відповідач дійшов висновку, про те, що позивачем заявлено неповні відомості про числові значення складових митної вартості.

Так, в оскаржуваному рішенні вказано, що Керуючись положеннями ч.1 ст.54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів митним органом проведено шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості та повноти включення всіх складових до ціни товару на заявлених умовах поставки . Поставка оцінюваних товарів проводиться на підставі контракту від 18.08.2020 року за №1799/20/2653, специфікації від 01.12.2020 №1, укладених між ПП "ТД "Тристарінвест" та Haiyan plus import and expert Co. LTD на умовах FOB NINGBO у відповідності до правил Інкотермс.

Відповідно до п.2.8,2.9 умов контракту, постачальник за допомогою електронної пошти направляє покупцю електронні копії документів, серед інших: копію експортної декларації та сертифікат якості від виробника продукції та які не надані декларантом до митного оформлення.

Відповідно до умов контракту - п.4.6 постачальник зобов`язаний сплатити витрати по виконанню митних формальностей, що підлягають оплаті при вивезені товару, а також будь - які мита, податки та інші витрати, що сплачуються при вивезенні. В той же час, п.6.2 контракту не включає такі витрати Відпускні ціни, зафіксовані в специфікаціях, включають в себе виготовлення, маркування, упаковку товару, доставку до контейнерного майданчика в порту відправлення, вантажно - розвантажувальні роботи в порту відправлення на борт судна, номінованого покупцем. Рахунок - фактура №А006228 від 19.01.2021р, довідка про транспортні затрати від 10.03.2021 №1/3 містить інформацію лише про Морське транспортування вантажу (фрахт) . У відповідності до Договору №050218/1, укладених між ПП "Торговий дім "Тристарінвест" та ТОВ "Арена Марин" на транспортно-експедиторське обслуговування від 05.02.2018, у зазначених вище документах відсутня інформація щодо вартості експедиційних послуг та винагороди Експедитора за надані послуги у відповідності до розд.5 Порядок розрахунку .

Суд вказує, що трактування умов договору не входить до повноважень митного органу, під час митного оформлення товару.

Митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови договору щодо умов поставки безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови поставки товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Це жодним чином не впливає на вартість товару, оскільки відповідно до умов загальної практики виконання договорів перевезення, перевізник має право самостійно визначати маршрут слідування товару та транспорт, яким здійснюється доставка, якщо це відповідає інтересам замовника (вантажовідправника тощо).

В той же час, Дніпровська митниця ДМС вказує на наявність якихось недоліків в поданих до митного оформлення документах через правовий аналіз умов договору.

При цьому, суд вказує, що умови укладеного договору не стосуються складових числового значення митної вартості, правильності здійсненого позивачем розрахунку, достовірності та точності заяв, документів і розрахунків, а також наявності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, відповідно до ст. 58 МК України.

Згідно з приписами Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) при умовах поставки FCA означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику товару у названому місці.

Суд вказує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. При цьому розбіжності між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суд звертає увагу на те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018 у справі №804/4680/16.

Суд вказує, що джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості спірного товару, була митна декларація від 19.01.2021 № UA500150/2021/000537.

Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, отже мала бути врахована відповідачем.

Щодо визначення відповідачем митної вартості задекларованих позивачем товарів за резервним методом, суд зазначає.

Згідно з частиною 1статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 2, 3 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини 2 цієї статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Як передбачено частинами 4-5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4 та статті 58 Митного кодексу України.

Як слідує зі змісту Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного суду в складі Касаційного адміністративного суду від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Такий підхід для формування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості прямо суперечать наведеним вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для їх скасування. Вказана позиція також підтверджується правовою позицією Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в постанові від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17.

Відповідач в оскаржуваному рішенні та картці відмови, а також у відзиві на позов не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований також в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 по справі № 809/278/17.

Дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною рахунку щодо товару, який імпортується, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною Контракту.

Відтак відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 в справі № 826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Суд також приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи № 809/1884/16, згідно якої посилання митного органу на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена (відрізняється), є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Згідно частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 4540 грн. (а.с.11-12) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Торговий дім "Тристарінвест" - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.03.2021 р. №UA110280/2021/000050/1.

Визнати протиправною і скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110280/2021/ 00131 від 11.03.2021р.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Тристарінвест" з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби судовий збір у сумі 4540 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко