Ухвала

від 29.06.2021 по справі 910/2630/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"29" червня 2021 р. Справа№ 910/2630/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 29.06.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 (повний текст рішення складено 29.12.2020)

у справі № 910/2630/20 (суддя: Бондаренко - Легких Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний маркетинговий центр"

2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бурменко Наталії Олександрівни

про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації змін,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", які оформлені протоколом позачергових загальних зборів від 18.02.2020 № 18/02/20-1, та про скасування державної реєстрації змін до відомостей про ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" від 19.02.2020 № 10741070015036943 - зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів, яка проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурменко Наталією Олександрівною.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням корпоративних прав позивача внаслідок неповідомлення його про проведення загальних зборів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 у справі №910/2630/20 позов задоволено частково.

Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", які оформлені протоколом позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" № 18/02/20-1 від 18.02.2020.

В іншій частині позовних вимог щодо скасування державної реєстрації змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" № 10741070015036943 від 19.02.2020 - зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів, яка проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурменко Наталією Олександрівною, відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації" судовий збір у розмірі 2 102 грн. судового збору.

Визнаючи недійсним рішення загальних зборів суд вказав, що не повідомлення заздалегідь учасника товариства в порядку встановленому законом та без визначення порядку денного загальних зборів учасників, є порушенням прав учасника товариства на право участі в управлінні товариством, що є складовою корпоративних прав учасника товариства.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині скасування державної реєстрації змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", суд дійшов висновку, що заявлення таких вимог до визначеного позивачем відповідача не є вірно обраним способом порушеного права.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 скасувати в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", які оформлені протоколом позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" № 18/02/20-1 від 18.02.2020 та ухвалити нове, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації" у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судове рішення у справі № 910/2630/20 стосуються його прав та інтересів, оскільки його було призначено керівником товариства відповідно до протоколу позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" № 18/02/20-1 від 18.02.2020.

Апелянт вказує, що за весь період існування товариства сформувалась певна ділова практика повідомлення про скликання загальних зборів учасників, відповідно до якої поштові відправлення з описом вкладення про скликання зборів не здійснювались. Про проведення загальних зборів, їх час, місце та порядок денний учасники повідомлялись усно при безпосередній зустрічі або по телефону.

ОСОБА_1 наголошує, що твердження позивача про необхідність повідомлення позивача шляхом поштового відправлення з описом вкладення не відповідають попередній поведінці позивача при скликанні загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "РСГП "Столичний", що були проведені до та після спірних позачергових зборів від 18.02.2020, отже становлять приклад суперечливої поведінки.

Скаржник зазначає, що при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів господарський суд повинен був оцінити, наскільки відсутність поштового повідомлення позивача про збори могла вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення, що судом здійснено не було.

Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач, відповідач та третя особа у своїх відзивах, наданих до суду 07.06.2021, зазначають, що ОСОБА_1 не має права звертатись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у справі №910/2630/20, оскільки оскаржуване рішення стосується корпоративних прав учасників ТОВ Ринок сільськогосподарської продукції Столичний , в той час, як ОСОБА_1 не є учасником товариства. Предметом справи №910/2630/20 є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Ринок сільськогосподарської продукції Столичний , з підстав недотримання вимог закону та статуту під час їх скликання та проведення, тобто в даній справі спір є корпоративним.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (складу суду) від 19.03.2021 справу №910/2630/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2021, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 у справі № 910/2630/20 залишено без руху.

06.05.2021 представником ОСОБА_1 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду надіслана заява про усунення недоліків, до якої долучено копію акту від 15.03.2021 та копію акту прийому-передачі рішення від 15.03.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 у справі №910/2630/20. Відкрито апеляційне провадження та розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 призначено на 16.06.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 у справі № 910/2630/20.

07.06.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду позивач, відповідач та третя особа подали заяви про закриття апеляційної провадження, в яких просили закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки останній не являється учасником товариства.

29.06.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із тим, що представник контактував з особою, в якої у подальшому виникли симптоми, притаманні хворобі COVID-19.

Колегія суддів, дослідивши вказане клопотання та заслухавши думку учасників судового процесу, зазначає наступне.

Відповідно до пункту 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №910/6097/17.

Суд апеляційної інстанції вказує, що ОСОБА_1 не надав докази того, що саме у представника виявлено COVID-19.

Крім того, колегія суддів вказує, що відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відеоконференцзв`язку. Проте, з матеріалів справи вбачається, що таке клопотання апелянтом заявлено не було, а також не зазначено причини, що перешкоджали скористатись таким правом.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд справи за відсутності представника апелянта, у зв`язку з чим, відмовляє у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи.

Явка представників сторін

Третя особа-2 у судове засідання, призначене на 29.06.2021, не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошта , наявною в матеріалах справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка третьої особи обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність третьої особи-2.

Позиції учасників справи

Представник позивача та третьої особи-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції 29.06.2021 просила закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки останній не являється учасником товариства.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 29.06.2021 просив закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки останній не являється учасником товариства.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті ухвали

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

При цьому згідно з усталеною практикою ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (пункт 27 рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02 та ухвала від 14.10.2003 у справі "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine), заява №50966/99).

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03).

Відповідно до частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Разом з тим, судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо ж судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд вправі закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №62/112, від 16.01.2020 у справі №925/1600/16, у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №910/21451/16.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи як третю особу та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 05.11.2020 у справі №912/837/19.

Колегія суддів зазначає, що предметом позову в даній справі є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", які оформлені протоколом позачергових загальних зборів від 18.02.2020 № 18/02/20-1, та про скасування державної реєстрації змін до відомостей про ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" від 19.02.2020 № 10741070015036943 - зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів, яка проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурменко Наталією Олександрівною.

Звертаючись з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 зазначає, що судове рішення у справі № 910/2630/20 стосуються його прав та інтересів, оскільки його було призначено керівником товариства відповідно до протоколу позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" № 18/02/20-1 від 18.02.2020.

Однак, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на порушення оскаржуваним рішенням його прав, з огляду на наступне.

Згідно із статтями 92, 97 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 1, 2 статті 98 Цивільного кодексу України унормовано, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частини перша статті 99 Цивільного кодексу України).

За змістом частин першої, третьої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права визначаються як права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Корпоративні відносини визначаються як відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

За приписами статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди). Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Проте, дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 не являється учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний".

Суд апеляційної інстанції вказує, що судовим рішенням у даній справі вирішений спір щодо визнання недійсним рішення загальних зборів з метою захисту корпоративних прав позивача, порушених у зв`язку з недотриманням порядку скликання та проведення зборів, зокрема, прийняття рішення внаслідок неповідомлення позивача про проведення загальних зборів.

Учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та юридична особа. Оскільки результат вирішення спору залежить лише від встановлення судом наявності та ступеня порушень прав позивача під час скликання та проведення загальних зборів, тому залучення інших учасників (акціонерів) товариства або осіб, з якими на підставі спірних рішень товариство вступило у правовідносини, не вимагається. Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю не може визнаватися порушенням прав тих осіб, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї юридичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №910/12807/16.

Отже, судовим рішенням у даній справі не вирішувались питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , а здійснювалось дослідження наявності факту порушення прав і охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний".

Враховуючи вказане вище, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення у справі № 910/2630/20 не стосуються прав, інтересів та (або) обов`язків ОСОБА_1 .

Висновки суду апеляційної інстанції

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи викладене, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 у справі № 910/2630/20 підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 у справі № 910/2630/20 закрити.

2. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 року у справі №910/2630/20.

3. Матеріали справи №910/2630/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано 29.06.2021.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк