Рішення

від 24.06.2021 по справі 319/1281/19

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/1281/19

Провадження №2/319/187/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2021 року смт Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Валігурського Г.Ю.,

при секретарі Костенко А.В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Більмак в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

АТ ОТП Банк (позивач) звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 (відповідач) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту, яка станом на 12.07.2019 становить 39189,04 грн та складається з: суми заборгованості по тілу кредиту 29842,39 грн, суми заборгованості за відсотками 6416,03 грн, суми заборгованості за комісіями 2159,16 грн, пені - 771,46 грн.

II. Позиція позивача

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 19.07.2017 між АТ ОТП Банк та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2015887151, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 35280 грн на споживчі цілі та придбання послуг продавців, з яких 3780 на придбання послуг зі страхування. Банк свої зобов`язання за умовами договору виконав, надавши позичальнику кредитні кошти, а останній свої зобов`язання виконував з істотними порушеннями, що призвело до виникнення заборгованості.

Позовні вимоги заявлені на підставі ст. ст. 526, 536, 599, 610, 628, 629, 1050 ЦК України.

На виконання ухвали від 18.05.2021 позивачем 03.06.2021 надано письмові пояснення в яких зазначено, що посилання відповідача на умови договору, що визначають користування кредитною карткою є помилковими, оскільки хоча умовами договору від 19.07.2017 й було передбачено випуск позивачем відповідачу кредитної картки типу MasterCard Standartd, проте останній не користувався кредитною карткою і в позовній заяві позивач посилався лише на ті умови договору, які мають відношення до кредитних коштів у розмірі 35280,00 грн. Також вказав, що квитанції № 202Т027XF від 15.05.2018, № 202Т028HG1 від 02.07.2018, № 3103925953994847 від 30.07.2018, № 202Т028HG1 від 26.08.2020, долучені відповідачем як докази сплати боргу, не мають жодного відношення до договору № 2015887151 від 19.07.2017. Також квитанція № 202Т01U3СВ від 19.07.2017 про сплату 1500 грн - це окреме придбання послуг Кредитний пакет , яке оплачується за рахунок власних коштів клієнта без залучення кредитних коштів банку. Проценти та комісії нараховувались правомірно, відповідно до умов договору. Твердження відповідача, що у заяві підписаній сторонами, відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки є незрозумілим, оскільки пеня нараховувалась згідно договору та Паспорту споживчого кредиту, підписаних відповідачем.

В судове засідання представник позивача не з`явився. В поясненнях наданих на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху наполягав на задоволенні позовних вимог та просив розглядати справу за його відсутності.

ІІІ. Заперечення відповідача

Відповідач не скористався правом на подання суду письмового відзиву на позов, яке йому було роз`яснено ухвалою від 18.05.2021.

В заяві від 07.04.2021 про перегляд заочного рішення відповідач просив відмовити в задоволенні позову, обґрунтовуючи вказану заяву зокрема тим, що ним виконувались кредитні зобов`язання вчасно, що підтверджують платіжні доручення про сплату ним коштів в сумі 39779,20 грн. У підписаній ним заяві, не зазначена процентна ставка та відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки за порушення зобов`язання. Крім того, вважає безпідставними позовні вимоги в частині стягнення комісій та пені через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу, так як правила кредитування розміщені на сайті: http://www.otpbank.com.ua не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

В судове засідання відповідач не з`явився, подав заяву в якій просив провести засідання без його участі.

IV. Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 18.05.2021 заяву ОСОБА_1 від 07.04.2021 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом АТ ОТП Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, заочне рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 16.12.2019 у цивільній справі № 319/1281/19 скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, розгляд справи призначено на 10.06.2021.

Ухвалою від 18.05.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання обґрунтованого розрахунку заборгованості із зазначенням: розміру та дати проведених відповідачем оплат за договором про надання споживчого кредиту та порядку їх зарахування в рахунок оплати кредитних зобов`язань, періоду нарахування пені із зазначенням розміру боргу на який пеня нарахована.

Ухвалою від 07.06.2021 продовжено розгляд справи та призначено судове засідання на 24.06.2021.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників.

V. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

19.07.2017 між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2015887151 (далі договір), відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит на споживчі цілі в сумі 31500 грн та на придбання послуг зі страхування в сумі 3780 грн, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 36% річних, з кінцевим терміном повернення не пізніше 19.07.2022.

Згідно ст. 1 статуту АТ "ОТП Банк" є правонаступником усіх прав і обов`язків ПАТ "ОТП Банк".

Відповідно до п. 1.2. договору банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним договором та додатком № 1 Графік платежів .

Згідно п. 1.4. договору, позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту та виконати всі інші зобов`язання встановлені договором не пізніше 19.07.2022.

Згідно п. 1.5. договору, сума отриманого кредиту погашається щомісяця в дату платежу та в розмірі, зазначеному в графіку платежів.

Відповідно п. 1.6. договору, за управління кредитом позичальник сплачує комісію, розмір якої зазначений в графіку платежів.

В графіку платежів, що є додатком № 1 до договору сторони погодили розмір комісії 299,88 грн та сплату кредиту ОСОБА_1 щомісячно рівними частинами в сумі 1576,88 грн та останній платіж, який має бути сплачений 19.07.2022 в сумі 1484,38 грн.

Відповідно п.п. 1.7., 1.8. договору, проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються щомісячно одночасно з погашенням суми отриманого кредиту, виходячи із розміру процентної ставки, визначеної п. 1.1. даного договору. Для розрахунку використовується база виходячи з 365 днів у році. Проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, на фактичну суму непогашених кредитних коштів за фактичний час користування такими коштами, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, включаючи день видачі та виключаючи день повернення кредиту та сплачуються позичальником відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 3.2. договору, підписанням договору позичальник засвідчує, гарантує та підтверджує, що банк надав позичальнику в письмовій формі, та в повному об`ємі інформацію передбачену п. 2 ст. 11 ЗУ Про захист прав споживачів від 01.12.2005 та з умовами кредитування та орієнтовною сукупною вартістю кредиту перед укладенням кредитного договору.

Згідно п. 4 паспорту споживчого кредиту, пеня нараховується на суму простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, але не більше ніж 15% суми простроченого платежу.

10.07.2019 позивачем на адресу ОСОБА_1 була надіслана вимога від 03.07.2019, відповідно до якої позивач вимагав сплатити прострочену заборгованість протягом 30 календарних днів. У разі невиконання вимоги у встановлений строк банк вправі вимагати достроково стягнути всю суму заборгованості. Надсилання вимоги відповідачу підтверджено фіскальним чеком від 10.07.2019, відомістю № 6420 та додатком до відомості від 10.07.2019.

Відповідач доказів виконання вказаної вимоги не надав.

VІ. Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (стаття 627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами. (стаття 629 ЦК України)

Частиною1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). (ч 1 статті 530 ЦК України)

Відповідно до статті 525, частини 1 статті 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (частина 1 статті 1048 ЦК України)

Відповідно до частини 1, пункту 3 частини 2 статті 20 ЗУ Про споживче кредитування укладення договору про споживчий кредит може бути пов`язано з необхідністю отримання споживачем додаткових чи супутніх послуг кредитодавця або третіх осіб. До договорів про надання додаткових чи супутніх послуг, зокрема, належить договір страхування та інші договори, що укладаються для забезпечення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (частина 1 статті 625 ЦК України).

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

VIІ. Оцінка суду

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України та ЗУ Про споживче кредитування .

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, вказуючи на невиконання останнім зобов`язання щодо повернення кредиту в строки передбачені кредитним договором.

Відповідач зазначає, що ним своєчасно виконувались кредитні зобов`язання та вважає безпідставним нарахування процентів, комісії та пені.

Уклавши кредитний договір ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 35280 грн на споживчі цілі та придбання послуг продавця, з яких 3780 на придбання послуг зі страхування, на умовах повернення, строковості та платності.

ОСОБА_1 належним чином ознайомлений з договором про надання споживчого кредиту, графіком платежів, паспортом споживчого кредиту, що підтверджується його підписом у вказаних документах.

На виконання умов договору відповідачем у період з 07.08.2017 по 24.11.2018 сплачено 26046 грн, що підтверджено квитанціями №336, №2674429193547029 від 07.08.2017, №2674429196313179 від 08.09.2017, №2674429199162724 від 11.10.2017, №2674429202005141 від 13.11.2017, №2674429204522755 від 12.12.2017, №3103925936519680 від 09.01.2018, №3103925940084249 від 19.02.2018, №3103925941272389 від 05.03.2018, №3103925944550715 від 12.04.2018, №3103925947409931 від 15.05.2018, №3103925950105899 від 15.06.2018, №3103925952852486 від 17.07.2018, №31039225955520387, №3103925955520550 від 17.08.2018, №3103925958306518 від 18.09.2018, №3103925961219594 від 22.10.2018, №3103925964097135 від 24.11.2018.

При цьому, суд не приймає до уваги як докази погашення заборгованості відповідачем за договором наступні платіжні документи: квитанцію № 3103925953994847 від 30.07.2018 року щодо сплати 500 грн, оскільки в призначенні платежу зазначено: оплата за послуги/товари ПВС , квитанцію № 202Т027XF3 від 15.05.2018 щодо сплати 700 грн, квитанцію № 202Т028HG1 від 02.07.2018 щодо сплати 1000 грн та квитанцію № 202Т02SYSO dsl 26/08/2020, оскільки в призначенні платежу зазначено: поповнення карткового рахунку . Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 06.05.2021 встановлено, що відповідно до вказаних квитанцій надходження зазначених коштів відбувалось за іншим договором № 064/980/011454825/17 від 06.03.2017, а не за договором №2015887151 від 19.07.2017.

Також квитанція № 202Т01U3СВ від 19.07.2017 не підтверджує сплату заборгованості за договором, оскільки в призначенні платежу зазначено: Придбання послуги Кредитний пакет згідно кредитного договору 2015887151 .

Остання сплата кредиту відповідачем здійснена 24.11.2018. Таким чином відповідач порушив договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 12.07.2019 становить 29842,39 грн.

Відповідачем не надано суду доказів сплати вказаної суми заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до правового висновку викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12 зазначено, що відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно п. 1.1. договору сторони погодили граничний термін повернення кредиту 19.07.2022, проте 10.07.2019 позивачем надіслано відповідачу вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що проценти нараховувались позивачем після пред`явлення зазначеної вимоги у період з 11.07.2019 по 12.07.2019.

Враховуючи, що з пред`явленням вимоги, згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом, то після 10.07.2019 року проценти нараховувались безпідставно.

Щодо вимог про стягнення комісії в сумі 2159,16 грн за період з 19.07.2017 по 24.06.2019 судом встановлено, що вказане нарахування здійснено позивачем правомірно відповідно до п. 1.6. договору.

Щодо вимог про стягнення пені в сумі 771,46 грн судом встановлено, що підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У паспорті кредиту, підписаному ОСОБА_1 сторони погодили, що пеня нараховується на суму простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, але не більше ніж 15% суми простроченого платежу, що спростовує посилання відповідача на те, що у заяві підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання.

Оскільки відповідачем порушувалися зобов`язання, щодо своєчасної сплати кредитних коштів, нарахування пені позивачем здійснено правомірно.

Твердження відповідача про безпідставність вимоги позивача про стягнення заборгованості за щомісячними процентами, комісією та пенею, з посиланням на відсутність письмової домовленості між сторонами щодо вказаних умов є помилковим, оскільки в пунктах 1.1., 1.6., 1.7., 1.8. договору про надання споживчого кредиту № 2015887151 від 19.07.2017, укладеного в письмовій формі, а також в п. 4 Паспорту споживчого кредиту, підписаному відповідачем, сторони погодили, порядок та умови сплати процентів, комісії та пені.

Посилання відповідача на правила кредитування розміщені на сайті: http://www.otpbank.com.ua та на заяву підписану сторонами є безпідставними, оскільки позовні вимоги заявлено в зв`язку з невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання споживчого кредиту від 19.07.2017.

VІІІ. Висновок суду

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 2, 3 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Оскільки, належними та допустимими доказами позивачем доведено, що відповідач, в порушення умов договору прострочував повернення кредиту, то у позивача виникло право на повернення достроково частини позики, що залишилася та сплати процентів.

З урахуванням сплачених позивачем коштів в сумі 27046 грн, з яких на погашення тіла кредиту 5437,61 грн, сума заборгованості за кредитом становить 29842,39 грн, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості за щомісячними відсотками нарахованими за період з 11.07.2019 по 12.07.2019 в сумі 58,87 грн слід відмовити, в зв`язку з їх нарахуванням після пред`явлення позивачем вимоги про дострокове повернення позики.

Таким чином, сума відсотків, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за період з 19.07.2017 по 10.07.2019 становить 6357,16 грн.

Вимоги про стягнення пені в сумі 771,46 грн та 2159,16 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

ІХ. Розподіл судових витрат

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже у зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1918,11 грн в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України,суд

у х в а л и в:

Позов акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства ОТП Банк заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №2015887151 від 19.07.2017 в сумі 39130,17 (тридцять дев`ять тисяч сто тридцять) гривень 17 коп., яка складається з: 29842,39 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот сорок дві) гривні 39 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту, 6357,16 (шість тисяч триста п`ятдесят сім) гривень 16 коп. - сума заборгованості по відсоткам, 2159,16 (дві тисячі сто п`ятдесят дев`ять) гривень 16 коп. - сума заборгованості за комісіями та пеня в сумі 771,46 (сімсот сімдесят одна) гривня 46 коп., а також 1918,11 (одну тисячу дев`ятсот вісімнадцять) гривень 11 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційну скаргу може бути подано до Запорізького апеляційного суду через Куйбишевський районний суд Запорізької області.

Позивач : акціонерне товариство ОТП Банк (адреса місцезнаходження: 01601 м. Київ, вул. Жилянська, 43, МФО 300528, код ЄДРПОУ 21685166).

Відповідач : ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя: Г.Ю.Валігурський