Рішення від 22.06.2021 по справі 910/17480/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.06.2021Справа № 910/17480/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/17480/20

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група";

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ"</a>;

про стягнення 63 297,17 грн.

без повідомлення учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія"Ю.ЕС.АЙ", в якому просить стягнути з відповідача 50 000,00 грн. завданої шкоди, 9 627,33 грн. пені, 1 749,35 грн. інфляційних втрат, 1 920, 49 грн. 3% річних та 2 102,00 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що до позивача в силу закону перейшло право вимоги до відповідача у зв`язку з виплатою страхувальнику страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини страхувальника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 року відкрито провадження у справі № 910/17480/20, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Через відділ діловодства суду 11.12.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній заперечував проти позовних вимог.

Через відділ діловодства господарського суду 14.12.2020 від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, за змістом якиої позивач повідомив про повну оплату основної заборгованості відповідачем після відкриття провадження у справі та просив суд зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача 9 932,25 грн. пені, 1 749,35 грн. інфляційних втрат та 1 996,72 грн. 3% річних

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що вищевказана заява позивача не суперечить вимогам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду, у зв`язку з чим спір у даній справі вирішується виходячи з нової ціни позову.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило.

Повно і всебічно з`ясувавши обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2018 року між ПАТ СК Українська страхова група та ОСОБА_1 , був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0199- 18-00783, предметом якого є страхування транспортного засобу Аudi , державний реєстраційний № НОМЕР_1 .

24 липня 2019 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Аudi , державний реєстраційний № НОМЕР_1 та транспортного засобу Hyundai , державний реєстраційний № НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу з довідки Національної Поліції України про дорожньо-транспортну пригоду, схеми місця ДТП та постанови Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2019 року по справі № 757/40044/19, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху.

24 липня 2019 року Страхувальник звернувся до ПАТ СК Українська страхова група із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

05 серпня 2019 року ПАТ СК Українська страхова група на підставі Рахунку № 8К70000404/8К8Т0000392 від 25 липня 2019 року було складено страховий акт № ПСКА-9779 та розрахунок суми страхового відшкодування.

На підставі вищевказаних документів, ПАТ СК Українська страхова група здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 101 706,33 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 19597 від 05 серпня 2019 року.

Відповідно до ст.ст. 8, 9 Закону України "Про страхування" страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст.25 Закону України "Про страхування").

Згідно з Законом України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст.ст.9, 22, 28, 29) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Нуипйаі , державний реєстраційний № НОМЕР_2 станом на 24 липня 2019 року була застрахована у Відповідача згідно полісу серії № АО/656652, що підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Договором (полісом) № АО/656652 передбачено, що франшиза становить 0,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 100 000,00 грн.

Положеннями ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, яке перейшло до позивача, визначені полісом № АО/656652 розміри лімітів відповідальності та франшизи, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу завдану шкоду в розмірі 100 000,00 грн.

Позивач зазначає, що 50 000,00 грн. завданої шкоди були відшкодовані відповідачем в період з 08.09.2020 по 13.10.2020.

З матеріалів справ також вбачається, що іншу частину завданої шкоди в розмірі 50 000,00 грн. відповідачем було сплачено на користь позивача наступними платежами: 3 листопада 2020 року в розмірі 5 000,00 грн., 9 листопада 2020 року в розмірі 10 000,00 грн., 26 листопада 2020 року в розмірі 15 000,00 грн., 27 листопада 2020 року в розмірі 15 000,00 грн., 01 грудня 2020 року в розмірі 10 000,00 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 9 932,25 грн. пені, 3% річних у розмірі 1996,72 грн. та втрати від інфляції у розмірі 1749,35 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Згідно з п. 36.5. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

В строк визначений п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" відповідач своє зобов`язання по виплаті позивачу страхового відшкодування не виконав в повному обсязі, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Оскільки відповідач свої зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування у встановлений законодавством строк належним чином не виконав, суд керуючись ст. 549 Цивільного кодексу України, п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" дійшов висновку про стягнення з відповідача пені.

З матеріалів справи вбачається, що заява на виплату страхового відшкодування № 11/ 19630 від 19.11.2019 була отримано відповідачем 22.11.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

З огляду на положення п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників транспортних засобів" та дати отримання відповідачем заяви позивача на виплату страхового відшкодування (22.11.2019), відповідач був зобов`язаний здійснити повну виплату страхового відшкодування у строк не пізніш як 23.02.2020, зважаючи на це, відповідач є таким що прострочив свої зобов`язання з виплати страхового відшкодування з 24.02.2020.

Здійснивши перерахунок пені господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 9 932,25 грн. за визначений позивачем період.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 524 та 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).

Таким чином, правовідношення, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов`язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов`язанням. А правовідношення з відшкодування шкоди в порядку регресу (суброгації), які склалися між сторонами у справі, що розглядається, також є грошовим зобов`язанням. Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 Цивільного кодексу України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Таким чином, грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту завдання майнової шкоди іншій особі.

Отже, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія положень частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 1996,72 грн. 3 % річних та 1 749,35 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, за визначений позивачем період.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини та законодавство, яке регулює правовідносини сторін, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Стосовно покладення витрат позивача на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн. на відповідача суд відзначає наступне

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

05.11.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" ("клієнт") та Адвокатським бюро "Гедз" ("адвокатське об`єднання") було укладено договір № 1 про надання правової допомоги. Відповідно до п. 1.1. договору, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах передбачених цим договором. Відповідно до п. 5.1. - 5.3. договору, за надання правової допомоги адвокатським бюро, клієнт оплачує гонорар, розмір якого визначаються додатком до договору, який є його невід`ємно частиною. Правова допомога, що надається Адвокатським об`єднанням, оплачується клієнтом в гривнях, шляхом щомісячного переказу суми, зазначеної в додатку до договору, без ПДВ. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3 - х днів з моменту отримання клієнтом рахунку. Відповідно до п. 5.6. договору, визначено що в додатку до договору, зазначеному в п. 5.1. договору сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість юридичної допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами додатку до договору.

Додатком № 4 від 09.09.2020 до договору № 1 про надання правової допомоги від 05.11.2018 сторонами було внесено зміни до пункту 3 додатку № 3 від 07.09.2020 року до договору про надання правової допомоги № 1 від 05.11.2018, а саме : " на виконання п. 5.1. розділу 5 договору № 1 про надання правничої допомоги від 05.11.2018 за надання правової допомоги Адвокатським бюро у справах, де клієнт виступає в якості позивача, клієнт перераховує на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро гонорар, розмір якого становить 3000,00 грн. за кожну справу. Клієнт перераховує гонорар адвокатському бюро не пізніше 3 - х робочих днів після надання Адвокатським бюро акту виконаних робіт та рахунку до нього.

На підтвердження повноважень адвоката Гедз Юлії Володимирівни до матеріалів справи додано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6153 від 09.08.2018.

Відповідно до ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До матеріалів справи додано акт виконаних робіт від 02.11.2020 до договору про надання правової допомоги № 1 від 05.11.2018 складений між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" та Адвокатським бюро "Гедз". Даний акт було складено в зв`язку з необхідністю звернення з позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія " Українська страхова група" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." до Господарського суду м. Києва у страховій справі № ПСКА - 9779. Адвокатським бюро вчинено наступні дії: проведено консультацію з клієнтом щодо порядку та строків звернення з позовом до суду; вчинено підготовчі дії: з`ясовано чи мали місце обставини, про які вказує клієнт та якими доказами вони підтверджуються; з`ясовано чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; визначено правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин; визначено правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин; зібрано необхідні докази на підтвердження позовних вимог; проаналізовано та вивчено судову практику. Підготовлено позовну заяву для подачі до суду, в зв`язку з чим проведено дії з : визначення підсудності; визначення складу учасників судового процесу; розрахунку ціни позову та розміру судових витрат; написання тексту позовної заяви; копіювання, завіряння, зшивання додатків до позовної заяви, підготовки справи до відправки в суд. В зв`язку з виконаною роботою клієнт не має жодних претензій до роботи виконаної адвокатським бюро. Клієнт за виконану роботу сплачує адвокатському бюро гонорар, передбачений умовами договору в розмірі 3000,00 грн. Акт є підписаним сторонами.

До матеріалів справи додано платіжне доручення № 3225 від 04.11.2020, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" перерахувало на рахунок Адвокатського бюро "Гедз" грошові кошти в розмірі 3000,00 грн.

За переконанням Суду, розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесений позивачем, є співмірним зі складністю справи та обсягом послуг наданих адвокатом.

Відповідачем не було подано суду доказів в підтвердження підстав для зменшення розміру витрат на правову допомогу, в зв`язку з чим суд відмовляє відповідачу у задоволенні його клопотання.

Отже, зважаючи на подані позивачем докази в підтвердження витрат на правову допомогу, Суд вбачає достатні підстави для покладення на відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 129, 232, 236-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай"</a> (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6а, код ЄДРПОУ 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, будинок 32 літ. А, код ЄДРПОУ 30859524) втрати від інфляції в розмірі 1 749 (одна тисяча сімсот сорок дев`ять) грн. 35 коп., пеню у розмірі 9 932 (дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять дві) грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 1 996 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 72 коп., витрати на професійну правничу допомоги в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко