Рішення

від 25.06.2021 по справі 910/5313/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2021Справа № 910/5313/21 Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Виробничо - закупівельне підприємство Хміль (10001, Житомирська обл., місто Житомир, ВУЛ. МЕТАЛІСТІВ, будинок 6) до проТовариства з обмеженою відповідальністю БАУКУНСТ КИЇВ (02002, місто Київ, ВУЛИЦЯ ФЛОРЕНЦІЇ, будинок 12-Б, квартира 115) стягнення заборгованості у розмірі 45 000 грн. 00 коп. Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство Виробничо - закупівельне підприємство Хміль (надалі також - Позивач ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БАУКУНСТ КИЇВ (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 45 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором поставки й надання послуг, укладеного у спрощений спосіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 року позовну заяву ПрАТ Виробничо - закупівельне підприємство Хміль до ТОВ БАУКУНСТ КИЇВ про стягнення заборгованості у розмірі 45 000 грн. 00 коп. залишено без руху.

22.04.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/5313/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

16.06.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про задоволення позовних вимог.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.04.2021 року була направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 05.05.2021 року уповноваженій особі Позивача та поверненням на адресу суду поштового конверту, у зв`язку з відсутністю адресата, надісланого на адресу Відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю БАУКУНСТ КИЇВ є 02002, місто Київ, ВУЛИЦЯ ФЛОРЕНЦІЇ, будинок 12-Б, квартира 115.

Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/5313/21 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю БАУКУНСТ КИЇВ , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

Приватне акціонерне товариство Виробничо - закупівельне підприємство Хміль поставило Товариству з обмеженою відповідальністю БАУКУНСТ КИЇВ товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №1307 від 17.10.2018 року на суму 5 860 грн. 80 коп., №1363 від 29.10.2018 року на суму 5 900 грн. 40 коп., №1364 від 29.10.2018 року на суму 6 138 грн. 00 коп., №1306 від 17.10.2018 року на суму 4 681 грн. 80 коп., а загалом на суму в розмірі 22 581 грн. 00 коп. (а.с.8-10, 12)

Крім того, Приватне акціонерне товариство Виробничо - закупівельне підприємство Хміль надало послуги Товариству з обмеженою відповідальністю БАУКУНСТ КИЇВ товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказані послуги, що підтверджується Актами здачі - приймання робіт (надання послуг) №403 від 29.10.2018 р. на суму 4 080 грн. 00 коп., №393 від 24.10.2018 р. на суму 17 800 грн. 00 коп., №402 від 29.10.2018 р. на суму 1 850 грн. 00 коп., а загалом на суму в розмірі 23 730 грн. 00 коп. (а.с.13-15)

Товариство з обмеженою відповідальністю БАУКУНСТ КИЇВ перерахувало на рахунок Приватного акціонерного товариства Виробничо - закупівельне підприємство Хміль грошові кошти у загальному розмірі 68 522 грн. 40 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №828 від 31.10.2018 р. на суму 7750 грн. 41 коп., №521 від 29.07.2019 р. на суму 10000 грн. 00 коп., №280 від 26.04.2019 р. на суму 15000 грн. 00 коп., №723 від 13.09.2019 р. на суму 10000 грн. 00 коп., №827 від 31.10.2018 р. на суму 10218 грн. 00 коп., №177 від 03.04.2019 р. на суму 15553 грн. 99 коп., які віднесені Позивачем в рахунок погашення заборгованості за попередньо поставлені товари та надані послуги.

27.01.2021 року Позивач надіслав на адресу Відповідача вимогу №4 від 27.01.2021 року про сплату заборгованості у розмірі 45000 грн. 00 коп., що підтверджується копією фіскального чеку від 27.01.2021 р. (а.с.16)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання з оплати отриманого товару й наданих послуг. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю БАУКУНСТ КИЇВ перед Позивачем становить 45 000 грн. 00 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Виробничо - закупівельне підприємство Хміль підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Відповідно до приписів ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство Виробничо - закупівельне підприємство Хміль поставило Товариству з обмеженою відповідальністю БАУКУНСТ КИЇВ товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №1307 від 17.10.2018 року на суму 5 860 грн. 80 коп., №1363 від 29.10.2018 року на суму 5 900 грн. 40 коп., №1364 від 29.10.2018 року на суму 6 138 грн. 00 коп., №1306 від 17.10.2018 року на суму 4 681 грн. 80 коп., а загалом на суму в розмірі 22 581 грн. 00 коп. (а.с.8-10, 12)

Крім того, Приватне акціонерне товариство Виробничо - закупівельне підприємство Хміль надало послуги Товариству з обмеженою відповідальністю БАУКУНСТ КИЇВ товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказані послуги, що підтверджується Актами здачі - приймання робіт (надання послуг) №403 від 29.10.2018 р. на суму 4 080 грн. 00 коп., №393 від 24.10.2018 р. на суму 17 800 грн. 00 коп., №402 від 29.10.2018 р. на суму 1 850 грн. 00 коп., а загалом на суму в розмірі 23 730 грн. 00 коп. (а.с.13-15)

Товариство з обмеженою відповідальністю БАУКУНСТ КИЇВ перерахувало на рахунок Приватного акціонерного товариства Виробничо - закупівельне підприємство Хміль грошові кошти у загальному розмірі 68 522 грн. 40 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №828 від 31.10.2018 р. на суму 7750 грн. 41 коп., №521 від 29.07.2019 р. на суму 10000 грн. 00 коп., №280 від 26.04.2019 р. на суму 15000 грн. 00 коп., №723 від 13.09.2019 р. на суму 10000 грн. 00 коп., №827 від 31.10.2018 р. на суму 10218 грн. 00 коп., №177 від 03.04.2019 р. на суму 15553 грн. 99 коп., які віднесені Позивачем в рахунок погашення заборгованості за попередньо поставлені товари та надані послуги.

Суд зазначає, що наявність чи відсутність будь-яких зобов`язань сторін підтверджується первинними документами, що фіксують та підтверджують господарські операції, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати як обов`язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій, дані про документ, що засвідчує особу - одержувача, номер документу, ідентифікаційний код підприємства тощо. Тобто, для надання первинним документам доказової сили при розгляді справ в суді необхідні повні дані про конкретні господарські операції, що здійснюються за конкретним договором, укладеним між сторонами. В даному випадку між сторонами склалися фактичні правовідносини з поставки товару й надання послуг шляхом підписання видаткових накладних та актів наданих послуг, що відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки правочин між сторонами може бути укладений в будь-який спосіб і сторони вільні у виборі форми правочину.

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суд зазначає, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що, за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено іншого строку оплати. Отже, обов`язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи ст.692 ЦК) виникає з моменту його прийняття.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення. Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов`язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв`язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв`язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез`явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред`явленою. (п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

27.01.2021 року Позивач надіслав на адресу Відповідача вимогу №4 від 27.01.2021 року про сплату заборгованості у розмірі 45000 грн. 00 коп., що підтверджується копією фіскального чеку від 27.01.2021 р. (а.с.16)

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, Суд приходить до висновку, що станом на момент розгляду даної справи обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю БАУКУНСТ КИЇВ по оплаті поставленого та прийнятого товару й наданих послуг настав.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Приватному акціонерному товариству Виробничо - закупівельне підприємство Хміль в розмірі 45 000 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату поставленого та прийнятого товару та наданих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 45 000 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю БАУКУНСТ КИЇВ на користь Приватного акціонерного товариства Виробничо - закупівельне підприємство Хміль підлягає стягненню заборгованість у розмірі 45 000 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позов Приватного акціонерного товариства Виробничо - закупівельне підприємство Хміль - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БАУКУНСТ КИЇВ (02002, місто Київ, ВУЛИЦЯ ФЛОРЕНЦІЇ, будинок 12-Б, квартира 115, Ідентифікаційний код юридичної особи 39867769) на користь Приватного акціонерного товариства Виробничо - закупівельне підприємство Хміль (10001, Житомирська обл., місто Житомир, ВУЛ. МЕТАЛІСТІВ, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 05471336) заборгованість у розмірі 45 000 (сорок п`ять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 25 червня 2021 року.

Суддя О.В. Чинчин