Рішення

від 13.05.2021 по справі 925/1242/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року

м. Черкаси справа № 925/1242/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників: позивача - Сененко К.В., адвокат за ордером, відповідача - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Агро Успіх Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр - Агро - Шанс» про стягнення 2853785,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов в якому позивач просить суд стягнути 2 853 785,95 грн. заборгованості по договору поставки насіння №НС010301-П на умовах кредитування від 01.03.2019 з яких: 157 718,42 грн. основний борг, 98 613,63 грн. пеня та 2 597 453,90 грн. штраф.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе грошові зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару.

У відзиві на позов відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову повністю посилаючись на те, що видаткова накладна від 21.03.2019 № 25, товарно-транспортна накладна від 21.03.2019 № Р25 та всі акти звірки взаєморозрахунків - не містять підпису повноважної особи відповідача (директора), а підпис від її імені, на думку відповідача, виконаний невідомою їй особою.

Ухвалою суду від 02.03.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 березня 2021 року.

Ухвалою суду від 16.04.2021 судове засідання з 10 год. 30 хв. 25 березня 2021 року було перенесено на 11 год. 30 хв. 13 травня 2021 року.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позові.

13.05.2021 відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника через перебування у інших судових засіданнях у Придніпросвському та Соснівському районних судах м.Черкаси.

Про час, дату та місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, вислухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2019 між сторонами був укладений договір поставки насіння №НС010301-П на умовах кредитування до 31.12.2019, а в частині виконання Сторонами взятих на себе по Договору зобов`язань - до моменту їх повного виконання Сторонами (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, позивач зобов`язався поставити відповідачу насіння сільськогосподарських культур (далі - Товар), а відповідач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

П.2.1. Договору передбачено, що поставці підлягав Товар, асортимент. кількість, ціна та вартість якого встановлювалася у Специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору.

Із специфікації №1 до Договору вбачається, що поставці підлягало насіння в асортименті:

-насіння соняшнику Прімі, фр.Еліт на суму 100750,00 грн без ПДВ;

-насіння соняшника НС ФАНТАЗІЯ, фр.Еліт на суму 123717,00 грн. без ПДВ.

Загальна ціна Договору становила 269 360 грн. 52 коп.

Пунктами 8 і 9 Специфікації №1 до Договору сторони узгодили, що відповідач зобов`язаний сплатити загальну вартість Товару, що поставляється згідно з цим Договором:

- в термін до 15.03.2019 - 30 % вартості товару;

- в термін до 15.11.2019 - 70% вартості товару.

Позивач зобов`язався поставити Товар відповідачу в строк до 25.04.2019, за умови належного виконання відповідачем умов щодо оплати Товару.

На підставі платіжного доручення №594 від 15.03.2019 відповідачем позивачу було перераховано 30 % вартості товару в сумі 81950,00 грн.

21.03.2019 позивачем було виконано зобов`язання за Договором та поставлено відповідачу Товар в кількості, зазначеній в специфікації №1 до Договору:

- насіння соняшнику Прімі. фр.Еліт. 50 пак., на суму 100750.00 грн без ПДВ;

- насіння соняшника НС ФАНТАЗІЯ, фр.Еліт, 65 пак., на суму 123717,00 грн. без ПДВ.

Факт належного виконання позивачем зобов`язань по вказаному Договору підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

- податковою накладною №25 від 21.03.2019,

- товарно-транспортною накладною №Р25 від 21.03.2019,

- відомістю про вантаж.

Проте, відповідач умови Договору щодо перерахування 70% вартості товару в термін до 15.11.2019 не виконав.

Відповідно платіжного доручення №947 від 11.02.2020 за насіння соняшнику згідно рахунку №22 від 01.03.2019 відповідачем позивачу було сплачено лише 29 692 грн. 10 коп.

Станом на час звернення позивача до суду (24.09.2020) заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним Договором становила 157 718 грн. 42 коп., що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків, складеним сторонами по стану за період 2 квартал 2020 року.

Розділом 8 Договору визначена відповідальність сторін за невиконання своїх обов`язків.

П.8.4. Договору сторони узгодили, що у випадку порушення термінів або умов оплати товару відповідач (Покупець) зобов`язаний сплатити позивачу (Постачальнику) пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення, а також проценти на суму прострочення згідно ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 50 % річних.

За умовами п.8.5. Договору у разі, якщо Покупець прострочить виконання зобов`язання з оплати Товару на строк більше як 10 календарних днів, то Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику додатково штраф у розмірі 50 % від суми простроченого платежу за кожні 10 календарних днів прострочення.

За прострочення відповідачем суми платежу за отриманий Товар позивачем станом на 24.09.2020 відповідачу нарахована пені в сумі 98 613, 63 грн. та штраф в розмірі 2 597 453, 90 грн.

Розрахунок позивача штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань по Договору складається з наступного:

За період з 16.11.2019 по 10.02.2020 на суму боргу 187410,52 грн. нараховано пеню в сумі 12311,16 грн.

Відсотки на суму прострочення згідно ст.625 ЦК України у розмірі 50% річних по.8.4 Договору складають 22293,08 грн.

За період з 11.02.2020 по 23.09.2020 на суму боргу 157718,42 грн. нараховано пеню в сумі 115315,02 грн.

Відсотки на суму прострочення згідно ст.625 ЦК України у розмірі 50% річних по.8.4 Договору складають 48694,36 грн.

Загальна сума пеня складає 98613,63 грн.

Розмір штрафу, нарахований позивачем в порядку умов п.8.5 Договору становить 2 597 453,90 грн.

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Ч.1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки насіння №НС010301-П на умовах кредитування від 01.03.2019. Свої зобов`язання за цим договором позивач виконав належним чином та передав відповідачу Товар, що підтверджується оформленими та підписаними сторонами Специфікацією до Договору та товарно-транспортною накладною.

Доводи відповідача щодо відсутності підписів уповноваженої особи на видатковій накладній, товарно-транспортній накладній і Акті звірки взаєморозрахунків суд оцінює критично, оскільки ці доводи спростовуються доказами, які містяться у матеріалах справи, а саме відсутністю заперечень з боку відповідача щодо отриманого останнім Товару від позивача та частковим за нього розрахунком, що підтверджується податковими накладними від 15.03.2019 та від 21.03.2019.

Твердження відповідача про те, що позивач після здійснення поставки товару 15.03.2019 в подальшому таку поставку не здійснював посилаючись на відсутність насіння у резерві, суд вважає безпідставними, оскільки відповідач на підставі платіжного доручення №947 від 11.02.2020 перерахував позивачу 29692,10 грн. вказавши призначення платежу: за насіння соняшнику згідно рах.№22 від 01.02.2019, в т.ч.ПДВ 4948,68 грн. .

Факт виконання позивачем належним чином договірних зобов`язань по вищевказаному Договору підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем за отриманий Товар, який підлягає стягненню, складає 157718,42 грн.

Як зазначалося вище, відповідач лише частково виконав зобов`язання за Договором оплативши 15.03.2019 - 30% вартості товару та після поставки товару 11.02.2020 - 29692,10 грн.

Відповідач не здійснив повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем Товар за видатковою накладною №25 від 21.03.2019, товарно-транспортною накладною №Р25 від 21.03.2019 та відомістю про вантаж у визначений п.8 специфікації №1 до Договору строк - 70% від ціни всього товару. Оплата мала відбутися відповідачем до 15.11.2019.

Судом враховано те, що своєчасне невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого товару є порушенням зобов`язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.

За порушення відповідачем умов грошового зобов`язання згідно п.8.4 Договору розмір нарахованої пені становить 98613,63 грн відповідно до поданого позивачем розрахунку.

Суд вважає, що розрахунок пені, що підлягає стягненню за цим позовом здійснено у відповідності до вимог ст. 232 ГК України.

Суд вважає, що за загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю.

Розрахунок позивача штрафу в розмірі 2597453,90 грн. суд вважає вірним та обґрунтованим, і таким що відповідає положенням п.8.5 укладеного сторонами Договору.

Щодо посилань відповідача у відзиві на позов про зменшення розміру штрафних санкцій, суд приходить до наступного.

Відповідач у силу статті 42 Господарського кодексу України під час здійснення господарської діяльності несе підприємницький ризик.

Крім того, п.8.4 та п.8.5 вказаного Договору поставки сторони спору погодили відповідальність за прострочення платежів.

Згідно з ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Умови зазначеного Договору, які регулюють між сторонами строки та умови розрахунків є чинними і в установленому законом порядку не визнавалися судом недійсними.

Водночас дані умови договору є оспорювані, а не нікчемними (недійсними в силу закону).

Отже, відповідач взяв на себе зобов`язання, що виникає з чинного договору в будь-якому випадку своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений Товар відповідно до його умов, а тому не позбавлений був можливості внести на рахунок позивача кошти, залучені як позику, кредит, тощо.

Прострочення виконання грошового зобов`язання в спірний період не заперечується відповідачем, підтверджується матеріалами справи та наданим суду розрахунком боргу.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За положенням ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки господарським судом як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 травня 2018 року у справі №917/1068/17, від 22 січня 2019 року у справі №908/868/18).

Наявність у продавця можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена і в Рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013.

Аналізуючи викладене, суд вважає посилання відповідача щодо нарахованих розміру пені ( 98613.63 грн.) та штрафу (2597453,90 грн.) такими, що не відповідають ні основній сумі договору, ні розміру збитків, які і складають заявлену невиконану суму зобов`язання, не є винятковими обставинами для зменшення розміру неустойки.

Ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Суд, приймаючи до уваги майнові інтереси обох контрагентів за спірним договором, не вбачає виключних та достатніх підстав для зменшення розміру штрафних санкцій. Відтак, клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій є безпідставним і задоволенню не підлягає.

За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів належного виконання відповідачем зобов`язань по вказаному Договору до суду не подано.

Будь які зауваження чи заперечення відповідача щодо якості, кількості поставленого позивачем Товару відсутні.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Зобов`язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

З огляду на вищевикладені обставини справи і приписи законодавства суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр - Агро - Шанс» (код ЄДРПОУ: 40841183; вул.Соборна,128, м.Шпола, Черкаська область, 20600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Агро Успіх Плюс» (код ЄДРПОУ: 40878852; вул.Свободи,81, м.Звенигородка,Черкаська область, 20200) - 157 718,42 грн. (сто п`ятдесят сім тисяч сімсот вісімнадцять грн. 42 коп.) боргу, 98 613,63 грн. (дев`яносто вісім тисяч шістсот тринадцять грн. 63 коп.) пені, 2 597 453,90 грн. (два мільйони п`ятсот дев`яносто сім тисяч чотириста п`ятдесят три грн. 90 коп.) штрафу та 40 441,02 грн. (сорок тисяч чотириста сорок одна грн. 02 коп.) витрат на оплату судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 29.06.2021.

Суддя К.І. Довгань