Постанова

від 16.06.2021 по справі 910/12916/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2021 р. Справа№ 910/12916/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання : Кубей В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Дем`янова К.О.;

від відповідача: Клим`юк О.С.,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 року (дата підписання повного тексту 29.10.2020 року)

у справі № 910/12916/20 (суддя: Бойко Р.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія"

до Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України"

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство"Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 205 962,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками проведеного представником Департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства "Акціонерне товариство "Київводоканал" аналізу стічних вод в оглядовому колодязі каналізаційної мережі за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 38/40, на предмет наявності концентрації забруднюючих речовин, Приватним акціонерним товариством "Акціонерне товариство "Київводоканал" виставлено позивачу рахунок на суму 205 962,96 грн за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, який був оплачений позивачем. Оскільки відповідач, зокрема, здійснює діяльність у сфері харчування та між сторонами укладено Договір №8/2 про відшкодування комунальних послуг від 01.01.2017 року, на думку позивача, Акціонерне товариство "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" повинне відшкодувати позивачу вказану суму коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" заборгованість у розмірі 164 770,37 грн та судовий збір у розмірі 2 471,56 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, скаржник вказав, що спірний договір про відшкодування комунальних послуг, який укладено між сторонами не регулює питання сплати відповідачем на користь позивача або будь-яких інших осіб сплат за наднормативні допустимі концентрації забруднюючих речовин. Предметом даного договору є ….комунальні витрати за фактичне використання відповідачем послуг водопостачання та водовідведення… . Тобто, відповідач не пов`язаний із позивачем будь-якими договірними відносинами в частині пред`явлення позовних вимог.

При цьому, скаржник наголосив на тому, що твердження позивача про те, що забруднення викидів стічних вод сталося завдяки відповідачу нічим не підтверджено. Голослівно та безпідставно зроблено висновки про вину відповідача у даній ситуації.

Також, за твердженням скаржника суд першої інстанції не взяв до уваги докази відповідача щодо його нефункціонування (відсутності діяльності) у період, в якому були взяті проби води, вчинення заходів щодо очистки жиро уловлювачів та прочистки каналізаційного колодязю.

Водночас, скаржник вказав, що згідно з наказом Генерального директора відповідача від 12.03.2020 року №3/30/1 з 14.03.2020 року ресторан перестав функціонувати, працівників ресторану та готельного комплексу у зв`язку з різким падінням обсягів виробництва звільнили від обов`язку бути присутніми на робочих місцях, тоді як проби викидів стічних вод були відібрані 17.03.2020 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/9/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 року у справі № 910/12916/20 та призначено до розгляду апеляційну скаргу у справі № 910/12916/20 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

28.01.2021 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Крім того, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що за спірним договором стороною, яка відшкодовує витрати є саме відповідач, а тому переконання відповідача, що договором не врегульовано сплати чи компенсації штрафів, збитків тощо є безпідставними, оскільки п. 3.4 договору передбачено, що за скид наднормативно забруднених стічних вод, перевищення обсягів споживання послуг сплачується додаткова плата, передбачена чинним законодавством України. І тому за твердженням позивача суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку щодо стягнення з відповідача відповідних витрат.

При цьому, представник позивача наголосив, що у орендованій відповідачем будівлі, він здійснює господарську діяльність не лише з розміщення закладу громадського харчування, а саме ресторану, а й готелю, що є підставою стверджувати, що скид стічних вод з перевищенням ДК стався з вини відповідача, оскільки потужності господарської діяльності, яку він здійснює в орендованому приміщенні, а саме приготування їжі, миття посуду, розміщення відповідачів у готелі, які також використовують вбиральні, та використання пральні з метою прання постільної білизни, рушників, тощо.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 року призначено до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 року у справі № 910/12916/20 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 25.02.2021 року.

Північний апеляційний господарський суд відклав розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 року у справі № 910/12916/20 на 25.03.2021 року своєю ухвалою від 25.02.2021 року.

25.03.2021 розгляд справи № 910/12916/20 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М. у щорічній відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2021 року було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/12916/20 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Сулім В.В., суддів: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Північний апеляційний господарський суд прийняв справу №910/12916/20 до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя : Сулім В.В., суддів: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М. Розгляд справи № 910/12916/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 призначив на 22.04.2021 року своєю ухвалою від 25.03.2021 року.

22.04.2021 року у зв`язку із перебуванням судді Суліма В.В. на лікарняному розгляд справи у Північному апеляційному господарському суді не відбувся.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2021 року, у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. на лікарняному, було сформовано для розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Коротун О.М., Майданевич А.Г.

Північний апеляційний господарський суд прийняв справу №910/12916/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 року до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сулім В.В., суддів: Майданевич А.Г., Коротун О.М. Розгляд справи №910/12916/20 призначив на 27.05.2021 року своєю ухвалою від 27.04.221 року.

27.05.2021 року в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду була оголошена перерва на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2021 року, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М. в онлайн засіданні Національної школи суддів України, було сформовано для розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Північний апеляційний господарський суд прийняв справу №910/12916/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 року до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сулім В.В., суддів: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М. своєю ухвалою від 15.06.2021 року.

Представник відповідача в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 16.06.2021 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 16.06.2021 року заперечував проти доводів апеляційної та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" - задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 01.11.2017 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (сторона 1) та Акціонерним товариством "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" (сторона 2) було укладено договір №8/2 про відшкодування комунальних послуг (далі - договір), відповідно до умов якого сторона 1 згідно вимог чинного законодавства по укладеному договору з водопостачальною організацією (далі - постачальник) несе комунальні витрати за фактичне використання стороною 2 послуг водопостачання та водовідведення за адресою: м. Київ, бульвар Т. Шевченка, буд. 38/40, а сторона 2 відшкодовує стороні 1 суму понесених витрат.

Відповідно до п. 1.2 договору сторона 2 відшкодовує стороні 1 витрати, понесені на водопостачання та водовідведення.

Згідно п. 2.3.2. договору сторона 2 зобов`язується своєчасно проводити розрахунки зі стороною 1 на умовах цього договору.

Сторона 2 зобов`язується дотримуватись обсягів споживання послуг, встановлених згідно розрахунку водоспоживання та водовідведення, та не допускати перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах. Утримувати в належному технічному та санітарному стані водопровідні каналізаційні мережі, своєчасно інформувати сторону про виявлені неполадки мереж (п.п. 2.3.5, 2.3.6 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору за скид наднормативно забруднених стічних вод, перевищення обсягів споживання послуг сплачується додаткова плата, передбачена чинним законодавством. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Форма розрахунків - безготівкова Сторона 2 до 15 числа місяця, що передує розрахунковому, проводить попередню оплату стороні 1 за відшкодування витрат в сумі не меншій, ніж фактична вартість цих витрат за попередній місяць.

Згідно п. 3.1, п. 3.5 договору сторона 1 щомісячно надає стороні 2 акт наданих послуг у розмірі 80% від суми, сплаченої постачальнику. Надлишково перерахована стороною 2 сума зараховується в рахунок наступних платежів за відшкодування витрат. Якщо передоплати виявилось недостатньо для оплати фактично використаних стороною 2 послуг, сторона 1 виставляє рахунок, який сторона 2 зобов`язана оплатити протягом трьох банківських днів

Умовами п. 6.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року.

Відповідно до п. 6.2 договору у разі відсутності заяви будь-якої із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Так, матеріали справи не містять належних доказів, які б свідчили про припинення дії вищевказаного договору, відповідно договір був чинним у спірний період, що також не заперечується сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, у подальшому сторонами було укладено додатковий договір №2 від 19.06.2017 року (далі - додатковий договір), згідно з умовами якого сторони змінили п. 1.2. договору №8/2 та виклали його в такій редакції: "Сторона 2 відшкодовує стороні 1 витрати понесені на: послуги водопостачання та водовідведення, послуги з прочищення каналізаційних мереж.".

Зазначеним додатковим договором сторони доповнили договір №8/2 пунктом 3.7., згідно з яким сторона 2 здійснює оплату за відшкодування витрат на послуги з прочищення каналізаційних мереж. Сторона 1 надає стороні 2 акт наданих послуг у розмірі 80% від суми сплаченої виконавцю наданих послуг.

Крім того, 14.05.2018 року між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" (споживач) було укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №19270/5-10 (далі - договір №19270/5-10).

Відповідно до п. 1.1 договору №19270/5-10 постачальник зобов`язується надати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору) та на підставі пред`явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (надалі - Умови), а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190 (далі - правила користування №190), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року №37 (далі - правила приймання №37), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 року за №1879, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Так, за твердженням позивача, останній сплатив на користь Департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" кошти у розмірі 205 962,96 грн, в якості оплати за скид стічних вод з перевищенням ДК, що підтверджується платіжним дорученням №2781396 від 29.05.2020 року.

29.05.2020 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія" було направлено відповідачу лист-попередження від 27.05.2020 року, в якому позивач просив сплатити відшкодування за скид стічних вод з перевищенням ДК у розмірі 205 962,96 грн.

04.06.2020 Департаментом екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" направлено лист від 04.06.2020, в якому останній повідомляє, що з метою контролю якості стічних вод згідно Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва від 12.10.2011 року №1879, з контрольного колодязя 1/11 позивача пробовідбірником Департаменту 17.03.2020 року було здійснено відбір разових проб стічної води. За результатами аналізу встановлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин: ХСК - 1 800 мг/дм3 (ДК-500,00 мг/дм3), завислі речовини - 11 570 мг/дм3 (ДК-300,00 мг/дм3), жири - 7 510 мг/дм3 (ДК-50,00 мг/дм3).

09.06.2020 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія", в доповнення до листа-попередження від 27.05.2020 року, було направлено відповідачу Акт наданих послуг №120 від 31.05.2020 по Договору №8/2 від 01.01.2017 року та рахунок №120 від 31.05.2020 року.

19.06.2020 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія" направлено відповідачу претензію від 15.06.2020 року, в якій позивач просив сплатити відшкодування за скид стічних вод з перевищенням ДК у розмірі 205 962,96 грн.

Так, за твердженням позивача спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що останнім було сплачено Приватному акціонерному товариству "Акціонерне товариство "Київводоканал" кошти у розмірі 205 962,99 грн за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, тому Акціонерне товариство "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" на підставі Договору №8/2 про відшкодування комунальних послуг від 01.01.2017 року повинно відшкодувати позивачу вказану суму коштів.

З метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затверджено Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва від 12.10.2011 року №1879 (далі - Правила).

Відповідно до п. 1.2. Правил останні поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

Згідно з пунктом 1.5. Правил визначено, що Правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Пунктами 4.1., 4.2. Правил визначено, що в міську каналізацію дозволяється скидати (приймати) стічні води, які не призведуть до порушення роботи каналізаційної мережі та МКОС, є безпечними для обслуговуючого персоналу і можуть бути очищені на МКОС разом з побутовими стічними водами згідно з умовами Дозволу на спеціальне водокористування щодо скиду зворотних вод в р. Дніпро.

Не дозволяється скидати у міську каналізацію: стічні води абонента з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин та нормативно чисті води; рідкі побутові відходи в непогоджених з водоканалом місцях; дренажні води; воду скидну (від гідронамиву); стік атмосферних опадів та від територій, які поливають, якщо на скидання таких немає згоди, крім випадків, передбачених пунктом 4.10 розділу 4 Правил користування; горючі домішки і розчинені газоподібні речовини, взаємодія яких зі стічними водами може призвести до утворення емульсій, токсичних або вибухонебезпечних сумішей; речовини, які здатні захаращувати труби, колодязі, решітки або відкладатися на їх поверхнях (будівельне та побутове сміття, ґрунт, попіл, мочало, вата, ганчірки, солома, сніг, лід, харчові й тверді виробничі відходи, осади ЛОС, абразивні порошки та інші грубодисперсні зависі, гіпс, вапно, пісок, металева та пластмасова стружка, жири, смоли, мазут та ін.); речовини, які утворюють велику кількість нерозчинних у воді осадів; речовини, на які не встановлено гранично допустимі концентрації забруднюючої речовини у воді поверхневих водних об`єктів господарсько-питного призначення чи орієнтовно безпечні рівні впливу для водних об`єктів; стічні води, в яких можуть міститися радіоактивні, токсичні речовини, солі важких металів і бактеріальні забруднення; концентровані регенераційні суміші, маточні та кубові розчини.

Відповідно до п. 5.1. Правил ДК (допустима концентрація) забруднюючих речовин у стічних водах на випусках абонентів для скидання у міську каналізацію наведені у таблиці.

Згідно п. 6.2.1. Правил з метою контролю якості стічних вод Абонентів водоканал здійснює відбір разових проб. Разові проби характеризують хімічний склад стічних вод. Виявлені таким чином перевищення ДК забруднюючих речовин є підставою для нарахування додаткової плати згідно з цими Правилами.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату виникнення спірних правовідносин, взаємовідносини сторін були врегульовані, укладеним договором №8/2.

Так, за твердженнями позивача , що не заперечується скаржником, метою укладання вищевказаного договору була необхідність спільного користування послугами водопостачання/водовідведення з огляду на неможливість через технічні особливості будівлі, які вони спільно займають, укладання кожним окремого договору з водоканалом. У зв`язку зі неможливістю обліку споживання води кожною із стороною , в договорі досягнута домовленість, що 80% послуг з споживання сплачує відповідач, а 20% - позивач.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено судом першої інстанції , в даному випадку неможливо визначити кількість фактично використаних позивачем та відповідачем послуг водопостачання та водовідведення (кількість спожитої води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання та об`єм скиду стічних вод).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах КГС ВС від 19.09.2019 року у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18).

17.10.2019 року набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву ст. 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17).

Аналогічна правова позиція міститься у постанові ВП ВС від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

Разом з цим, матеріали даної справи не містять жодних доказів згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження того, що саме відповідачем був здійснений скид наднормативно забруднених стічних вод з перевищенням , тоді як згідно ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, матеріали справи не містять належних доказів, що забруднення викидів стічних вод сталося саме завдяки діям відповідача, а тому твердження скаржника, що судом першої інстанції безпідставно зроблено висновки про вину відповідача у даній ситуації, суд визнає доведеними, а доводи позивача на обґрунтування своїх вимог відхиляє.

За таких обставин, відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за скид наднормативно забруднених стічних вод у сумі 205 962,96 грн, оскільки вказані вимоги є документально не обґрунтованими.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги твердження скаржника, що у період, в якому були взяті проби води, вживались заходи щодо очистки жиро уловлювачів та прочистки каналізаційного колодязю відповідач нефункціонував, що підтверджується наказом Генерального директора відповідача від 12.03.2020 року №3/30/1, відповідно до якого у зв`язку з різким збільшенням рівня захворюваності на території України COVID-19 з 14.03.2020 року ресторан перестав функціонувати, працівників ресторану та готельного комплексу у зв`язку з різким падінням обсягів виробництва звільнили від обов`язку бути присутніми на робочих місцях.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що постановою КМУ від 11.03.2020 року № 211 встановлено карантин на усій території України з 12 березня 2020 року з метою недопущення поширення COVID-19.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вчинялися відповідні очисні роботи.

Так, матеріали справи містять акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 10.02.2020 року №530, згідно з яким спеціалізоване підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю МОНТАЖ ТЕХ СЕРВІС здійснило прочистку та відкачку жироуловлювача з подальшою утилізацією відходів за адресою б-р Шевченка, буд.38/40 (дві послуги) на загальну суму 1600,00 грн.

Крім того, 19.02.2020 року Спеціалізованим підрядним підприємством - Товариством з обмеженою відповідаьністю Монтаж Тех Сервіс на замовлення відповідача були виконані очисні роботи - гідродинамічне прочищення каналізаційної мережі Ду 200мм, довжиною 105 м.п. в т.ч. 8 колодязів за адресою б-р Шевченка, буд.38/40 , а також здійснено хімічний аналіз води після прочищення каналізаційних мереж, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №3875 від 19.02.2020 року, підписаного між - Товариством з обмеженою відповідальністю МОНТАЖ ТЕХ СЕРВІС та відповідачем, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №3000284 від 29.02.2020 року підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю Монтаж Тех Сервіс та Департаментом експлуатації каналізаційного господарства Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал , за яким Товариство з обмеженою відповідальністю Монтаж Тех Сервіс утилізує в установленому порядку відібрані проби.

Разом з цим, позивачем в свою чергу не було доведено належними та допустимими в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України доказами факт зупинення ним здійснення викидів стічних вод в спірний період.

Твердження позивача викладене у відзиві на апеляційну скаргу, що у орендованій відповідачем будівлі, він здійснює господарську діяльність не лише з розміщення закладу громадського харчування, а саме ресторану, а й готелю, що є підставою стверджувати, що скид стічних вод з перевищенням ДК стався саме з вини відповідача не спростовує висновків суду та не підтверджено належними та допустимими доказами.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог не відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його повністю спростовують.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Відповідно до ст. 263 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 року у справі № 910/12916/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 року у справі №910/12916/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на позивача.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 38/40; ідентифікаційний код 31485055) 4635,00 грн (чотири тисячі шістсот тридцять п`ять гривен 00 копійок) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/12916/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич

Дата складення повного тексту 29.06.2021 року.