Постанова

від 22.06.2021 по справі 910/7844/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/7844/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Скаржинський М.В.,

відповідача - Король Д.В.,

третьої особи 1 - не з`явився,

третьої особи 2 - не з`явився,

третьої особи 3 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Бойка Р. В.

від 19.11.2020 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Ходаківська І. П., Демидова А. М., Євсіков О. О.

від 02.03.2021

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації; Товариство з обмеженою відповідальністю "Раскольников"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Ді.Ай"

про визнання недійсним рішення та скасування реєстраційної дії,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" про: визнання частково недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз", затвердженого протоколом №19 від 11.11.2019, в частині затвердження статуту товариства в новій редакції; зобов`язання Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації або інший орган скасувати реєстраційну дію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" за №10681050018021774 від 19.03.2020, яка була проведена приватним нотаріусом Петріцькою Альоною Павлівною.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив те, що у.2020 році він дізнався про прийняття 11.11.2019 загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" рішення про затвердження нової редакції статуту. При цьому, на думку позивача, дане рішення прийнято з порушенням вимог частини 2 статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки за дане рішення проголосовано менше ніж трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Рішеннями загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз", оформленими протоколом № 19 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" від 11.11.2019, вирішено:

1. Обрати головою загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" - Дейнегу О.С., секретарем загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" обрати Черненко Ю.С .

2. Затвердити регламент ведення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз": для доповіді по питаннях порядку денного надавати доповідачам до 10 хвилин, на запитання та виступи до 5 хвилин. Пропозиції та запитання подавати голові загальних зборів в письмовому вигляді.

3. Змінити адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" з 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 64, на 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 64. Внести зміни до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" щодо адреси місцезнаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз".

4. Затвердити та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наступні види економічної діяльності за КВЕД-2010: 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

5. Затвердити запропоновану нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз". Затвердити, що нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" підписуватимуть учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз", які проголосували за прийняття нової редакції статуту або їхні належним чином уповноважені представники.

6. Надати повноваження генеральному директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" Черненко Ю.С. на підготовку та подачу на державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз", зміни адреси місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" та зміни видів економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" і підписання всіх необхідних документів з правом передоручення таких повноважень третім особам шляхом видачі їм відповідних довіреностей.

7. Надати генеральному директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" Черненко Ю.С. попередню згоду на вчинення будь-яких правочинів, у випадку якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом таких правочинів, перевищуватиме 50 відсотків вартості чистих активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" станом на кінець попереднього кварталу.

В загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" 11.11.2019 взяв участь один учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз", який володіє 64,707 % частки статутного капіталу цього товариства.

07.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А.П. було здійснено державну реєстрацію, в т. ч. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" в редакції, затвердженій протоколом № 19 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" від 11.11.2019, за реєстраційним номером №10681050018021774.

Згідно із пунктом 5.1.4 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз", рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" від 11.11.2019, питання прийняття рішень загальними зборами учасників врегульовано по іншому порядку, ніж передбачено статтею 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відмінність чого полягає у тому, що порядок прийняття рішень відповідно до частини 2 статті 34 вказаного Закону (прийняття трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань) за положеннями нової редакції статуту ухвалюються простою більшістю голосів учасників товариства.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2020 у справі № 910/7844/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021, позов задоволено частково, визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз", оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" №19 від 11.11.2019, в частині затвердження статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" в новій редакції (5 питання протоколу загальних зборів). В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

- на момент проведення спірних загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" діяв статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників, оформленим протоколом №11 від 09.09.2010, та зареєстрований 30.09.2010;

- учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" не були внесені зміни в статут до 17.06.2019 (протягом року з моменту набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), а відтак на момент проведення спірних загальних зборів підлягали застосуванню положення Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю";

- прийняття на спірних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" рішення про внесення змін до статуту такого товариства шляхом затвердження його в новій редакції могло бути здійснено не інакше як з дотриманням визначеного частиною 2 статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" порядку - трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань;

- матеріали справи не містять доказів існування визначених законодавством правових підстав для неврахування голосу будь-якого із учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" на момент проведення спірних загальних зборів учасників, а тому в силу приписів частини 2 статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення могло бути прийнято не інакше як голосами учасників, які володіють не менше 75% часток статутного капіталу (3/4);

- прийняття рішення (про затвердження нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз", в якій серед іншого було визначено відмінний від встановленого положеннями частин 1, 2, 4 статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" порядок прийняття рішень загальними зборами учасників) було здійснено з порушенням визначеного частинами 2 та 5 статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" порядку прийняття таких рішень, що є безумовною підставою для визнання його недійсним;

- вимога про зобов`язання Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації або інший орган скасувати реєстраційну дію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" за №10681050018021774 від 19.03.2020, яка була проведена приватним нотаріусом Петріцькою А.П., не підлягає задоволенню, оскільки дана вимога: по-перше, направлена до особи, яка не є відповідачем у справі; по-друге, є передчасною, оскільки жодних доказів порушення прав позивача цією установою на обґрунтування позовної вимоги не надано, в той час як законом унормовано позасудовий порядок вирішення питання щодо скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на підставі судового рішення; по-третє, не є конкретизованою, адже спірна реєстраційна дія стосувалася внесення також і інших змін до відомостей про ТОВ "Меридіан Союз", які не стали предметом вирішення спору у даній справі.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов`язання державного реєстратора скасувати реєстраційну дію змін до установчих документів відповідача у межах даного апеляційного провадження не оскаржується;

- висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог з відповідним розподілом судових витрат зроблений з правильним застосування норм матеріального та процесуального права, а також відповідно до встановлених обставин справи.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у даній справі в частині задоволених позовних вимог, та в цій частині прийняти нове рішення про відмову у позові.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" у якості підстав касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 зазначило пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статей 11, 30, 33, 34, пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у подібних правовідносинах.

Учасники справи відзиви на касаційну скаргу не надали, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.

5. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційне провадження у даній справі відкрито згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано статті 11, 30, 33, 34, пункт 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування зазначеної норми у подібних правовідносинах.

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду в питанні застосування у подібних правовідносинах статті 11, 30, 33, 34, пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", з огляду на що Суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" установчим документом товариства є статут. Перша редакція статуту товариства підписується всіма учасниками товариства. Справжність підписів учасників засвідчується нотаріально. Зміни до статуту товариства та перша редакція статуту товариства, створеного в результаті реорганізації, підписуються учасниками товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін чи про затвердження першої редакції статуту, або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв таке рішення, якщо це передбачено статутом. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи засвідчується нотаріально. Якщо товариство створюється в результаті реорганізації, і при цьому учасники товариства матимуть менший обсяг прав щодо відчуження своїх часток або щодо виходу з товариства, ніж мали учасники (акціонери) правопопередника, або якщо такі права є вужчими або більш обмеженими порівняно з правами учасників (акціонерів) правопопередника, перша редакція статуту такого товариства приймається одностайним рішенням всіх учасників і підписується в порядку, визначеному частиною другою цієї статті. У статуті товариства зазначаються відомості про: 1) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; 2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; 3) порядок вступу до товариства та виходу з нього. Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону. Положення частин другої - п`ятої цієї статті не застосовуються до модельних статутів товариства. Модельний статут товариства є багатоваріантним та передбачає можливість обрання різних його редакцій, у тому числі редакції "за замовчуванням", яка формується з положень, рекомендованих Кабінетом Міністрів України. Найменування товариства, що діє на підставі модельного статуту, склад засновників (учасників), розмір статутного капіталу, розмір часток у статутному капіталі кожного з учасників, спосіб внесення ними вкладів (у грошовій та/або негрошовій формі) визначаються відповідним рішенням засновників (учасників) товариства. Рішення засновників про створення товариства, що діє на підставі модельного статуту, та рішення учасників про провадження діяльності на підставі модельного статуту підписуються усіма засновниками (учасниками). Рішення учасників про перехід товариства з модельного статуту на діяльність на підставі статуту та рішення учасників про зміну редакції модельного статуту, на підставі якого діє товариство, підписуються учасниками, які голосували за відповідне рішення. Справжність підписів засновників (учасників) або уповноваженої особи засвідчується нотаріально, крім рішень, створених на порталі електронних сервісів та підписаних з використанням кваліфікованого електронного підпису. Товариство має право у будь-який час змінити редакцію модельного статуту, на підставі якого воно діє, обравши інше альтернативне положення з числа тих, що передбачені Кабінетом Міністрів України. У разі прийняття загальними зборами учасників рішення про зміну редакції модельного статуту, на підставі якого діє товариство, положення нової редакції модельного статуту застосовуються з дня державної реєстрації відповідних змін.

Згідно із статтею 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства; 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; 7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; 8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; 12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; 14) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників. Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону. До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Законом та статутом товариства. Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників. Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно. На загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини третьої цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол. Рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників, приймається лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно надали згоду на розгляд таких питань. Повноваження представника за довіреністю щодо надання такої згоди мають бути спеціально обумовлені довіреністю. Усі витрати на підготовку та проведення загальних зборів учасників несе товариство. Якщо загальні збори учасників ініційовані учасником товариства, витрати на підготовку та проведення таких загальних зборів учасників несе учасник товариства, який ініціює їх проведення, якщо інше рішення не прийнято загальними зборами учасників. Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства. Проведення загальних зборів за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх учасників товариства.

Згідно із статтею 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Отже, положеннями частини 2 статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" зокрема, передбачено, що рішення загальних зборів учасників про внесення змін до статуту товариства приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Водночас, частиною 5 статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень, зокрема, про внесення змін до статуту товариства, але за умови, що відповідні положення про іншу кількість голосів необхідну для прийняття зазначеного рішення внесені до статуту товариства одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Наведену норму потрібно тлумачити так, що протягом року з дня набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України "Про господарські товариства". Якщо протягом "перехідного періоду" (одного року з дня набрання чинності законом) товариство вносить зміни до статуту, така редакція статуту товариства після внесення змін повинна відповідати Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Якщо товариство не внесе відповідні зміни до статуту через рік після набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", то у такому разі положення статуту, які не відповідають цьому Закону, не застосовуються, натомість учасники товариства повинні керуватися нормами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Оскільки Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" набрав чинності 17.06.2018, то відповідні зміни до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" повинні були внесені до 17.06.2019.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" не були внесені зміни в статут до 17.06.2019 (протягом року з моменту набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), та протягом "перехідного періоду" одностайного рішення загальних зборів учасників про зміну порядку прийняття рішень, згідно із частиною 5 статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", не приймалося.

Отже, як правомірно зазначено судами, прийняття 11.11.2019 на зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" рішення про внесення змін до статуту такого товариства шляхом затвердження його в новій редакції могло бути здійснено не інакше як з дотриманням визначеного частиною 2 статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" порядку - трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Разом з тим, судами встановлено, що за рішення про внесення змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" шляхом затвердження його в новій редакції проголосував один учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз", який володіє 64,707 % частки статутного капіталу цього товариства, що суперечить положенням частини 2 статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз", оформленого протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" №19 від 11.11.2019, в частині затвердження статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" в новій редакції (5 питання протоколу загальних зборів), оскільки прийняття даного рішення було здійснено з порушенням визначеного частиною 2 статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" порядку прийняття таких рішень, що є безумовною підставою для визнання його недійсним.

Наведене, в свою чергу свідчить про те, що доводи скаржника про неправильне застосування судами статті 11, 30, 33, 34, пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не знайшли свого підтвердження.

Інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" не зазначило та не обґрунтувало у поданій касаційній скарзі.

Щодо решти доводів, викладених Товариством з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" у касаційній скарзі, Верховний Суд звертає увагу, що умовою для застосування положень пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України є висновок про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу. Проте у цій справі заявлена скаржником підстава для касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій з посиланням на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підтвердилася.

При цьому колегія суддів зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

У справі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) "Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справах "Ейрі проти Ірландії", п.24, Series A № 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява № 38695/97, п.43, ECHR 2000-II).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", серія A, № 115, с. 22, п. 56, а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden", серія A, № 212-A, с.15, п.31).

Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у справі № 910/7844/20 без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

7. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у справі № 910/7844/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді С.В. Бакуліна

О.А. Кролевець