Постанова

від 23.06.2021 по справі 280/9779/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2021 року м. Дніпросправа № 280/9779/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Граунд Паунд

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі № 280/9779/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Граунд Паунд до Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач-1) та Державної податкової служби України (відповідач-2)

про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 18.12.2020 № 6585 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість;

- зобов`язати відповідача-2 відновити позивача в системі електронного адміністрування ПДВ показник реєстраційного ліміту (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), який був станом на 18.12.2020, шляхом збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року позов задоволений частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 18.12.2020 № 6585 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ ГРАУНД ПАУНД . У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в частині відмови в позові, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування скарги зазначив, що ефективним способом поновлення порушених прав позивача є зобов`язання ДПС відновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення реєстраційної суми з ПДВ у сумі станом на дату анулювання реєстрації платника ПДВ. Також зазначив, що судом безпідставно повністю відмовлено у стягненні на користь позивача понесених ним витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2021 року повернута скаржнику.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

ТОВ ГРАУНД ПАУНД (код ЄДРПОУ 43223936) є юридичною особою, відомості про яку зареєстровані в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 10.09.2019, номер запису 11031020000047587. Взято на облік контролюючим податковим органом 10.09.2019 та зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.11.2019.

Директором ТОВ ГРАУНД ПАУНД є його засновник ОСОБА_1 .

На підставі Договору купівлі-продажу № 12-10/20 від 12.10.2020, ОСОБА_1 придбано корпоративні права ТОВ ГРАУНД ПАУНД у розмірі 100 % у ОСОБА_2 , після чого ОСОБА_1 став одноосібним власником (учасником) ТОВ ГРАУНД ПАУНД , що підтверджується Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі від 12.10.2020, реєстр. № 5280 та № 5283.

23.10.2020 директором ТОВ ГРАУНД ПАУНД ОСОБА_1 отримано ЕЦП, та як наслідок отримав можливість направляти до ДПС та їх територіальних підрозділів документи через електронний кабінет платника податків.

15.10.2020 директором ТОВ ГРАУНД ПАУНД Гур`яновим О.Г. подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2020 року, в якій відображено податкові зобов`язання з ПДВ у розмірі 150 грн., разом із розшифровками податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с. 17-20).

Зазначена декларація надіслана на адресу відповідача у письмовому вигляді, про що свідчить накладна № 000856 від 15.10.2020, яка містить опис вкладення та відомості про отримувача (а.с. 21).

18.12.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення за формою 6-РПДВ № 6585 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, за змістом якого комісією, створеною відповідно до наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 29.08.2019 № 13 встановлено, що платник протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість (пп. г п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України), що підтверджено довідкою відділу податків і зборів з юридичних осіб № 6585/1 від 18.12.2020 (а.с. 23-24).

Відповідно до оскарженого рішення № 6585 від 18.12.2020 платник не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з листопада 2019 по жовтень 2020 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 грн.

Після анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість податковим органом відповідно до положень п. 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України залишок коштів на рахунку позивача у системі електронного адміністрування перерахований до бюджету, а рахунок закритий.

Не погоджуючись з анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позов у частині визнання протиправним і скасування рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем письмового повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації за вересень 2020 року із зазначенням причин такої відмови ТОВ ГРАУНД ПАУНД надано не було. Доказів протилежного відповідачами не надано та матеріали справи не містять, а відтак відповідно до приписів ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2020 року вважається прийнятою. Таким чином, на думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття рішення № 6585 від 18.12.2020 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивачу.

Відмовляючи в задоволенні позову щодо зобов`язання відновити позивачу в системі електронного адміністрування ПДВ показник реєстраційного ліміту, який був станом на 18.12.2020, шляхом збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, суд вважав, що нормами ПК України та Порядку № 569 не передбачено відновлення закритого рахунку платника податків в СЕА після скасування реєстрації такого суб`єкта господарювання платником ПДВ та поновлення в облікових даних платника податку суми ПДВ, навіть у випадку поновлення свідоцтва платника ПДВ. Правовий аналіз зазначених вище норм в контексті спірних правовідносин дає змогу дійти висновку про те, що оскільки позивача було вилучено з Реєстру платників ПДВ, рахунок останнього в СЕА закрито, а наявні кошти перераховано до бюджету, то спосіб захисту порушеного права у формі поновлення в облікових даних не може бути застосованим, у зв`язку з не передбаченням такого законодавчо.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, апеляційному перегляду підлягає рішення суду лише в частині відмови в задоволенні позову.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначені статтею 200-1 розділуПодаткового кодексу України.

Так, згідно п. 2001.1, п. 2001.2 ст. 2001 Податкового кодексу України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку, в тому числі:

суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Пунктом 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України визначено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Аналогічна за змістом норма наведена в п. 7 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 569, відповідно до якої, у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Отже, прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації суб`єкта господарювання як платника податку на додану вартість з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих) для платника податків юридичних наслідків як-то: втрата індивідуального податкового номера, який використовується для сплати податку, припинення дії договору про визнання електронних документів, закриття рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, перерахування до бюджету залишку коштів, наявних на рахунку платника податку на додану вартість у системі електронного адміністрування податку на додану вартість тощо.

Відтак, установлення судом факту протиправності згаданого рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні податкового органу обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податків у первинне правове становище, котре існувало до моменту прийняття незаконного рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника податку на додану вартість, поновлення дії договору про визнання електронних документів, поновлення функціонування рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 грудня 2020 року у справі № 820/499/16.

Зазначений висновок Верховного Суду кореспондується з обов`язком адміністративного суду обрати ефективний і такий, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень спосіб захисту прав та інтересів позивача.

Така позиція відповідає і висновкам Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Питання ефективного способу захисту неодноразово розглядалось Європейським судом з прав людини, який, зокрема у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що ст. 13 Конвенції гарантує наявність на національному рівні засобу правового захисту для реалізації прав і свобод, у якій би формі вони не забезпечувалися у національному правовому полі. Суд також підкреслив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У зв`язку з цим апеляційний суд приходить до висновку, що ефективним способом захисту прав позивача буде зобов`язання ДПС України здійснити відповідні коригування даних в Системі електронного адміністрування ПДВ, зокрема відновити/збільшити суму податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка існувала станом на час прийняття незаконного рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Аналогічного висновку при обранні належного та ефективного способу захисту прав платника податку дійшов і Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року (справа № 520/984/19).

При цьому, Верховний Суд у постанові від 21 липня 2020 року у справі № 820/1053/16 дійшов висновку, що відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ, а також надання висновків та документів, які необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ належить до повноважень саме ДФС України, а з урахуванням реорганізації органів ДФС - з 21 серпня 2019 року ці повноваження перейшли до Державної податкової служби України.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою повного відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, апеляційний суд вважає необхідним зобов`язати Державну податкову службу України відновити позивачу в системі електронного адміністрування ПДВ показник реєстраційного ліміту (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), який був станом на 18.12.2020, шляхом збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

При цьому, висновки суду першої інстанції, що в цьому випадку повернення коштів повинно відбуватись в порядку, передбаченому статтею 43 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає помилковими, оскільки зазначеною статтею регулюються питання повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань. Натомість, позивач у спірних правовідносинах ніяких коштів помилково та/або надмірно до бюджету не сплачував, а його рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ був закритий у зв`язку з прийняттям податковим органом протиправного рішення про анулювання позивачу реєстрації платника ПДВ. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає, що статтею 43 Податкового кодексу України спірні правовідносини не регулюються.

Стосовно стягнення витрат на правничу допомогу апеляційний суд зазначає таке.

27.01.2021 до суду першої інстанції надійшла заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній заявив клопотання про стягнення з відповідачів 20 тисяч гривень за надання такої допомоги. (а.с. 41-44)

На підтвердження надання правничої допомоги до заяви надано: договір про надання правничої допомоги від 28.12.2020 між позивачем та адвокатським бюро Бейгул та партнери (далі - Договір); Додаткова угода від 28.12.2020 до Договору; рахунок на оплату від 28.12.2020; Акт надання послуг від 26.01.2021 до Договору; квитанція до прибуткового касового ордера № 1 від 28.12.2020 на суму 20 000 грн, наказ про прийняття на посаду адвоката адвокатського бюро Бейгул та партнери Войтенко К.В., витяг з Єдиного реєстру адвокатів України. (а.с. 45-54)

Зазначена заява підписана Войтенко К.В. як представником позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Натомість, в матеріалах справи відсутні як ордер, так і довіреність на представництво ОСОБА_3 інтересів позивача в цій справі.

Отже, повноваження Войтенко К.В. як представника ТОВ Граунд Паунд у цій справі не підтверджені, а тому судом першої інстанції у стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовлено правильно.

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

За таких обставин, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову неправильно застосовані норми матеріального та порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, а тому в цій частині судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку із задоволенням частини позову, в якій було відмовлено судом першої інстанції, апеляційний суд стягує з Державної податкової служби України понесені позивачем витрати у вигляді судового збору за подання позову та апеляційної скарги в цій частині в розмірі 2627,5 грн (позов 1051+апеляційна скарга 1576,5).

Оскільки справу розглянуто в порядку спрощеного провадження, то відповідно до приписів п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Граунд Паунд задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі № 280/9779/20 скасувати в частині відмови в задоволенні позову і в цій частині позов задовольнити.

Зобов`язати Державну податкову службу України відновити Товариству з обмеженою відповідальністю Граунд Паунд (код ЄДРПОУ 43223936) в системі електронного адміністрування ПДВ показник реєстраційного ліміту (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), який був станом на 18 грудня 2020 року, шляхом збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі № 280/9779/20 залишити без змін.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Граунд Паунд (код ЄДРПОУ 43223936) судові витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги в розмірі 2627 (дві тисячі шістсот двадцять сім) гривень 50 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко