РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
22.06.2021 року м.Львів
Франківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого судді Ванівського Ю.М.,
при секретарі Лозинському Т.-Р.А.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка до ОСОБА_1 ,про відшкодування шкоди,завданої дорожньо-транспортною пригодою,-
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка (код за ЄДРПОУ 20033533) шкоду у розмірі 138465,75грн. та судові витрати у розмірі 2076,99грн.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 28.04.2015 року між ПрАТ СК Уніка та ТОВ Український Лізинговий Фонд , був укладений Договір добровільного комплексного страхування на транспорті №375001/4091/0000093 (далі - Договір страхування), предметом якого є страхування транспортного засобу Тойота , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).
31.08.2015 року на а/д Київ - Ковель, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Шанган , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 ..
Відповідно до постанови слідчого СВ Ірпінського МВ (з обслуговування міст Ірпінь та Буча) ГУ МВС України в Київській області від 30.09.2015 року, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.
За Звітом про оцінку 01-29/09 від 30.09.2015 року, складеного СПД ОСОБА_3 , розмір відновлювального ремонту становить 571485,00грн. Крім того, згідно Звіту № 00175392 ТОВ Сател Груп , вартість придатних залишків після ДТП становить 393000,00грн.
У відповідності до умов Договору страхування, ПрАТ СК Уніка , на підставі страхового Акту, здійснило 05.11.2015 року виплату страхового відшкодування у розмірі в розмірі 138465,75грн. на рахунок Страхувальника (платіжне доручення № 038015).
Отже, до ПрАТ СК Уніка перейшло право на отримання від ОСОБА_1 , як винуватця ДТП, компенсації шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля.
На підставі вищевикладеного, просить позов задоволити.
В судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить такі задоволити. Проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи повторну неявку відповідачів в судове засідання, відсутність відзиву на позовну заяву та заперечень представника позивача щодо проведення заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ч. 4 ст.223, ст.280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Оскільки всі учасники в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Частиною 1ст. 5 ЦПК України, передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно роз`яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 Про судове рішення у цивільній справі , оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 31.08.2015 року на а/д Київ - Ковель, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Шанган , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2
30 вересня 2015 року постановою слідчого СВ Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області закрито кримінальне провадження №12015110040002023, та вказано про те, що дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.
За Звітом про оцінку 01-29/09 від 30.09.2015 року, складеного СПД ОСОБА_3 , розмір відновлювального ремонту становить 571485,00грн. Крім того, згідно Звіту № 00175392 ТОВ Сател Груп , вартість придатних залишків після ДТП становить 393000,00грн.
28.04.2015 року між ПрАТ СК Уніка та ТОВ Український Лізинговий Фонд , був укладений Договір добровільного комплексного страхування на транспорті №375001/4091/0000093 (далі - Договір страхування), предметом якого є страхування транспортного засобу Тойота , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).
За п. 10.1.8.1 Договору страхування, при повному конструктивному або фізичному зруйнуванні ТЗ, Страховик має право прийняти рішення стосовно виплати страхового відшкодування, а саме, Страховик здійснює виплату страхової суми за відрахуванням франшизи, зносу, який визначається відповідно до п. 10.1.2.2. цього Договору, та вартості залишків ТЗ. Майнові права на ТЗ у цьому випадку залишаються у Страхувальника.
Так, 05.11.2015 року ПрАТ СК Уніка , на підставі страхового Акту, здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі в розмірі 138465,75 грн. на рахунок Страхувальника (платіжне доручення № 038015).
Відповідно до ст. 27 Закону України Про страхування та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно п. 6.3.11. Договору страхування, Страховик має право, у разі виплати страховиком суми страхового відшкодування забезпечити Страховику, в межах фактичних затрат, перехід права вимоги до осіб, винних у заподіянні збитків та вчиняти необхідні дії для реалізації права вимоги до винних у заподіяних збитках осіб.
Отже, до ПрАТ СК Уніка перейшло право на отримання від ОСОБА_1 , як винуватця ДТП, компенсації шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля.
Статтею 1 Закону України Про страхування передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України Про страхування . До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст.29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.
Згідно п.35.1 ст.35 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику (у випадках, передбачених ст.41 МТСБУ) заяву по страхове відшкодування.
Відповідно до ст. 11 ЦК України передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (постанова № 4 від 01.03.2013р. Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки) при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття регрес та суброгація. Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема,ст.1191 ЦК), а також ст.38 Закону № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК і ст.27 Закону України Про страхування встановлено особливий правовий режим. Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини мають ознаки регресу, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з положеннями ч.1 ст.1191 ЦК особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до переконання про стягнення із відповідача на користь позивача матеріальні збитки у порядку регресу у розмірі 138465,75грн.
Крім того, суд зазначає, що відповідач проявив байдужість до розгляду справи, та не подав жодних доказів на спростування доводів позивача.
Згідно із ст.6 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч. ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільного права та інтересів є припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства,визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права,викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст 12,13,81,141,223,247,263,265,280,354, Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка до ОСОБА_1 ,про відшкодування шкоди,завданої дорожньо-транспортною пригодою,- задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка (код за ЄДРПОУ 20033533) шкоду у розмірі 138465,75 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка (код за ЄДРПОУ 20033533) судові витрати у розмірі 2076,99 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України,не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.
Відповідно до Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України п. п. 15., 15.5 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Франківський районний суд м.Львова.
Суддя: Ваніський Ю.М.
Суд | Франківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2021 |
Оприлюднено | 29.06.2021 |
Номер документу | 97920186 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Франківський районний суд м.Львова
Ванівський Ю. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні